Удосконалення інформаційно-технічного забезпечення Державного казначейства

Використання інформаційних технологій у процесі обслуговування бюджетів та здійснення операцій в системі міжбанківських електронних переказів НБУ органами Державного казначейства потребує надійної системи забезпечення безпеки та захисту фінансової інформації.

З удосконаленням програмно-технічних засобів автоматизованої обробки інформаційних потоків у системі казначейства, розширенням систем те-лекомунікацій проблема захисту інформації постає все гостріше. Це зумовлено передусім переходом від традиційної паперової технології зберігання і передачі даних до електронної, а також об'єднання обчислювальних систем, створення корпоративних та глобальних мереж і розширення доступу до інформаційних ресурсів широкого кола користувачів при недостатньо розвинутих технологіях захисту інформації.

Державне казначейство України та його органи функціонують нині на достатньо високому рівні автоматизації, що є хорошим підґрунтям для створення єдиної державної системи передачі даних з високим ступенем надійності та власною системою захисту інформації.

Українським законодавством визначено, що інформаційні ресурси підлягають обов'язковому обліку і захисту, як і будь-яке матеріальне майно. Власникові надається право самостійно в межах своєї компетенції встановлювати режим захисту інформаційних ресурсів і доступу до них.

При створенні системи захисту інформації необхідно детально проаналізувати типи загроз, найбільш уразливі місця у системі та збитки, які можуть виникати під час порушення системи захисту. Найбільш розповсюдженою загрозою для безпеки інформації є несанкціонований доступ. У системі казначейства, де при обслуговуванні бюджетів обробляється конфіденційна інформація, цей вид загроз є особливо небезпечним. Також суттєвою загрозою є вірусні атаки, які можуть призводити до повної зупинки системи, повної або часткової модифікації програмного забезпечення системи, викрадення інформації.

Сучасні персональні комп'ютери і сервери щороку дають змогу накопичувати й опрацьовувати дедалі більші обсяги даних, завдяки чому потужність і продуктивність інформаційних технологій зростають, вносячи вагомий внесок у зростання ефективності управління.

Технічний захист інформації (ТЗІ) - це діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та доступності інформації, а об'єктом захисту є важлива для держави, суспільства та особи інформація, в тому числі відкрита, охорона якої забезпечується відповідно до законодавства.

Конфіденційність інформації - це властивість інформації бути недоступною для несанкціонованого ознайомлення. Конфіденційність властива лише інформації з обмеженим доступом.

Конфіденційність інформації крім ТЗІ забезпечується ще режимними заходами та, за потреби, криптографічними засобами.

В Україні в обов'язковому порядку забезпечується конфіденційність лише інформації з обмеженим доступом, що належить державі. Власники конфіденційної інформації, що не належить державі, самостійно встановлюють способи захисту такої інформації.

Надзвичайна важливість вирішення проблеми доступності інформації обумовлюється тим, що в останні роки в Україні інтенсивно впроваджуються сучасні інформаційні технології, комп'ютерні мережі та телекому нікаційні системи, які здебільшого базуються на обладнанні іноземного виробництва. Можливість дистанційного управління їх технічними та програмними ресурсами, в тому числі, із-за кордону, створює умови, за яких ефективність функціонування систем інформаційного обміну та управління в державі знаходяться в певній мірі в залежності від виробників та постачальників цього обладнання. Завданнями ТЗІ є:

- захист інформації з обмеженим доступом від витоку технічними каналами або протидія технічним розвідкам.

- захист інформації від спеціальних впливів.

- захист інформації від несанкціонованих дій щодо неї, зокрема, від несанкціонованого доступу до інформації з обмеженим доступом під час її' оброблення технічними засобами.

Для захисту інформації в АС створюється:

Комплексна система захисту інформації (КСЗІ) - сукупність організаційних і інженерних заходів, програмно-апаратних засобів, що забезпечує в АС захист інформації від несанкціонованих дій щодо неї, зокрема, від несанкціонованого доступу.

Якщо в АС обробляється відкрита інформація, то КСЗІ має забезпечити захист інформації в АС від усіх загроз її цілісності і доступності. У випадку, якщо в АС обробляється інформація з обмеженим доступом, то до цього додається ще завдання забезпечити захист саме цієї інформації від загроз її конфіденційності.

