Організаційне оточення геоінформаційної системи.

Ні одна з геоінформаційних систем не працює у “вакуумі”, сама по собі. Виконуючи власну роботу, нам потрібно враховувати інтереси інших користувачів системи, які виконують свої проекти, або координувати власні зусилля з іншими колегами по проекту. Програмне і апаратне забезпечення також дуже часто поступає ззовні. Як свідчить практика, в більшості проектів є багато учасників, як внутрішніх так і зовнішніх. Тому потрібно докладно розглянути сутність взаємовідносин, що виникають в процесі функціонування геоінформаційної системи.

Зв’язок між системою і зовнішнім світом. Рис. 8.3 ілюструє спрощену модель відношень між геоінформаційної системою і зовнішнім оточенням. Всередині системи відбувається взаємодія між людьми, що відповідають за повсякденну роботу ГІС, за її експлуатацію, за управління проектом.

 

 

Це показано на рис. 8.3 двосторонньою стрілкою. Всі інші стрілки показують зв’язки з зовнішнім світом. Тепер визначимо учасників та сутність їх взаємодії.

Внутрішні учасники. Система включає три основні групи учасників, кожна з яких виконує свої завдання.

Користувачі системи – перша група, це ті, хто використовує геоінформаційна систему для вирішення просторових задач. Їх основні завдання: цифрування даних, перевірка помилок, редагування, аналіз вихідних даних, отримання відповідей на запити. Користувачам системи звичайно потрібно додаткове навчання внаслідок змін, що відбуваються як в програмному забезпеченні, так і у вимогах до системи на виконання аналізу. В більшості робіт – це найменш постійна група.

Оператори системи – друга група. Вони відповідають за повсякденну роботу системи, вони вирішують завдання, що дозволяють користувачам системи працювати найбільш ефективно. До їх обов’язків відноситься усунення недоліків та неполадок при зависанні програм, або коли складність процесу аналізу потребує додаткових ресурсів ПЕОМ. У більшості випадків, оператори системи відповідають за навчання користувачів. Вони знають як апаратуру, так і програми, щоб бути в змозі виконувати їх оновлення. Крім функцій адміністраторів системи вони є ще і адміністраторами баз даних, спостерігаючи за правами доступу і цілісності баз даних.

І користувачі і оператори системи діють в рамках великої організації, яку часто називають власником системи. Власник системи здійснює фінансування для отримання апаратного та програмного забезпечення і виплати заробітної плати. Він також забезпечує політичну життєздатність системи. Власником системи може бути науково-дослідна установа, державна або недержавна організація, якій геоінформаційна система потрібна для власної роботи.

Зовнішні учасники. Оскільки в більшості працюючих сьогодні ГІС використовується придбане програмне забезпечення, то першим зовнішнім учасником є постачальник геоінформаційної системи, який спеціалізується на розробці та розповсюдженні програмного забезпечення ГІС одного або кількох типів, а також їх супроводженні та оновленні. Постачальники програмного забезпечення геоінформаційної системи можуть працювати сумісно з постачальниками апаратного забезпечення для створення системи “під ключ”. В багатьох випадках постачальник забезпечує і навчання персоналу з роботи геоінформаційної системи, яке може проводитися силами спеціалізованих навчальних центрів, що співпрацюють з постачальниками.

Постачальники даних – це другі зовнішні учасники в світі ГІС. Ними є державні або приватні організації. Приватні компанії постачають самостійно генеровані дані, або дані з загальнодоступних джерел, що модифіковані для конкретного користувача. Державні організації постачають дані для великих учасників або для всієї території країни. В багатьох випадках ці дані створюються ними для їх же використання, але можуть постачатися і зовнішнім користувачам за плату, або безкоштовно.

Ще одна група зовнішніх учасників – розробники програмних додатків. Ця група стає все більш впливовою зі зростанням складності програмного забезпечення геоінформаційних систем. Вони є досвідченими програмістами, які створюють інтерфейс користувача для зменшення потреби в досвідчених спеціалістах з роботи на ГІС при виконанні повсякденних задач. В багатьох випадках програмування здійснюється на макромовах, які підтримуються постачальниками геоінформаційних систем для розробки додатків, які звільняють від необхідності використання традиційних мов програмування (сьогодні з’явилася тенденція розширення використання універсальних мов програмування для створення додатків ГІС).

Крім того, ще є системні аналітики геоінформаційних систем. Це зовнішні учасники, що спеціалізуються на проектуванні системи. Частіше всього вони є частиною групи професіоналів, які відповідають за визначення цілей і задач системи всередині організації. Іншими словами, системні аналітики виступають в якості штурманів для організацій, що використовують ГІС. Як правило, вони є консультаційною фірмою, що спеціалізується на реалізації геоінформаційних систем для замовників, але можуть бути і робітниками фірми-постачальника геоінформаційних систем.

Завершуючи розгляд питання потрібно відмітити наступне. Процес проектування геоінформаційної системи є необхідною умовою її успішного функціонування. Розглянуто загальний процес проектування ГІС. Проаналізовано сутність його складових, принципи проектування геоінформаційної системи. Докладно розглянуто зв’язки між внутрішніми та зовнішніми учасниками функціонування геоінформаційної системи.