Звіт про власний капітал до врахування зміни облікової політики

 

Стаття	Нерозподілений прибуток
Залишок на початок року
Коригування:
Зміни облікової політики	-	-
Виправлення помилок	-	-
Інші зміни	-	-
Скоригований залишок на початок року
Чистий прибуток за звітний період
Разом зміни в капіталі	-	-
Залишок на кінець року

 

Завдання 5. Надати оцінку відповідності обраній підприємством облікової політики вимогам чинної нормативної бази, потребам управління та подати рекомендації щодо її вдосконалення. При аналізі змісту та форми документування облікової політики врахувати, що основною діяльністю підприємства є виробництво, в звітному періоді частину адміністративних приміщень було здано в операційну оренду, застосовується періодична система обліку запасів, частина готової продукції має нетривалий період зберігання.

 

 

Затверджено

наказом № 695 від 30 грудня 2011 р.

 

Положення про облікову політику

та організацію бухгалтерського обліку

ПАТ «Завод» на 2012 рік

 

Керуючись Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. №996-ХІV, Міжнародними стандартами фінансової звітності, інструкціями та іншими нормативними актами, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності, виконуючи вимоги, передбачені Статутом, та з метою забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності на ПАТ «Завод» застосовуються наступні положення.

1. Загальні положення.

1.1. Застосовувати при обліку господарських операцій необхідні норми відповідних положень Міжнародних стандартів фінансової звітності.

1.2. При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності застосовувати професійні думки та положення систем обліку, що дозволяють однозначно тлумачити інформацію фінансової звітності.

1.3. Датою балансу вважати 31 грудня згідно з МСФЗ.

2. Організація бухгалтерського обліку

2.1. На забезпечення виконання пункту 4 статті 8 Закону про бухгалтерський облік встановити з 1 січня 2012 року на Підприємстві таку форму організації бухгалтерського обліку:

- Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією на чолі з головним бухгалтером. Посада головного бухгалтера входить до штатного розкладу підприємства.

2.2. Головний бухгалтер забезпечує дотримання вимог, передбачених Законом про бух галерський облік, зокрема п.7 ст.8, та іншими законодавчими та нормативними документами з питань організації і ведення бухгалтерського та податкового обліку.

2.3. Відповідальність за ведення податкового обліку, правильність і своєчасність складання і подання податкової звітності несе директор та головний бухгалтер згідно з чинним законодавством.

2.4. Обов'язок ведення управлінського обліку та складання управлінської звітності на Підприємстві покладається на Заступника директора з фінансових питань.

2.5. Головний бухгалтер та Заступник директора з фінансових питань несуть особисту відповідальність перед директором підприємства, відповідно до переліку питань, перерахованих у їх посадових інструкціях і в цьому Положенні.

2.6. З касиром укласти договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

2.7.Відповідальність інших працівників, які ведуть облік, регулюється посадовими інструкціями, що затверджуються директором Підприємства.

3. Повноваження на підпис документів

3.1. Право першого підпису на банківських розрахунково-платіжних документах надається директору.

3.2. На час відсутності директора у будь-який час, незалежно від службового відрядження, відпустки чи іншої відсутності право першого підпису надається Заступнику директора з фінансових питань.

3.3. Головному бухгалтеру надається право другого підпису.

3.4. На час відсутності головного бухгалтера у будь-який час, незалежно від службового відрядження, відпустки чи іншої відсутності право другого підпису надається заступнику головного бухгалтера.

3.5. Під час відсутності на робочому місці з поважних причин головного бухгалтера його обов'язки, відповідальність і права покладаються на заступника головного бухгалтера відповідно до письмового розпорядження директора Підприємства, з оплатою відповідно до діючого законодавства.

3.6. На право підпису окремих документів можуть надаватися повноваження іншим посадовим особам, що оформлюється окремим Наказом по Підприємству.

3.7. На Підприємстві дозволяється використовувати факсимільний підпис директора тільки на наступних документах:

- положення про відділи, служби та інші структурні підрозділи товариства;

- посадові інструкції на працівників товариства;

- службові записки (крім тих, що містять дані фінансової та бухгалтерської звітності та на підставі яких відбуваються нарахування, виплати, відрахування тощо);

- стандартні робочі процедури;

- документи для службового внутрішнього використання, які не носять розпорядчого чи наказового характеру.