Вимоги до забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Захист інформації повинен забезпечуватись протягом всього періоду її існування. З моменту створення об'єкта комп'ютерної системи або його імпорту до системи і аж до його знищення або експорту з системи всі запити на доступ до об'єкта і об'єкта на доступ до інших об'єктів мають контролюватися комплексами засобів захисту.

Разом з цим, для забезпечення належної ефективності комплексної автоматизації необхідно реалізувати цілий ряд заходів організаційного, методологічного, правового і технічного характеру, які включають:

- методологію виконання бюджету за казначейською системою;

- організаційне, інформаційне та програмне забезпечення;

- комп'ютерне устаткування і телекомунікації;

- організацію внутрішнього контролю й аудиту;

- навчання користувачів;

- методичну, програмну й експлуатаційну документацію.

Крім цього, необхідно передбачити і реалізувати об' єднання учасників бюджетного процесу в єдину інформаційну мережу зі створенням корпоративної бази даних. В інформаційну мережу включається адміністрація регіону, фінансові органи і їх функціональні підрозділи, керівництво казначейських органів та їх функціональні підрозділи, районні фінансові органи, районні підрозділи казначейства, розпорядники бюджетних коштів та, при необхідності, одержувачі бюджетних коштів.

Система повинна передбачати можливість підключення і цілого ряду користувачів, які взаємодіють з учасниками бюджетного процесу при здійсненні операцій з виконання бюджету: фінансових органів вищого та нижчого рівнів, регіональних органів ДПА, Державного казначейства України, контрольно-ревізійного управління і його підрозділів на місцях, НБУ та інших банків. При цьому користувачі мають працювати як у локальній мережі, так і з територіально віддалених терміналів. Це забезпечить консолідацію інформації кожного учасника бюджетного процесу в єдиній базі даних, а також дозволить користувачу оптимізувати процес введення, обробки, збереження і виведення інформації (вихідних документів).

Формою організації діяльності учасників бюджетного процесу, об'єднаних у корпоративну автоматизовану систему, є технологічний процес казначейського виконання бюджету. Технологічний процес виконання бюджету строго визначає послідовність взаємодії учасників бюджетного процесу на всіх етапах виконання бюджету: формування розпису доходів і витрат, кошторисів доходів і витрат, лімітів бюджетних зобов'язань, повідомлень на фінансування, виконання бюджету в процесі операційного дня, виконання бухгалтерських проводок, підготовку звітів про виконання бюджету. Відпрацьовані і закладені у систему послідовність взаємодії учасників бюджетного процесу та алгоритм виконання окремих операцій створює повну визначеність для працівника при виконанні робіт, зводить до мінімуму помилки персоналу фінансового і казначейського органів та інших учасників бюджетного процесу і не допускає дублювання операцій різними організаціями та їхніми структурними підрозділами.

Вбудований у систему електронний документообіг - комплекс організаційно-програмних заходів, - дозволяє користувачам складати, редагувати і використовувати документи в електронному вигляді. У результаті організації електронного документообігу інформація від всіх учасників бюджетного процесу збирається в єдиній базі даних, що дозволяє працівникам бухгалтери формувати бухгалтерський баланс у напівавтоматичному режимі.

Кожне робоче місце учасника бюджетного процесу забезпечує виконання функцій, необхідних для здійенення окремих технологічних процесів виконання бюджету. Це дозволяє адаптувати систему до конкретної структури фінансового чи казначейського органу чи інших учасників бюджетного процесу. Система повинна створювати можливості для організацій автоматизованих робочих місць з вільним набором виконуваних функцій. Послідовність виконання цих функцій регламентується технологічним процесом виконання бюджету і не може бути порушена.

Розподіл задач між учасниками бюджетного процесу при обробці даних в багатоканальному режимі дозволяє доступ користувачам тільки до тієї інформації, яка необхідна для виконання їх функціональних обов'язків і блокує доступ до іншої інформації. При цьому має бути передбачена ідентифікація користувачів і авторизація виконаних операцій. Необхідний контроль і за тим, хто, коли і яку інформацію вводив у базу даних чи редагував. Користувачі можуть розпочинати роботу з інформацією тільки після введення свого і мені і пароля, а після виконання роботи зберігається і нформація про автора будь-якого запису. Вони можуть обмінюватися інформацією як з базою даних, так і між собою.

Об'єднання учасників бюджетного процееу в єдину інформаційну мережу, організація роботи за спеціально розробленою технологічною схемою виконання бюджетів, електронний документообіг тощо зроблять цю систему центральною інформаційно-аналітичною ланкою Державного казначейства, яка, зі свого боку, забезпечуватиме якісне виконання всіх його функцій. З цією метою налагоджусгься і підсистема бухгалтерського обліку виконання бюджету.

Відмітною рисою системи є поєднання методів бухгалтерського обліку виконання бюджету з методами банківського обліку, що зумовлено у першу чергу ідентичністю багатьох процесів, що відбуваються у банках і у Казначействі, зокрема у частині ведення особових і поточних рахунків клієнтів. Розумне поєднання різних методів обліку надає користувачам широкі можливості автоматизації процедур аналітичного обліку, складання звітності, а також контролю й аналізу, включаючи:

- щоденне складання бухгалтерського балансу виконання бюджетів;

- щоденний звіт про хід виконання бюджету у цілому;

- щоденний звіт про виконання кошторису доходів і витрат за кожним одержувачем бюджетних коштів;

- щоденний облік кредиторської заборгованості у розрізі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;

- щоденний контроль та мінімізація кредиторської заборгованості шляхом цільового фінансування;

- облік виконання договорів з постачальниками товарів і послуг.

У систему повинні бути закладені процедури контролю за виконанням бюджету:

- попередній контроль здійснюється на стадії підготовки бюджетних документів є оформлення бюджетного розпису витрат, кошторисів, лімітів бюджетних зобов'язань і розпоряджень на фінансування);

- поточний контроль здійснюється на стадії виконання бюджету (перевірка платіжних документів одержувачів бюджетних коштів на відповідність бюджетному розпису, кошторисам, лімітам бюджетних зобов'язань і грошових зобов'язань);

- наступний контроль здійснюється на стадіях складання бухгалтерських балансів і звітів про виконання бюджету.

У світовій практиці мають місце два підходи до організації казначейського виконання місцевих бюджетів. Перший передбачає використання організаційної структури інормативно-меточної бази органів Державного казначейства. Усі без винятку функції казначейського виконання місцевого бюджету покладаються на ці органи управління і відділення Державного казначейства. Другий підхід полягає у створенні власно^ регіональної системи казначейства, що входить до складу органів виконавчої влади чи до складу органів місцевого самоврядування.

Мінфін України має свій власний підхід, який дозволяє істотно скоротити капітальні вкладення і витрати по реорганізації Державного казначейства завдяки перерозподілу функцій казначейського виконання бюджету між фінансовими органами регіону і органами Державного казначейства. При цьому Казначейство здійснює касові видатки з відображенням відповідних операцій на реєстраційних рахунках бюджетних організацій і на рахунках одержувачів бюджетних коштів, а фінансовий орган проводить усі платіжні операцій, включаючи попередній контроль витрат бюджетник установ та інших одержувачів бюджетних коштів.

При всіх перевагах і незворотності процесу запровадження саме першого варіанта, тобто казначейської системи обслуговування бюджетів, слід зважати, що орган и Державного казначейства найбільш ефективно виконують лише касове обслуговування бюджету, інші елементи бюджетного процесу - планування і складання бюджету, стратегічне й оперативне планування його виконання - залишатимуться у компетенції фінансових органів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 30. - С. 141. (остання редакція від 20.04.2010).

2. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-ііі // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2001, № 37-38. - ст. 189 із змінами. (остання редакція від 02.06.2009).

3. Митний кодекс України від 11.07.2002 № 92-іУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 38-39 (остання редакція від 01.08.2009).

4. Закон України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 № 329/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 40 (остання редакція від 04.06.2008).

5. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. №2121 III (остання редакція від 24.11.2009) // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30.

6. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХіУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 40, ст.365 (остання редакція від 01.01.2007).

7. Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про оплату праці" від 10.07.2003 № 1086-іУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2004. - № 5.

8. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 06.10.2004 № 2056-іУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 1, ст.23.

