Модель прийняття Рішення за умов невизначеності

 

Однією з головних проблем прийняття управлінських рішень є неможливість передбачити всі релевантні майбутні події, які не залежать від менеджера. Тому передбачення майбутніх витрат або доходів ускладнюється внаслідок невизначеності явищ (попит, погодні умови, політична нестабільність тощо), які впливають на діяльність підприємства.

Брак достатньої інформації щодо можливих подій означає невизначеність. Невизначеність, своєю чергою, зумовлює ризик, тобто можливість відхилення фактичних результатів діяльності від очікуваних. Чим більшою є невизначеність, тим більший ризик при прийнятті рішення.

Для зниження міри ризику доцільно зважати на ймовірність тих чи інших явищ.

Ймовірність— число, що характеризує міру можливого настання події. Відповідно, подія — це явище, можливість виникнення якого вивчається. За теорією ймовірності, всі події, що спостерігаються, можна поділити на три групи: достовірні, неможливі та випадкові.

Класифікація подій

	Подія	Визначення події	Значення ймовірності (Р) події
	Достовірна	Подія, що обов'язково відбудеться, якщо здійснено випробування	Р= 1
	Неможлива	Подія, що явно не трапиться, якщо здійснити випробування	Р = 0
	Випадкова	Подія, яка може або трапитись, або не трапитись, якщо здійснено випробування	0 < Р < 1

 

Невизначеність пов'язана з наявністю можливих випадкових подій. Тому насамперед слід встановити ці можливі випадкові події і визначити ймовірність їх.

Ймовірність випадкової події А — це відношення числа сприятливих наслідків випробування (т) до загального числа всіх можливих наслідків (п).

Р (А) = т: п

Перелік усіх можливих результатів події та ймовірності кожного з них називають розподілом ймовірності.

Ймовірність подій, визначена через математичні розрахунки або на підставі статистичних спостережень минулих подій, є об'єктивною ймовірністю. Об'єктивну ймовірність можна визначити щодо масових, періодично повторюваних подій.

Але об'єктом рішення не завжди є такі події, тому менеджери нерідко змушені користуватися ймовірністю, визначеною на підставі їх власного досвіду або експертної оцінки відповідних фахівців.

Наявність інформації про ймовірність релевантних явищ дає змогу визначити очікувані результати майбутніх дій з урахуванням ймовірності можливих подій.

Очікувана величина — сума можливих значень змінної величини, зважених за допомогою ймовірності їх. Очікувану величину обчислюють за формулою:

де А — очікувана величина;

А — значення змінної величини для певної події (/); Р — ймовірність певної події (/).

Наочніше розрахунок очікуваного прибутку для кожного з існуючих варіантів дій можна навести у вигляді "дерева рішень". Дерево рішень — діаграма, що відображає кілька можливих напрямів дії, можливі події, а також потенційні результати кожного напряму дії.

Проте слід враховувати не тільки абсолютне значення очікуваного результату, а й можливе стандартне відхилення від очікуваної величини, що характеризує міру ризику. Стандартне відхилення визначають як квадратний корінь середньоквадратичного відхилення від очікуваної величини.

Загальні правила прийняття рішення за умов невизначеності можна сформулювати так:

1. Якщо альтернативні дії мають однакову очікувану величину, то обирають дію з найменшим стандартним відхиленням.

2. Якщо альтернативні дії мають однакове стандартне відхилення, то обирають дію з найбільшим очікуваним прибутком або з найменшим очікуваним збитком.

3. Якщо альтернативні дії мають різну очікувану величину і різне стандартне відхилення, то обирають дію з найменшим коефіцієнтом варіації.

Коефіцієнт варіації — співвідношення стандартного відхилення й очікуваної величини.

Що менше значення коефіцієнта варіації, тим менший ризик.

Звісно, минулий досвід не гарантує точного результату розрахунків майбутнього обсягу продажу. Тому, якщо є можливість отримати точнішу інформацію про майбутні події, нею варто скористатися. Однак постає питання: якою є очікувана вартість точної інформації?

Очікувана вартість точної інформації - максимальна ціна, що може бути сплачена за додаткову інформацію про події невідомі тому, хто приймає рішення. Очікувана вартість точної інформації дорівнює різниці між очікуваною вартістю з додатковою інформацією та очікуваною вартістю з наявною інформацією.

У ситуації, коли немає змоги оцінити ймовірність майбутніх подій, менеджер може обрати одну з трьох стратегій:

· максимізацію максимальних результатів;

· максимізацію мінімальних результатів;

· мінімізацію максимального жалю.

Максимізація максимальних результатів - оптимістичний прогноз, який передбачає найкращий результат. Утім, обираючи таку стратегію, слід згадати такий вислів: "Вірити, що явище має місце, бо ти цього хочеш, дуже нерозсудливо ".

Максимізація мінімальних результатів — песимістичний прогноз, що передбачає найбільший серед найгірших результатів. Менеджер-песиміст керується законом Паддера, за яким: "Усе, що добре починається, закінчується погано. Усе, що починається погано, закінчується ще гірше ".

Мінімізація максимального жалю — метод оцінки, що визначає можливу втрату через брак запасів і реальну вартість зайвих запасів. В основу цієї стратегії покладено закон Мерфі. "Якщо якась неприємність може трапитися, вона неодмінно трапиться". Цей метод передбачає визначення збитку, виходячи з реальної витрати внаслідок закупівлі зайвих запасів і втрати можливого прибутку внаслідок закупівлі запасів у кількості, що не задовольняє попит.

 

 

Рекомендована література:

а) основна

Голов С.Ф. Управлінський облік – К.: Лібра, 2004. – С.211-270.

б) додаткова

Нападовська Л.В. Управлінський облік – К.: Книга, 2004 – С.363-430.

Атамас П.Й. Управлінський облік – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С.170-266.

Лень В.С. Управлінський облік – К.: Знання-Прес, 2003 – С.161-195.

Лишиленко О.В. Бухгалтерський управлінський облік – К.: Вид-во "Центр навчальної літератури", 2004 – С. 210-216.

Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік – Житомир: ПП. "Рута", 2002. – С. 410-423.

Тема:

“БЮДЖЕТУВАННЯ І КОНТРОЛЬ”

Питання:

· Сутність бюджетування та його організація.

· Складання та взаємоузгодженість бюджетів.

· Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень.