ХІ. Вісцеральна сенсорна система.

Інтерорецептори, які знаходяться у внутрішніх органах, отримали назву вісцерорецептори.

Подразнення рецепторів внутрішніх органів в умовах норми не

супроводжується виникненням усвідомлених відчуттів.

Однак при збудливості деяких вісцерорецепторів, - рецептори сечового міхура і прямої

кишки, у випадку розтягнення їх стінок, викликають відчуття позиву до сечовипускання і

дефекацію.

 

ЛЕКЦІЯ №9

ТЕМА: «ОРГАНИ ЧУТТЯ. ОКО. ВУХО.»

 

І. ЗОРОВИЙ СЕНСОРНИЙ АНАЛІЗАТОР.

ОРГАН ЗОРУ.

Орган зору – око, складається з очного яблука та допоміжного апарату.

Очне яблуко розташоване в орбіті. Його стінку утворюють 3 оболонки:

І. Фіброзна (зовнішня) -її передня частина називається рогівкою.

Задній відділ її становить капсулу – білкову оболонку, або склеру, котра захищає

внутрішнє ядро ока та зберігає його форму.

ІІ. Судинна оболонка (середня) - оболонка багата кровоносними судинами.

Має три частини:

1.Передню (райдужну оболонку)- має форму плоского кола блакитного, зеленкувато -

сірого, коричневого кольору (в залежності від кількості та характеру пігменту).

Отвір в центрі радужки – зіниця – звужується та розширюється. Розмір зіниці

регулюють спеціальні очні м’язи (звужувач і розширювач зіниці).

Позаду від райдужної оболонки знаходиться

2. Середню (війкове тіло) - круговий валик. Він вміщує війковий м’яз,

скорочення якого передається через спеціальну зв’язку на кришталик, та він змінює

свою опуклість.

3.Задню (власне судинну оболонку) - велика задня частина середньої оболонки

очного яблука, яка містить чорний пігмент, що поглинає світло.

ІІІ. Сітківка або сітчаста оболонка – це світлочутлива частина ока, яка вкриває зсередини

судинну оболонку. Сітківка має складну, багатошарову структуру. В ній знаходяться

два види різних за функціональним значенням фоторецепторів

- палички та колбочки.

ІІ. ВНУТРІШНЄ ЯДРО ОКА.

Внутрішнє ядро ока являє оптичну систему ока і складається з:

а) кришталика,

б) склистого тіла,

в) водянистої вологи передньої та задньої камер ока.

Функції оптичної системи:

а) збирає світові промені,

б) забезпечує чітке дійсне зображення предметів на сітківці.

Кришталик має форму двоопуклої лінзи, яка розміщена у виїмці склистого тіла позаду

райдужки. Утворений прозорою безбарвною речовиною, яка не має ні судин, ні нервів і

охоплена з усіх боків безструктурною капсулою. Послаблення або напруження утворів, які

фіксують капсулу кришталика до війкового тіла, викликає зміну опуклості кришталика, що

пов’язано з заломною його здатністю Кришталик заломлює промені, які входять в око та

фіксує їх на сітківці. В цьому йому допомагає рогівка та внутрішньоочна рідина. За

допомогою війкового м’яза кришталик змінює свою опуклість, приймаючи форму,

необхідну для “дальнього” або “ближнього” зору. Позаду кришталика знаходиться

склисте тіло,

безструктурна, прозора, желеподібної маса, яка заповнює порожнину очного яблука.

Порожнина між рогівкою та райдужною оболонкою ока -

передня камера ока, а між райдужною оболонкою та кришталиком – задня камера.

Вони заповнені прозорою рідиною – водянистою вологою та сполучаються між собою через

зіницю.

Внутрішні рідини ока знаходяться під тиском, який визначають як внутрішньоочний тиск.

Підвищення внутрішньоочного тиску є ознакою тяжкого захворювання очей – глаукоми.

 

ІІІ. ДОПОМІЖНИЙ АПАРАТ ОКА.

Допоміжний апарат складається з:

1.. Захисних пристосувань.

Слізного апарату.

Рухового апарату.

До захисних пристосувань відносяться додаткові органи ока:

- брови -служать для захисту очей від поту, який стікає з лоба.

- вії -знаходяться на вільних краях верхньої та нижньої повік і захищають очі від пилу,

снігу, дощу.

- повіки - шкірні складки, які при змиканні повністю прикривають очне яблуко.

Основу повік створює сполучнотканинна пластинка, зовні вона вкрита шкірою, а

зсередини сполучнотканинною оболонкою – кон’юнктивою, яка переходить з повік

на передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки.

Повіки:

- дозують силу світлового подразнення,

- захищають око від висихання,

- перешкоджають потраплянню пилу.

2.Слізний апарат – складається з:

- слізної залози та

- системи шляхів, що проводять слізну рідину.

Слізна залоза

розміщена у верхньозовнішньому куті орбіти. Має невеликі розміри і

складається із кількох складних альвеолярно- трубчастих слізних залоз. Сльоза

виводиться із залози 5-12 протоками у верхнє склепіння. Звідси вона надходить до

присереднього нижнього кута ока, з цього місця переходить верхній та нижній

протоки, які утворюють слізний мішок. Нижній кінець слізного мішка переходить у

носослізну протоку, яка відкривається у нижній носовий хід.

3. Руховий апарат ока

представлений шістьма м’язами. Вони починаються від сухожильного

кільця навколо зорового нерва в глибині очноямкової западини і прикріплюються

до очного яблука.

 

 

Виділяють:

а) чотири прямих м’яза (бічний, присередній верхній та нижній),

б) два косих – верхній та нижній.

М’язи діють так, що обидва ока рухаються сумісно і спрямовані в одну і ту ж точку.

Від сухожильного кільця починається м’яз, який піднімає верхню повіку.

М’язи ока посмуговані і скорочуються свавільно.