Лекція 3. Числівник як повнозначна частина мови.

Шостий тип відмінювання становлять числівники нуль, тисяча, мільон, мільярд. Вони відмінюються як іменники.

Деякі особливості:

– У дробових числівниках чисельник відмінюється як відповідний кількісний числівник, а знаменник як порядковий: одна п'ята, однієї п'ято'і, одній п'ятій, одну п'яту, однією п'ятою, на одній п'ятій.

– У складених кількісних числівниках відмінюється кожне слово: шістсот п'ятдесят чотири, шестисот п'ятдесяти чотирьох, шестистам п'ятдесяти чотирьом, шістьмастами п 'ятдесятьма чотирма і т. д.

– У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово: сімсот вісімдесят п'ятий, сімсот вісімдесят п'ятого і т. д.

При творенні складних слів числівникові основи двох-, трьох-, чотирьох- вживаються:

– коли друга частина слова починається з голосного: двохатомний, трьохеле­ментний, чотирьохопорний;

– при творенні будь-яких порядкових числівників: двохмільйонний, трьохтисячний, чотирьохсотий;

– у складних прикметниках з декількома числівниковими основами: двадцятичотирьохповерховий, сімдесятитрьохрічний.

Основа два; три-, чотири- вживається

– коли друге слово починається на приголосний: двобічний, триденний, чотиригранний.

 

ЗВ'ЯЗОК ЧИСЛІВНИКА 3 ІМЕННИКОМ

1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині:

51 кілометр, 21 день.

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі називного відмінка множини: два тижні, три квартали, чотири плани, дев'яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках п'ять і більше – у формі родового відмінка множини: п'ять (рідних) братів, тридцять (дерев’яних) столів, тисячу (нових) закладів.

!!!Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі називного (знахідного) або родового відмінка множини: два широкі (-ких) шляхи, три гірські (-ких) озера, чотири європейські (-ких) країни.

3. У непрямих відмінках іменник і числівник узгоджуються у відмінку: із трьома братами, шістдесяти будинкам.

Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон та под., числових найменувань пара, десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть тільки в родовому відмінку множини: тисяча років, мільйон гривень, мільярд; пара ботів, дюжині виделок, маса мікробів.

4. Дробові числівники

а) поєднуються з іменниками, що позначають предмети, які не піддаються лічбі: збірними, речовинними (які стоять завжди в Р. відмінку множини): одна друга потрібної рідини, три десятих міського населення;

б) після дробових числівників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: трьох десятих відсотка;

Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник набуває |форми, якої вимагає власне кількісний числівник: два з половиною роки, п 'ять із чвертю століть.

5. Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками на означення осіб, тварин та птахів: двоє одеситок, троє поросят, четверо коней, п'ятеро соловейків;

б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер, двоє лошат, четверо курчат, п 'ятеро хлоп 'ят;

в) з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє окулярів.

Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у Р. відмінку множини: двоє селян, троє дверей, четверо курей.

Після збірних числівників обидва, обидві іменник ставиться в Н. відмінку множини: обидва хлопці, обидві сестри. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох •селян, двом селянам, обом сестрам, обома сестрами.

6. У датах назви місяців уживаються в Р. відмінку: перше січня, першому липня, з першим вересня.

 

 

Вправа 43

Запишіть цифри у словосполученнях словами.

1. Добратися до 60 кілометра. 2. За 7 замками. 3. Жонглювати 11 м'ячами. 4. У 90 питаннях із 100. 5. На 136 маршруті автобуса. 6. Запросити 25 студентів. 7. Вручити мандати 478 делегатам. 8. Користуйтесь 9 джерелами.

•» Вправа 44

Напишіть порядкові числівники словами.

Й, 6 000-й, 136 000 000-й, 248-й, 50 000 000-й, 143-й, 2000-й, 364-й, 8 000 000-й, 190 000-й, 5 000-й, 450-й, 899-й, 900 000 000-й, 60-й, 290 000-й, 120 000-й, 70 000-й, 400-й, 651 000-й, 70-й, 147-кілометровий, 65-хвилинний, 783-метро вий.

•» Вправа 45

Кілограмів, 60 років, 157 днів, 345 кілометрів, 1 000 рук, 746 літрів, 7 тонн, 3 000 літ, 259 вулиць, 356 метрів, 22 вагони, 594 грами, 3 поверхи, 50 років, 125 літ, 736 тонн, 69 центнерів, 54 секунди, 72 доби, 67 хвилин, 365 гектарів, 21 поверх.

•^ Вправа 46

Запишіть цифри словами.

Територія України простягається із Заходу на Схід на 1316 км, а з Півночі на Південь — на 893 км. На Півдні Україна омивається Чорним морем, площа якого досягає 422 тис. км², глибина —до 2210 м. Воно відоме більше як

' Див. Загальні правила правопису складних слів. С. 220

До 15 м.

