Кримінологічна характеристика злочинності у сфері обігу наркотичних засобів , психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

 

За роки незалежності України (з 1991 року по даний час) кількість наркозлочинів, які щорічно реєструються на території держави, збільшилося майже у шість разів (з 11,3 тис у 1991 р. до 56,9 тис у 2010; 53,2 тис. у 2011 р. – Рис. 32)

Рис. 32. Зареєстровано злочинів у сфері обігу наркотиків на території України за 2000-2011 р.р. (тис.).

 

Зокрема, злочинів, пов’язаних зі збутом наркотиків – у 16-17 разів (з 1 тис. у 1991 р. до 16,9 тис. у 2010 р., 15,6 тис. у 2011 р.); викритих утримувачів наркопритонів майже у 13 разів (з 162 у 1991 р. до 2150 у 2010 р., 1965 у 2011 р.). Загалом за період 1991-2011 органи внутрішніх справ виявили понад 800 тис. нарокозлочинів, з яких понад 211 тис. (26,3%) пов’язані саме зі збутом наркотиків[228]. За даними МВС України, зокрема, у 2011 р. органами внутрішніх справ було вилучено: а) 9620, 1 кг. наркотичних засобів, у тому числі 7819 кг. - канабісу, 1, 0 кг - героїну, 549 г. кокаїну; б) 24,5 кг. психотропних речовин; в) 284 кг. та 470 л. прекурсорів[229].

Найбільш складною є криміногенна ситуація в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Одеській, Запорізькій областях і місті Києві[230]. Дещо більша поширеність наркозлочинів та наркозалежних осіб на півдні та сході України та відповідно менша – на заході (Рис. 33) багато в чому пояснюється: а) вищим рівнем урбанізації у східних регіонах, де розвинена важка промисловість; б) розвитком морського транспорту на півдні, куди надходять контрабандні наркотики морським шляхом, в) «заробітчанством» у західних регіонах внаслідок чого значна частина молодого працездатного, які можуть стати потенційними споживачами наркотиків, перебувають поза місцем постійного проживання, г) розвиненою розважальною індустрією і клубним способом життя молоді у мегаполісах й, зокрема, столиці держави. Адже наркотик досить часто розглядається як елемент молодіжної культури й саме в закладах дозвілля серед молоді, зазвичай, розповсюджуються синтетичні наркотики та психотропні речовини.

 

Рис. 33. Перебувало на обліку споживачів наркотиків на 10 тис. населення (в розрізі регіонів за 2011 р.).

 

Структура злочинів у сфері обігу наркотиків, в основному, представлена діяннями, передбаченими ст. 309 КК України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» – 55,3 %/ 31885 злоч. та ст. 307 КК України «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» — 29,1 % / 16672 злоч. Питома вага інших видів наркозлочинів порівняно незначна. Зокрема, «Посів або вирощування снотворного маку чи конопель» - 6,2% (3524); «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів» – 2,8% (1578); - « Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» – 3,7 % (2098); «Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» – 1,2% (661); - « Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням» - 0,4% (223);- « Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем» – 0,4% (252); - « Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів » – 0,2% (101); « Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів » - 0,2% (110). Питома вага інших видів злочинів у сфері обігу наркотиків – мінімальна (менше 0, 1 % по кожному з видів)[231].

Незважаючи на те, що в структурі злочинності у сфері обігу наркотиків контрабанда складає лише 0,1% її вплив на вчинення інших злочинів є детермінуючим. Відносно незначна структурна частка даного виду злочину в сфері обігу наркотиків швидше вказує на проблеми виявлення контрабанди та пов’язані з цим недоліки взаємодії на рівні правоохоронних органів прикордонних держав. У наркобізнесі Україні відведена в основну роль транзитної держави щодо наркотиків, які виробляються на Сході, а також в Центральній і Південно-західній Азії (Афганістані) та їх транзитних перевезень через Росію, Кавказ і Туреччину до Західної Європи. Найбільш усталеними каналами транзиту і ввозу в Україну, зокрема, так званих «важких» наркотиків (героїну, кокаїну) є: 1. Бомбей - Делі - Київ - Західна Європа; 2. Афганістан - Пакистан - Центральна Азія - Росія - Україна - Західна Європа; 3. Іран - Туреччина - Болгарія - Україна - Західна Європа; 4. Колумбія - Бразилія – Україна [232] - Рис. 34.

