Характерні ознаки покритонасінних рослин

Квіткові рослини найбільше пристосовані до сучасних умов життя на Землі, вони панують у рослинному покриві. Цей відділ рослин охоплює близько 240 тис. видів, що об'єднані в 13 тис. родів і 390 родин.

Характерні ознаки класів однодольних та дводольних рослин

Таблиця

Характерна ознака	Однодольні	Дводольні
Коренева система	Мичкувата, головний корінь рано відмирає. Чохлик і ризодерма мають різне походження	Стрижнева, добре розвинений головний корінь, але у багатьох трав'яних форм коренева система мичкувата. Чохлик і ризодерма мають в онтогенезі загальне походження (за винятком порядку німфейних)
Стебло	Трав'янисте, не здатне до вторинного потовщення, галузиться рідко. Провідні пучки розкидані по всьому стеблу, закриті (не мають камбію). У флоемі немає паренхіми. Звичайно немає чітко диференційованої кори і серцевини	Трав'янисте, дерев'янисте, здатне до вторинного потовщення, галузиться. Провідні пучки розміщені одним великим масивом у центрі стебла або мають вигляд кільця, часто відкриті. Є камбій. У флоемі звичайно є паренхіма. Кора і серцевина, як правило, добре диференційовані
Листки	Прості, цільнокраї, жилкування паралельне або дугове;. Характерний довготривалий ріст у нижній частині листка, таму листки більшості однодольних довгі (пальми, злаки). Розміщення листків дворядне. Листки звичайно не розчленовані на черешок і пластинку, часто є піхва	Різної форми, краї розсічені або зубчасті, жилкування сітчасте, перисте, пальчасте. Розміщення листків чергове, супротивне. Черешок ясно виражений, рідко має піхвову основу
Прилистки	Звичайно непарні, розміщені на центральному боці пагона, рідше парні, розміщені латерально	Звичайно парні, розміщені латерально (за винятком примітивних груп - кірказонові, німфейні види жовтецю)
Квітка	Тричленна, іноді чотири- або двочленна, інколи п’ятичленна	Чотири-, п'ятичленна і лише у деяких рослин примітивних груп (у кирказонових) тричленна
Нектарники	Розміщені на перегородках зав'язі (септильні)	Різних типів, часто являють собою видозмінені тичинки. Рідко бувають септильними
Запилення	Більшість рослин вітрозапильні	Більшість рослин запилюється комахами
Форма	Звичайно трави, іноді вторинно деревоподібні форми (пальми)	Деревні або трав'яні рослини. Іноді вторинні деревовидні форми (саксаул)

Примітка: Кожна ознака окремо не дає права відносити рослину до того чи іншого класу, тому що є випадки нетипової будови. Наприклад, інколи зародок дводольної рослини внаслідок редукції однієї сім'ядолі або зростання зародкових листків фактично має тільки одну сім'ядолю. Окремі дводольні мають паралельне або дугоподібне жилкування листків і мичкувату кореневу систему, (деякі подорожники). У деяких дводольних структура квітки тричленна.

 

Від голонасінних квіткові відрізняються перш за все тим, що насіннєві зачатки у них знаходяться в замкненій порожнині зав'язі, утвореної одним або кількома зрослими плодолистками. Оскільки насіннєві зачатки знаходяться в порожнині зав'язі, пилок потрапляє не безпосередньо на його мікропіле, а на приймочку. Наявність приймочки - характерна особливість квіткових рослин і фактично головна відміна квітки від стробілів голонасінних. У квіткових рослин дуже спрощені гаметофіти і різко скорочений їх онтогенез. У зв'язку з цим вони втратили гаметангії - антеридії та архегонії. Характерною особливістю квіткових рослин є також подвійне запліднення. У покритонасінних найскладнішою є будова вегетативних органів. Асиміляцію вуглекислого газу з повітря, процеси дихання та транспірацію у них, в основному, забезпечують листки. У покритонасінних найбільш високоорганізована провідна система: до складу провідних пучків та деревини входять, крім трахеїд, і трахеї (судини). Ситоподібні елементи флоеми мають так звані клітини-супутниці, які відсутні у голонасінних.

Всю різноманітність форм квіткових рослин можна звести до двох основних типів - деревного та трав'яного. Для деревних рослин характерна наявність активно діючого камбію. У трав'яних рослин, як правило, немає активного камбію або він є в зачатковій формі. Трав'яні рослини бувають одно-, дво- та багаторічними. У великої групи покритонасінних - багаторічних трав - надземні органи щороку відмирають; розмножуються вони як насінням, так і за допомогою спеціалізованих вегетативних органів - бульб, цибулин, кореневищ.

Покритонасінні поділяють на два класи: дводольні (близько 200 тис. видів) та однодольні (більше 65 тис. видів).