Переважна частина території нашої держави (95 %) має рівнинний характер, пересічна висота якої дорівнює 175 метрам над рівнем моря, а найвища — 515 метрам (г. Берда на Хотинській височині). На гірські області — Карпати Українські з найвищою вершиною г. Говерлою, що досягає 2061 м, і Кримські гори — припадає близько 5 % території держави. Територія України давно відома 43 нафтовими, 114 газовими і 46 нафтогазовими родови­щами, кількість яких збільшується.

В Україні налічують 73 тис. водотоків, з яких 131 — ріки завдовжки понад 100 км кожна, та близько 20 тис. озер і лиманів, з яких 7 тис. площею понад 0,1 км². Річковий стік пересічно за рік характеризується 83,5 км³ (без Дунаю), з них 47,3 км³ припадає на місцевий стік.

На території України виділяють понад 1200 ґрунтових видів, маємо також багату флору і фауну. У складі природ­ної флори — близько ЗО тис. видів вищих і нижчих рослин та понад 44 800 видів тварин (ураховуючи акваторії Чор­ного і Азовського морів). Є національним багатством і потребують охорони понад 5320 територій та об'єктів за­гальною площею більше 1 млн. га, у тому числі 12 запо­відників, 4 заповідно-мисливські господарства, 2 при­родні національні парки, 221 заказник і 123 пам'ятки природи (єни. словник).

•» Вправа 47

Англійська мова має близько 490 тисяч слів, з них біля 300 тисяч технічних термінів, а звичайний мовець, шо говорить англійською мовою, вживає понад 60 тисяч слів. Словниковий запас Міжнародного філософського товариства складається в середньому із 36 250 слів. Шекспір у своїх творах використовував близько 33 тисяч, слів.

4. Найдавніший алфавіт був знайдений у Сирії; він датується 1450 роком до н. е. і являє собою дощечку з 32 клиновидними літерами на ній. А найдавніша буква «о» залишилась у тому ж вигляді, в якому вона була прийнята у фінікійському алфавіті у 1300 році до н. е. (за О. Кула-ківською).

•>» Вправа 49

Лекція 3. Числівник як повнозначна частина мови.

План.

1. Числівник. Розряди числівників за значенням та граматичними ознаками.

2. Прості, складні та складені числівники.

3. Особливості відмінювання та правопису числівників.

4. Сполучення числівників з іменниками (Пономарів, Правопис).

5. Числівник у ролі підмета (Пономарів).

I. Числівник – це повнозначна змінна частина мови, що позначає

– абстрактне число,

– кількість однорідних предметів,

– кількість частин від цілого,

– місце предмета в ряду однорідних при лічбі,

– відповідає на питання скільки? котрий? котра? котре?

Напр., один, п’ять, декілька, дві третіх, двадцятий.

Вся складна система числівників базується на:

– десяти назвах чисел першого десятка: один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім, вісім, дев’ять, десять

– шести числових назвах: нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд.

Виняток становить лише невелика група неозначено-кількісних числівників, які утворюються від інших коренів, н-д.: мало, багато, кілька, стонадцять тощо.

Назви більйон, трильйон – це вже наукові терміни.

Систему числівників українська мова успадкувала від давньоруської, хоч назви одиниць вищого розряду давньоруська мова мала свої:

10 000 – тьма, 100 000 – легіон, 1 000 000 – леодр, 10 000 000 – ворон, 100 000 000 – колода.

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

1. Кількісні числівники означають

– назви абстрактних чисел (з іменниками, як правило, не сполучуються), напр.: два, сто, тисяча дев’яносто;

– кількість предметів (уживаються при іменниках), напр.: п’ять сосен, тринадцяте жовтня.

Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають роду і числа, крім числівників: один (одна, одно -с. р., одне -с. р.), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Кількісні числівники поділяються на:

– власне кількісні (один, сім, двадцять, сто);

– дробові (три сотих, одна четверта);

– збірні (троє, дев’ятеро)

– неозначено-кількісні (мало, кілька, небагато).

1) До власне кількісних числівників належить насамперед 40 числових назв:

1) назви чисел від 1 до 10

2) назви десятків від 10 до 100

3) назви сотень від 100 до 1000 (в т. ч. тисяча)

4) мільйон, мільярд, нуль.

Комбінуючи ці сорок чисел, можна отримати всі інші кількісні поняття.

2) Дробові числівники служать для вираження тієї чи іншої кількості частин від цілого.

До дробових числівників належать:

1) не лише сполучення кількісних числівників з порядковими (одна сьома, дві десятих),

2) а й невелика кількість простих та складних числівників (пів – виділяє О. Пономарів, півтора, півтораста).

Значення дробових числівників можуть передавати іменники половина (одна друга), третина (одна третя), чверть (одна четверта).

3) Збірні числівники означають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле і доповнюють систему власне кількісних числівників синонімічними назвами.

