Побудова мережі Fast Ethernet на концентраторах 2-го класу

Концентратори 2-го класу мають порти, які підтримують специфікацію 10Base-TX/FX з методом логічного кодування 4В/5В, або порти специфікації 10Base-4T з методом кодування 8В/6Т.

Концентратори 2-го класу порівняно з концентраторами 1-го класу мають меншу затримку (46 bt), тому стандарти допускають використовувати в одному домені колізій до двох концентраторів 2-го класу, при цьму з'єднуються вони кабелем довжиною, не більшою за 5 м. Використання комутаторів дозволяє будувати мережі Fast Ethernet без обмеження їх довжини. Приклад побудови мережі на концентраторах 2-го класу показано на рис. 6.11 і 6.12.

Рис. 4.11. Побудова мережі Fast Ethernet на концентраторах 2-го класу з логічним кодуванням 4В/5В

Рис. 6.12. Побудова мережі Fast Ehernet на концентраторах 2-го класу з логічним кодуванням 8В/6Т

Коректність мережі Fast Ethernet перевіряють, розраховуючи час подвійного проходження її сигналів та скорочення міжкадрових інтервалів.

6.3. Технологія Gigabit Ethernet 6.3.1. Характерні особливості технології

У середині 90-х років назріла необхідність переведення перевантажених швидкодіючими серверами магістралей локальних мереж на більші швидкості передавання даних. Швидкості 100 Мбіт/сек, яку забезпечувала технологія Fast Ethernet, було вже недостатньо. Більшу швидкість пропонували комутатори технології ATM, але відсутність засобів міграції в інші технології LAN стримувало її впровадження. Технологію Gigabit Ethernet було розроблено у 1997 році об'єднанням Gigabit Ethernet Alliance, в яке увійшли провідні фірми та інститути в галузі LAN. Метою розробки було переведення магістралей Ethernet і Fast Ethernet на вищу швидкість передавання даних. У 1998 році комітет IEEE 802 затвердив цю технологію стандартом 802.3z.

Технологія має такі характерні особливості:

Швидкість передавання даних на верхніх рівнях мережі - 1000 Мбіт/с.

Збережені формати кадрів Ethernet.

Збережений метод доступу до розподіленого середовища CSMA/CD.

Фізична топологія - ієрархічне дерево, побудоване на одному концент­
раторі з діаметром до 200 м.

Використання комутаторів з повнодуплексним режимом передавання
даних.

Фізичне середовище - оптоволоконний кабель, кручена пара UTP 5-ї
категорії, подвійний коаксіал.

Технологія Gigabit Ethernet зберігає сумісність з технологіями Ethernet і Fast Ethernet. Вона використовує ті самі формати кадрів, працює в напівдуплексному і повнодуплексному режимах, підтримує на розподілених середовищах метод доступу CSMA/CD. Стандарт 802.3z використовує метод логічного кодування 8В/10В. За тактової частоти передавання сигналів у лінію 1000 МГц цей код забезпечує корисну швидкість передавання даних 800 Мбіт/с. Очікується, що найближчим часом технологія забезпечить тактову частоту 1,25 ГГц, що дозволить досягнути корисної швидкості передавання даних 1000 Мбіт/с.

Для збереження максимального діаметра 200 м мережі на одному концент­раторі у напівдуплексному режимі передавання даних необхідно було збільшити час подвійного обороту сигналів, який для надійного розпізнавання колізії не повинен перевищувати часу передавання кадру мінімальної довжини. Для цього мінімальний розмір кадру було збільшено з 64 байт (без преамбули) до 512 байт (4096 біт). Це дозволило збільшити час подвійного обороту сигналу до 4096 bt. Для забезпечення мінімальної довжини кадру 512 байт поле даних доповнюється 448 байтами заборонених символів коду 8В/10В. За потреби передати декілька корот­ких кадрів (наприклад, квитанцій) станціям дозволено їх передавати підряд загаль­ною довжиною до 8192 байт без міжкадрових інтервалів і доповнення до 512 байт.

З використанням комутаторів знімаються обмеження на загальну довжину мережі Gigabit Ethernet, але залишаються обмеження на довжини сементів, які з'єднують вузли мережі. Ці довжини визначаються специфікацією конкретного фізичного середовища. При побудові мережі на комутаторах протокол Gigabit Ethernet працює в повнодуплексному режимі.