Реформи М. Хрущова у соціальній сфері.

Рік	Характеристика	Результати
	-Введення щомісячної (або поквартальної) оплати праці колгоспників. -Нормалізовано виплату трудоднів. -Підвищення грошової оплати колгоспників.	-Відплив кадрів з села. -Вільний продаж побутової техніки, автомобілей. -Реальне покращення добробуту громадян СРСР. -Наприкінці 50-х років підвищуються ціни, заморожується зарплата, поглиблюється товарний дефіцит.
	-Зростання пенсій на 80%. -Скасовано кримінальну відповідальність робітників і службовців за залишення роботи. -Селянам надано паспорти. -Початок масового житлового будівництва: до 1965р. житлом забезпечено 18 млн. осіб.
	-Ліквідовано обов’язкові державні позики, що забирали до 10% зарплати. -Скорочено робочий день. -Впроваджено 5-денний робочий тиждень.
	Грошова реформа: вартість карбованця зменшено вдесятеро, зросли ціни.

 

Зміни в зовнішній політиці.

У 1956 р. на ХХ з’їзді КПРС був проголошений новий зовнішньополітичний принцип визнання багатоваріантності шляхів побудови соціалізму (що позбавляло ідеологічного обгрунтування спроби радянського керівництва втручатися у внутрішні справи інших соціалістичних країн).

Далі студентам рекомендовано самостійно відпрацювати необхідний матеріал за підручником: Воронянський О.В. Всесвітня історія ХХ ст.:Навчальний посібник. – Харків.: Парус, 2008 –с.256 -258.

Під час проведення семінарського заняття рекомендовано заслухати доповідь: «Реформи О.М. Косигіна» та обговорити її.

 

«Застій». Розвиток СРСР у 1964 -1985 рр.

Період 1964 – 1985 рр. в історичній і публіцистичній літературі отримав образну назву «застій». Ця назва не зовсім точном відображає процеси, що відбувалися в другій половині 1960-х – першій половинці 1980-х рр., але відбиває загальну тенденцію соціально-економічного і політичного розвитку радянської системи. «Застій» не передбачав припинення розвитку країни. Здійснювалися реформи (друга половина 1960-х рр.), виконувалися п’ятирічні плани, велось активне будівництво тощо. Ті часи характеризуються досягненням відносної соціальної та матеріальної стабільності, досить пристойним порівняно з попередніми періодами рівнем життя основної маси населення.

Далі студентам и необхідно розглянути наступну таблицю і зробити

висновки.

Наростання економічної кризи	-Технологічне відставання СРСР, за винятком військової та космічної промисловості. -Значна енерго та матеріаломісткість виробництва. -Експортний товар – сировина, перед усім нафта і газ. -Низька продуктивність праці. -Реалізація дорогих, економічно необґрунтованих проектів. -Закупка за кордоном продовольства та товарів масового вжитку. -Замороження будівництва об’єктів культури, освіти, спорту. -Гостра житлова проблема. -Товарний дефіцит.
Економічна криза	-Зміна річищ Амудар’ї та Сирдар’ї – річок, що впадали в Аральське море, - призвела до обміління моря, засолювання грунтів. -Затоплення родючих земель унаслідок будівництва великих ГЕС. -Будівництво АЕС у густонаселених регіонах. -Забруднення водоймищ, повітря відходами виробництва.
Суспільно-політичний застій	-Конституція 1977 р. закріпила тезу про побудову в СРСР «розвиненого соціалістичного суспільства». -Возвеличення керівництва держави, перед усім Л. Брежнева. -Конституційне затвердження однопартійної системи. -Фіктивності більшості прав і свобод. -Корупція.
Національне питання   Національне питання	-Заява про формування «радянського народу». -Русифікація: різке скорочення вузів з рідною мовою навчання, заохочення відмови від вивчення рідної мови тощо. -Заохочення міграцій населення до інших республік. -Колоніальний характер республіканських економік (вирощування бавовнику в Середній Азії).
Наука і культура	-Фінансування перед усім природничих дисциплін, що були пов’язані з оборонною промисловістю. -Заборона об’єктивно аналізувати радянську політику. -Дві течії в мистецтві: представники однієї звеличували комуністичну партію, за що користувалися державною підтримкою (М.Шолохов, К. Федін), представники іншої були опозиційно налаштовані і критично Ставилися до існуючих порядків (О. Солженіцин, В. Аксьонов, Б. Гребенщиков).
Результати	-Стагнація економіки, відставання від провідних індустріальних держав. -Наростання мовчазного невдоволення. -Активізація дисидентів.