Внутрішня платіжна система казначейства України

Для забезпечення ефективного управління бюджетними коштами шляхом консолідації рахунків органів казначейства в Національному банку на базі внутрішньої платіжної системи Кабінет Міністрів України і Національний банк 15 вересня 1999 р. ухвалили постанову № 1721 „Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства”. Відповідно до цієї постанови, Державне казначейство України отримало статус учасника системи електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) та право проводити через цю систему платежі та міжбанківські розрахунки.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні та відносини у сфері переказу коштів регулює Закон України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні„ від 5 квітня 2001 р. Відповідно до ст. 10 цього закону, внутрішня платіжна система казначейства належить до внутрішньодержавних небанківських платіжних систем.

Під внутрішньою платіжною системою казначейства розуміють сукупність правил, організаційних та програмно-технічних засобів, які використовує Державна казначейська служба України для проведення переказу коштів через органи казначейства та для взаємодії з іншими платіжними системами.

Необхідними елементами платіжної системи є:

- нормативно-правова база, яка регулює платіжні відносини;

- бухгалтерська й технологічна модель, що є основним операційним механізмом проведення платежів;

- технологічна інфраструктура, яка охоплює програмні й технічні засоби опрацювання та передавання даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговий персонал;

- захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.

Умови та правила організації внутрішньої платіжної системи казначейства визначає Державна казначейська служба України, враховуючи положення Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” та нормативно-правові акти Національного банку.

Для ведення бухгалтерського обліку операцій з виконання Державного та місцевих бюджетів, а також інших операцій з коштами клієнтів, передбачених законодавством, в органах казначейської служби України відкрито:- бюджетні рахунки для зарахування надходжень бюджетів;- бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами;- рахунки для обліку операцій з фінансування бюджетів та інші бюджетні рахунки;- рахунки фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;- рахунки інших клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів, однак, відповідно до вимог законодавства, їх обслуговують органи казначейської служби.Зазначені рахунки відкривають на балансі Державної казначейської служби України та її головних управлінь відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів. Для прийняття управлінських рішень та проведення операцій органи казначейської служби формують щоденний оборотно-сальдовий баланс рахунків.

Технологічна модель функціонування платіжної системи казначейства визначає взаємовідносини Державної казначейської служби України та її територіальних управлінь у процесі проведення розрахунків у СЕП НБУ.

Учасниками СЕП НБУ є Державна казначейська служба України та її головні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Державна казначейська служба України не проводить оплати послуг з опрацювання електронних розрахункових документів та повідомлень у СЕП НБУ і з переказу коштів через валютні рахунки, відкриті в Національному банку України. Для роботи в СЕП НБУ казначейство використовує восьму модель обслуговування кореспондентського рахунку, яка передбачає:- відкриття консолідованого кореспондентського рахунку для Державної казначейської служби України в Національному банку та технічного рахунку в центрі оброблення СЕП (ЦО СЕП);- відкриття технічних рахунків для головних управлінь казначейської служби в ЦО СЕП. Для них не відкривають кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку.

Технічний рахунок кожного головного управління казначейської служби на початок банківського дня дорівнює нулю, а протягом банківського дня відображає його поточний стан. Відправлення та прийом платежів органами казначейства відображаються одночасно на технічному єдиному казначейському рахунку і на технічному рахунку конкретного головного управління казначейської служби.

Державна казначейська служба України має змогу керувати роботою її головних управлінь у СЕП НБУ, визначаючи ліміт технічного рахунку в системі моніторингу технічних рахунків Національного банку. Для цього використовують автоматизоване робоче місце (АРМ) управління єдиним казначейським рахунком. Інформацію про стан технічного єдиного казначейського рахунку та про роботу в СЕП НБУ всіх обласних управлінь центральний апарат казначейської служби отримує впродовж дня за допомогою АРМ управління єдиним казначейським рахунком у режимі реального часу. Ця інформація є підставою для ухвалення управлінських рішень. Схему роботи Державної казначейської служби України в СЕП НБУ зображено на рис. 5.3.

ЦО СЕП – це складний програмно-технічний комплекс, який опрацьовує платіжну та технологічну інформацію СЕП НБУ та складається з серверів бази даних, серверів застосувань і клієнтських місць керування роботою СЕП НБУ.

Усю платіжну та технологічну інформацію, якою обмінюються Державна казначейська служба України та її головні управління з СЕП через АРМ-СЕП, опрацьовує АС „Казна - Доходи”.

У СЕП НБУ існують два режими взаємодії з учасником СЕП – он-лайновий та оф-лайновий (файловий). Он-лайновий режим передбачає встановлення он-лайнового з’єднання АС „Казна - Доходи” та АРМ-СЕП, який, відповідно, встановлює он-лайнове з’єднання з відповідним сервером застосувань ЦО СЕП і обмінюється з ЦО СЕП інформацією у вигляді пакетів ТСР/ІР. В он-лайновому режимі працює тільки центральний апарат казначейської служби. Платежі, які інші учасники СЕП НБУ проводять в он-лайновому режимі на адресу головних управлінь казначейської служби, отримують у файловому режимі та опрацьовують.[2]

Оф-лайновий (файловий) режим взаємодії з СЕП НБУ передбачає, що центральний апарат та головні управління казначейської служби за допомогою АС „Казна - Доходи” формують і приймають файли з платіжною та технологічною інформацією, якими обмінюються з СЕП НБУ за допомогою АРМ-СЕП. Реакція СЕП НБУ на ініціалізований переказ або технологічну дію відбувається впродовж певного проміжку часу та оформляється у вигляді файлу-квитанції. Файли, які були передані з АС «Казна - Доходи» та опрацьовані АРМ-СЕП, надходять до ЦО СЕП, а файли, сформовані ЦО СЕП, надсилають до

