Сутність міжнародного маркетингу та характеристика етапів його розвитку. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність міжнародного маркетингу та характеристика етапів його розвитку.



Послідовність та відповідність стадій інтернаціоналізації діяльності, типів міжнародних фірм та форм міжнародного маркетингу.

Стадії інтерн-ї: латентна, початкова, зарубіжна, транснаціональна, глобальна. Типи фірм: націон.виробник, експортер, міжнар.фірма, ТНК. Форма ММ: внутрішній М (імпортний), експортний, зарубіжний, транснаціон, глобальний.

4."Місцева" та "глобальна" економіки: сутність, основні параметри, проблема збалансованості.

Однією з ознак сучасного сучасного конкурентного суспільства є рівновага між «місцевою» та «глобальною» економікою, тобто між орієнтацією економіки на внутрішній та світовий ринки. У кожній країні сучасного світу співіснують два типи економіки: «місцева», що постачає товари та послуги кінцевим споживачам своєї країни, та «глобальна», пов’язана зі світовою економічною системою. Ідентифікаційними ознаками «місцевої» економіки з а С. Гаррелі є: орієнтованість на кінцевого нац.споживача; значна,переважаюча питома вага у ВНП країни; захищеність від іноземних інвесторів або значне ускладнення їх доступу на відповідний товарний ринок; можливість відчутного втручання в механізм вільного ринку (фіксування цін, надання державних замовлень виключно місцевим фірмам, угоди про розподіл ринку тощо); відносно низька ефективність витрат; дуже невелика мобільність робочої сили, тобто розміщення її у великій кількості невеликих підприємств та організацій, наближених до кінцевих споживачів; націленість на забезпечення зайнятості населення та розв’язання соціальних проблем, збереження суспільної злагоди та сталої системи цінностей. Для «глобальної» економіки характерні такі риси: орієнтованість на глобального споживача, або покупця; націленість на забезпечення добробуту країни, дохідності міжнародних операцій та надходження в країну нових технологій; використання порівняльних переваг окремих країн шляхом глобального управлінням створенням та збільшенням вартості; безперервна інтенсифікація діяльності, орієнтація на зниження витрат, мобільність і глобальні масштаби; гнучкість і динамізм організацій, здатність до структурної адаптації; не стільки володіння, скільки контроль за підприємствами (виробництвами) за кордоном.

 

5.Стадії перетворення бізнес-одиниці "місцевої" економіки у глобальну компанію.

Кожна нац.економіка характеризується своїм специфічним галузевим складом «місцевої» та «глобальної» економіки. Роль останньої в усіх країнах стає дедалі значнішою як з якісного, так із кількісного погляду. Кожна одиниця «місцевої» економіки на своєму шляху до «глобальної», як правило, проходить кілька стадій (за Ст.Гареллі): спорадчий експорт; нестабільний експорт; експортну експансію; розвиток зарубіжних філій; консолідацію із закордонним ринком; транснаціоналізацію діяльності; глобалізацію діяльності. Спорадчий експорт: ех.мотиви – несподівані замовлення та короткостр.прибуток; вибір ех.ринку – внутр.ринок або вдалі ех. ринки; модель виходу на зовн.ринок – непрямий ех., прямі продажі зарубіжним замовникам. Нестабільний експорт: ех.мотиви – неругулярні замовл.; вибір ех.ринку – найближчі ех.ринки, невеликі ринкові сегменти; модель виходу на зовн.ринок – ех.через торг.агентів. Експортна експансія: ех. мотиви – диверсифікація ризику, можливості збіл.продажів; вибір ех. ринку – віддалені ех.ринки, більша кількість ринк.сегментів; модель виходу на зовн. ринок – ех.через торг.агентів. Розвиток заруб.філій: ех.мотиви – можливості заруб.ринків; вибір ех. ринку – багато ринків та сегментів; модель виходу на зовн.ринок – ех.через торг.агентів та закорд.торг. філії. Консолідація з зарубіжним ринком: ех.мотиви – довгостр. прибуток; вибір ех.ринку – концентраіця і спеціалізація на заруб. ринках; модель виходу на зовн. ринок – ех. через заруб.торг. філії.

 

Міжн.бізнес середовище (МБС) – це сукупність чинників екон., соц-кул, пол-прав та інфраструктурного характеру, що сприяють або протидіють розвитку міжн.діял. фірми, зокрема марк. діял. У міжнародному маркетингу дослідження макро-середовища здійснюється за схемою SLEPT- або PEST-аналізу.

Зміст і послідовність SLEPT-аналізу:

S — Social/cultural — аналіз соціально-культурного середовища;

L — Legal — дослідження елементів правового середовища;

E — Economic — аналіз з економічних умов діяльності;

P — Political — вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу;

T — Technological — технологічні чинники розвитку бізнесу.

Зміст і послідовність PEST-аналізу:

P — Political — вивчення політичного клімату та його впливу на розвиток бізнесу;

E — Economic — аналіз економічних умов діяльності;

S — Social/cultural — дослідження соціально-культурного середовища;

T — Technological — технологічні чинники розвитку бізнесу.

