У 677 управління потенціалом підприємства: методичні рекомендації до практичних занять. Уклад. : С. О. Ареф’єв

– К.: НАУ, 2016.- с. 32.

Викладено основні вимоги і рекомендації щодо виконання контрольної роботи.

Для студентів спеціальності 7/8.050107 «Економіка підприємства»

ВСТУП

 

Досягнення конкурентноздатності виробництва потребує опрацювання і прийняття всебічного аргументованих рішень всіх процесів, пов’язаних з виробничо–господарською діяльністю підприємств національної економіки. В сучасних умовах розвитку ринкових відносин в Україні постійно зростають вимоги до рівня підготовки менеджерів-економістів. В процесі вивчення такої дисципліни як “Управління потенціалом підприємства” відбувається системне формування студента економіста як майбутнього фахівця, який здатний приймати участь в створенні підприємства та управлінні ним. Цьому підпорядкована вся система форм і методів навчання – лекції, семінарські і практичні заняття, самостійна та індивідуальна робота, навчальна практика та курсове проектування. Кожна з цих форм вирішує власні, однак взаємопов’язані завдання.

Сучасні фахівці повинні знати економічні умови діяльності підприємства, механізм розширеного відтворення його ресурсів, методологію формування витрат і ціноутворення, а також вміти самостійно вибирати напрями і способи раціонального використання наявних ресурсів та інвестицій, розробляти різноманітні проекти і сприяти їх реалізації в сучасних умовах виробництва. Тому особливу увагу необхідно приділяти правильній організації навчального процесу, розвитку навиків самостійного мислення. Важливою формою набуття навиків самостійної наукової роботи є написання студентських дослідницьких, в тому числі, курсових робіт.

Виконання контрольної роботи з дисципліни є завершальним етапом вивчення курсу “ Управління потенціалом підприємства ”. Це має сприяти закріпленню отриманих теоретичних знань. Контрольна робота є свідченням вміння студентів самостійно збирати, опрацьовувати інформацію стосовно обраної теми, об’єктивно оцінювати результати виробничо-комерційної діяльності підприємства, виявляти невикористані резерви розвитку підприємств та приймати самостійні рішення з практичних питань в умовах формування ринкового середовища.

У процесі виконання контрольної роботи студенти зобов’язані продемонструвати набуті теоретичні знання, вміння поєднати їх з практикою виробничо-комерційної діяльності підприємства незалежно від форми господарювання, враховуючи особливості ринкового механізму, особливості розподілу та використання фінансових і матеріальних ресурсів, використання кадрів та організації праці на підприємстві, прогнозувати економічну ситуацію, опрацьовувати та приймати управлінські рішення щодо розвитку підприємства шляхом формування та реалізації потенціалу з урахуванням вимог ринку.

Вирішення цих завдань потребує певних знань у методичних підходах щодо виконання контрольної роботи. Пропоновані методичні рекомендації висвітлюють зміст і методику виконання контрольної роботи студентами, містять завдання щодо її виконання, визначають порядок опрацювання літературних джерел, економічної інформації досліджуваних підприємств та порядок оформлення контрольної роботи, визначають окремі етапи виконання роботи.

 

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Контрольна робота з дисципліни “ Управління потенціалом підприємства ” є важливим етапом у вивченні програмного матеріалу з цієї дисципліни. Контрольна робота є однією з найефективніших форм самостійної роботи студентів. Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України контрольна робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Контрольна робота як важлива форма навчального процесу покликана навчити майбутнього фахівця самостійно узагальнювати й аналізувати інформаційні джерела (монографії, підручники, навчальні посібники, публікації періодичної преси), статистичні і практичні матеріали, що характеризують економічні процеси на різних рівнях господарювання.

Мета контрольної роботи – одержання студентами самостійних практичних навиків з економічних питань і розвитку підприємств, а також застосування їх у науково-дослідницькій роботі для більш поглибленого вивчення проблем формування та реалізації потенціалу на підприємстві. Контрольна робота свідчить про рівень того як студент застосовує знання, набуті на лекційних і практичних заняттях з предмету “ Управління потенціалом підприємства ”.

Написання контрольної роботи є важливою умовою підвищення рівня економічних знань студентів. Вона передбачає самостійне закріплення та розширення теоретичних та практичних знань, які студенти одержують в процесі вивчення курсу; дозволяє показати вміння студента володіти методологією та методикою економічного аналізу і на цій основі самостійно розробляти вивчені економічні питання, доповнюючи їх своїми висновками та пропозиціями практичного характеру щодо використання резервів та можливостей розвитку. Методика такої роботи підвищує професійний рівень підготовки майбутніх спеціалістів.

