Тема: Морський транспорт в умовах логістики

План лекції

1. Характеристика морського, внутрішнього (річного) транспорту

2. Класифікація та транспортна характеристика вантажів

3. Технологічний процес роботи судна та процес роботи порту

Рекомендована література по темі: [9] c.131-210.

Морський транспорт - найважливіша частина світової транспортної системи. Висока продуктивність, вантажопідйомність, невелике число персоналу й низька собівартість.

Морському транспорту належить основна роль у міжконтинентальному обміні товарами, він є самим масовим і дешевим.

Основними найбільшими центрами світової торгівлі є Північна Америка, країни Західної Європи й Азія.

Важливу роль морський транспорт грає для острівних держав: Японії, Великобританії, Австралії й ін.

Обсяги перевезень морем окремих видів продукції істотно розрізняються, що спричиняється різну потребу в спеціалізованому тоннажі.

Стркутура по сумарному тоннажі: близько 34% танкерний флот, 33% балкерний, 20% генеральні вантажі (універсальні судна й контейнеровози), інше газовози, химовоз, рефрежераторні судна.

Обсяги перевезень вантажів морем, млн.т

Роки	Нафта	Нефто-продукти	Залізна руда	Вугіль	Зерно	Інші

 

Обсяги перевезень морем окремих видів продукції істотно розрізняються, що спричиняє різну потребу в спеціалізованому тоннажі.

Основні тенденції розвитку морських перевезень:

- поглиблення спеціалізації по вантажах і напрямкам;

- злиття транспортних й експедиційно-розподільних підприємств;

- підвищення надійності перевезень вантажів;

- ріст спеціалізованих контейнерних перевозом.

Класифікація морських суден.

- по експлуатаційному призначенню:

а). транспортні (пасажирські, вантажопасажирські й вантажні, а саме: суховантажні (універсальні, наливні й комбіновані.), а також: промислові й спеціальні;

б). службово-допоміжні (портові буксири, лоцманські судна, криголами й т.п.);

в). судна технічного флоту (землеснаряди, трубоукладачі й т.п).

- району плавання:

необмеженого океанського плавання й обмеженого морського, у т.ч. "ріка-море".

- типу енергетичної установки:

теплоходи, турбоходи, електроходи, атомоходи.

- архітектурно-конструктивному виду:

з мінімальним надводним бортом (для важких вантажів) і з надлишковим (для легких).

- способу проведення вантажних операцій:

з вертикальним або горизонтальним навантаженням/вивантаженням (ген вантажі), з вантажним конвйером (навалювальні), по трубопроводах (наливні).

- ступеня автоматизації, льодовому класу й т.п.

Особливості транспортних суден

Пасажирські судна - більше 12 пасажирів, підвищені вимоги до живучості й маневреності, комфортабельності, обсягу побутових і розважальних послуг. Збільшені побутові запаси, велике числ рятувальних засобів, потужна енергетична установка й т.п.

Танкери або наливні судна - небезпечні властивості наливних вантажів, їх розділяють на 4 види: сира нафта й нафтопродукти, хімічні наливні вантажі, зріджені гази (перевезені наливом), інші наливні вантажі. Підвищені вимоги до безпеки - непроникності, електроустаткуванню, засобам пожежогасіння. Машинне відділення й надбудова завжди в кормі, наявність коффердамів, верхня палуба вільна, корпус ділиться по всій довжині на 2-3 поздовжні й багато поперечних перебирань (виходять відсіки - танки). Повне завантаження танків до горловини не дозволяється. Наявність спецсистем - вантажної, зачистної, підігріву вантажу, газовідвідної, зрошення палуби, протипожежної, вентиляційної, пропарювання й осушення повітря в танках. Потужне насосне відділення для вивантаження й дистанційне керування. Швидкість вантажних операцій до 15 тис.т/година. Сталийний час обчислюється годинами. Розділяються по дедвейту - малотоннажні (до 5 тис.т), середньо (до 30 тис.т) і крупнотоннажні (понад30 тис.т), які називають: Handysіze (30-70), Panamax (70-80), Aframax (80-125), Suezmax (125-200), (Very large crude carrіer, 200-310), ULCC (Ultra large crude carrіer, > 310).

