Впливають на секреторну та моторну функцію органів травлення,

Та їх застосування.

Курс ІІ

Спеціальність: лікувальна справа.

Кількість годин: 4

1.Актуальність теми: За приблизними підрахунками, в Україні близько п’яти мільйонів чоловік потерпають від виразкової хвороби шлунка і/або 12-палої кишки, і рік у рік таких хворих стає більше. Численними дослідженнями, проведеними в різних країнах, доведено: 95% хворих на гастрит і виразкову хворобу можна вилікувати, дотримуючись прийнятих у світі стандартів обстеження і схем лікування. Більшість же наших лікарів, як і раніше, переконані, що, одного разу захворівши, людина приречена лікуватися все життя.

2.Навчальні цілі:

Студент повинен знати:: Основні питання фармакотерапії захворювань органів травлення.

Студент повинен вміти: користуватися довідниковою літературою, відшукати потрібну інформацію, систематизувати свої знання,аналізувати терапевтичні і токсичні дії препаратів,

виписувати в рецептах основні препарати.

 

3.Матеріали доаудиторної самостійної роботи:

3.1. Базові знання, вміння, навики, необхідні для вивчення теми:

Дисципліна	Знати	Вміти
Фармакологія	Засоби, що впливають на травну систему	Аналізувати терапевтичні ефекти препаратів.
Анатомія, фізіологія, патологія	Анатомія і фізіологія травної системи, патологія органів травлення	Показати проекцію органів, виразку шлунку на макропрепараті

3.2. Зміст теми заняття:

Посібники «Фармакологія в структурно-логічних схемах», «Фарма-міні» (додаються)

Виразкова хвороба шлунку

Комплексне лікування виразкової хвороби шлунку передбачає дотримання дієти, виключення шкідливих факторів (куріння, прийом алкоголю), створення хворому психічного і фізичного спокою, застосування лікарських препаратів, фітотерапія.

Традиційний медикаментозний комплекс включає використання М-холіноблокаторів (атропін, платифілін), антацидів (альмагель, фосфалюгель), седативних засобів (барбітурати) і репарантів (солкосерил, метилурацил, анаболіки).

Недостатня ефективність використовуваних раніше препаратів, прагнення подіяти не тільки на патогенез хвороби, але й на ряд порушень, привели до того, що тепер кількість препаратів перевищила 500. Це були ін’єкційні препарати і необхідна госпіталізація хворого.

З появою нових високоефективних противиразкових препаратів, що здатні при використанні їх у вигляді монотерапії приводити до швидкого купірування симптомів і рубцювання виразок, з’явилася можливість амбулаторного лікування загострень з метою монотерапії. Для лікування загострення виразкової хвороби шлунку часто використовують блокатори Н ₂ –гістаміночутли-вих рецепторів, інгібітори Н⁺ К⁺ - АТФази, рідше М-холіноблокатор – гастроцепін, цитопротектор – вентер.

Інформаційний матеріал:

1. Дієтотерапія.

Основу дієтотерапії при виразковій хворобі покладена лікувальна дієта,що складається з

столів, що послідовно призначаються N 1а, 1б, 1в, 1. Принцип дієти: максимальне щадіння

слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки в гострому періоді захворювання з

поступово зростаючим функціональним навантаженням у міру стихання гострих проявів.

На початку захворювання і при різко вираженому загостренні призначається стіл N 1а.

Застосовується вона протягом 3-7 днів. Ця дієта призначається тількив стаціонарі при

суворому постільного режиму. При зменшенні больового і диспепсичного синдрому

призначається стіл N 1б на 8-12 днів. У міру поліпшення стану хворого переводять на стіл

N1 (на 4-6 місяців) до настання стійкої ремісії.

Обов'язкова складова частина дієтичного харчування - фруктові та овочеві соки, які збагачують їжу вітамінами. Серед овочевих соків широко застосовується сік свіжої білоголової капусти, що містить противиразковий фактор - вітамін U.

2.Фармакотерапія.
Варіанти медикаментозної терапії:

Основою лікування повинна бути комбінована (трьохкомпонентна або чотирьохкомпонентна) терапія, здатна як мінімум забезпечити ерадикацію в 80% випадків.

1. Однотижнева потрійна терапія з використанням блокаторів Nа-К-АТФази в стандартній дозі 2 рази на день (наприклад, омепразол 20мг 2 рази на день або пантопразол 40 мг 2 рази на день, або лансопразол 30 мг 2 рази на день) разом з метронідазолом 400 мг 3 рази на день (або Тинідазол 500 мг 2 рази на день) плюс кларитроміцин 250 мг 3 рази на день або амоксициліном 1000 мг 2 рази на день плюс кларитроміцин 500 мг 2 рази надень, або амоксициліном 500 мг 3 рази на день плюс метронідазол 400 мг 3рази на день.