На внутрішній ринок наркотиків в Україні все частіше потрапляють наркотики, що незаконно перевозяться як з Азії, так і з Центральної і Східної Європи (Польщі, Румунії і Балтії), з Румунії і Молдови. Таким чином, останнім часом намітилася тенденція, коли в масштабах міжнародного наркобізнесу Україна розглядається як новий перспективний ринок збуту наркотиків для транснаціональних злочинних угрупувань.

Рис 34. Шляхи переміщення наркотиків територією України [233].

 

За результатами аналітичних оглядів більшість наркотиків в Україну ввозиться (ввезення наркотиків співвідноситься до їх вивезення як 7 до 3).

Серед держав з території яких здебільшого надходять в Україну наркотики – це Російська Федерація (марихуана, героїну, лікарські препарати), Молдова, Польща). При цьому кінцевим пунктом призначення партій наркотиків, як правило, є Західна Європа, куди вони надходять шосейними дорогами, залізничними шляхами або морем. Останнім часом перелік основних держав-постачальників наркотиків поповнила і Німеччина. Зростає потік наркотиків з Польщі, яка вийшла на друге місце по кількості перекритих наркоканалів.

Нелегальне переміщення наркотиків рослинного походження, зазвичай, здійснюється через українсько-російську, українсько-молдовську і українсько-білоруську ділянки кордону і мало регіональний характер [234].

Збільшення ввезення в Україну психотропних речовин (амфетаміни та МДМА) відбувається за рахунок таких основних держав-постачальників як Нідерланди, Угорщина, Німеччина та Туреччина. Зростає обсяг нелегальних перевезень синтетичних наркотиків і психотропних речовин з Польщі і сильнодіючих лікарських засобів наркотичної дії з Румунії і Молдови.

Порівняно з 2002 р. істотно збільшується кількість викритих міжнародних каналів надходження наркотиків в Україну: 1994р. - 1; 1995р. -3; 1999р. -35; 2001 р.- 30; 2003 р. - 82; 2005 р,- 166; 2006р.- 249; 2007р. - 238; 2008р. - 246; 2009р. – 282; 2010 – 338; 2011 – 303 (Рис. 35).

Рис 35. Виявлено міжнародних каналів надходження наркотиків на територію України.

 

В свою чергу з території України наркотики (марихуана, макова солома, лікарські засоби) в основному надходять до Російської Федерації, Білорусі та Молдови. Зокрема, за даними МВС Російської Федерації понад 90 % макової соломки, що вилучається в Росії, має українське походження[235]. Спостерігається збільшення підпільних ділянок, засіяних маком і коноплями, що використовуються для виробництва наркотиків опіатної та канабісної групи.

За видами наркотиків на територію України переважно ввозилися амфетаміни та МДМА; а вивозилися – марихуана, лікарські препарати та макова соломка. Зростає обсяг нелегальних перевезень синтетичних наркотиків і психотропних речовин з Польщі і сильнодіючих лікарських засобів наркотичної дії з Румунії і Молдови.

Загалом для транспортування наркотиків використовуються практично усі види транспорту, хоча найчастіше - автомобільний та залізничний транспорт. Не винятком є випадки пересилання наркотиків як без документальний вантаж, бандеролі чи посилки.

Так, наприклад, на Львівській залізниці було викрито злочинну групу з ознаками організованості, якою на протязі 1999–2001 років було перевезено поштово багажними поїздами 830 кілограмами макової соломки (150 посилок)[236].

Нещодавно було ліквідовано транснаціональний канал Китай-Крим-Італія, який функціонував майже рік. Контрабанда здійснювалася міжнародною поштовою експрес-доставкою. У посилці, яку отримав з Китаю євпаторієць вагою майже кілограм були задекларовані газети та журнали, проте насправді в контейнері було виявлено майже кілограм важкого наркотику метакатіону, що діє на психіку, викликаючи сильні галюцинації. При цьому частину препарату через мережу дилерів одержувач збував у Криму, частину – в Києві, а залишки поштовою пересилкою відправляв в Італію

Разом з тим великі партії наркотиків, зазвичай, транспортуються морськими суднами й вантажним автотранспортом, де легко приховати великогабаритний вантаж.

