Проаналізуйте різновиди ускладнень структури простого речення. Наведіть приклади. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Проаналізуйте різновиди ускладнень структури простого речення. Наведіть приклади.



Прості речення можуть бути двоскладними й односкладними, непоширеними й поширеними, повними й неповними.

Прості двоскладні речення мають підмет і присудок або групу підмета й групу присудка. Легкий ранковий туманець клубочився над річкою. Група підмета – Легкий ранковий туманець. Група присудка – клубочився над річкою.

Односкладні речення мають тільки один головний член речення: або підмет, або присудок. Вечір. Вечоріє. Треба відпочити. Ваше доручення виконано.

Непоширеним називається речення, що складається тільки з головних членів. Стемніло. Світає. Ніч. Зійшло сонце. Зазеленіла трава.

Поширеними є речення, в яких поряд з головними є і другорядні члени речення. Треба гарно відпочити перед наступним робочим тижнем. На галявині зазеленіла трава. Надворі світає. Травнева ніч.

Повним називається речення, в якому наявні всі члени, необхідні для даної структури. Наприклад, для називного речення – підмет, для двоскладного – підмет і присудок, для односкладних безособових – присудок тощо.

Неповним є речення, в якому пропущений формально необхідний член речення, але він легко виявляється в контексті або підказується в ситуації мовлення. Наприклад: Вулицею йшла моя мама. Поруч з нею – бабуся й сестра.

Структура двоскладного речення передбачає групу підмета й групу присудка. Можуть бути також другорядні члени речення. Членами речення є частини мови в певній синтаксичній функції. Частини мови – категорії морфологічні, а члени речення – синтаксичні. Синтаксичні функції частин мови виявляються в структурі речення.. Одна й та ж частина мови в різних реченнях може виконувати різну синтаксичну роль. Наприклад: Мені не важко вчитися. Вчитися – моє головне завдання. У мене є бажання вчитися(означення).

Підмет – це головний член речення, який означає істоту, предмет, явище, поняття, ознаку або дію яких називає присудок: Хотіла б я піснею стати. Весна прийшла. Поранений важко опустився на стілець.

Присудок – це головний член речення, який означає дію, стан, якість, властивість, ознаку предмета, істоти, явища, поняття, названого підметом.

Способи вираження підмета

Підмет може бути виражений одним словом, і такий підмет називається простим. Найчастіше – це іменник у називному відмінку: Поїзд прибуває на першу платформу.

Проте досить часто для вираження підмета використовуються займенники: Ми всі підтримали пропозицію піти в похід.

Складений підмет виражається словосполученням. Це можуть бути синтаксично або лексично нерозкладні словосполучення:

1. складні географічні, астрономічні, назви, назви установ, організацій тощо: Східносибірська височина, Велика Ведмедиця, Верховна Рада.

2. сполучення іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку з прийменником: Брат з братом ворогами стали.

3. сполучення іменників зі значенням сукупності: Зграя вовків напала на оленя.

4. сполучення числівника з іменником: Двоє лелечат вчилися літати.

5. сполучення іменника або числівника чи займенника у називному відмінку з іменником (займенником) в родовому з прийменником: Кожен з нас чітко усвідомлював кінцеву мету цієї роботи.

6. підмет може бути виражений цілим реченням: „Поховайте та вставайте, кайдани порвіте...” стало закликом до боротьби для багатьох поколінь.

Способи вираження присудка

Присудки є дієслівні й іменні.

Дієслівні присудки можуть бути простими й складеними. Іменні – тільки складеними.

Простий дієслівний присудок виражається дієсловом у формі дійсного, умовного чи наказового способу.

Складений дієслівний присудок утворюється з двох дієслів: дієслова-зв’язки в особовій формі + інфінітив.

Складений іменний присудок складається з дієслівної зв’язки + іменна частина. Часто дієслово-зв’язка в теперішньому часі (є) опускається.

Присудок може бути виражений двома чи кількома повнозначними частинами мови. Такий присудок називається складним.

Простий дієслівний присудок: Буде світити сонце, буде шуміти вітер.

Написав би ти листа матері. Заходьте всі до хати. Давайте заспіваємо дружно. Накивав п’ятами ваш гість.

Складений дієслівний присудок: Листя з дерев почало осипатися. Ми вирішили пропустити це переповнений трамвай. Він мав бажання поїхати ще до міста.

Складений іменний присудок: Я тільки колосок на великому полі народному. Хлопець виявився тільки заспівувачем, а там були ще й хористи. Зима стояла суха, морозна, вітряна. Поля лежали покриті снігом.

Складний присудок: Ніхто мене не може примусити виконувати цю роботу. Дівчина була готова заплакати.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 139; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.129.100 (0.006 с.)