Принципи забезпечення безпеки

Початкові положення, ідеї, іменовані принципами забезпечення безпеки, умовно діляться на чотири групи:

1) Технічні - направлені на безпосереднє запобігання дії небезпечних чинників і засновані на використовуванні фізичних законів:

• захист відстанню, кількістю;

• екранування;

• використовування слабкої ланки (в дану систему вводиться елемент, який влаштований так, що сприймає або реагує на зміну відповідного параметра, запобігаючи небезпечному явищу);

• неприступність;

• блокування;

• флегматизація;

• нейтралізація;

• герметизація;

• дублювання і т.д.

2) Управлінські - визначають взаємозв'язок і відносини між окремими стадіями та етапами процесу забезпечення безпеки:

• плановість;

• контроль;

• ефективність;

• відповідальність;

• атестація і сертифікація;

• стимулювання і т.д.

3) Організаційні - реалізовують положення наукової організації праці:

• захист часом;

• резервування;

• ергономічність;

• компенсація;

• естетизація;

• зонування і т.д.

4) Орієнтуючі - основоположні ідеї, що визначають напрям пошуку безпечних рішень і служать методологічною та інформаційною базою:

• системність;

• інформативність (отримання, обробка і передача інформації про стан умов та охорону праці);

• класифікація або категорування (полягає в розподілі об'єктів на класи і категорії за ознаками, пов'язаними з небезпеками);

• нормування (встановлення вимог до характеристик виробничого середовища, дотримання яких забезпечує безпеку працюючих).

Основні методи забезпечення безпеки:

- просторове і (або) тимчасове розділення зони небезпеки і робочої зони (реалізується шляхом організації діяльності та інженерних рішень);

- адаптація середовища до можливостей людей (реалізується шляхом використовування засобів колективного захисту);

- адаптація людини до навколишнього середовища і підвищення його захищеності (реалізується шляхом підготовки персоналу до безпечної праці і використовування засобів індивідуального захисту).

Небезпека - це негативна властивість матерії, яка виявляється в здатності завдавати збитку певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо йдеться про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам життєзабезпечення.

Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно і розуміє значення її по-своєму. Відповідно до висновків експертів ООН, більшість людей пов'язує відчуття небезпеки з буденними проблемами і постійними клопотами, а не ґрунтують його на побоюванні глобальних катастроф або міжнародних конфліктів.

Небезпека, причини, наслідки є основними характеристиками таких подій як нещасний випадок, аварія, небезпечна ситуація, тощо. Як правило, вони містять кілька причин, тобто, є багато причинними.

Причинами, через які окремі об'єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а інші менше, є властивості самих об'єктів. Існуючи в просторі та часі, небезпеки реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а виникши, вони впливають на все матеріальне та навколишнє середовище. Причинами, через які окремі об'єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а інші менше, є властивості самих об'єктів.

Ознаками, що визначають небезпеку, є:

Загроза для життя,

Можливість нанесення шкоди здоров’ю,

Порушення умов нормального функціонування організму людини,

Можливість нанесення будь-якої шкоди життєвим інтересам людини,

Заподіяння шкоди довкіллю.

Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, що головним чином залежить від:

а) рівня соціального і духовного розвитку особистості;

б) ситуації і суспільного устрою, які позитивно або негативно впливають на світосприймання громадянина.

 

Кількісною оцінкою небезпек є ризик – частота або ймовірність виникнення подій з негативними наслідками за визначений часовий проміжок. Відповідно стан людини, при якому з визначеним ризиком виключається вплив небезпек і є її безпекою.

Аксіома небезпек говорить, що не можна створити умови з нульовим рівнем ризику.

 

Рекомендована література

1. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 320 с.

2. Буралев Ю.В., Павлова Е.И. Безопасность жизнедеятельности на транспорте. М.: "Транспорт", 1999 г.

3. Чирва Ю.О., Баб'як О.С. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2001.-304 с.

4. Конопелько Г.Л., Кургузов В.П. Охорона життя на морі. М.: Транспорт; 1990 р.

5. Міжнародна конвенція по охороні людського життя на морі "СОЛАС-74".

6. Міжнародна конвенція з пошуку та рятування на морі, 1979 р.

 

Питання для самоконтролю:

Тестові завдання до Лекції № 1.

Пояснення: наступні завдання мають один варіант правильної відповіді. Намагайтеся підібрати більш точну відповідь, лише вона буде вірною.

1. Навколишнє середовище поділяється на:

A. Природне, соціальне, техногенне;

B. Природне, психологічне, техногенне;

C. Природне, виробниче, техногенне.

D. Суспільство,діяльність, економіка.

 

2. БЖД – це наука про:

A. збереження здоров'я і безпеку праці;

B. безпеку праці в навколишньому середовищі;

C. збереження здоров'я і безпеки людини в середовищі проживання;

D. збереження здоров'я і здоровий спосіб життя.

 

3. БЖД виконує задачі:

A. класифікувати небезпеки, аналізувати небезпеки, знижувати ризик виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

B. Ідентифікувати небезпеки, аналізувати небезпеки, знижувати ризик виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

C. класифікувати небезпеки, аналізувати небезпеки, знижувати можливість виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

D. Ідентифікувати небезпеки, вивчати методи аналізу небезпек, знижувати ризик виникнення небезпеки, планувати заходи щодо ліквідації небезпек;

 

4. Які основні категорії БЖД ви знаєте?

A. безпека, небезпека, ризик;

B. можливості, довкілля, функції;

C. психіка, довкілля, функції;

D. безпека, небезпека, функції.

 

5. Ризик – це

A. ймовірність створення нульового ризику;

B. частота або ймовірність проходження подій з негативними наслідками за визначений часовий проміжок;

C. частота або ймовірність виникнення подій з негативними наслідками;

D. частота або ймовірність виникнення подій з негативними наслідками за визначений часовий проміжок.