Проаналізуйте типологію інформаційних загроз за способом здійснення. Охарактеризуйте кібер-, медіа- та психозагрози. Наведіть приклади з практики інформаційного протиборства.

Кібертероризм – 1) дії з дезорганізації інформаційних систем, що створюють небезпеку загибелі людей, завдання значного майнового збитку або настання інших суспільно небезпечних наслідків, якщо вони здійснені з метою порушення суспільної безпеки, залякування населення або впливу на прийняття рішень органами влади; 2) політично вмотивовані хакерські операції, з тяжкими наслідками для функціонування державних і суспільних систем, зорієнтований на широке висвітлення в засобах масової інформації та спричинення суспільного резонансу.

Кіберзагрози можуть існувати для військової (оборонної) і для цивільної інфраструктури:

· в атомній енергетиці зміна інформації або блокування інформаційних центрів може спричинити припинення подачі електроенергії в міста і на військові об’єкти, викликати ядерну катастрофу;

· перекручування інформації або блокування інформаційних систем у фінансовій сфері може призвести до економічної кризи,

· виведення з ладу систем керування військами і військовою технікою здатне спровокувати початок бойових дій, стати причиною втрат серед цивільного населення і військових;

· колосальні людські втрати та екологічна криза можуть бути наслідками терористичного втручання в роботу транспортних систем, об’єктів біологічної або хімічної промисловості.

Психотероризм розглядається як негативні інформаційно-психологічні впливи, перш за все маніпулятивні, на масову свідомість, суспільство, владні структури, громадську думку.

· Важливим стає ефект залякування, який можна отримати шляхом безпосереднього впливу на мотивацію поведінки і вчинків як світової, так і іншого типу спільноти. Такий вплив кваліфікується саме як негативний, оскільки спричинює психоемоційну і соціально-психологічну напруженість, модифікацію етичних критеріїв і норм, морально-політичну дезорієнтацію і як наслідок неадекватну реакцію цілої спільноти.

Наслідки впливу психотероризму

· може руйнуватися здатність до критичного мислення, що, у свою чергу, може спричинити серйозні політичні наслідки для країни, оскільки на державному рівні можуть прийматися рішення, які ослаблюють позиції держави у світовому співтоваристві;

· навмисне перекручування фактів дає змогу цілеспрямовано формувати громадську думку, наприклад, організовувати великі пропагандистські кампанії для підриву довіри громадян до курсу, який здійснює уряд держави;

· за допомогою віртуальних відеозвернень терористичних лідерів на свідомість і підсвідомість широких верств населення здійснюється вплив на ухвалення рішень на рівні міжнародних інституції, відповідальних за глобальну безпеку

· Медіатероризм є особливим різновидом інформаційних загроз, глибинна сутність якого полягає у спробах шляхом організації спеціальних медіа-кампаній зруйнувати знаково-символьну інфраструктуру будь-якого суспільства, держави, системи міжнародних відносин. Йдеться про руйнацію символів влади (і не лише державної), оскільки спектр таких руйнівних деконсолідуючих медіа-впливів спричинює створення атмосфери громадянської недовіри до дій та намірів політичної влади, непокори, дискредитацію відомих політичних персоналій, руйнацію ідеалів.

· Для здійснення медіатерору використовуються друковані, ефірні та кабельні та електронні мас-медіа з метою психологічної обробки масової свідомості, для ліквідації «імунних бар’єрів» самозбереження та самозахисту, ігнорування елементарними правилами громадської безпеки, насаджування відчуття приреченості тощо.

· Найбільш ефективними вважаються прийоми зняття природжених табу та естетизація психопатичної поведінки і різноманітних збочень включно із вбивствами та фізичним і психологічним насильством, героїзація криміналітету й, навпаки, – дегероїзація працівників спецслужб, правоохоронних органів, ветеранів війн та праці тощо. У цьому розумінні медіатероризм часто передує актам «матеріального» тероризму.

Приклади.

- У ході операції «Свобода Іраку» органи ЗС США знову активно використовували Інтернет для інформаційно-психологічного впливу на супротивника. Так, в початку січня 2003 року американці провели широкомасштабну акцію за допомогою електронної пошти. Зокрема, розсилалися послання арабською мовою іракським генералам із закликами до невиконання наказів С. Хусейна. У цих листах з позначкою «важлива інформація» були відсутні відкриті погрози, проте їх підтекст був ясний. Вони містили рекомендації надавати інспекторам ООН відомості про місцезнаходження зброї масового ураження.

- Операція «Союзницька сила» (проти Югославії) супроводжувалась психологічно – пропагандиським тиском на політичні структури і лідера С. Мілошевича з метою їх дискредитаці

Під час операції «Союзницька сила» у відповідь на бомбардування інфраструктури Югославії сербські хакери заблокували за допомогою атаки ping of death офіційний сервер НАТО, ряд інших військових та урядових сайтів країн-членів Альянсу повідомленнями з макровірусами, що підтвердило прогнози про перенесення військових операцій у кіберпростір, на рівень інформаційного протиборства. А керівництво СФРЮ розсекретило через мережу Internet інформацію про американський план «Корені», яким планувалася етнічна та воєнна дестабілізація на Балканах з метою закріплення тенденції необоротних змін на посттоталітарному просторі.

Духовна сфера стає критичною в умовах конфесійного протистояння, релігійного фанатизму, трансформації духовних ідеалів та морально-етичних цінностей. Проявом критичності духовної сфери (Ірландія, Алжир, Ізраїль, Афганістан, Китай, Іран) на міжнародному рівні стала проблема, пов’язана з рішенням керівництва ісламського радикального руху «Талібан» (Афганістан) про руйнування неісламських релігійних пам’яток, що віднесені до глобальної культурної спадщини і перебувають під охороною ЮНЕСКО.