Порядок використання факсиміле регулюється „Положенням про порядок використання факсимільного підпису директора.

4. Документообіг

4.1. Документообіг Підприємства регулюється відповідними організаційно-розпорядчими документами, виданими посадовими особами у межах наданих їм повноважень. До таких документів відносяться, зокрема (але не виключно):

- про делегування повноважень на право підпису документів;

- про бухгалтерську службу;

- про представництва;

- про проведення інвентаризації та створення постійної та робочих інвентаризаційних комісій;

- про маркетингову та збутову політику;

- про закріплення водіїв за транспортними засобами та порядок контролю за їх ротацією;

- про перелік посад, які мають право користуватися корпоративним мобільним зв'язком та встановлення лімітів користування послугами мобільного зв'язку;

- про розмір встановленого ліміту каси на підприємства, його структурних підрозділах, представництвах;

- про порядок архівування документів, тощо.

4.2. Перелік посадових осіб, яким доручено отримувати і видавати матеріальні цінності встановлюється виключно Наказом директора.

5. Первинний облік

5.1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

5.2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (в т.ч. факсимільний підпис).

5.3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

5.4. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

5.5. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5.6. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

5.7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

5.8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

6. Інвентаризація

6.1. Проводити інвентаризацію активів і зобов'язань відповідно до ст. 10 Закону про бухгалтерський облік та інших нормативних документів, зокрема Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Мінфін України від 11 серпня 1994 р. N 69.

6.2. Затвердити склад постійно діючої інвентаризаційної комісії в такому складі:

- голова комісії- заступник директора з питань виробництва;

-члени комісії - начальник EMC, начальник СЕБ, головний бухгалтер.

6.3. Проводити інвентаризацію активів і зобов'язань щороку перед складанням річної фінансової звітності. Дата інвентаризації та склад робочих комісій визначається письмовим розпорядженням директора.

6.4. Проводити раптову інвентаризацію каси не рідше одного разу на рік.

6.5 У всіх інших випадках об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються керівником чи власниками підприємства на підставі чинного законодавства.

7. Оцінка

7.1. Створити оціночну комісію для проведення приймання, списання, оцінки активів і зобов'язань. Склад оціночної комісії встановлюється у додатках до цього Положення.

7.2. Залучати у разі необхідності для проведення оцінки окремих об'єктів активів спеціалізовані оціночні фірми.

8. Податковий облік

8.1. Вести податковий облік та подавати податкову звітність згідно із законодавством України.

8.2. Накопичення даних про податкові витрати і доходи для цілей обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється у бухгалтерській програмі на підставі первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій, відповідно до положень Податкового Кодексу України (надалі ПКУ) від 02.10.2010 р № 2755-VI.

9. Управлінський облік

9.1. Система і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій розробляються заступником директора з фінансових питань та можуть змінюватися в оперативному режимі у залежності від потреб користувачів цієї звітності.

9. Бухгалтерський облік

9.1. Вести бухгалтерський облік на Підприємстві згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 p. N9996-XIV, та Міжнародними стандартами фінансової звітності.

9.2. Облікова політика підприємства будується з використанням наступних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності:

- автономність;

- обачність (обережність);

- повне висвітлення (відображення);

- послідовність;

- безперервність;

- нарахування і відповідність доходів і витрат;

- превалювання (перевага) сутності над формою;

- історична (фактична) собівартість;

- єдиний грошовий вимірник;

- періодичність.

9.3. Облікову політику застосовувати таким чином, щоб фінансові звіти повністю узгоджувались з вимогами Закону про бухоблік та кожного конкретного МСФЗ. Застосовувати перед усім ті підходи та методи для ведення бухобліку і надання інформації в фінансових звітах, які передбачені МСФЗ і найбільш адаптовані до діяльності підприємства.

9.4.Згідно з МСФЗ ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів (крім Звіту про рух грошових коштів) проводити згідно принципу нарахування так, щоб результати операцій та інших подій відображались в облікових регістрах і фінансових звітах тоді, коли вони мали місце, а не тоді, коли підприємство отримує чи сплачує кошти.

9.5.Доходи в Звіті про прибутки та збитки відображати в тому періоді, коли вони були зароблені, а витрати - на основі відповідності цим доходам, що забезпечить визначення фінансового результату звітного періоду співставленням доходів звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів.

9.6. При складанні фінансових звітів визначити величину суттєвості статті в розмірі 1 тис. грн.

9.7. Використовувати на Підприємстві автоматизовану форму ведення обліку із застосуванням бухгалтерської програми „1С:Підприємство 7.7".

10. Основні засоби

10.1. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікувати за такими групами:

1. Основні засоби

1.1. Будинки, споруди та передавальні пристрої.

1.2. Машини та обладнання.

1.3. Транспортні засоби.

1.4. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).

1.5. Інші основні засоби.

2. Інші необоротні матеріальні активи

2.1. Бібліотечні фонди.

2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА).

2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди.

2.4. Інвентарна тара.

2.5. Інші необоротні матеріальні активи.

10.2. До основних засобів відносити матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) та вартість яких перевищує 1500 гривень.

10.3. До складу малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) відносити матеріальні цінності, що призначаються для використання у господарській діяльності протягом періоду, який більше одного року з дати введення в експлуатацію таких

матеріальних цінностей, та вартість яких не перевищує 1500 гривень.

10.4. Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.

10.5. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

10.6. Амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів здійснюється прямолінійним методом із застосуванням строків, встановлених для кожного об'єкта основних засобів, зокрема:

- будівлі - 20 років;

- споруди - 15 років;

- передавальні пристрої - 10 років;

- машини та обладнання - 5 років;

- комп'ютерне обладнання - 2 роки;

- транспортні засоби - 5 років;

- інструменти, прилади, інвентар(меблі) - 4 роки;

- інші основні засоби - 12 років;

10.7. Ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів не розраховувати і з метою амортизації прийняти рівною нулю.

10.8. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА) і бібліотечних фондів нараховується в першому місяці використання об'єкта у розмірі 100 відсотків його вартості.

10.9. Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

10.10. Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

10.11. Якщо у первинних документах, якими оформлюється придбання (виготовлення) основних засобів чи введення їх в експлуатацію безпосередньо не зазначається мета використання основного засобу (виробниче чи невиробниче використання), вважати, що основний засіб призначається для виробничого використання.

10.12. У протилежному разі, якщо основний засіб призначається для невиробничого використання, про це обов'язково повинно бути зазначено у первинних документах, якими оформлюється придбання, виготовлення чи введення в експлуатацію таких невиробничих основних засобів.

10.13. З метою впорядкування складових власного капіталу підприємства в кінці року частину додаткового капіталу, яка відповідає замортизованій (списаній) частині дооцінених основних засобів, включити до доходів поточного періоду або коригувати сальдо нерозподіленого прибутку.

10.14. Для контролю і документального оформлення усіх здійснюваних підприємством операцій з основними засобами створити комісію у складі:

-голова комісії - начальник ЕМС;

-члени комісії - головний механік, головний енергетик, головний бухгалтер, керівник підрозділу, де обліковується основний засіб.

10.15. Довгострокові біологічні активи.

Визначення справедливої вартості біологічних активів та сільськогосподарської продукції проводити щомісячно станом на 1 число кожного наступного місяця. Затвердити номенклатуру біологічних активів та сільськогосподарської продукції.

11. Нематеріальні активи

11.1 Облік нематеріальних активів вести по кожному об'єкту нематеріальних активів.

11.2 Нематеріальні активи класифікувати за такими групами:

1. Права користування майном

2. Права на знаки для товарів і послуг

3. Права на об'єкти промислової власності

4. Авторські та суміжні з ними права

5. Інші нематеріальні активи

11.3 Придбаний або отриманий не матеріальний актив відображати в балансі, якщо існує імовірність одержання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена.

11.4 Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

- намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;

- можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;

- інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

11.5 Якщо нематеріальний актив не відповідає вказаним критеріям визнання, то витрати, пов'язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

11.6 Не визнаються активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

- витрати на дослідження;

- витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;

- витрати на рекламу та просування продукції на ринку;

- витрати на реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;

- витрати на підвищення ділової репутації підприємства, витрати на створення торгових марок (товарних знаків).

11.7 Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

11.8 Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше 20 років. Строк корисного використання встановлюється окремо для кожного нематеріального активу. Ліквідаційну вартість НМА прийняти такою, що дорівнює нулю.

11.9 При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати:

- строки корисного використання подібних активів;

- моральний знос, що передбачається;

- правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори.

11.10 Амортизація нематеріального активу нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

11.11 Термін корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації переглядаються в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод.

11.12. Для контролю, визначення терміну корисного використання і документального оформлення усіх здійснюваних підприємством операцій з нематеріальними активами створити комісію у складі:

-голова комісії - керівник юридичного бюро;

-члени комісії - головний бухгалтер, спеціаліст з питань інтелектуальної власності, керівник підрозділу, де вводиться нематеріальний актив.

12. Запаси

12.1 Одиницею бухгалтерського обліку запасів визнавати їх найменування.

12.2 Запаси визнавати активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

12.3 Первісну вартість запасів, придбаних за плату визначати по собівартості запасів згідно з МСФЗ.

12.4 Первісну вартість запасів, виготовлених власними силами підприємства, визначати згідно МСФЗ.

12.5 Придбані або вироблені запаси відображати в бухгалтерському обліку по первісній вартості.

12.6 При відпуску запасів їх оцінку здійснювати за методами:

-у виробництво, оптовій торгівлі, іншому вибутті -по методу ФІФО,

-у роздрібній торгівлі - за цінами реалізації.

12.7 Запаси, які не приносять підприємству економічних вигод в майбутньому, визнавати неліквідними і списувати в бухобліку, а при складанні фінансової звітності не відображати в балансі, а враховувати на окремому субрахунку позабалансового рахунку 07.

12.8 Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу зі складу активів (списується з балансу із нарахуванням зносу в розмірі 100% при передачі їх в експлуатацію) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними матеріально-відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання (до моменту їх повної ліквідації, списання з балансу). Малоцінні і швидкозношувані предмети вартістю до 100 грн. за одиницю при передачі їх в експлуатацію за балансом не враховуються (окрім приладів обліку та спецодягу).

12.9 Запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

12.10 Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням запасів, відносити на вартість тих запасів, у зв'язку з придбанням яких ці витрати понесені.

12.11 Спецодяг, виданий під звіт працівникам, обліковувати на особових картках останніх протягом усього встановленого терміну його використання. Списання спецодягу, виданого під звіт, до закінчення встановлених термінів його використання здійснювати тільки на підставі актів про його непридатність.

12.12 У бухгалтерському балансі залишки відображаються:

-готової продукції за фактичною виробничою собівартістю;

-незавершеного виробництва за прямими матеріальними витратами.

13. Дебіторська заборгованість

13.1. Дебіторську заборгованість визнавати активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і її можливо достовірно визначити.

13.2. Резерв сумнівних боргів за дебіторською заборгованістю за реалізовані продукцію, товари, роботи і послуги нараховувати в кінці звітного року. Величина Резерв сумнівних боргів визначається за абсолютною сумою сумнівної заборгованості на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

13.3. Безнадійною вважається дебіторська заборгованість, за якою існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

13.4. Інша поточна дебіторська заборгованість, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

13.5.Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

13.6. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за амортизованою вартістю. Визначення амортизованої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

14. Зобов'язання

14.1. Зобов'язання (обов'язок чи відповідальність діяти певним чином) визнавати лише тоді, коли актив отриманий, або коли підприємство має безвідмовну угоду придбати актив.

14.2. Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

14.3. Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

- позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення;

- не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом дванадцяти місяців здати балансу.

14.4. Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх амортизованою вартістю. Визначення амортизованої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

14.5. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

14.6. Забезпечення (резерви) на додаткове пенсійне забезпечення, на виконання гарантійних зобов'язань, на реструктуризацію, на виконання зобов'язань за обтяжливими контрактами не створювати.

14.7. Обов'язково створювати на дату балансу такі види забезпечень майбутніх витрат і платежів:

- резерв коштів на забезпечення оплати відпусток - у розмірі нарахованого фонду оплати праці. Отриману суму збільшити на величину єдиного соціального внеску.

15.Інші активи та зобов'язання.