Цей вид навчальної роботи сприяє більш глибокому засвоєнню курсу економіки підприємства, а також, з одного боку, поглибленню знань з суміжних дисциплін, з іншого, – охопленню всієї сукупності знань з відповідної теми.

Виконання контрольної роботи зобов’язує студента вивчити актуальні питання вибраної наукової проблеми.

Контрольна робота носить аналітичний і практичний характер, виконується на матеріалах літературних джерел і фактичних документів підприємств.

До контрольної роботи ставляться наступні вимоги:

 робота повинна бути написана студентом самостійно і відзначатись критичним підходом до матеріалу, що використовується в ній;

 матеріал має бути конкретним і містити фактичні дані;

 робота має відзначатись комплексним системним підходом до вирішення поставлених задач, використання методів системного аналізу.

В курсовій роботі студент повинен продемонструвати не тільки глибокі теоретичні знання в галузі економіки підприємства і практичні навики вирішення економічних задач, а й вміння творчо мислити, здатність до дослідницької роботи. Це буде спонукати студентів слідкувати за спеціальною літературою, яка стосується вибраної теми, критично використовувати висновки та пропозиції окремих авторів, проводити паралелі до вимог життя, практики, порівнювати свої дослідження та висновки з іншими, наведеними науково-дослідними установами.

 

2. ВИБІР ТЕМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЧАСТИНИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Підготовку до написання контрольної роботи починають з вибору теми. Вибір теми контрольної роботи – відповідальне завдання. Тема, як правило, повинна бути найбільш пов’язана з майбутньою науковою та практичною роботою і спеціальністю молодого фахівця.

Студентам надається право самостійно вибрати тему з проблематики, визначеною кафедрою економіки, а також запропонувати свою тему з обґрунтування доцільності її розроблення. У такому випадку вибрана тема і план роботи повинні бути узгоджені з викладачем, який читає дисципліну “ Управління потенціалом підприємства ”, та керівником контрольної роботи. Обираючи певну тему, студентам слід врахувати практичне значення питання, що вивчається, його актуальність, очікуваний ступінь корисності щодо рекомендацій підприємства, які будуть опрацьовані за результатами дослідження. При цьому, вибираючи тему, необхідно враховувати наявність та можливість одержання даних, матеріалів для економічного обґрунтування питання. Не варто брати теми, до яких немає вихідних даних, матеріалів.

Вибираючи тему, студент повинен ознайомитися з тематикою, що рекомендована кафедрою, щоб уявити обсяг і складність виконання роботи. Визначившись з темою контрольної роботи, студент за допомогою свого керівника складає робочий зміст наукових досліджень. В останній передбачаються основні питання, які необхідно вирішити.

 

3 ПІДБІР ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНШИХ

ІНФОРМАЦІЙНО-СТАТИСТИЧНИХ ДЖЕРЕЛ

Згідно з обраною та погодженою з керівником темою контрольної роботи, студенту необхідно підібрати та вивчити літературний матеріал. Література підбирається студентом самостійно, при необхідності він одержує консультацію у керівника контрольної роботи.

Літературні джерела дозволять познайомитись з науковими дослідженнями з вибраного питання і обґрунтувати методику виконання контрольної роботи. Ця інформація поєднана з фактичними матеріалами об’єкту дослідження, дає змогу сформулювати висновки і пропозиції відносно підвищення ефективності виробництва в підприємствах.

Важливі принципові положення, що мають актуальний характер, містяться у законах, прийнятих Верховною Радою України, Указах Президента, постановах Кабінету Міністрів України.

Під час вивчення літератури необхідно підібрати окремі положення (цитати) і використати їх під час написання розділів контрольної роботи. Для зручності використання найбільш потрібної інформації окремих першоджерел доцільно виписувати її на спеціальні картки в наступній послідовності: прізвище та ініціали автора, точна назва статті чи книги, назва видавництва, місто де здійснено видання, рік видання, номер сторінки). Такі позначки полегшують у подальшому пошук літератури у разі поглибленого вивчення матеріалів для написання тексту контрольної роботи.