Підходи

Вихід з одним і тим са­мим товаром на різні сегменти в різних країнах

Сутність

Виокремлення у кожній країні різ­них сегментів, по­треби яких відріз­няються від країни до країни

Умови

• адаптація страте­гії продажу та ко­мунікацій • диференційований оперативний маркетинг

Недолік и

• може погіршити стабільність іміджу фірми (див. умови)

Переваги

• адаптація до місцевих умов

Сутність міжнародного маркетингу та характеристика етапів його розвитку.

Міжн.марк. – це марк-ва діял-ть фірми за межами національних кордонів. Виділяють 6 етапів його розвитку: 1.Емпірично-інтуітивний: (поч.форм.світ.ринку-поч. 20ст) – застосування окремих марк.прийомів в МЕД; розвиток наукових засад для практики міжн.торгівлі, митної справи, контрактної справи, міжн.трансп-ту, страх-ня, фін-ня; в 1690р. поява в Токіо першого супермаркету; інстументи маркет.: вивчення ринків, цін конкурентів, посередництво, міжн.ярмарки. 2. Початковий: (поч.20 ст – сер.50х) – поява курсу з “орг-ї та методики проведення збутових опер-й”; поява товарної, збутової та ринкової концепцій марк-гу; виділення марк-гу в сферу прикладної еко-ки з його перетворенням в управл-ку дисципліну; виникнення марк-гу як науки в США; з 1910 р. почали вик-ти термін Маркетинг; обєкт марк-гу: система розподілення товарів фірми з метою вдосконалення її ринкової діял-сті; Періодизація: до 30х р.р. переважає товарна орієнтація (якість все, потреби – пусте); 30-50 р.р. переважає збутова орієнтація (продавай та перемагай), панування системи просування, виробник мусить здихатися товару; 50-60 р.р – ринкова орієнтація, ринок керує всіма, максимальні продажі шляхом задоволення попиту. 3.Порівняльний марк-г: (сер.50х – поч.60х) –повоєнний період коли марк. знання не дуже допомагали у досягненні світ.екон.панування; 1957 р – ств.комітету при ААМ, діяльньсть якого призвела до виникнення “порівняльного марке-гу”: регіональний ПМ – дослідж. країнознавчий компонент (екон,соц-кул,пол-прав середовища), функціональний ПМ – дослідж. окремих функц-х компонентів (розподіл, просування тощо). 4.Виникнення наук. концепції: (поч.60х-сер.70х) – поява терміну Міжн.Марк. (ММ) та наук. публік-й; вин-ня наук. концепції марк.; передумови виникнення концепції ММ: пріорітет США у наук. узагал. марк.практики, інтесивне застосування марк. концепцій, потреба у застос.марк. технологій; ММ розглядається переважно як експортування; поява потреби вивчення марк. діял. ТНК, розвиток яких визначав конкур. переваги США. 5. Розвиток концепції: (сер. 70х – сер.90х) – розвиток субконцепцій ММ;узагальнення досвіду ТНК; вин-ня поняття “глобал. марк ГМ” 1983 р. Т.Левіт; виділення зовнекон. та мультинаціон. М. 6. Сучасний етап: вдосконалення теорії та практики ММ з виділенням суч. світ. пріорітетів: глобалізація ММД; ринкова орієнтація менеджм.; посередницький М; орієнтація на конкуренцію; нові підходи в умовах турбулентного середовища; інноваційність структури товарного портфелю; глокалізація діял-сті (така стратегія дозволяє розвязувати глобальні задачі фірми на локальному рівні); персонафікований М (посилення уваги до сегментації за персиф.критеріями); відповідальний М (стурбованість фірми загальнолюд. проблемами); “зелений М”.

 

2. Сутність, мотиви та моделі інтернаціоналізації діяльності фірм.

Інтернац-ція діяльності — формування та розвиток екон. зв’язків з іншими суб’єктами міжнар. бізнесу. Мотиви: - насичення внутрішнього (домашнього) ринку; - дефіцит платіжного балансу країни і урядова підтримка експортної і ТНК діяльності; - необхідність освоєння нових ринків.

Ознаки Стадії
Латентна Початкова Експортна Зарубіжна Транснаціональна Глобальна
Форми виходу на заруб ринок - спочатку імпорт, потім експорт експорт експорт,спіл під-во, інвес-ня експорт, спільне під-тво, інв-ня експорт,спіл під-во, інвес-ня
Роль ММ як предмет вивчення незначна значна пріорітетна основна провідна
Автономність менеджменту при здійсненні міжн. о-й - повна або залежна від посередників повна або залежна від посередників залежна від заруб підрозділів значна атономність заруб підрозділів провідна роль заруб підрозділів
Орган упр-ня міжн діял-тю - - спеціалізований відділ спец підрозділ інтегруюча система органів інтегруюча/спрямовуюча система органів
Участь у МПП початкова початкова незначна значна вагома провідна
Конкурентне середовище Міжнародне Глобальне  
               

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 160; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.221.15.15 (0.01 с.)