ІІІ. Гнійно-запальні захворювання нирок і сечового міхура: пієліт, пієлонефрит, піонефроз, гідронефроз, цистит.

Пієлонефрит

Пієлонефрит – інфекційно-запальний процес, при якому одночасно або послідовно уражаються миски (пієліт) і паренхіма (нефрит) нирки. Специфічного збудника не існує. Причиною його виникнення може бути як ендогенна, так і екзогенна мікрофлора.

За клінічним перебігом розрізняють гострий і хронічний пієлонефрит, первинний і вторинний, одно - і двобічний.

Клініка. Гострий пієлонефрит розпочинається гостро і перебігає з явищами вираженої інтоксикації організму. У хворих спостерігається тріада симптомів: висока температура тіла (39-40 0С), яка супроводжується лихоманкою; біль у поперековій ділянці; зміни в сечі (лейкоцитурія, бактеріурія). Крім того, у хворих виникає загальна слабість, розбитість, головний біль, спрага, інколи нудота, блювання. При огляді хворого виявляють різко позитивний симптом Пастернацького.

Важливе значення для встановлення діагнозу має лабораторні дослідження. Лікування. У більшості випадків методом вибору лікування гострого пієлонефриту є консервативна терапія.

Піонефроз

Піонефроз – термінальна стадія специфічного чи неспецифічного гнійно-деструктивного пієлонефриту. При ньому нирка має вигляд великої тонкостінної порожнини (чи багатьох порожнин), наповненої гноєм. Найчастіше він є ускладнен ням сечокам’яної хвороби. Виникненню захворювання сприяють і різні перешкоди для відтоку сечі при уродженому чи набутому звуженні сечоводів. Крім того, піонер роз може бути наслідком неспецифічного пієлонефриту та інших захворювань, які спричинюють гідронефроз та у ретерогідронефроз. У більшості випадків піонефроз є одностороннім процесом.

Клініка. У хворих виникає тупий та інтенсивний біль у поперековій ділянці,

животі, іноді з іррадіацією в пахвинну ділянку; нудота та блювання. Підвищується температура тіла, з’являється гарячка, блідість шкіри, тахікардія, сухість у роті. Пальпується збільшена, напружена й болюча нирка. Спостерігається різко позитив ний симптом Пастернацького.

Діагностика: у сечі інтенсивна піурія: сеча каламутна, з великою кількістю пластівців, а при її відстоюванні, на дні посудини утворюється гнійний осад.

Специфічні дослідження:хромоцистоскопія ретроградної (висхідної) уретеропіє лографія, УЗД, дані радіонуклідного дослідження (сканування, сцинтиграфії.

Лікування хворих на піонефроз лише хірургічне – виконують нефректомію або накладають нефростому, призначають антибактеріальну і загально зміцнюючу терапію.

 

Пієлонефрит	Піонефроз	Паранефрит
Інфекційно-запальний про цес, при якому уражаються миски (пієліт) і паренхіма (нефрит) нирки.	Термінальна стадія пієлонеф риту, нирка має вигляд великої тонкостінної порож -нини, наповненої гноєм	Запальний процес навко лониркової жирової кліт кови­ни
Причиною його виникнення може бути як ендогенна, так і екзогенна мікрофлора.	є ускладненням сечокам’яної хвороби	Розвивається після переходу запалення з нирок або з сусідніх органів і тканин (панкреатит, апендицит)
Клініка. У хворих спостеріг гається тріада симптомів: висока температура тіла (39 -40 0С), яка супроводжуєть - ся лихоманкою; біль у по перековій ділянці; зміни в сечі (лейкоцитурія, бактері урія). Вираженої інтоксикація.	Клініка. У хворих виникає тупий та інтенсивний біль у поперековій ділянці, животі, іноді з іррадіацією в пахвинну ділянку; нудота та блювання.	Клініка. Захворювання розпочинається з підвищен ня темпера­тури тіла, лихо манки і гострого болю в поперековій ділянці. Може спричинити розвиток перитоніту.
	Пальпується збільшена, напружена й болюча нирка.	При огляді цих хворих виявляють набряклість, гіперемію, згладженість складок поперекової ділянки. При паль­пації виникає різка болючість
Спостерігається різко позитив ний симптом Пастернацького.
Діагностика. ЗАСзміни в сечі (лейкоцитурія, бактеріурія)	Діагностика. ЗАС інтенсив на піурія: сеча каламутна, з великою кількістю пластів ців, на дні посудини утворю ється гнійний осад.	Діагностика. ЗАК лейкоци тоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, зниження кількості еритроцитів. ЗАС виявляють лейкоцити, еритроцити.
Хромоцистоскопія ретроградної (висхідної) уретеропієлографія, УЗД, дані радіонуклідно го дослідження (сканування, сцинтиграфії)
Лікування. Консервативна терапія	Лікування. Лише хірургічне – виконують нефректомію або накладають нефростому, призначають антибактеріаль- ну і загально зміцнюючу терапію.	Лікування. Ліжковий режим, холод на поперекову ділянку, антибіо тики, сульфаніламідні, про тиза­пальні препарати. При наявності гнійника прово дя ть його розкриття і дренуван ня

Паранефрит - запальний процес навколониркової жирової кліткови­ни. Розвивається після переходу запалення з нирок або з сусідніх органів і тканин (панкреатит, апендицит, й ін.).

Клінічні ознаки. Захворювання розпочинається з підвищення темпера­тури тіла, лихоманки і гострого болю в поперековій ділянці. Може спричинити розвиток перитоніту. При огляді цих хворих виявляють набряклість, гіперемію, згладженість складок поперекової ділянки. При паль­пації виникає різка болючість. Визначають позитивний симптом Пастернацького.

При дослідженні ЗАК виявляють лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, зниження кількості еритроцитів. У сечі виявляють лейкоцити, еритроцити.

Лікування.На початку захворювання хворим призначають ліжковий режим, холод на поперекову ділянку, антибіотики, сульфаніламідні, протиза­пальні препарати. При неефективності консервативної терапії і наявності гнійника проводять його розкриття і дренування.