9. Закон України "Про державний внутрішній борг України" від 07.12.2000 № 2121-ііі // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 41 (остання редакція від 24.11.2009).

10. Закон України "Про державні цільові програми" від 18.03.2004 № 1621-іУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 25, ст.352 (редакція від 18.03.2004).

11. Закон України "Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань" від 01.07.2004 №1953-іУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, № 52, ст.561 (редакція від 01.07.2004).

12. Закон України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 № 679-ХіУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 29, ст.238 (остання редакція від 11.05.2010).

13. Закон України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 05.04.2001 № 2346-ііі // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 29, ст.137 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 906-іУ від 05.06.2003, ВВР, 2003, № 38, ст.319).

14. Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-іУ // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 37 (остання редакція від 01.01.2010).

15. Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-111 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, № 10 (остання редакція від 30.04.2010).

16. Указ Президента України "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" від 13 березня 2006 року (втратив чинність Указ Президента України від 27 квітня 1995 року №335 "Про Державне казначейство України", Указ Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 27 квітня 1995 року № 335" від 15 лютого 1999 року № 173).

17. Постанова Кабінету міністрів України і Національного банку України "Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства" від 15 вересня 1999 р. № 1721 (остання редакція від 15.09.1999).

18. Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб" від 11 квітня 2002 р. N 502.

19. Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування дотації вирівнювання, додаткової дотації на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами" від 11 квітня 2002 р. № 490 (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 95 від 11.02.2009).

20. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" від 28 лютого 2000 р. № 419 (із змінами і від 27 квітня 2006 року N 601).

21. Постанова Кабінету міністрів України "Про Питання Державного казначейства України" від 21 грудня 2005 р. № 1232 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 676 від 26.04.2007).

22. Постанова Верховної ради України "Про структуру бюджетної класифікації України" від 12.07.1996 № 327/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 42 (остання редакція від 11.02.2001).

23. Постанова Національного банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,, від 21.01.2004 № 22 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 296 від 15.05.2009).

24. Постанова Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320, із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 252 від 29.04.2009).

25. Наказ Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України "Про затвердження Порядку взаємодії між органами державної податкової служби, Державного казначейства та прокуратури щодо захисту інтересів держави при здійсненні судочинства за позовами про відшкодування податку на додану вартість" від 14.09.2006 № 45/551/223.

26. Наказ Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України "Про окремі питання взаємодії органів Державного казначейства України та державної контрольно-ревізійної служби в Україні" від 14.12.2004 № 215/338 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 січня 2005 р. за № 10/10290, із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного казначейства № 352/420 від 27.12.2006).

27. Наказ Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями" від 25 квітня 2002 року № 74/194 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2002 р. за № 436/6724, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 14 січня 2004 року № 2/14, від 25 грудня 2008 року № 557/810).

28. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ" від 28.01.2002 №12 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2002 р. за № 140/6428, редакція від 28.01.2002).

29. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження змін до Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету" від 30.09.2005 №181.

30. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження змін до Роз'яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 31.03.2005 №57 (із змінами від 28.12.2009 № 547).

31. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження змін до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" від 06.02.2004 № 21 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за № 285/8884) із змінами і доповненнями.

32. Наказ Державного казначейства України "Про внесення змін та доповнень до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ" від 14.02.2005 №28 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.03.2005 за № 288/10568).

33. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Змін та доповнень до Порядку складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ" від 27.05.2005 № 98 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2005 р. за № 649/10929, редакція від 27.05.2005).

34. Наказ Державного казначейства України " Про затвердження Інструкції з обліку запасів бюджетних установ" від 8 грудня 2000 року № 125 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2000 р. за №937/5158).

35. Наказ Державного казначейства "Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання"

№68 від 27.07.2000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2000 р. за № 570/4791, Із змінами, внесеними згідно з Наказом Державного казначейства № 117 від 05.06.2003).

36. Наказ Державного казначейства "Про затвердження Положення про єдиний казначейський рахунок" від 26.06.2002 № 122 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 р. за № 594/6882, редакція від 26.06.2002).

37. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку виконання державного бюджету за доходами", затвердженого від 19.12.2000 № 131 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 67/5258, із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного казначейства № 80 від 03.03.2008, № 3 від 09.01.2009).

38. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України" від 02.12.2002 № 221 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 р. за N 976/7264, із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного казначейства № 152 від 08.05.2008).

39. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами" від 18.11.2002 року № 213 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України. 2.12.2002 року за № 938/ 7226, із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного казначейства №485 від 17.11.2008).

40. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" від 04.11.2002 № 205 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2002 р. за N 919/7207, редакція від 21.01.2010).

41. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних трансфертів" від 31 січня 2002 року № 17 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2002 р. за № 181/6469).

42. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України" від 09.08.2004 № 136 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2004 р. за № 1068/9667, редакція від 06.02.2010).

43. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів" від 10.12.2002 № 226 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 р. за № 1000/7288, із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного казначейства № 181 від 29.05.2008, №3 від 09.01.2009).

44. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання" від 18.12.2000 № 130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 28.12.2000 за № 961/5183, із змінами та доповненнями, внесеними наказом Державного казначейства України від 28.01.2001 № 12).

45. Наказ Державного казначейства "Про затвердження форм карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ та порядку їх складання" № 100 від 06.10.2000 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2000 р. за № 747/4968, із змінами, внесеними згідно з Наказами Державного казначейства № 98 від 27.05.2005).

46. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження форми рішення та Порядку перерахування штрафів за неповне або несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб" від 04.05.2005 № 82 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2005 за № 614/10894).

47. Наказ Державного казначейства України, Фонду майна України "Про внесення змін до Порядку перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації державного майна" від 27.06.2006 №170/1007, редакція від 27.06.2006).

48. Наказ Державного казначейства України "Щодо затвердження Правил складання звітності про виконання місцевих бюджетів" від 08.10.2004 №173 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.10.2004 за №1387/9986).

49. Наказ Державної митної служби України, Державного казначейства України "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи" від 20.07.2007 № 611/147 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1095/14362).

50. Наказ Державної податкової адміністрації України, Міністерства Фінансів України, Державного казначейства України "Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків" від 03.02.2005 № 58/78/22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2005 р. за № 247/10527).

51. Наказ Міністерства Фінансів України, Головного управління Державного казначейства України "Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ" від 30.10.98 №90 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 листопада 1998 р. за № 728/3168, редакція від 01.11.2005).

52. Наказ Міністерства фінансів України, Державного казначейства України "Щодо затвердження Інструкції про порядок заповнення форм місячної та квартальної звітності про виконання місцевих бюджетів" від 05.03.2009 № 84, зміни згідно наказу Державного казначейства № 116 від 24.03.2009).

53. Булгакова С.О., Базанова Н.В., Єрмоленко У1.В., Сушко Н.І., Чечулі-на О.О., Шаповал Т.А., Шульга Н.П. Казначейська система виконання бюджету: Підручник. - К.: Київ. держ. торг. - екон. ун-т, 2000. - 250 с.

54. Взаємодія державної податкової служби з іншими державними відомствами: Науково-методичні матеріали / Уклали: Науково-методичний відділ. - Козин: ЦПН ДПА України, вересень-жовтень 2008 року. - 139 с.

55. Галушка Є.О., Охрімовський О. В., Хижняк Й.С. Казначейська справа: Навчальний посібник. - Чернівці: Книги. - XXI, 2004. - 248 с.

56. Офіційний сайт Головного контрольно-ревізійного управління України.

57. Офіційний сайт Державного казначейства України.

58. Офіційний сайт Державної митної служби України.

59. Офіційний сайт Державної податкової адміністрації України.

60. Офіційний сайт Міністерства фінансів України

61. Офіційний сайт Рахункової полати.

62. Управління використання бюджетних коштів за допомогою Казначейської системи України // Вісник Донецького Національного Університету. СЕР. В: Економіка і право, вип.1, 2009.

63. Форкун І.В., Шацька В.М., Фролова Н.У1. Основи казначейської справи: Навч. посібник. - Львів: Новий світ - 2000, 2006. - 516 с.

64. Экономико-правовая библиотека // Розділ 2. Організаційні основи та правовий статус діяльності Державного казначейства України

65. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.И. Казначейська система: Підручник -Тернопіль: Карт-Бланш. - 2002. - 394 с.