Різноманітні статистико-інформаційні джерела та дані, наведені у них, дають змогу студентам здійснювати порівняльний аналіз розвитку тієї чи іншої сфери діяльності, виявити тенденції динаміки обсягів виробництва продукції, виконуваних робіт, наданих послуг, розширення ринків збуту, порівнювати результати діяльності досліджуваного підприємства з аналогічними підприємствами, середніми показниками району, області, України. Студентові надзвичайно важливо ознайомитися з діючими інструкціями, положеннями, методичними рекомендаціями, нормативними, довідковими та іншими відомчими матеріалами, що мають відношення до обраної теми. Такий попередній підбір та ознайомлення з літературними інформаційно-статистичними джерелами, працями та науковими розробками, з відомчими матеріалами дасть змогу студентам самостійно опрацювати план контрольної роботи, який потім узгоджується з науковим керівником роботи. При цьому слід врахувати, що зміст роботи повинен віддзеркалювати ступінь творчого підходу студента, його ерудицію, вміння аналізувати економічні явища, оцінювати їх з погляду спеціаліста економічного профілю, виявляти резерви і опрацьовувати пропозиції спрямовані на удосконалення організації виробництва та праці, підвищення ефективності і конкурентоспроможності підприємства.

У тексті не рекомендується надміру зловживати цитатами, якщо цитати і наводяться, то вони повинні бути добре перевірені за першоджерелами і бути більш-менш короткими. Одна з вимог до будь-якого виду студентських робіт, – її виклад без помилок, гарне та чітке оформлення тексту. У процесі розкриття того чи іншого питання не можна допускати до перескакувань від однієї думки до іншої. Кожна думка мусить бути логічно завершеною і тільки після цього можна переходити до викладу наступної думки. Все це можливо при допомозі заздалегідь чітко складеного плану, у вигляді тез до кожного розділу та підрозділів.

 

4. ВИБІР ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об’єкт дослідження студент обирає самостійно. Ним може бути будь-яке підприємство, з переліку рекомендованих викладачем. При цьому оптимальним варіантом є вибір підприємства, на базі якого студент проходить виробничу практику та яке є базовим об’єктом дослідження для виконання дипломної роботи, або підприємство, що є місцем постійної роботи студента.

 

5. ЗМІСТ І СТРУКТУРА КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання контрольної роботи студент розпочинає з розробки змісту та методики його виконання для того, щоб було зрозуміло, які питання необхідно обґрунтувати, дослідити, а також які методи потрібно застосовувати. Зміст та методика виконання роботи повинні носити цілеспрямований характер щодо вивчення та дослідження вибраної проблеми. Робота повинна становити єдине ціле завершене дослідження, а не набір різних, не зв’язаних між собою питань.

За своєю будовою контрольна робота, незалежно від теми, складається з таких структурних елементів:

 Титульна сторінка – 1 с.;

 Зміст – 1 с.;

 Вступ – 2 с.;

 Розділ 1. – Науково-теоретичні основи проблем, що вивчаються (огляд літератури) – 7–9 с.;

 Розділ 2. – Зміст і результати проведеного дослідження та перспективи розвитку методології обраної проблематики – 16–18 с.;

 Розділ 3. – Аналітичний розділ – 18–20 с., який містить результати оцінювання підприємства за наступними складовими:

- оцінка виробничого потенціалу,

- аналіз організаційного, маркетингового та логістичного потенціалів,

- дослідження кадрового потенціалу;

- оцінка фінансового потенціалу,

- аналіз інвестиційного потенціалу,

- дослідження перспектив зростання вартості сукупного потенціалу.

 Висновки – 2–3 с.;

 Список використаних джерел;

 Додатки (за необхідністю).

Загальний обсяг контрольної роботи становить 45–50 сторінок комп’ютерного набору без врахування списку використаних джерел і додатків.

Титульний аркуш є першою сторінкою контрольної роботи і розміщується на обкладинці контрольної роботи. Він повинен бути написаний стандартним шрифтом (14 розміру) або віддрукований на комп’ютері відповідно до рекомендованої форми.

Зміст подають на початку контрольної роботи. У ньому послідовно перераховуються найменування розділів, підрозділів та додатків. Зміст повинен включати в себе всі заголовки, які є в тексті, та номера сторінок, де розміщений кожен з них.

У всіх структурних складових основної частини наводиться огляд літератури з даної теми, аналітичний огляд об’єкта дослідження, виклад методики дослідження, аналіз і узагальнення результатів дослідження. У вступі обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт дослідження.

Вступ має містити такі компоненти: актуальність теми – де визначається проблема та її сутність, обґрунтовується доцільність написання роботи; мета і завдання дослідження – формується мета та виділяються ті завдання, які потрібно вирішити для досягнення мети; об’єкт та предмет дослідження – об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення (підприємство, група підприємств, галузь і т.д.), предмет дослідження – це частина об’єкта та сфера його діяльності, на яку спрямовано основну увагу дослідника. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта; методи дослідження – як інструмент знаходження фактичного матеріалу.

Основна частина контрольної роботи складається з розділів та підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму та обґрунтування застосованих методів дослідження. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Крім того, назви розділів мають відповідати темі роботи і повністю її розкривати.

