Біологічна характеристика вод Світового океану

Розподіл організмів у море знаходиться в прямій залежності від рельєфу дна, конфігурації океанів і морів, тобто від розчленовування океанічного середовища перебування на певні його частини. Для планктону і бентосу підрозділи трохи різні, оскільки перший у своєму житті пов’язаний з водною масою, другий – з берегом і дном.

Органічний світ Світового океану в залежності від способу мешкання поділяються на 3 групи:

• планктон – мікрораганізми, які живуть у верхній товщі води і не можуть самостійно пересуватись. Поділяються на зоо- та фітопланктон. Планктон представлений одноклітинними водоростями, личинками риб і безхребетних, дрібні безхребетні;

• плейстон – напівводяні форми, частина тіла яких знаходиться над поверхневою (наприклад, кишковополосна сифонофора);

• нейстон – сукупність організмів, які мешкають на самій воді – наприклад, клопи-водомірки;

• гіпонейстон – угруповання організмів, які живуть безпосередньо під поверхнею води в кількох сантиметрах (личинки безхребетних, відірвані від дна бурі та червоно-бурі, зелені водорості, ікра риб);

• нектон – група активно плаваючих тварин – риби, безхребетні (кальмари), ссавці (кити, дельфіни);

• бентос – мешканці океанського дна – водорості, корали, губки, повзаючі безхребетні (хробаки, молюски, ракоподібні та ін.).

Відповідно до зазначеному поділу океану на основні частини, підрозділяють і його живе населення.

• водну масу (пелагіаль) – живе населення – пелагічне;

 

• дно (бенталь) – живе населення – бентос або донне, а ці останні на літоральні (у широкому змісті слова), батіальні й абісальні.

 

Океанічних течій

Океанічні течії створюють особливо різкі розходження в температурному режимі поверхні моря і тим самим впливають на розподіл температури повітря і на атмосферну циркуляцію. Усталеність океанічних течій приводить до того, що їхній вплив на атмосферу має кліматичне значення. Карти ізаномал температури яскраво показують вплив отеплювання Гольфстріму на клімат східної частини північного Атлантичного океану і Західної Європи. Холодні океанські течії також визначаються середніх картах температури повітря відповідними збуреннями в конфігурації ізотерм - язиками холоду, направленими до південних широт. Над районами холодних океанічних течій збільшується повторюваність туманів, як це особливо яскраво виявляється в Ньюфаундленді, де повітря може переходити з теплих вод Гольфстріму на холодні води Лабрадорської течії. Над холодними водами в пасатній зоні зникає конвекція і різко зменшується хмарність. Це у свою чергу є чинником, що підтримує існування так званих прибережних пустель.

Течії забезпечують рух і переміщення вод, утворення так званої загальної циркуляції вод Світового Океану. Разом з водою переміщуються тепло, хімічні сполуки.

Океанічні течії і їх класифікації

Течія – поступальний рух води в океанах га морях. Мають потужність (товщину) до 1,0-1,8 км, ширину до 100-150 км. Класифікації течій. Розроблені за головними характеристиками течій.

1. За глибиною виділяються такі течії:

• поверхневі;

• глибинні.;

• придонні.

2. За тривалістю існування:

• постійні течії – протягом року зберігають cвoї властивості та напрямок беззмінно – Гольфстрим, Течія Західних вітрів, Північно-Атлантична течія тощо;

• періодичні – це тeчiї, які змінюють свій напрямок в залежності від пори року – наприклад Мусонна течія, біля 6eperiв пів-ва Індостан влітку води якої рухаються із заходу на схід, взимку навпаки; Сомалійська течія – влітку з півдня на північ і є продовженням Південної пасатної течії, взимку навпаки – рухається з півночі i є продовженням зимової Мусонної течії;

• тимчасові течії – викликаються випадковими причинами (звичайно вітром), а в тривалості і змінах немає закономірностей.

3. За температурою. За температурою води всі течії поділяються на:

• теплі – Гольфстрим, Північно-Атлантична, Течія миса Голкового, Мозамбікська, Мадагаскарська, Північнотихоокеанська тощо;

• холодні –Лабрадорська течія, Перуанська течія, Бенгельська, Канарська, Фолклендська, Лабрадорська, Каліфорнійська, Трансарктична, Західноавстралійська тощо;

• нейтральні – температура води мало чим відрізняється від оточуючих вод, Північна і Південна пасатна течій в Атлантичному і Тихому океанах, Гвіанська, Карібська, Флоридська, Антильська, Гвінейська, Аляскінська, Міжпасатна протитечія Тихого океану.

4. За направленістю руху.

• зональні – спрямовані субпоширотно – Гвінейська, Південна пасатна у Тихому та Атлантичному океанах, Північна пасатна у Тихому та Атлантиці, Південна пасатна у Індійському;

• субмеридіональні – течуть з півночі або з півдня – Східно-Австралійська, Перуанська, Бразильська, Гольфстрим та ін. За географією розташування ділять на дві підгрупи – західноокеанічні та східноокеанічні;

• протитечії – рухаються у напрямі протилежному основній течії – Міжпасатна протитечія;

• колові – охоплюють великі ділянки Земної кулі і рухаються навколо материка – течія Західних вітрів навколо Антарктиди.

 

 

Охорона водних ресурсів

Водні ресурси більшості річок України, доступні для використання, практично вичерпані. Із них щорічно забирається до 30-34 млрд. м³ води, в тому числі 15-18 млрд. м³ безповоротно. Із року в рік погіршується і якість води в річках, в більшості яких цей показник оцінюється як „поганий”.

Раціональне використання водних ресурсів і збереження їх високої якості в річках та водоймах – дуже складна і трудомістка справа. Питання комплексного використання і охорони вод у тепе­рішній час мають величезне значення і стали однією із найгостріших проблем сучасності.

Зневага до питань захисту вод від забруднення може призвести до того, що дефіцит води із року в рік буде зростати, а це може значно порушити санітарні умови життя людини, затримати розвиток народного господарства і тим самим обмежити задоволення потреб суспільства.

Охорону вод не слід розуміти буквально в цьому змісті слова. Охорона водних ресурсів виросла в систему комплексних заходів, в яку входить моніторинг – стеження за станом водних ресурсів, ступенем забруднення вод, система заборонних та обмежуючих заходів. Але, головне, охорона водних ресурсів повинна здійснюватись в процесі їхнього раціонального використання.