Суспільно-політична організація Стародавньої Месопотамії

Методичні рекомендації

На основі опрацювання рекомендованої літератури необхідно порівняти різні форми суспільно-політичної організації, які існувати в різний час на території саме Месопотамії, а також дослідити їх громадську зрілість, взаємовідносини між землеробсько-полісним (шумерський) та скотарсько-імперським (аккадський) варіантами історичного життя.

Досвід Стародавнього Сходу демонструє взаємозв’язок природного, виробничо-бізнесового і політичного факторів суспільного життя. Стереотип східного деспотизму, підстав для виключення якого не має, сприяв спрощеним характеристикам різних за організаційним і цивілізаційним вимірами державних спільнот. Навчальна література, на жаль, переймається переважно їх хронологічною констатацією, узагальнено оцінюючи їх як ранньокласові, рабовласницькі, деспотичні. Тому необхідно усвідомити що, на території вже Стародавньої Месопотамії виявив себе драматизм співіснування типологічно різних форм історичного життя людей, зорієнтованих на цінності поля і полісу, храму і громадської самоорганізації. Важливо підкреслити, що вони не тільки змагалися між собою, але й живили один одного і саме ці видимі і сховані процеси складали головну парадигму тогочасного історичного розвитку.

Джерела з історії Стародавнього Єгипту

Методичні рекомендації

Предметний аналіз джерел з історії цивілізацій стародавнього Сходу має надзвичайне значення для реставрації розуміння минулого, багато в чому несхожого на сучасне, життя людей. В особливій мірі ця закономірність, умова професійного становлення стосується Стародавнього Єгипту. Радимо студенту, опрацьовуючи матеріал як історичної літератури (її список додається в кінці навчально-методичного комплекту), так і спеціального джерелознавства, звернути увагу на специфіку релігійно-міфологічної літератури („Тексти пірамід”, „Книга мертвих”), офіційно-державних архівів, літературно-публіцистичні твори („Розповідь Іпувера”), переконатись, що ці та інші джерела розкривають на своїй мові різні сторони однієї з найдревніших і культурно-неповторних цивілізацій Стародавнього Сходу.

Спираючись на вже рекомендовані концептуальні основи аналізу східної міфології, студент має можливість на матеріалі єгипетської усної і, особливо, символічної культури знайти як проникливі відчуття – знання сил природи, так і досягнення суспільно-історичної, релігійно-філософської думки.

 

Суспільно-політична криза давньоєгипетського суспільства Середнього царства

Методичні рекомендації

На основі даних різного типу джерел необхідно дослідити характер суспільних відносин в Стародавньому Єгипті часів Раннього, Древнього та Середнього царств. Завдяки аналізу досягнень і втрат загальноєгипетської, централізованої держави з’явиться можливість подолати спрощено політизовану характеристику суспільно-політичної кризи часів Середнього царства, розкрити її наростання з політичної, суспільно-громадянської до економічної стагнації. В результаті відмовитись концептуально від ідеалізації громадської конфронтації як рушійної сили історії.

 

Суспільно-політична організація стародавньої Індії у водійський період (середина ІІ – середина І с.т. до н.е.)

Методичні рекомендації

Запропонована тема дозволяє поглибити через аналіз специфіки культурно-історичного розвитку Стародавньої Індії розуміння витоків та неоднозначного суспільного змісту системи варн і каст в історії Індії і, зокрема, у ведійський період її історії. Необхідно дослідити вплив релігій стародавньої Індії на регуляцію суспільних відносин, на вироблення таких зразків суспільно-правової думки, як „Артхашастра” та Закони Ману.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Тема 3.