У розділах основної частини подають:

 огляд наукової літератури за темою і вибір напрямів досліджень;

 аналіз і узагальнення результатів досліджень;

 пропозиції щодо підвищення ефективності використання одержаних результатів.

 

Аналітичний розділ розкриває специфіку та спрямованість діяльності досліджуваного об’єкта (підприємства). Необхідно даний розділ почати з опису специфіки діяльності підприємства, його місця та ролі у галузі і на ринку, характеристики продукції та системи управління. Далі слід проаналізувати ключові види потенціалів досліджуваного підприємства.

Виробничий потенціал.

Дослідження виробничого потенціалу ґрунтується на аналізі ефективності виробничого діяльності. З метою розкриття спрямованості розвитку виробничого потенціалу необхідно описати асортимент продукції, її собівартість, виробничі фонди (видову структуру, вартість, рівень зносу основних та оборотних активів).

Для оцінки виробничого потенціалу даного підприємства використаємо метод експрес-діагностики. Відповідно до нього розрізняють потенціал трьох рівнів (табл. 1).

Цей метод дає змогу оцінити виробничий потенціал як сукупність потенціалів: основних фондів; матеріальних та трудових ресурсів. Методика визначення рівня виробничого потенціалу включає в себе такі етапи:

1. Визначення рівнів виробничого потенціалу та їх характеристика (табл.1):

 

Таблиця 1

Шкала визначення рівня потенціалу

Рівень виробничого потенціалу	Позначення	Характеристика
Високий	А	Підприємство перебуває у стані абсолютної рівноваги за всіма складовими відповідно до усіх критеріїв оцінки
Середній	В	Підприємство успішно існує в бізнесі, однак є труднощі, які долаються, оскільки працюють механізми адаптації
Низький	С	Наявність хронічних порушень більшості параметрів усіх функціональних складових: проблеми із забезпечення підприємства основними видами ресурсів і неефективне їх використання

2. Розробка узагальнених і часткових показників оцінки ефективності використання виробничого потенціалу за видами (основні і оборотні засоби, трудові ресурси).

3. Визначення порогових значень показників.

4. Надання кожному значенню показника, що потрапив у певний інтервал, бальної характеристики. Найбільший бал повинен відповідати найсприятливішому інтервалу, найменший – найкритичнішому. Шкала значень виглядатиме так:

- Коефіцієнти рівня виробничого потенціалу А – 10 балів;

- Коефіцієнти рівня виробничого потенціалу В – 6 балів;

- Коефіцієнти рівня виробничого потенціалу С – 2 бали.

Максимальне значення шкали – 30 балів (10*3), де 10 – максимальний бал розрахованих коефіцієнтів кожної структурної групи, 3 – кількість показників, що характеризують кожну із складових виробничого потенціалу. Мінімальне значення шкали – відповідно, 6 балів (2*3).

5. Надання інтервалам, визначеним в п.3, бальних значень. Підприємство можна зарахувати до розряду з високим рівнем виробничого потенціалу за таких значень розрахованих коефіцієнтів:

- всі три коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу А;

- два коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу А,

- один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу В.

Підприємство можна зарахувати до розряду із середнім рівнем виробничого потенціалу з таких значень розрахованих коефіцієнтів:

- два коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу А, один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу С;

- один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу А, один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу В, один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу С;

- два коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу В, один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу А;

- всі три коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу В;

- два коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу В, один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу С.

Підприємство можна зарахувати до розряду з низьким рівнем виробничого потенціалу за таких значень розрахованих коефіцієнтів:

- два коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу С, один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу А;

- два коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу С, один коефіцієнт – коефіцієнт рівня виробничого потенціалу виробничого потенціалу В;

- всі три коефіцієнти – коефіцієнти рівня виробничого потенціалу С.

Порогові значення бальної шкали: рівень виробничого потенціалу А – 26-30 балів; рівень виробничого потенціалу В – 14-22 бали; рівень виробничого потенціалу С – 6-14 балів.

Потенціал основних фондів.

Для оцінки потенціалу основних фондів ми використали три показники:

- знос основних фондів:

Знос ОФ = ;

- коефіцієнт оновлення основних фондів:

Кооф = , (1)

 

Кввед = ; (2)

 

Квиб = ; (3)

- фондовіддача:

 

Ф = ; (4)

 

Вагомість кожного з показників вважаємо однаковою, а шкалу співвідношення рівнів потенціалу наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Шкала визначення рівня потенціалу основних фондів

Показник	Рівень потенціалу
Знос ОФ	А	<50%
В	50-70%
С	>70%
Коеф. оновлення ОФ	А	>1
В	=1
С	<1
Фондовіддача	А	>100%
В	30-100%
С	<30%