В окремих випадках відслідковується залежність між видом транспорту та наркотику, який ним перевозиться. Так, наприклад, залізничний транспорт використовується для внутрішньодержавних перевезень сировини-макової соломки[237]. Психотропні речовини надходять із західного напрямку (держави Європейського Союзу), переважно автотранспортом. Контрабанда героїну, як правило, здійснюється залізницею; синтетичних наркотиків групи амфетамінів, “Екстазі”, кокаїну та ЛСД – автомобілями. Ця тенденція пояснюється тим, що 98% вилученого героїну надходить в Україну зі східного напрямку (переважно через територію Росії), де розвинено залізничний транспорт та налагоджено канали його транспортування пасажирськими поїздами. В 66,0 % випадках наркотики виявляють у пасажирських поїздах міжобласного сполучення; майже в кожному п’ятому випадку – в електропоїздах; в 13,0 % випадків – у пасажирських поїздах місцевого сполучення. В 38,8 % випадків наркотики провозять у плацкартних вагонах; у 27,2 % випадки – у купейних вагонах; у 18,4 % випадки – у вагонах електропоїздів; у 8,2 % випадки – в загальних вагонах. Поширені випадки перетину державного кордону пішки (60 випадків), а також автобусами міжнародного сполучення[238].

З розвитком інформаційних технологій наркоторговці активніше стали використовувати особисті чати, віртуальні аптеки для продажу ліків наркотичного характеру. Донедавна за даними МВС до 3% осіб збували наркотики через Інтернет. Однак завдяки цілодовому комп’ютерному моніторингу (комп’ютерна розвідка) в 2010 році в 40 раз більше, ніж позаторік, було задокументовано фактів розповсюдження наркотиків через мережу Інтернт[239].

За видами незаконних операцій, то, як вже зазначалося, почастішали випадки перепродажу наркотиків з метою збагачення. З числа незаконних операцій з наркотиками, що проводилися з метою збуту, майже 90 % становив саме збут.

За результатами кримінологічних досліджень 34,7% злочинів у сфері обігу наркотиків було вчинено вперше та 6,8 % — вдруге. Натомість, 35,1% злочинів учинялися епізодично; 23,5 % — систематично. Понад половина злочинних проявів, пов'язаних з обігом наркотиків, тривала понад рік, у тому числі 40,9 % — три й більше років[240]. Тривалість заняття наркобізнесу вказує на недоліки в діяльності правоохоронних органів, що сприяє поширенню наркоманії та розвитку наркобізнесу.

У 80 % випадках групи, що здійснювали незаконні операції з наркотиками, складалися з двох осіб, у 15% — із 3-4 осіб, у 5% — із 5 і більше осіб. Дана статистика в більшій мірі не відображає реальний стан наркобізнесу в Україні, а не зовсім досконалу практику виявлення наркоугрупувань та припинення їх злочинної діяльності. Основна маса груп виникла на ґрунті спільного вживання наркотиків, проведення дозвілля або ж родинно-шлюбних зв’язків. Отже, на даний час до кримінальної відповідальності головним чином притягуються рядові наркокур’єри і споживачі; а «верхівка» наркобізнесу (організатори) й надалі залишається недосяжними для правоохоронних органів. Зокрема, щодо контрабанди, то 40% вчиняється групою осіб. З виявлених фактів контрабанди, вчиненої групою осіб - 77,5% становили організовані групи. 10-13% організованих груп характеризувалися міжрегіональними та міжнародними зв’язками. «Організація або утриманні місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів» переважно вчиняється одноосібно (групою було вчинено лише 3,4 % злочинів).

За місцем вчинення, злочини у сфері обігу наркотиків правоохоронні органи виявляють переважно на вулицях (45,7%), у власній квартирі (27,2%), дворі (9,6%); квартирі знайомих (3,1%), не житловому приміщенні[241] (2,4%). Розповсюдження синтетичних наркотиків відбувається головним чином у сфері дозвілля ігровому і видовищному сегментах бізнесу. Завезені контрабандним шляхом наркотики, здебільшого синтетичного походження, реалізуються, як правило, - в студентських гуртожитках, нічних клубах, барах, казино, які найчастіше відвідує молодь. Відпрацювання розважальних закладів та об'єктів масового перебування громадян підтвердили їх використання ділками від наркобізнесу. На окремих об'єктах шоу-бізнесу та розваг наркотики можна придбати без особливих проблем, оскільки їх розповсюджували самі працівники розважальних закладів.

«Клієнти» наркобізнесу, які є наркоманами, не бажають вказувати на джерело походження наркотику, що істотно ускладнює боротьбу з наркобізнесом. Це пояснюється тим, що наркозалежні не бажають втратити постійне джерело придбання наркотиків; бояться розправи з боку активних учасників наркобізнесу. Відтак правоохоронним органам здебільшого пояснюють, що придбали наркотики у незнайомих осіб (49,1%) або виготовили самостійно (28,5%). Лише в поодиноких випадках у кримінальних справах зазначалося, що джерелом одержання наркотику були: професійний торговець (8), медичний працівник чи нарколабораторія (по 3)[242].

М отиви злочинного обігу наркотиків різняться. Так, у споживачів наркотиків - це потреба задоволення хворобливої фізіологічної потреби (наркозалежність) (29,7%); повторення «приємного» стану (17,6%), звичка (11,0%)), зняття фрустрації, спричиненої життєвими труднощами, особистісними проблемами спілкування молодих людей (17,5%), відсутність змістовного дозвілля (6,4%), безвихідь, зневіра (2,7%); очікуванням нових «гострих» відчуттів (8,1%), наслідування прикладу (1,3%)[243]. Для учасників наркобізнесу – це корисливі мотиви та можливість швидкого й значного збагачення.

Підвищена латентність з лочинів у сфері обігу наркотиків, передусім, обумовлена: а) обопільною зацікавленістю учасників наркобізнесу в досягненні бажаного результату як торговця наркотиками, так і наркомана-споживача; особливими взаємовигідними довірчими відносинами між споживачами наркотиків та їх постачальниками, що вимагають ретельної конспірації під страхом кримінального покарання для обох сторін; проявами корупції в правоохоронних органах, недосконалістю організаційно-правових, кадрових, тактичних і матеріально-технічних заходів боротьби з наркотизмом і наркобізнесом.

Учасників незаконного обігу наркотиків можна розподілити на такі підгрупи:

1 – споживачі наркотиків (наркозалежні особи);

2 – лідер злочинного наркоугрупування – це особа, яка створила угруповання, налагодила зв’язки між його членами та визначила єдину мету його діяльності, взаємообов’язки, внутрішню групову дисципліну, «…виконує п’ять основних функцій: організаторську; інформаційну; стратегічну; нормативно-ціннісну та дисциплінарну»[244];

3 - активні учасники наркобізнесу, а саме: а) особи, які безпосередньо вчинюють злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків (заготовлювачі наркосировини, виготовлювачі, перевізники і розповсюджувачі, охоронці ділянок, де вирощують нарковмісні рослини і т. ін.); б) особисті охоронці, які є найближчим оточенням лідера, з функціями охорони лідера, контролю за діяльністю бойовиків, вирішення конфліктів між ними, розправи з членами наркоугрупування, які порушують встановлені норми поведінки; в) бойовики, які є безпосередніми виконавцями злочинних нападів (наприклад, напади на об’єкти зберігання наркотичної сировини або наркотиків з метою заволодіння ними)[245].