Творяться від основ кількісних числівників, що позначають цілі числа у межах двох десятків та числівника тридцять, тобто до збірних числівників належать:

Двоє (двійко), троє (трійко), четверо (четвірко), п’ятеро (п’ятірко), шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеро, дванадцятеро, тринадцятеро, чотирнадцятеро, п’ятнадцятеро, шістнадцятеро, сімнадцятеро, вісімнадцятеро, дев’ятнадцятеро, двадцятеро, тридцятеро,

а також числівники обоє, обидва, обидві.

Збірні числівники не можуть бути компонентом складених кількісних числівників, тобто не є нормативними словосполучення двісті восьмеро.

4) Неозначено-кількісні числівники позначають точно не визначену кількість.

До них належать: мало, чимало, багато, небагато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, стонадцять.

Цікава природа слів мало, чимало, багато, небагато, якіможуть сполучатися і з абстрактними та речовинними іменниками (мало уваги – декілька уваги???, багато цукру – кілька цукру???), й виступати в ролі прислівників при дієсловах (мало говорити, багато їсти тощо).

У ролі неозначено-кількісних числівників можуть виступати й такі іменники, як безліч, сила, тьма, прислівники досить, достатньо, коли вони сполучаються з іменником в родовому відмінку (безліч тіней, тьма помідорів, досить повеней, достатньо паралелей).

2. Порядкові числівники означають

– порядок предметів при лічбі (перший день, п’ятий студент, сьомий вояк);

– відповідають на питання котрий? котра? котре?

– утворюються від основ кількісних за допомогою закінчень – ий, –а, –е (десятий, десята, десяте).

Крім числівників перший, другий, які утворилися від іншої основи та числівників третій, четвертий, основа яких зазнала певних змін).

Порядкові числівники змінюються за родами, числами і відмінками як прикметники (перший виступ, перше заняття, перші успіхи, перша доповідь, першої доповіді, на першій доповіді).

II. За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені.

Простими є числівники, що мають один корінь. Це успадковані українською мовою з давньоруської мови

– назви чисел першого десятка (один – десять);

– числівники сорок, сто, тисяча;

– збірні числівники двоє – десятеро;

– неозначено-кількісні багато, кілька, декілька;

– запозичені з французької мови мільйон, мільярд.

Складними називаються числівники, які в одному слові об’єднують два корені. Складними є:

– назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять);

– назви десятків (двадцять – дев’яносто, крім сорок);

– назви сотень (двісті – дев’ятсот);

– збірні (одинадцятеро – двадцятеро, тридцятеро);

– дробові (півтора, півтораста);

– неозначено-кількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот).

Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих чи складних числівників: сто двадцять п’ять, тридцять другий.

III. Особливості відмінювання і правопису числівників.

Система відмінювання числівників має кілька типів:

Перший тип – це відмінювання числівника один за родами, числами, відмінками як прикметника. Одна має паралельні закінчення у родовому та орудному відмінках однини: однієї (одної), однією (одною). В сер. роді в називному відмінку одно (одне), давальний та місцевий – (на) одному (однім).

• Другий тип відмінювання становлять числівники два, три, чотири, кілька, багато, а також усі збірні (у збірних при відмінюванні суфікс -ер(о) випадає): три, трьох, трьом, трьома;

двоє, двох, двом; четверо, чотирьох, чотирьом, чотирма;

п 'ятеро, п 'ятьох, п’ятьом, п’ятьма (п’ятьома)...

• Третій тип – це відмінювання числівників 5– 20, 30, 50, 60, 70, 80, а також кільканадцять, кількадесят.

Тут є кілька прикмет:

1) В усіх відмінках, крім називного допускаються паралельні форми:

п’яти – п’ятьох, вісімдесяти – вісімдесятьох.

У родовому, давальному і місцевому відмінках мають закінчення -й, в орудному відмінку – -ма: вісім, восьми, вісьма (вісьмома), на восьми.

2) У числівниках від 11-ти до 19-ти м'який знак пишеться тільки у кінці слова: п'ятнадцять, сімнадцять, дев'ятнадцять.

3) Назви десятків 50–80 та сотень 500—900 пишуться без м'якого знака у середині слова: шістдесят, сімдесят, п 'ятсот, дев 'ятсот.

4) У назвах десятків 50–80 при відмінюванні змінюється лише друга частина (на відміну від російської мови, в якій ці числівники відмінюються в обох складових частинах): шістдесят, шістдесяти, шістдесятьма і т. д.

5) У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о: шести, семи, восьми.

6) У порядкових числівниках, утворених від назв десятків 50–80, перша складова частина у всіх відмінкових формах залишається незмінною: шістдесятий, шістдесятого, шістдесятим і т. д.

7) У числівниках від 11 до 19 наголос падає на на: одинадцять, чотирнадцять.

• Четвертий тип – відмінювання числівників 40, 90, 100, які в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення –а (сорока, дев’яноста, ста).

П’ятий тип – у назвах сотень при відмінюванні змінюються обидві частини: шестисот, шестистам, шістьмастами, на шестистах.

• В орудному відмінку можливі паралельні форми: шістьмастами і шістьомастами; сьомастами і сімомастами, вісьмастами і вісьмомастами.