Реалізація технології дистанційного навчання.

Для реалізації технології дистанційного навчання розробляються дистанційні курси за двома типами.

Перший тип призначений для самостійного вивчення. Дистанційний курс розміщується на сайті, доступ до нього безкоштовний. Студент виконує всі вказівки, перевіряє рівень своїх знань, отримує посилання на інші ресурси освітньої мережі для отримання додаткової інформації. Таких курсів в мережі Інтернет наразі дуже багато, їх кількість постійно зростає. Проте єдиний їх недолік - студент не отримує сертифікат про якість знань.

Другий тип дистанційного курсу призначений для групового вивчення. Передбачається активний обмін інформацією, думками з тьютором і студентами. У цьому випадку визначено оплату за навчання, встановлюються контрольні терміни навчання; такий курс, як правило, входить в систему підготовки спеціаліста певної кваліфікації (бакалавра, спеціаліста, магістра). Зазначені види дистанційних курсів відображають специфіку дистанційної освіти, проте в системі змішаного навчання доцільні до використання як курси для самостійного опанування, так і для групового навчання.

Необхідними компонентами дистанційного курсу є:

інформаційні матеріали, засоби контролю й оцінювання, засоби спілкування.

Зазвичай дистанційний курс містить такі інформаційні матеріали, як конспекти лекцій, методичні матеріали до виконання лабораторних та практичних робіт, комп’ютерні навчальні програми в Інтернет чи на дисках, інструктивні матеріали тощо.

Засоби контролю й оцінювання в межах дистанційних курсів - це, традиційно, комп’ютерні тести, що створені з використанням тестових оболонок (Mytest, E-tester тощо) або інструментальними засобами середовищ для дистанційного навчання (Moodle, Прометей тощо).

Засоби спілкування (синхронні й асинхронні) на дистанційних курсах дозволяють студентам відчувати свій зв’язок з викладачем та групою оперативному режимі, розглядати проблеми й питання, що виникають Такими засобами передусім є месенджери (ICQ, SKYPE, чати). До потужних асинхронних засобів спілкування відносять електронну пошту, що дозволяє надсилати листи як окремим адресатам, так і групам людей, та використовувати ці засоби для виконання спільної роботи в процесі розв’язання різних проблем. До категорії асинхронних засобів спілкування включено форуми, великий недолік яких полягає в повільному темпі процесу взаємодії, а як позитивне - індексація змісту форумів пошуковими машинами (Яндекс, Рамблер, Google тощо). Окрему групу засобів спілкування в дистанційному навчанні складають відеоконференції. Так, наприклад, www.wiziq.com - сервіс, що дозволяє проводити online-лекції, вебінари.

Існує два протилежні підходи, які виникають при використанні дистанційних навчальних курсів:

1. Орієнтований на викладача. Домінуюча точка зору тут - традиційний підхід до обробки інформації, що ґрунтується на принципі виконання комп’ютером формальних дій над символами. Ключовим принципом є те, що викладач може передати основну інформацію студентам через зовнішнє подання.

Він представляє теоретичну ідею як конкретний образ і потім подає цей образ на розгляд студенту, використовуючи певний навчальний засіб. Студент, в свою чергу, приймає, розшифровує й зберігає цей образ. Потім студент обробляє його й використовує, щоб набутих нових знань, залежно від його власної бази знань і здібностей.

2. Орієнтований на студента. Альтернативний підхід базується на конструктивних принципах, в яких студент активно отримує знання за допомогою матеріалу, що вивчається. Це є основою як для ситуативного пізнання, так і проблемно-орієнтованого навчання.

Розробка дистанційних навчальних курсів зазвичай проходить такі стадії проектування: аналіз навчальних потреб та аналіз майбутньої аудиторії. Відповідно до цих етапів, розробляється навчальний і додатковий матеріали, а потім відбувається навчання за розробленим курсом й одночасно здійснюється модульна та комплексна оцінки.

Для визначення якості дистанційного курсу використовують п’ять параметрів:

1. Вивчення мети і достатнього представлення. Мета будь-якого дистанційного курсу може бути загальною і частковою. Загальна мета передбачає ознайомлення з певним обсягом навчальної інформації та виконання запропонованих практичних завдань, які передбачені програмою. Часткова мета передбачає індивідуальну роботу з кожним студентом для формування у нього попередньо передбачених якостей.

2. Взаємодія. Це не тільки обмін інформацією, а й власним досвідом, оцінкою доречності й достатності інформації, можливість запропонувати свою стратегію, оцінити ситуацію тощо. Це позитивно впливає на мотивацію до діяльності та почуття самодостатності всіх учасників процесу навчання.

3. Оцінка і контроль. Вони характеризують процес навчання, визначають рівень знань і забезпечують студентів еталонними тестами, керують стратегіями навчання.

4. Навчальні засоби інформації та інструментальні середовища. Вибір засобів інформації і прикладного забезпечення здійснюється через аналіз їхньої ролі в досягненні навчальної мети, розуміння впливу технології, що використовується, і ретельного аналізу характеристик студента.

5. Студентська система підтримки й послуг. Для забезпечення успішного навчання студентів в проекті дистанційного курсу обов’язково певні засоби підтримки студентів та послуги під час навчання. Сюди можна віднести технологічну підтримку у вигляді порад, консультацій, допоміжних курсів (тьюторіалів) для вдосконалення роботи з технікою, забезпечення зворотного зв’язку тощо. Серед найбільш важливих в проекті дистанційного курсу є організаційні й адміністративні інфраструктури, які гарантують ефективність розробки, управління та його використання.