Вибір перерізу нульових проводів

 

Правилами влаштування електроустановок встановлюється, що провідність нульового робочого провідника від нейтралі генератора або трансформатора повинна бути не менше 50 % провідності фазних проводів.

У трифазних лініях з симетричним навантаженням фаз, керованих триполюсними апаратами, немає необхідності у вживанні перерізу нульових провідників вище 50 мм² (мідних) і 70 мм² (алюмінієвих).

В однофазних і симетрично навантажених лініях перерізу нульових і фазних провідників повинні бути однаковими.

У трифазних лініях з пофазним відключенням нульові провідники повинні забезпечувати струм, рівний фазному.

Переріз нульових робочих провідників трифазних живлячих, розподільних і групових ліній з лампами люмінесцентними, ДРЛ, ДРІ, ДРІЗ, ДНаТ при одночасному відключенні всіх фазних провідників лінії повинен вибиратися:

для ділянок мережі, по яких протікає струм від ламп з некомпенсованими ПРА, - за робочим струмом самої навантаженої фази;

для ділянок мережі, по яких протікає струм від ламп з компенсованими ПРА, - не менше 50 % перерізу фазного проводу.

У двух- і трифазних лініях з нерівномірним завантаженням фаз, а також при об'єднанні нульових проводів декількох ліній перетин нульового провідника визначається розрахунком.

4.4. Компенсація реактивної потужності.

 

Розрядні лампи включаються в електричну мережу за допомогою пуско-регулюючої апаратури (ПРА), що викликає струм вищих гармонік в нульових робочих проводах трифазної лінії і знижує коефіцієнт потужності (cosφ). Це необхідно враховувати при розрахунку мережі.

ПРА розділяють на компенсовані й некомпенсовані по cosφ. Для підвищення cosφ до 0,9 – 0,95, як правило, використовують статичні конденсатори. Компенсація cosφ може бути індивідуальною і груповою. При індивідуальній компенсації конденсатори встановлюють у кожного світильника, при груповій – приєднують до початку кожної групової лінії.

Індивідуальна компенсація виконується, як правило, заводами – виготовниками світильників. Багатолампові світильники з люмінесцентними лампами мають ПРА, забезпечуючі cosφ не нижче 0,92; однолампові світильники, за умови вживання рівної кількості світильників з випереджаючими і відстаючими гілками, - не нижче 0,85.

Більшість світильників зовнішнього освітлення з РЛВД має ПРА з конденсаторами, що забезпечують cosφ не нижче 0,85, тому вживати додаткові заходи з підвищення коефіцієнта потужності також не вимагається.

Освітлювальні прилади внутрішнього освітлення з РЛВД випускають з ПРА, створюючими при живленні світильників напругою 220 В cosφ, рівний в середньому 0,5, при 380 В - 0,35.

При великій потужності освітлювальної установки з некомпенсованими ПРА джерел світла повинна передбачатися групова компенсація реактивної потужності. Для цього в установках з РЛ використовують трифазні конденсатори на напругу 380 В.

 

Реактивна потужність конденсаторів Q (в кіловольт-амперах реактивних кВАр), необхідна для підвищення cos φ₁ до значення соs φ₂,, визначається за формулою

 

Q = P (tg φ₂ - tg φ₁), (4.37)

де P - реактивна потужність (номінальна потужність РЛ з урахуванням втрат в ПРА), кВт.

 

Рис. 4.7 - Схема приєднання конденсаторної установки до групової лінії:

а) – 220 В; б) – 380 В

 

Підраховано, що для підвищення cosφ з 0,5 або 0,35 до 0,9 на кожний кіловат потужності ламп необхідна потужність трифазного конденсатора відповідно 1.2 і 2.2 кВАр.

 

ТЕМА 5. ЗАХИСТ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖ

 

Загальні положення

 

Всі освітлювальні мережі повинні мати захист від струмів короткого замикання (КЗ), а в деяких випадках також від перевантаження.

Захист від перевантаження повинні мати:

мережі внутрішнього освітлення, виконані відкрито прокладеними проводами з горючою зовнішньою оболонкою або ізоляцією;

освітлювальні мережі в житлових і суспільних будівлях, в торгових приміщеннях, службово-побутових приміщеннях промислових підприємств, включаючи мережі для побутових і переносних електроприймачів (праски, чайники, плитки, кімнатні холодильники, пилососи, пральні й швейні машини і т. п.), при будь-яких видах проводок;

мережі у вибухобезпечних і пожежобезпечних зонах при будь-яких видах проводів, кабелів і способах проводки.

Захист освітлювальних мереж здійснюється апаратами захисту. Апаратом захисту називається апарат, що автоматично відключає електричний ланцюг, який захищається, при аномальних режимах. До апаратів захисту відносяться запобіжники й автоматичні вимикачі (автомати).

Для захисту освітлювальних мереж найбільш поширені автоматичні вимикачі. Однією з переваг автоматів перед запобіжниками є можливість використовування їх не тільки як захисних, але і як відключаючих апаратів (апаратів управління).

Для захисту освітлювальних мереж слід застосовувати автомати з розщіплювачами, що мають обернено залежну від струму тимчасову характеристику (із зростанням струму час відключення зменшується). Автомати, що мають тільки електромагнітний миттєводіючий розчіплювач, для освітлювальних мереж застосовувати не рекомендується.

Автоматичні вимикачі, вживані для захисту освітлювальних мереж, мають наступні, обернено залежні від струму тимчасові характеристики розчіплювачів:

теплові нерегульовані;

комбіновані (теплові й електромагнітні) нерегульовані;

комбіновані (теплові йі електромагнітні) регульовані.