15.1. До «Витрат майбутніх періодів» відносити суми за підписку періодичних видань, а також деякі інші витрати, що стосуються наступного облікового періоду.

15.2. До складу «Доходів майбутніх періодів» включати суми доходів, нарахованих на протязі поточного чи попередніх звітних періодів, які будуть визначені в наступних звітних періодах.

15.3. Оцінку ступеня завершеності операції з надання послуг (виконання робіт) здійснювати шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому в бухгалтерському обліку доходи відображати у звітному періоді підписання акта про надані послуги (виконані роботи).

15.4. Витрати не пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються в собівартість реалізованої продукції, є витратами звітного періоду.

15.14.Затвердити нормативний метод обліку затрат на виробництві:

15.4.1. Затвердити перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (рахунок 23):

- затрати на придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів, необхідних для виробництва готової продукції. Вартість поворотних відходів виключається;

-оплата праці основних робітників, відрахування до соціальних фондів обов'язкового страхування;

-витрати на виправлення браку;

-амортизація виробничого обладнання;

-розподілені загальновиробничі витрати.

15.4.2. Затвердити перелік загально-виробничих витрат (рахунок 91):

-оплата праці працівників, які займаються обслуговуванням обладнання, з урахуванням витрат на їх обов'язкове страхування;

-витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання, включаючи вартість мастильних та інших матеріалів, необхідних для підтримки обладнання в робочому стані;

- вартість витраченого палива, енергії, води та інших ресурсів.

-витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами і дільницями, відрахування до фондів обов'язкового страхування, витрати на відрядження зазначеного персоналу тощо);

-амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення (цехів тощо);

-витрати на утримання й експлуатацію виробничих приміщень, включаючи витрати на утримання будівлі, споруд та інвентарю виробничих цехів, утримання системи опалення, каналізації, ліній електропередач тощо;

-витрати на ремонт основних засобів, включаючи вартість використаних матеріалів, заробітну плату працівників і відрахування на обов'язкове страхування;

-витрати на вдосконалення технологій та організації виробництва;

-витрати на охорону праці та техніку безпеки, на охорону навколишнього середовища.

Загальновиробничі витрати розподіляти на кожну одиницю виробництва.

За основу розподілу прийняти прямі матеріальні витрати основного виробництва.

15.5. По кожному контрагенту вести облік у розрізі договорів (рахунків).

15.6. Оцінку активів або зобов'язань в операціях з пов'язаними сторонами Підприємство проводить по методу балансової вартості.

15.9. На кожну дату балансу розраховувати балансову вартість відстрочених податкових активів та зобов'язань. Витрати з податку на прибуток визначати як суму поточних витрат з податку на прибуток, згідно Декларації з податку на прибуток,

та результату зміни відстрочених податкових активів та зобов'язань, що відображаються у звіті про фінансові результати.

15.10. Нарахування податку на прибуток у фінансовій звітності відображувати у тому періоді, за який складається фінансова звітність.

15.11. Подавати фінансову звітність в терміни, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. N419.

15.12. Використовувати на Підприємстві форми і системи оплати праці відповідно до умов, передбачених відповідними положеннями та колективним договором підприємства.

15.13. Використовувати на Підприємстві передбачені діючими законодавчими актами граничну величину розрахунків готівкою, терміни подачі звіту про використання коштів, тощо.

15.14. Установити розмір добових витрат на відрядження згідно з вимогами пп. 140.1.7 ПК та Положенням про відрядження. Витрати на відрядженнях, визнані підприємством до відшкодування, відносити на той же вид витрат, куди відносяться інші витрати на утримання підрозділу, у якому числиться відряджений працівник (без урахування мети відрядження).

16. Заключні положення

16.1. Загальний контроль за виконанням вимог Положення залишаю за собою.

16.2. Безпосередній контроль за виконанням вимог Положення покладається на головного бухгалтера Підприємства.

16.3. У випадку зміни норм чинного законодавства щодо питань, які передбачені Положенням, перевагу мають норми законодавства. У такому разі у Положення повинні бути внесені відповідні зміни.

16.4. Внесення змін до даного Положення у зв'язку із зміною законодавства чи вступом у дію нових П(С)БО здійснюється шляхом викладення Положення у новій редакції та затвердження Наказом по Підприємству.