Характеризуючи кожну з цих підгруп варто зазначити, що наркозалежні особи – це, як правило, пасивні учасники на наркоринку молодого віку (18 до 30 років). Найменша криміногенна активність зафіксована у вікових групах 16-18 років – 3,4% і понад 50 років – 1,7% [246]. Переважно – це чоловіки (понад 80%), які мають середню освіту, неодружені, не працюють і не навчаються, не мають постійного джерела доходу, проте мають постійне місце проживання. Із даних про склад родини випливає, що 60,2% засуджених виховувалися обома батьками; 24,7% – одним із них; 15,1% – дідом та (або) бабою, іншими родичами чи особами, які їх замінювали. У матеріалах кримінальних справ часто фіксувалися факти алкоголізації чи наркотизації батьків або осіб, які їх замінюють, наявність у них судимості. З родини робітників походить більшість осіб (68,6%), кожен четвертий народився у родині службовців (25,5%), незначний відсоток засуджених (5,9%) походять з родини селян. Отже, основна маса осіб виховувалась у родинах з невисоким соціальним статусом, освітянським і культурним рівнем, матеріальним достатком. Разом з тим розподіл наркозалежних за соціальним станом слід сприймати з урахуванням того, що наркозалежні із заможних родин, зазвичай, лікуються анонімно, в приватних клініках, а тому дані про це не завжди потрапляють до офіційної статистики.

Лише 29,1% наркозалежних на момент учинення злочину були одружені. При цьому третина засуджених (34,6%) мали неповнолітніх дітей, але в більшості випадків ставилися до своїх батьківських обов’язків недбало; 26,4% засуджених мешкали самостійно; 58,8% – з родиною; інші 14,8% – зі співмешканцями, друзями, тобто не були самотніми.

Основна маса засуджених й, зокрема, за ст. 309 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту» КК України не володіли навичками праці взагалі або кваліфікованими видами праці, зокрема. Так, не працювали, не навчалися, не перебували на обліку в службі працевлаштування – 62,8% засуджених. 28,1% засуджених - працювали робітниками на некваліфікованих видах робіт; 2,8% – це службовці; 6,25% - займалися бізнесом, 53,8% осіб - мали повну середню, 13,5% – базову середню, 27,5% – професійно-технічну освіту; 3,4% – вищу; неповну вищу освіту – 1,2%; взагалі не мали ніякої освіти – 0,6% осіб.

Раніше судимі, зазвичай мали судимість за злочини проти власності та злочини у сфері обігу наркотиків (36,9%).

Більшість злочинів, які вчинялися наркозалежними, вчиняється ними одноособово (95,6%).

27,7% наркозалежних, які вчинили наркозлочини мали фізичні або психічні хвороби. При цьому більшість (60,4%) соматичні, 39,6% – мали психічні захворювання різної етіології, що не виключали їх осудності. 14,8% наркозалежних осіб, які вчинили наркозлочини були інвалідами[247].

В цілому наркозалежні особи характеризуються глибокою неповагою до суспільства, перекрученим розумінням моральних засад суспільства, зневажливо ставилися до оточуючих, своєї родини. Вирізнялися черствістю, безсоромністю, відсутністю співчуття і жалю. Переважно належали до маргіналів, для яких характерні дезорганізованість, тривожність, внутрішня напруга, ізольованість, відчуженість, егоцентризм. Паразитичний спосіб життя їх не обтяжує, а іноді навіть служить предметом гордості.

Особи, які займалися наркобізнесом, як правило, наркотиків не вживали. Серед осіб, які займались розповсюдженням наркотиків найчисельнішу групу складає вікова підгрупа до 30 років (66,5%). У цьому віці негативні риси, що сформувалися раніше, набувають більш стійкого характеру, частіше проявляється антисуспільна установка особистості[248]. До того у наркобізнесі дещо молодший вік розповсюджувачів наркотиків використовується наркоділками свідомо, оскільки споживачами наркобізнесу є молоді люди, що сприяє швидшому наведенню емоційного контакту, щоб схилити молоду людину до вживання наркотиків.

Особи, які вирощують снотворний мак чи коноплі – навпаки - більшість віком понад 60 років (64,9%) та проживали у сільській місцевості.

З загального числа осіб, що здійснювали наркобізнес, біля 40,0% були раніше засуджені за злочини, пов’язані з наркотиками, у тому числі 12,7% осіб були засуджені три і більше разів. Зокрема, лідер не обов’язково має бути раніше судимим. Визначальним є наявність у лідера особистісних якостей, необхідних для виконання функцій керівника наркоугрупування (фізичні дані, освітній рівень, організаторські здібності, корупційні можливості, воля, рішучість, наявність грошей тощо).

