Технологічна наладка агрегату

Якісна підготовка агрегатів до роботи має важливе практичне значення в забезпеченні своєчасного виконання технологічних операцій на високому агротехнічному рівні, тому студенти повинні звернути увагу на його розробку.

У пояснювальній записці потрібно описати порядок підготовки агрегата до роботи:

3.2.1 Підготовка трактора до роботи:

Проведення щозмінного технічного обслуговування, підготовка начіпного (причіпного) механізму, встановлення коліс на задану ширину колії тощо.

3.2.2 Підготовка сільськогосподарської машини до роботи

Ґрунтовно описати порядок підготовки сільськогосподарської машини до виконання операції згідно з агротехнічними вимогами.

Суть підготовки до роботи:

* Перевірка комплектності машини, правильності їх складання відповідно до заводських інструкцій.

* Технологічне налагодження (регулювання робочих органів на регулювальному майданчику).

* Складання агрегату, обладнання його додатковими пристроями (ємкості для аміачної води, отрутохімікатів, маркери, слідопоказчика та інше).

* Проведення технічного обслуговування.

У пояснювальній записці потрібно детально з розрахунками описати регулювання робочих органів машини для виконання заданої операції, ілюструючи потрібне рисунками та схемами.

Підготовка плуга включає встановлення потрібної кількості (згідно з розрахунком) корпусів, передплужників, дискового ножа, з'єднання плуга з трактором та встановлення на задану глибину оранки.

Підготовка культиваторів включає крім загальних операцій, описа­них вище, підбирання відповідних даній операції робочих органів, пра­вильну розстановку і регулювання на задану глибину, використовуючи для цього дерев'яні підкладки.

Підготовка сівалок включає перевірку їх технічного стану, прове­дення технічного обслуговування, встановлення на задану глибину загор­тання насіння і норму висіву, а також встановлення вильоту маркера або слідопокажчика.

Для встановлення на задану норму висіву розраховують масу насіння %, яке висівається при заданій нормі висіву за 15 або 30 обертів ходового колеса сівалки, кг

Якщо фактично висівається більше або менше, то відповідно змен­шують чи збільшують висів передавальним механізмом або зміною робо­чої частини висівного апарату.

Розрахунок вильоту маркера визначається за формулою, м

м;

де В_р - ширина захвату агрегату, м;

Ш - ширина міжрядь посіву, м;

А - відстань між серединами гусениць (передніх коліс), м;

Примітка. "+" - для лівого маркера;

"-" - для правого маркера.

Розрахунок вильоту слідопоказчика визначають за формулою

де В_р - ширина захвату агрегату, м;

К - відстань між крайніми колесами, які залишають слід (зчіпки, сівалки),м.

Виліт маркера (слідопоказчика) слід показати на схемі агрегату, графічна частина " Технологічна карта " (формат А-1, аркуш 2).

 

3.3 Вибір, обґрунтування способу руху. Підготовка поля до роботи.

Ефективне використання агрегатів і якість виконання операцій зале­жить від правильної підготовки поля. Тому в пояснювальній записці важ­ливе місце займає розробка заходів щодо підготовки поля до виконання технологічної операції, зазначеної в завданні.

Для підготовки поля слід оглянути його з метою усунення перешкод, які негативно впливають на якість виконання операцій і продуктивність,п регатів, а також вибрати напрям і спосіб руху. При цьому враховують агротехнічні вимоги до операції та особливості агрегату.

Наприклад, з метою зменшення водної ерозії грунтів та створення оптимальних умов для рослин оранку слід виконувати впоперек схилу, культивацію - впоперек або під кутом до напрямку оранки. Під час сівби просапних культур, особливо широкорядним способом, наприклад, гречки, напрямок рядків повинен бути спрямований на південь, боронування посівів - під кутом до напрямку рядків. При збиранні полеглих хлібів напря­мок руху повинен бути протилежний полеглості, або під кутом до неї.

При виборі способу руху потрібно враховувати вид робіт, форму по­ля і довжину гонів. Способи руху поділяють на гонові, діагональні та кру­гові. Вибраний спосіб руху повинен забезпечувати найбільшу продуктив­ність і економічність роботи агрегату, а також обов'язкове дотримання аг­ротехнічних вимог умов.

Відмітка поворотних смуг.

Для гонових способів руху на кінцях загі­нок треба залишати смуги для холостих заїздів. Ширина поворотної смуги залежить від складу агрегату і виду поворотів.

Орієнтовну величину поворотної смуги визначають за формулами при петльових поворотах

де Rmin - мінімальний радіус повороту, м;

l_a- кінематична довжина агрегату, м

при безпетльових -

Остаточно ширину поворотної смуги беруть кратною ширині захвату

агрегату, щоб при наступному обробітку її агрегат проходив ціле число разів.

 

де К - кількість проходів агрегату (К = 3...4 - для посівних).

Вр=Вк*β, м;

де β- коефіцієнт ширини захвату.

 

Радіуси повороту агрегатів з причіпними машинами мають такі при­близні значення:

орний агрегат з колісним трактором Rmin= 7В, з гусеничним Rmin = 3,4 В;

посівні і культиваторні агрегати під час роботи

з однією машиною Rmin= 1,7 В;

з двома машинами Rmin= 1,2 В;

з трьома машинами Rmin= 0,9 В;

з чотирма і більше Rmin= 0,8 В.

Боронувальні і лущильні агрегати Rmin= В,

де В - ширина захвату агрегату, м.

Радіуси поворотів агрегатів колісних тракторів з начіпними машинами беруть у межах

Rmin=2,5...8,0 м.