2. Однотижнева потрійна терапія з препаратом вісмуту: препарат вісмуту (колоїдний субцитрат вісмуту або галлат вісмуту або субсаліцілат вісмуту) 120 мг 4 рази на день (доза в розрахунку на окис вісмуту) разом зтетрацикліном 500 мг 4 рази на день плюс метронідазол 250 мг 4 рази на деньабо Тинідазол 500 мг 2 рази на день.

3. Однотижнева квадротерапія, що дозволяє досягти ерадикації штамів HР, стійких до дії відомих антибіотиків. Блокатор Na-К-АТФази в стандартній дозі 2 рази на день разом з препаратом вісмуту 120 мг 4 рази на день, разом з тетрацикліном 500 мг 4 рази на день плюс метронідазол 250 мг 4 рази на день (або Тинідазол 500 мг 2 рази на день).

 

Схеми лікування

з використанням як антисекреторного препарату блокаторів Н₂-рецепторів гістаміну:

 

1. Ранитидин 300 мг на добу або фамотидин 40 мг на добу плюс амоксицилін 2000 мг на добу плюс метронідазол (Тинідазол) 1000 мг/добу протягом 7-14 днів.

2. Ранитидин - вісмуту цитрат 400 мг 2 рази на день у комбінації з тетрацикліном 250 мг 4 рази на день (або 500 мг 2 рази на день) плюс метронідазол 250 мг 4 рази на день (тривалість курсу лікування 14 днів). Ранитидин - вісмуту цитрат 400 мг 2 рази на день у комбінації з кларитроміцином 500 мг 2 рази на день (тривалість курсу лікування 14 днів).

Ранитидин - вісмуту цитрат 400 мг 2 рази на день у комбінації з кларитроміцином 250 мг 2 рази на день плюс метронідазол (Тинідазол) 500 мг 2 рази на день (тривалість курсу лікування 7 днів).

3. Вітамінотерапія.

Особливе значення в лікуванні виразкової хвороби мають вітаміни,що роблять сприятливий вплив на стан обмінних процесів ворганізмі, секреторну і моторну функції шлунка. Найбільш широкопризначаються вітаміни групи В (тіамін, піридоксин, ціанокобаламін).

Тіамін (вітамін В1) покращує самопочуття хворих, зменшує больовийі диспепсичний синдроми, нормалізує сік і апетит. Його рекомендуєтьсязастосовувати по 0,5-1 мл 3% розчину 1 раз на день в/м, N 12-15.

Піридоксин (вітамін В₆) стимулює обмінні процеси, поліпшує трофіку ісприяє регенерації тканин. Призначається по 0,5-1мл 1% розчину в/м 1раз удень або через день, N 12-15. Ціанокобаламін (вітамін В₁₂) діє на центральну нервову систему, трофіку і регенерацію тканин. Вводять його в/м по 50-100 мкг щодня або через день 15-20 днів.

При виразкової хвороби корисно призначати аскорбінову кислоту (вітамін С). Крім десенси-білізуючої і судинозміцнюючої дії вона надає виражений протизапальний ефект. Застосовують її всередину по 0,05-0,1 г 2-3 рази на день.

4. Фізіотерапевтичне лікування.

Фізичні фактори, впливаючи на нервову регуляцію трофічних процесів, усувають розлади травної системи, зменшуютьзапальні реакції та сприяють регенерації слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. У гострому періоді хвороби застосовуються грілки, що зігрівають, компреси на область епігастрію, УВЧ на область вегетативних вузлів.

У період неповної ремісії - парафінові аплікації, діатермії,електрофорез, грязелікування.

Під час повної ремісії - всі ці процедури.

Під впливом тепла посилюються обмінні процеси, активізується регенерація.

Ефективний метод фізичного впливу на організм – лікувальна гімнастика, що надає зміцнює і має регулюючий вплив на центральну нервову систему і сприяє відновленню функцій шлунково-кишкового тракту. Істотними лікувальними властивостями володіють питні мінеральні води.
При виразковій хворобі використовуються в основному слабомінералізовані мінеральні води, що володіють лужною дією (Славяновская, Смирновская, Єсентуки N 4, 17, Боржомі тощо). Мінеральну воду слід призначати на 1,5 години до їжі в теплому вигляді. Пити великими ковтками 3-4 рази в день 100-200 мл 3-4 тижні.