Перевиховання, його функції, етапи і принципи.

Перевиховання – це виховний процес, спрямований на подолання негативних якостей особистості учня, які сформувалися під впливом несприятливих умов виховання.

Виправлення – складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевиховання і самостійної роботи особистості над усуненням відхилень у своїй свідомості та поведінці.

Етапи перевиховання:

1. Підготовчий (вивчення якостей особистості, складання програми перевиховання).

2. Початковий (формування готовності до виправлення, не карати суворо, щоб не зірвати перших спроб до позитивних вчинків).

3. Переломний (нагромадження позитивного досвіду поведінки, формування впевненості у власних силах).

4. Завершальний (залучення до активної участі у всіх видах діяльності, перехід до самовиховання, самоконтролю).

Об’єкти процесу перевиховання:

· важковиховувані діти, які байдуже ставляться до навчання, періодично порушують правила поведінки, дисципліну; їм притаманні грубість, нечесність;

· педагогічно занедбані діти, які негативно ставляться до навчання й суспільно корисної діяльності; вони систематично порушують дисципліну й норми моралі;

· правопорушники, які перебувають на обліку в службі у справах неповнолітніх або направляються до спеціальних навчальних закладів для їх виправлення у спеціальних умовах;

· неповнолітні злочинці, які скоїли кримінальні злочини й за рішенням суду направлені до виховних колоній на виправлення.

Принципи перевиховання:

1. Поєднання переконання з примусом.

2. Гуманне ставлення до важковиховуваних.

3. Об’єктивне ставлення до важковиховуваних.

4. Ставлення до важковиховуваних як до всіх учнів.

5. Педагогічний вплив на важковиховуваних в неефектному стані.

6. Випереджуване формування позитивних якостей, а не боротьба з негативними.

7. Провідна роль наставника у перевихованні.

Причини появи цих категорій неповнолітніх криються в недоліках та помилках сімейного виховання, в недоліках навчально-виховної роботи школи, Негативному впливі на виховний процес вулиці, засобів масової інформації, детективної літератури та ін.

Процеси виховання, самовиховання і перевиховання тісно пов’язані між собою і часто переплітаються.

Основні показники рівня вихованості особистості:

- зовнішній вигляд;

- культура поведінки;

- громадська активність;

- національна самосвідомість;

- працелюбність;

- прилучення до національної та світової культури, мистецтва;

- інтерес до знань тощо.

Оцінити рівень вихованості особистості також можна за її ставленням до навколишньої дійсності: до суспільства, до інших людей, до себе, до природи, до культури, до моральних цінностей.

 

Питання для самопідготовки студентів:

· Що таке виховання? Процес виховання?

· Що є рушійними силами процесу виховання?

· Які етапи процесу виховання Ви знаєте?

· Що таке самовиховання? Які його етапи?

· Що таке перевиховання? Які його етапи?

ЛЕКЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Модуль І. Мета виховання. Суть процесу виховання

Тема: Закони, закономірності, принципи, правила виховання

Кількість навчальних годин: 4

Мета, завдання лекції: ознайомити студентів із законами, закономірностями, принципами процесу виховання, а також шляхами їх реалізації.

Опорні поняття: закони, закономірності, принципи, правила виховання.

Література:

1.Волкова М.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2001. – 576 с.

2.Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.: Знання – Прес, 2003. – 418 с.

3.Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2005. – 560 с.

4.Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. Посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.

План і організаційна структура лекції

1. Поняття про закони, закономірності, принципи, правила процесу виховання.

2. Характеристика законів, закономірностей процесу виховання.

3. Принципи виховання: суть, шляхи реалізації в умовах сучасної школи.

 

Зміст лекційного матеріалу:

1. Поняття про закони, закономірності, принципи, правила процесу виховання.

Процес виховання, як специфічний вид соціальної діяльності, підпорядкований певним законам, закономірностям, принципам, правилам. У процесі виховання існують істотні, суттєві зв’язки, зокрема, існує взаємопов’язаність між діяльністю вихователя, діяльністю вихованця та змістом процесу виховання (тобто якостями, які формуються).

Закони виховання – це об’єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв’язки, які виявляються під час організації та проведення виховного процесу.

Закономірності виховання – це стійкі, повторювані, об‘єктивно існуючі суттєві зв‘язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розвитку особистості школяра.

Принципи виховання – це керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу.

Правила виховання – це регулятивні міркування про конкретні дії вихователя та вихованців з метою реалізації вимог того чи іншого принципу.