Кінематичну довжину агрегатів визначають за формулою

де l_тр - кінематична довжина трактора, м;

l з - кінематична довжина зчіпки, м;

l_м - кінематична довжина сільськогосподарської машини, м;

Приклад. Визначити ширину поворотної смуги для орного агрегату (трактор Т-150К, плуг ПЛН-6-35 з шістьма корпусами).

При петльовому способі повороту

де Rmin - мінімальний радіус повороту, м (беремо 5м);

Ширину поворотної смуги приймаємо кратну ширині захвату

Е = 8∙2,2 = 17,6м.

Поворотні смуги відмічають вішками з наступним нарізанням борозен.

Розбивання поля на загінки

Загінка - це ділянка поля, призначена для роботи агрегату протягом двох-трьох змін. Для кожного агрегату відводять індивідуальну загінку.

Для орних агрегатів, щоб зменшити шлях холостих ходів і забезпе­чити мінімальну кількість розгінних борозен, ширину загінки беруть опти­мальну, яка залежить від способу повороту.

Орієнтовну оптимальну ширину загшки при русі всклад і врозгін ви­значають за формулою

де L - довжина загінки, м;

Вр - робоча ширина захвату агрегату, м.

Rmin - мінімальний радіус повороту, м.

Для тонового способу руху з перекриттям

 

Для кругового способу руху

Оптимальну ширину загінки беруть кратною ширині захвату агрега­ту.

Для інших агрегатів ширину загінки визначають за формулою

де Wзм - змінна продуктивність агрегату, га/зм;

L - довжина загінки, м;

(2... 3) - тривалість роботи в загінці, змін.

 

Приклад. Визначити оптимальну ширину загінки для орного агрегату (трактор Т-150К, плуг ПЛН-5-35 з п'ятьма корпусами), спосіб руху всклад і врозгін, довжина гонів L=800 м, робоча ширина захвату Вр= 1,84 м, мінімальний радіус повороту Rmin = 5 м.

 

Беремо Сопт =К∙Вр;

К= 62,61/2,2 = 28,4 (беремо28проходів).

Сопт= 28 ∙2,2 = 61,6м.

 

Кількість загінок визначають за формулою

де F - площа оранки, га (F =60 га);

L - довжина гонів, м (L = 800 м);

Сопт - оптимальна ширина загінки (Сопт = 61,6 м).

Беремо 11 повних загінок, в яких Сопт= 61,6 м і одну загінку шири­ною С'опт= 72,4 м, оскільки залишок 0,18 при 12 загінках буде дуже малий для роботи агрегату.

С = 61,6∙11 + 72,4 = 750м.

Ефективне використання агрегатів залежить і від організації техно­логічного обслуговування їх. У дипломній роботі при розробці таких опе­рацій як сівба, садіння, внесення добрив потрібно виконати розрахунки з визначення місця завантаження агрегатів посівним матеріалом і добривами та кількості транспортних засобів для їх підвезення; для збиральних агре­гатів - місць розвантаження бункерів і кількості транспортних засобів для обслуговування збиральних агрегатів.

Розрахунок місць завантаження агрегатів технологічними матеріалами.

Для визначення місць завантаження слід знати довжину робочого ходу(Lо) за час одного завантаження

де Бс - місткість бункера (ящиків, банок, ємкостей);

γ - ступінь використання місткості;

Вк - ширина захвату агрегату;

Н - норма садіння (внесення);

Робочу довжину загінки визначають за формулою

Lр = L - 2∙Е^І_опт,м;

де Lр - довжина загінки, м;

Е^І_опт- ширина поворотної смуги, м;

Кількість проходів агрегату по полю за час одного завантаження

(приймаємо ціле число проходів)

Відстань, між місцями завантаження визначають

Сзав = n ∙Вр, м;

де Вр - робоча ширина захвату агрегату.

Агрегати слід завантажувати технологічними матеріалами на поворотних смугах. З метою скорочення витрат паливно - мастильних матеріалів. добиватися завантаження агрегатів на смузі з однієї сторони поля.

Кількість транспортних засобів для підвезення технологічних матеріалів до місць завантаження визначають за формулою

де Vp - робоча швидкість агрегату, км/год;

Н - норма садіння (внесення), т/га;

t_р - час рейсу транспортних засобів, год;

τ - коефіцієнт використання часу зміни;

n_а - кількість технологічних агрегатів;

γ - коефіцієнт використання вантажопідйомності4

g - вантажопідйомність транспортних засоів, т;

Схему підготовки поля до роботи з проставленими розмірами показують на кресленні графічної частини (Технологічна карта) формат А-1, аркуш 2.

Організація роботи агрегату

У курсовому проекті студент повинен розробити конкретні рекомендації щодо виконання заданої технологічної операції, користуючись загальними правилами.

- Перед початком виконання операції агрегат встановлюють на поворотній смузі і при виїзді на контрольну борозну (лінію) робочі органи машини переводять в робоче положення. Якщо робочий орган приводиться в дію від валу відбору потужності, треба включити вал, довівши частоту обертання колінчастого валу двигуна до номінальної і тільки після цього починати робочий хід агрегату. При міжрядному обробітку перший прохід культиватора спрямовують по першому проходу посівного агрегату у тому ж напрямку. Наступний рух цього агрегату здійснюється човниковим способом з петльовими поворотами на поворотних смугах.

- При першому проході, проїхавши 20…30м. зупинити агрегат і перевірити якість виконання операції. При необхідності провести доналадку агрегату. Виконуючи операцію постійно стежити за станом робочих органів.

- Укінці загінки, на поворотній смузі повертають агрегат для зворотного руху. При повороті робочі органи піднімають у транспортне положення в момент проходження останнього робочого органу (останнього ряду) через межу поворотної смуги. При необхідності очищають робочі органи від ґрунту і бур'янів.

- Після закінчення загінки обробляють поворотні смуги.