Рис. 3. Схема взаємодії внутрішньої платіжної системи казначейства з системою електронних платежів Національного банку України [3]

АРМ-СЕП для опрацювання та передачі в АС „Казна - Доходи” засобами електронної пошти НБУ (nbumail). У файловому режимі працюють головні управління та центральний апарат казначейської служби.[4]

Головні управління Державної казначейської служби України виконують початкові платежі в СЕП НБУ тільки в межах поточного значення свого технічного рахунку. Отже, головне управління казначейства може розпоряджатися тільки фактично наявними коштами. Наприклад, якщо сума за файлом А в момент його опрацювання в ЦО СЕП перевищує суму коштів, наявну на технічному рахунку головного управління казначейської служби, то файл бракується з кодом помилки „Жовте сальдо за коррахунком відправника”. Регулювання технічними рахунками головних управлінь казначейської служби відбувається за допомогою АРМ управління єдиним казначейським рахунком встановленням ліміту технічного рахунку (мінімально допустиме значення, якого може досягти технічний рахунок унаслідок відправлення в СЕП НБУ початкових платежів з цього технічного рахунку). Протягом дня ліміти можуть неодноразово змінюватися.

Оскільки безпосередній вихід у СЕП НБУ в Державній казначейській службі України мають тільки центральний апарат і головні управління, то для забезпечення оплати початкових платіжних документів та отримання інформації про надходження на рахунки управлінь Державної казначейської служби використовують систему „Клієнт-Банк”, яка слугує транспортним засобом для передавання захищених платіжних документів і отримання виписок на ділянці „Головне управління – управління державної казначейської служби України”.

На кінець банківського дня Державна казначейська служба України отримує від ЦО СЕП підсумкову інформацію про обороти її головних управлінь у СЕП НБУ, опрацьовані в СЕП файли органів казначейської служби та платежі в системі термінових переказів. На підставі цієї інформації в системі автоматизації Державної казначейської служби України відображається значення технічного єдиного казначейського рахунку та технічних рахунків її територіальних управлінь.

Тести

1. У світовій практиці виділяють такі системи касового обслуговування бюджетів:

а) європейську та американську;

б) банківську, фінансову та інвестиційну;

в) банківську, змішану та казначейську;

г) банківську та бюджетну.

2. Відповідно до Закону України „Про Національний банк України” кошти державного та місцевих бюджетів зберігають:

а) на рахунках Державної казначейської служби тільки в Національному банку України;

б) на рахунках Державної казначейської служби в Національному банку України та уповноважених банківських установах;

в) на рахунках Міністерства фінансів України та органів місцевого самоврядування тільки в Національному банку України;

г) на рахунках бюджетних організацій в установах уповноважених банків.

3. Єдиний казначейський рахунок – це:

а) рахунок, відкритий Державній казначейській службі України в Національному банку для обліку коштів та проведення розрахунків у системі електронних платежів;

б) рахунок, відкритий Державній казначейській службі України в Національному банку для обліку та консолідації коштів бюджетних коштів в іноземній валюті;

в) рахунок, відкритий Міністерству фінансів України в Національному банку для консолідації коштів державного та місцевих бюджетів та їхнього обліку;

г) рахунок, відкритий у державному банку для консолідації коштів державного та місцевих бюджетів та їхнього обліку.

4. Учасником системи електронних платежів Національного банку України не може бути:

а) Центральний апарат Державної казначейської служби України;

б) Головне управління Державної казначейської служби України в м. Київ;

в) Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області;

г) управління Державної казначейської служби України в м. Червоноград.

5. Для роботи в системі електронних платежів Національного банку України Державній казначейській службі України та її головним управлінням відкривають в центрі оброблення системи електронних платежів:

а) кореспондентські рахунки;

б) казначейські рахунки;

в) технічні рахунки;

г) поточні рахунки.

6. Передавання початкових платіжних документів та отримання виписок з рахунків між Головними управліннями та районними управліннями Державної казначейської служби відбувається за допомогою:

а) АРМ СЕП;

б) електронної пошти;

в) АС „Казна - Доходи”;

г) системи „Клієнт - банк”.

7. Платежі до державного бюджету в іноземній валюті зараховують на:

а) бюджетні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби;

б) валютні рахунки казначейської служби, відкриті в Національному банку та уповноважених банках;

в) валютні рахунки казначейської служби, відкриті тільки в ПАТ „Укрексімбанк”

г) платежі до державного бюджету в іноземній валюті взагалі не зараховують.

8. Регулятивний капітал комерційного банку, який може проводити виплату готівки розпорядникам бюджетних коштів, повинен становити не менше:

а) 20 млн грн;

б) 30 млн грн;

в) 50 млн грн;

г) 100 млн грн.

9. Тимчасово вільні бюджетні кошти можуть бути розміщені на депозитних рахунках у комерційному банку, статутний капітал якого перевищує:

а) 5 млрд грн;

б) 10 млрд грн;

в) 20 млрд грн;

г) 50 млрд грн.

10. Вартість позики, яку органи місцевого самоврядування можуть брати в комерційних банках для покриття тимчасових касових розривів, не може перевищувати:

а) 10 % річних;

б) розмір облікової ставки НБУ;

в) в 2,5 раза облікову ставку НБУ;

г) 120 % облікової ставки НБУ.

Список використаних джерел: