Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Попередження та подолання конфліктів ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Конфлікт набагато легше попередити, аніж розв'язати, тому профілактика конфлікту, особливо у соціальних організаціях, є не менш важливою, аніж пошук шляхів його подолання. Профілактика конфліктів – сукупність напрямів, засобів та методів управління, що зменшують ймовірність виникнення конфліктів. Основні напрями діяльності з профілактики конфліктів: – покращення умов створення та функціонування організацій як можливих причин виникнення конфліктів; – дотримання поведінки членів організації відповідно з загальноприйнятими в організації нормами та правилами; – створення сприятливого соціально-психологічного клімату.
Засоби та методи запобігання конфліктів: – переведення відкритого зіткнення у конструктивне співробітництво; – функціональне розведення учасників конфліктної взаємодії, припинення їх спільної діяльності; – чітке розмежування посадових повноважень; – управління компетенцією співробітників шляхом підвищення кваліфікації, вдосконалення трудових навиків та навиків спілкування, зміни видів діяльності, залучення персоналу до прийняття управлінських рішень. Правила безконфліктної поведінки: – прагніть адекватно оцінити власну поведінку у конфліктній ситуації, уникайте упередженості в оцінці дій своїх опонентів; – спробуйте оцінити ситуацію з позицій протилежної сторони, зрозуміти точку зору вашого опонента; – уникайте звинувачень на адресу опонента, що може спровокувати включення психологічних механізмів захисту і потік звинувачень на вашу адресу; – контролюйте свої емоції та закликайте протилежну сторону діяти аналогічно; – спонукайте свого опонента до відкритого обговорення спірних питань, спільного розв’язання конфліктної ситуації; – перевіряйте об’єктивність інформації, пов’язаної з предметом конфлікту, діями опонентів та своїми власними.
Подолання конфлікту – це повне чи часткове усунення причин, що його породжують, або зміна цілей та поведінки учасників конфлікту. Найпоширенішими засобами подолання конфлікту є: -усунення причин конфлікту (подолання образу «ворога», що склався у конфліктуючих сторін); -зміна вимог однієї зі сторін (коли опонент іде на певні поступки, інколи обидві сторони погоджуються на компроміс у зв'язку з виснаженням ресурсів, втручанням третьої сторони);
-боротьба (передбачає перемогу однієї зі сторін); -консенсус (згода значної більшості учасників конфлікту щодо його головних питань).
Форми подолання конфлікту: Вирішення конфлікту – повне або часткове усунення причин, що його породжують, або зміна цілей та поведінки учасників конфлікту; Урегулювання конфлікту – в усуненні протиріч між конфліктантами бере участь третя сторона; Затухання конфлікту – тимчасове припинення протидії при збереженні напруги та протиріччя, за якого конфлікт набуває прихованої форми (втрата мотиву до боротьби, зниження значущості цілі, переорієнтація мотивації конфліктантів, виснаження ресурсів); Переростання в інший конфлікт – виникнення у відносинах сторін нового, більш значущого протиріччя; Усунення конфлікту – ліквідація його структурних елементів за допомогою припинення на тривалий час взаємодії опонентів, усунення об'єкта конфлікту, подолання дефіциту об'єкта конфлікту, вилучення з конфліктної ситуації одного з конфліктантів. Стратегії виходу з конфлікту: Суперництво (нав'язування іншій стороні кращого для себе рішення) – виправдане, якщо запропоноване рішення є конструктивним за відсутності часу для переконування опонента, в екстремальних ситуаціях; Компроміс (бажання конфліктантів завершити конфлікт частковими поступками, відмова від окремих вимог, що висувалися раніше, готовність визнати претензії іншої сторони) – ефективний, якщо учасники конфлікту усвідомлюють рівність своїх прав та обов'язків, відчувають загрозу позбутися всього в разі поразки; може бути досягнутий за допомогою техніки відкритої розмови; Пристосування (вимушена або добровільна відмова від боротьби) – до такої стратегії спонукає усвідомлення неправоти, необхідність збереження добрих стосунків з опонентом, сильна залежність від нього, незначущість проблеми, великі збитки та загроза ще більших, тиск третьої сторони; Уникнення вирішення проблеми (спроба вийти з конфлікту за мінімальних втрат шляхом не розв'язання, а затухання конфлікту) – застосовується за відсутності сил та часу для боротьби, небажання вирішувати проблему, прагнення виграти час, труднощів у формуванні лінії власної поведінки;
Співробітництво (спрямованість конфліктантів на конструктивне обговорення проблеми, ставлення до іншої сторони не як до противника, а союзника в її вирішенні) – найефективнішим буває за сильної взаємозалежності сторін та важливості рішення для них обох; може бути досягнутим за допомогою переговорів. Важливим чинником, що впливає на результативність завершення конфлікту, є участь у його регулюванні третьої сторони. Медіаторство – вид діяльності, що полягає в оптимізації за допомогою третьої сторони процесу пошуку вирішення проблеми задля припинення конфлікту. Типи медіаторства: Офіційне (формальне) – міждержавні організації (ООН), окремі держави, державні правові інституції, державні комісії, представники правоохоронних органів, громадські організації тощо. Неофіційне (неформальне) – відомі особи, представники релігійних організацій, професійні психологи, неформальні лідери, друзі, сусіди та ін. Види медіаторства: - третейський суддя (авторитарна роль, має найбільші можливості щодо визначення варіантів вирішення проблеми); - арбітр (має значні повноваження, але сторони можуть не погодитися з його рішенням та опротестувати його); - посередник (більш нейтральна роль, маючи певні знання, він забезпечує конструктивне обговорення проблеми, прийняття рішення залишається за конфліктантами); - помічник (не втручається у полеміку щодо змісту проблеми та прийняття рішення, забезпечує організацію переговорів та зустрічей); - спостерігач (своєю присутністю утримує сторони від порушень домовленостей, агресії).
У цілому ж, аналітичні зусилля соціологів спрямовані, насамперед, на те, щоби з'ясувати: – природу та сутність різноманітних соціальних конфліктів; – їх функції та механізм дії; – умови виникнення та способи попередження конфлікту; – закономірності розвитку та фактори, що впливають на їх появлення і зникнення; – можливості передбачення та шляхи врегулювання; – запропонувати "соціальні технології" розв'язання конфліктів, що є адекватними їх внутрішній природі, особливостям розгортання у наявному суспільному середовищі та специфіці особистісної та групової поведінки конфліктуючих сторін.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 136; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.19.56.45 (0.007 с.) |