Середню і середню спеціальну освіту мали 81,5%, вищу — 6,9% злочинців, які займались наркобізнесом. 80,5% були розлучені або самотні. Для перевізників і розповсюджувачі наркотиків, цей вид діяльності є основним засобом існування.

Організатори транснаціонального наркобізнесу мають, в основному, легальний бізнес, через який „відмивають” грошові засоби, одержані від незаконного обігу наркотиків[249].

- Активні учасники наркобізнесу характеризуються високим інтелектуальним рівнем, організаторськими здібностями, умінням підкорити собі іншого, впевнені у своїй перевазі, у стосунках домінує мотивація панування. Морально-психологічні якості вирізняються відсутністю співпереживання, жорстокістю, спритністю, напористістю, умінням відшукати й переконати “клієнта” у доцільності придбання наркотику[250].

Характеризуючи етнічний склад осіб. які вчинили злочини у сфері обігу наркотиків,варто зауважити, що д еякі етнічні общини, що проживають на території України, фактично перетворилися на осередки міжнародного наркобізнесу. Їх характерною рисою є забезпечення надходження в Україну більшості контрабандних наркотиків (героїну, гашишу, середньо азійської марихуани). Незаконні перевезення наркотиків з Азії усе частіше контролюються добре організованими міжнародними афганськими, пакистанськими і таджицькими злочинними групами, які використовують як наркокур'єрів громадян колишніх радянських республік. До наркобізнесу все частіше залучаються злочинні групи змішаного походження (українці, поляки, білоруси і росіяни). За останні роки відбулися суди над нігерійцями і пакистанцями, які не тільки ввозили героїн, але й залучили до наркобізнесу своїх українських подруг[251]. Окрім цього, кримінологи вбачають залежність між видом злочину у сфері обігу наркотиків та національністю. Так, серед утримувачів наркопритонів переважають росіяни (10,6 %). Роми (31,9 %) займалися переважно незаконними виробництвом, виготовленням з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів, такими ж самим діями з прекурсорами (8,1 %)[252].

На підставі системного моніторингу вітчизняні й зарубіжні експерти звертають увагу на такі негативні тенденції, що визначають злочинний обіг наркотиків в Україні:

- зважаючи на соціально-економічні негаразди прогнозується з однієї сторони - подальше зростання кількості споживачів наркотиків; а з іншої – ще більше втягування громадян України як дешевої робочої сили до різноманітних способів перевезення наркотиків, у тому числі працівників морського транспорту й, зокрема, поза межами України;

- збільшення підпільних нарколабораторій із залученням фахівців-хіміків з Європи, у зв’язку із втратою останніми робочих місць на своїй Батьківщині

- зростання організованих злочинних груп, сформованих на етнічній основі та монополізація наркоринку в України, коли більш великі кримінальні структури «витіснятимуть» дрібні, формуючи мережі поставок наркосировини, її переробки та розповсюдження готового наркопродукту. Кримінальні структури інтегруються з наркоугрупованнями, забезпечуючи їм охорону[253];

- зростання темпів вирощування й культивування наркотикомістких рослин в Україні, що в свою чергу сприяє активнішому споживанню наркотиків власного виробництва, а також перетворенню України на державу-постачальника наркосировини до держав Співдружності Незалежних Держав[254];

- збільшення обсягу синтетичних наркотиків з числа всіх наркотиків, що незаконно перебувають в обігу на території України й, зокрема, завдяки налагодженню наркоділками з держав Західної та Центральної Європи (Нідерланди, Польща) спільно з кримінальними елементами в Україні нових каналів їх контрабандного ввезення, а також їх безпосереднього виготовлення в нарколабораторіях на території України[255];

- активізація «спекулятивних» операцій на території України щодо наркотиків, незаконно придбаних за її межами;

- збільшення різноманітності видів наркотиків про, що свідчить регулярне поповнення Списку наркотичних речовин і наркотичних лікарських засобів, у тому числі синтетичних і природних;

- зниження нижньої межі віку осіб, які вдалися до першої спроби вживання наркотику,

- - удосконалення схем “відмивання” грошей в результаті наркобізнесу, посилення корумпованості працівників владних структур, які погоджуються надавати платні «послуги» наркоділкам, лобіювати їх інтереси на найвищому держаному рівні.