Різновидом танкерів являються газовози, виновози й продуктовози

Судна для перевезення навалочних вантажів (балкери)

Судна для перевезення контейнерів

Лихтеровози

Морські пороми

Лісовози

Судна для перевезення швидкопсувних вантажів - рефрижератори

Універсальні суховантажні судна

Комбіновані судна

Промислові судна

Службово-допоміжні судна

Експедиційні й гідрографічні судна

Рятувальні судна

Транспортна класифікація вантажів.

Представлений для транспортування товар стає вантажем.

Вся сукупність вантажів класифікується по основних ознаках:

- природне походження;

- фізико-хімічні властивості;

- ступінь обробки;

- споживче призначення;

- способи перевантаження й перевезення.

По природному походженню розрізняють:

- вантажі мінерального походження, які характеризуються наявністю й змістом у них різних елементів неорганічної хімії (корисні копалини, добрива);

- вантажі тваринного походження, які характеризуються значним змістом жирів і білків (м'ясо й м'ясопродукти, продукти моря, шкірсировина, птахи і т.п);

- вантажі рослинного походження, які характеризуються високим змістом вуглеводів (зерно, злаки, крупи, фрукти, льон, бавовна й т.п.);

По фізико-хімічним властивостяямвантажі підрозділяються на:

- стійко зберігаються або швидкопсувні;

- гігроскопічні або сприймаючі вологу;

- горючі або вогненебезпечні;

- специфічні, що виділяють, або сприймають сторонні запахи;

- що порошать або поглинають пил.

По ступені обробки вантажі діляться на такі підгрупи:

- неопрацьований вантаж (сировина);

- напівфабрикати;

- готові вироби.

Виходячи зі споживчого призначення, вантажі діляться на:

- продовольчі;

- промислові.

По способах перевантаження й перевезення всі вантажі діляться на:

- генеральні;

- масові;

- спеціальні.

Генеральні вантажі - це штучні вантажі в упакуванні й без. По виду впакування розрізняють із вантажі (у мішках, коробках, ящиках), безтарні (труби, металопрокат і т.п.), вантажі в укрупнених вантажних і транспортних одиницях (пакети на піддонах, трейлерах, у контейнерах, ліхтерах). Генеральні вантажі розділяються по розмірах, масі й габаритам.

Масові вантажі - більша частина перевезених вантажів. Підрозділяються на три основні категорії: наливні, навалювальні й лісові.

До наливного ставляться рідкі вантажі, пропоновані до перевезення наливом. Основні (80%) - сира нафта й нафтопродукти, продукти хім. пром-ті (зрідж. гази, кислоти, луги й т.п.) і харчової пром-ті (спирт, вино, масло, жир, патока й т.п.).

До навалочних вантажів відноситься широка номенклатура вантажів, перевезених без тари, тобто навалом (вугілля, руда, зерно, сіль, цукор-сирець, добрива й т.п.).

Однієї з найважливіших характеристик навалочного вантажу є сипкість, що визначає ступінь його рухливості при транспортуванні й характеризується величиною кута природного укосу, залежить від розмірів часток, їхньої форми, вологості, хитавиці судна, вібрації. По механізму зсуву діляться на два види: вантажі піддані сухому зсуву й вантажі піддані зсуву у зволоженому стані (тиксотропні), що прямо залежить від наявності вологи у вантажі. Під впливом хитавиці навалочний вантаж, що має вільну поверхню, може переміститься з одного борта на іншій, у результаті судно може одержати небезпечний крен і навіть перевернутися.

Небезпечний процес, якому піддані багато вантажів рослинного походження (зернові, а також деякі руди), це самонагрівання (самозігрівання), викликаний дією внутрішніх біологічних і хімічних процесів. Це приводить до погіршення якості, зменшенню кількості й може закінчиться самозайманням вантажу.

Лісові вантажі, пропоновані до перевезення ділять на: круглий ліс, пиленый ліс, тесаний ліс, тріску.

Спеціальні вантажі вимагають при транспортуванні й зберіганні особливих умов. До них ставляться небезпечні вантажі, швидкопсувні, жива худоба й птахи.

Для безпечного перевезення і збереження вантажів морем існують Національні загальні й спеціальні правила, а також Міжнародні нормативи.

У логістичній транспортній системі першорядне значення приділяється терміналам, що визначають саме функціонування цієї системи.

