Прокладання кабелів у траншеях

До обсягу робіт з прокладання кабелів у траншеях входять. підготовчі роботи, обладнання траншей, доставка барабанів з кабелем до місця роботи, розмотування кабелю та вкладання його в траншеї, захист кабелю від механічних пошкоджень і засипання траншеї

Під час підготовчих робіт на трасу доставляють необхідну кількість цегли, піску або дрібно просіяного ґрунту, а також сталеві або азбестоцементні труби з внутрішнім діаметром не менше 100 мм для обладнання переходів кабельної лінії під залізницею, дорогами та різноманітними перешкодами, які знаходяться на трасі кабельної лінії.

У випадку перетину кабельною трасою пішохідних доріжок, у відповідних місцях потрібно встановити перехідні містки з бар'єрами, які завчасно доставляються на трасу.

Приступати до риття траншеї можна після того, як буде перевірено за планом або за допомогою пробних шурфів (якщо немає плану) відсутність на трасі чи в небезпечній близькості від неї підземних споруд, трубних комунікацій або інших кабелів. Для цього перевіряють за планом розташування підземних споруд, а якщо плану немає, роблять пробні шурфи завширшки 350 мм впоперек наміченої траси. Рити шурфи треба з великою обережністю, щоб не пошкодити кабелі, труби або інші споруди, які можуть виявитися в землі. Траншеї значної довжини риють спеціальними роторними траншеєкопачами, а частіше звичайними землерийними машинами, або екскаваторами. Траншеї невеликої довжини і ті, які проходять під тротуарами з асфальтобетонним покриттям, а також траншеї, які прокладають на малих площадках, де застосувати механізми неможливо, риють вручну, користуючись ломом і лопатою.

Рис. 6.6 Розміри кабельних траншей і розміщення в них кабелів із захистом цеглою від механічних пошкоджень;

а — при одному кабелі; б — при двох кабелях; в — при трьох кабелях: г — при чотирьох кабелях

 

Глибина траншеї повинна бути не менше 700 мм, а ширина такою, щоб відстань між кількома паралельно прокладеними в ній кабелями напругою до 10 кВ становила не менше 100 мм, від стінки траншеї до найближчого крайнього кабелю — не менше 50мм (рис.6.6 а—г).

Глибина закладання кабелю може бути зменшена до 0,5 м на ділянках завдовжки до 5 м при введенні кабелю в будинок, а також у місцях перетину їх з підземними спорудами (за умови захисту кабелю від механічних пошкоджень прокладанням його в азбестоцементних трубах). У місцях зміни напрямку траси траншею риють так, щоб кабель можна було вкласти з необхідним радіусом згину. Радіус згину кабелів повинен мати (відносно діаметра кабелю) кратність не менше: 25 — для силових одножильних з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій оболонці, броньованих і неброньованих; для силових багатожильних із збіднено просоченою ізоляцією і з не стікаючим просочувальним розчином у загальній свинцевій або алюмінієвій оболонці, броньованих; для силових багатожильних з паперовою ізоляцією у свинцевій або алюмінієвій оболонці для кожної жили, а також з полівінілхлоридною ізоляцією і в полівінілхлоридній оболонці поверх кожної жили, броньованих і неброньованих; 15—для силових багатожильних з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій або алюмінієвій оболонці, а також з полівінілхлоридною ізоляцією і оболонкою, броньованих і неброньованих; для контрольних кабелів з паперовою просоченою ізоляцією в свинцевій оболонці, броньованих і неброньованих; 10—для силових і контрольних кабелів з гумовою ізоляцією, в свинцевій або полівінілхлоридній оболонці, броньованих.

У місцях майбутнього розташування кабельних з'єднувальних муфт траншеї розширюють, утворюючи котловани. Котлован для однієї кабельної муфти кабелю напругою до 10 кВ повинен бути завширшки 1,5 і завдовжки 2,5 м. Для кожної наступної муфти, яку вкладають поруч, ширину котловану треба збільшувати на 350мм.

Кабельний тунель - це закрита споруда з розташованими в ній опорними конструкціями для розміщення на них кабелів і кабельних муфт з вільним проходом по всій довжині, який дає змогу здійснювати прокладання кабелів, ремонт та огляд кабельних ліній.

Кабельним каналом називається закрита і заглиблена в ґрунт, підлогу, перекриття непрохідна споруда, призначена для розміщення в ній кабелів, прокладання, огляд і ремонт яких можна здійснювати тільки при знятому перекритті.

Кабельний поверх - це частина будівлі, обмежена підлогою та перекриттям або перекриттям з відстанню між підлогою й виступними частинами перекриття не менше як на 1,8 м.

Кабельною шахтою називається вертикальна кабельна споруда, висота якої в кілька разів більша від розміру її сторони.

Кабельний блок - це кабельна споруда з трубами (каналами) для прокладання в них кабелів з належними їм колодязями.

Подвійною підлогою називається пустота, обмежена стінами приміщення, міжповерховим перекриттям і підлогою зі знімними плитами.

Кабельна камера - це підземна кабельна споруда, що закривається глухою знімною бетонною плитою й призначена для укладання кабельних муфт або для протягування кабелів у блоки. Каме­ра, що має люк для входу в неї, називається кабельним колодязем.

Кабельною естакадою називається надземна відкрита горизонтальна чи нахилена протяжна кабельна споруда.

Кабельна галерея - це наземна закрита цілком або частково горизонтальна чи нахилена протяжна прохідна кабельна споруда.

Безтраншейна прокладка кабелів застосовується для прокладки одиночних броньованих кабелів напругою до 10 кВ з свинцевою або алюмінієвою оболонкою на ділянках відкритої місцевості за допомогою ножових кабелеукладчиків Цей спосіб забезпечує зниження трудомісткості в 7-8 разів При цьому зберігаються земельні угіддя, підвищується надійність експлуатації кабельної лінії, умови її експлуатації не погіршуються, здатність навантаження не знижується Безтраншейна прокладка допускається для 1—2 броньованих кабелів напругою до 10 кВ з свинцевою або алюмінієвою оболонкою на кабельних трасах, віддалених від інженерних споруд.

Під час переходу кабелів з болота або заболоченої ділянки в нормальний грунт залишається запас кабелю завдовжки не менше 3 м, що укладається на відстані не менше 3 м від межі болота або заболоченої ділянки.