Контейнерні термінали - це контейнерні пункти зі значним обсягом робіт, що забезпечують прийом контейнерів від відправників, видачу їхнім одержувачем, а також на передачу потоку контейнерів з одного виду транспорту на іншій. Переважне значення в перевезеннях великотонажних контейнерів належить морському транспорту, що інтегрується з автомобільним і залізничним.. У технічному аспекті це означає застосування для перевезення контейнерів суден-контейнеровозів, спеціалізованих залізничних вагонів і спеціальних автомобільних засобів.

Термінальна технологія базується на стандартизації контейнерів, піддонів, пакетів, транспортних засобів, вантажно-розвантажувальних машин і механізмів. Тому в усьому світі прийняті єдині норми і стандартні величини по контейнерах:

ширина - 2438 мм;

висота (max) - 2591 мм чи 8'6";

довжина - 3, 6, 9, 12 м чи 10', 20', 30', 40' відповідно;

стандартна маса - 24 т;

ширина (max) перевізних транспортних засобів - 2,5 м (у Європі) і 2,6 м (у США);

висота (max) перевізних транспортних засобів - 4 м (від палуби до підволоки).

В даний час існують і надалі розвиваються термінальні мережі:

- європейська мережа терміналів;

- національна термінальна мережа;

- мережі, що поєднують 2-3 країни;

- мережі для мультимодальних перевезень.

Усередині мереж, у залежності від розташування термінали поділяються на фідерні, блокові, блоково-кутові, мультиблокові і т.п..

Основні напрямки розвитку терміналів:

А) зосередження роботи в руках незалежних транспортних компаній;

Б) ускладнення структурного складу учасників перевезень, ріст багатобічних компаній, вихід національних компаній на міжнародний ринок;

В) зростання значень стандартів при інтермодальних перевезеннях.

Тарифи - система ставок, по яких стягується плата за транспортні послуги. Тарифи формують доходи транспорту і є при цьому транспортними витратами споживача товарних послуг.

Тарифна ставка визначається по формулі: Т=з(1+r/100),

де с - собівартість перевезень у карбованцях;

r - прибуток у відсотках.

На транспорті використовуються наступні види тарифів:

1. Автомобільний транспорт:

Відрядні;

На умовах платних авто-тонно/годин;

За погодинне користування вантажним транспортом;

По кілометровому розрахунку;

За перегін рухливого складу;

Договірні тарифи.

2. Залізничний транспорт:

Загальні тарифи;

Виняткові тарифи;

Пільгові тарифи;

Місцеві тарифи.

3. Морський транспорт:

По тарифі на постійних лініях;

По фрахтових ставках на непостійних лініях.

4. Річковому транспорт:

Тарифи визначаються самостійно пароплавством.

Одним з основних діючих транспортних вузлів у роботі терміналів є контейнерний термінал морського порту.

Контейнерний термінал морського порту - це транспортний вузол, що здійснює перерозподіл контейнерів, змінних кузовів, контрейлерів між трьома основними видами транспорту - морським, залізничної й автомобільним.

Поряд з перевантажувальними операціями на контейнерних терміналах морського порту виконується складування і розподіл вантажів, а також перевезення контейнерів власним автотранспортом до прилеглих відправників і споживачів вантажів. Однак, вартість сучасного контейнерного термінала майже в три рази вище вартості традиційного причалу для переробки генеральних вантажів.

Площа сучасного великого контейнерного термінала складає від 10 до 18 га.

Характерна довжина причалу повинна бути не менш 300 м, а глибина під ним не менш 10,7 м. Ці цифри залежать від розмірів сучасних судів-контейнеровозів 3 покоління.

Термінал підрозділяється на три зони:

а) складська зона, що займає 55-58% загальної площі термінала;

б) зона сортування й упакування, що займає 20-30% від загальної площі термінала;

в) зона причалу й адміністративні будівлі (вся інша площа термінала).

Місткість складської зони(а) по контейнерах, повинна бути в 2,5 -3 рази більше обслуговуючий причал судна.

Зона сортування й упакування (б) повинна мати стелажні комплекти для переробки генеральних вантажів, під'їзди для автомобільного і залізничного транспорту, а також виключати перетинання цих маршрутів.

У залежності від вантажопотоку і виду вантажів на терміналах використовуються п'ять основних типів транспортних систем.

- Система накатної (горизонтальної) і кранової(вертикальної) перевантаження;

- Система з портальними контейнеровозами;

- Система з портовими кранами;

- Система з козловими контейнерними кранами;

- Система з напівпричепами і тягачами.

Закордонний досвід роботи контейнерних терміналів:

1. Застосовується перевантажувальна техніка, пристосована до обробки усіх видів вантажних одиниць. Широко використовуються системи горизонтальної технології.

2. Контрейлери перевозяться на судах в основному третього покоління, що вміщають 2400 контейнерів. По залізниці вони перевозяться на спеціалізованих складах. Для горизонтального перевантаження використовуються сучасні спеціальні тягачі марки ТР-160, ТР-180.

3. Застосовуються сучасні високопродуктивні крани, вантажопідйомністю до 50т, висотою підйому до 12м и с частотою перевантаження 20-30 циклів у годину.

4. Штабелювання контейнерів у 4 яруси можливий за допомогою автонавантажувачів типу "Calmar", вантажопідйомністю до 48т. Використання лифтопів і спредерів.

Розглянемо в нашій роботі термінальну транспортну систему з напівпричепами і тягачами. Причальний кран ставить контейнер на спеціальний напівпричіп(шасі), на якому він знаходиться доти, поки не залишить причал. Тягач відтягає напівпричіп з контейнером до місця його подальшого навантаження. Перевага даної системи є у вільному доступі до контейнерів для огляду і ремонту. Крім цього велика гнучкість системи і невисока вартість навантажувальних робіт. А як недолік відзначається погане використання території термінала.

 

Лекція 11

Тема: Логістичне управління на морському транспорті

План лекції

1. Логістичний менеджмент на морському транспорті

2. Функції та методи управління

3. економічний ефект логістичного аналізу

Рекомендована література по темі: [9] c.131-210.

"Менеджмент" походить від англійського дієслова to manage - керувати, управляти, завідувати, могти вирішувати які - або проблеми. Це:

1) Способи й манера ділового спілкування;

2) Влада й мистецтво управління;

3) Методи й прийоми розпорядництва;

4) Органи й ланки управління.

Організація - це група людей (2 або більше осіб), діяльність яких координується для досягнення загальних цілей.

Основні складові организації, це:

люди; цілі; інформація; технології; матеріали, сировина.

Організації властиві горизонтальний і вертикальний розподіл праці.

Горизонтальний розподіл праці - розподіл праці по операціях (кожний займається своєю справою).

Вертикальний розподіл праці - розподіл праці по рівнях управління й функціям керівництва

Управління - це планування, організація, мотивація й контроль, необхідні для того, щоб досягти мети організації.

Top management - вищий рівень - вироблення стратегії;

Mіdlle management - середній рівень -тактика реалізації стратегії;

Lower management - нижчий рівень - організація виробництва.

Принципи Анрі Файоля:

Поділ праці. Повноваження й відповідальність. Дисципліна. Єдиноначальність. Єдність напрямку. Підпорядкованість особистих інтересів до загального. Винагорода персоналу. Централізація. Скалярний ланцюг. Порядок. Справедливість. Стабільність робочого місця для персоналу. Ініціатива. Корпоративний дух.

Внутрішнє й зовнішнє середовище організації.

Внутрішні змінні організації:

- цілі; структура; технологія; завдання; персонал.

Це основні змінні завжди повинні перебувати під постійним контролем керівника. Всі вони взаємозалежні.

Сфера контролю - число осіб, що підпорядковані одному керівникові, воно не повинне бути більше 12 - 14.

Завдання - це запропонована робота, серія або частина робіт, що повинна бути виконана заздалегідь установленим способом у встановлений час.

Технологія: сполучення навичок, устаткування, інфраструктури, інструментів і відповідних знань для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації, людях.

Зовнішнє середовище організації.

Розділяється на фактори прямого й непрямого впливу.

Фактори прямого впливу -закони й державні органи, постачальники, споживачі, конкуренти.

Фактори непрямого впливу - стан економіки, політичні фактори, відносини з населенням (PR), соціокультурні фактори, міжнародне оточення (експорт, імпорт, ліцензування, СП, ТНК, культура, традиції, закони, економіка, політика).

Закони менеджменту.

Закон єдності: визначає єдність об'єкта упраління і суб'єкта упраління.

Закон ефективності упраління: встановлює мінімізацію, або усуненя втрат часу.

Закон єдності центральної й периферійної системи.

Закон мінімізації конфліктів в упралінні: в організації конфлікти повинні бути усунуті або намагатись їх уникнути.

Функції менеджменту.

Функції упраління: напрямок або область управлінської діяльності юридично закріплена. Розрізняють функції упраління в цілому, даного підрозділу й конкретних працівників:

- всі функції повинні мати своїх носіїв;

- кожен працівник повинен бути носієм якоїсь функції;

Класифікація функцій - підрозділяються на загальні функції й на спеціальні функції.

Спеціальні функції визначаються специфікою підприємства, та структурою упраління.

Загальні функції:

1. функція планування - будь-яка організація повинна планувати свою діяльність. Функція планування є основою стратегічного менеджменту.

2. функція координації - узгодження дій, зв'язаних підрозділів і співробітників.

3. Функція регулювання - виявлення й установлення відхилень.

4. Функція аналізу - будь-якому рішенню повинен передувати аналіз.

5. Функція стимулювання - премії, заробітна плата.

6. Обліково-контрольна функція - статистика, бухгалтерський облік.

Спеціальні функції закріплюється в нормативних документах, що регулюють діяльність підрозділів. Це:

- Функції перспективного планування. Оперативного планування. Організація заробітної плати. Організація основного й допоміжного виробництв. Організація постачання. Організація збуту. Організації маркетингового дослідження. Організації ціноутворення й т.д.

Методи упраління та їхня класифікація.

Метод - сукупність однотипних або однорідних способів впливу на співробітників, з метою раціонального рішення поставлених перед ними завдань.

Методи класифікують по видах мотивації, тобто за мотивами які лежать усередині методу:

1. Страх - владна мотивація. Адміністративні методи - це методи відряджання, забезпечують дисципліну.

Дисципліна - це запрограмований зв'язок між людьми, які разом виконують роботу.

Зводяться до:

- розпорядительство, - тобто керівник розпоряджається фінансами, трудовими ресурсами, матеріалами й т.п.

- регламентування - це вплив на персонал або співробітників шляхом видання типових регламентуючих документів (положень). Головна негатив - це придумати положення, що передбачало всі можливі ситуації.

- інструктування, тобто створюються інструкції, як діяти, особливо в не стандартних ситуаціях.

- нормування, тобто вказівка, кому скільки, чого, коли треба взяти, визначити, прийняти й т.д.

2. Бажання людини - економічні методи.

Економічні методи - методи, пов'язані з використанням категорій товарно-грошових відносин.

3. Духовні або психологічні мотиви - соціальні методи.

Ієрархія потреб людини по Маслову:

Первинні потреби.

1.Фізіологічні або базові потреби.

2. Безпека й упевненість.

Вторинні потреби.

1. Потреба з (до фірми, класу, групі людей).

2. Потреба в повазі й самоповазі (кабінет, права працівників).

3. Самореалізація (потреба людини управляти своїм життям)

Планування діяльності організації.

Оперативне планування - це короткострокові плани (до 1 року), які являють собою детальну розробку важелів і механізмів, впливу на виробничий процес.

Тактичне планування є основою для стратегічного планування - це стан середньострокових (до 5 років) планів концепцій, що конкретизують, методи й форми їхньої реалізації.

Процес стратегічного планування це: цілі - оцінка внутрішнього середовища - оцінка зовнішнього середовища - аналіз стратегічних альтернатив - вибір стратегій - докладна розробка стратегічного плану - реалізація стратегій - контроль - коректування планів.

Найбільш важливим завданням планування є розподіл ресурсів.

Бюджет - це метод розподілу ресурсів, представлений в кількісній і грошовій формі, необхідний для досягнення певних цілей.

Контроль- це забезпечення досягнень організації своїх цілей.

Контроль повинен бути невід'ємною частиною всього процесу, а саме:

1. попередній - це вироблення правил, процедур, лінії поводження, є підготовкою до подальших видів контролю.

2. поточний - який здійснюється безпосередньо в ході виконання роботи, при цьому контролі обов'язково необхідний зворотний зв'язок, тобто результат контролю повинен вплинути на виробничий процес, якщо є відхилення від норм, параметрів і т.п.

3. заключний - у результаті цього контролю дається повна оцінка реальності, за результатами й інформацією може використатися в наступній діяльності.

Типи контролю: постійний; періодичний; разовий; раптовий; вибірковий.

Функціонування морського флоту здійснюється по наступних основних напрямках:

Планування й упраління.

Планування роботи флоту й портів. Ціль - складання графіків і розкладів руху суден і завантаження портів з оптимізацією їхньої спільної роботи. Інформація - заявки на перевезення, експлуатаційно-економічні нормативи й відомості про фактичну експлуатаційну обстановку; Результат - квартальні й місячні плани перевезень, графіки й розклади руху судів і завантаження портів, що організують транспортні процеси по районах, лініям і напрямкам перевезень, видам вантажів і групам флоту.

Упраління технічною експлуатацією флоту.

Ціль - забезпечити виконання заданих обсягів ремонтних і профілактичних робіт з мінімальними витратами з комплексу "флот - судноремонтні заводи". Інформація - графіки перевезень, дані про технічний стан судів, ресурси заводів і дані про їхнє завантаження.

Упраління матеріально-технічним постачанням.

Здійснюється облік, аналіз і підготовку зведених даних у систему постачання. Інформація - плани й графіки перевезень, роботи флоту й завантаження портів і судноремонтних баз, технічні норми постачання, дані про залишки палива, масел й експлуатаційних матеріалів на базах постачання; результат - плани постачання, графіки поставок, довідкові й обліково-аналітичні матеріали.

Упраління кадрами.

Призначення - облік й аналіз руху кадрів, підбор кандидатів на заміщення вакансій по заданих ознаках.

Упраління фінансами.

Функцію обліку, аналізу й планування фінансової діяльності. Інформація - дані про фінансово-валютні операції, ціни й вартісні нормативи, плани перевезень, графіки роботи флоту й завантаження портів і судноремонтних заводів, планово-бюджетні зобов'язання; результат - фінансові й касові плани, довідкові й аналітичні матеріали.

Упраління науково-технічною інформацією.

Ціль робіт у цій області - удосконалювання організації інформаційногообслуговування органів керування при рішенні економічних і технічних проблем.

Контроль.

Контроль перевезень і роботи флоту й портів.

Основна функція - спостереження за ходом виконання планів перевезень, графіків і розкладів руху флоту й завантаження портів. Вхід - відомості по судах, портах і вантажах, що втримуються в щодобових оперативних звітах портів, судів, агентств; вихід - довідково-аналітична інформація, що характеризує фактичний стан і динаміку транспортних процесів по напрямках перевезень, районам морської торгівлі, видам флоту, типам судів, родам вантажів, судновласникам і вантажовласникам, а також експлуатаційні нормативи, одержувані на основі статистичної обробки цих відомостей.

Контроль за рухом контейнерів - спостереження за місцезнаходженням великовантажних контейнерів, що належать пароплавствам, включаючи орендовані ними, і контейнерів іноземних власників, що виконують експортно-імпортні й транзитні перевезення по території країни, а також виконання обліково-розрахункових операцій й аналізу об'ємних, тимчасових і вартісних показників.

Контроль фрахтового ринку - контроль стану фрахтового ринку по видах вантажів, районам і напрямкам перевезень, типам судів. Вхід - відомості про фрахтові операції, вихід - довідково-аналітична інформація, що характеризує стан і динаміку поводження фрахтового ринку в різних його секціях у різні сезони року по видах вантажів, типам судів, умовам перевезень і т.д..

Планові розрахунки.

Ціль -одержання збалансованих планових показників по експлуатаційній діяльності, праці, доходам, витратам, собівартості, прибутку, рівню рентабельності, фондам економічного стимулювання й інших показників. Основний вхід - економічні нормативи, ціни, контрольні цифри планових і директивних органів, вихід - проекти планів, що представляють для твердження у вищестоящі планові органи.

Бухгалтерський і статистичний облік й аналіз.

Ціль робіт у цій області - уніфікувати, удешевить і поліпшити бухгалтерський і статистичний облік й аналіз виробничої й господарської діяльності підприємств й організацій морського транспорту. Входом у неї є різноманітні первинні звітні й бухгалтерські документи, виходом - зведені бухгалтерські баланси й статистичні звіти.

Лекція 12