Останнім часом підприємства застосовують систему бюджетного

планування, яка впроваджується для економії фінансових ресурсів, скорочення

Невиробничих витрат, підвищення гнучкості систем управління та контролю за

собівартістю продукції, а також підвищення точності планових показників.

Впровадження принципів бюджетування надає підприємству певні

переваги:

Кошторис (бюджет) – це форма планового розрахунку,

Яка визначає докладну програму дій підприємства на

Майбутній період.

щомісячне планування бюджетів структурних підрозділів дає змогу

Одержати більш точні показники розмірів і структури затрат, ніж система

бухгалтерського обліку та фінансової звітності, та більш точне планове

значення розміру прибутку;

В межах затвердження місячних бюджетів структурним підрозділам

Надається більша самостійність у витрачанні коштів бюджету фонду

Оплати праці, що підвищує матеріальну зацікавленість працівників в

успішному виконанні планових завдань;

бюджетне планування сприятиме економії фінансових ресурсів

Підприємства.

11.4. Порядок розробки фінансового плану

В ньому повинні бути відображені дані про обсяг продажу і загальний

Прибуток, обсяг інвестицій, джерела фінансування, використання власних

Коштів, а також позикових (із зазначенням строків і джерел погашення

Заборгованості), строки повернення капіталовкладень, витрати виробництва та

Обігу, відсоткове співвідношення доходів і витрат, строки виплати дивідендів

(для акціонерного товариства).

Умови, від яких залежить ефективність фінансового планування, витікають з

Цілей цього процесу і необхідного кінцевого результату. Акцент повинен бути

Зроблений на двох з них.

В кінці своєї роботи фінансовому менеджеру доведеться визначити, який

фінансовий план є найкращим. До цього часу не існує жодної моделі чи

Процедури, які могли б врахувати всі складності і приховані перешкоди, що

виникають в процесі фінансового планування.

Очевидно, такі моделі ніколи не з’являться. Ця смілива заява базується на

Законі, який витікає з аксіом.

Аксіома 1. Сукупність невирішених проблем є нескінченною.

Фінансовий план – це заключна частина бізнес-плану,

Яка узагальнює всі попередні розділи у вартісному

Виразі.

Прогнозування. Першу умову можна сформулювати як здатність

Складати точні і обґрунтовані прогнози.

Не можна зводити прогнозування до чисто технічної операції. Це

Пов’язано з тим, що майбутнє не обов’язково відтворює минулі

картини, що було б зручним для планування.

2. Вибір оптимального фінансового плану.

Аксіома 2. Кількість невирішених проблем, які окрема людина може

Враховувати кожний даний момент, не може перевищувати десяти.

Однак фінансовим менеджерам які розробляють план доводиться постійно

Стикатися з невирішеними проблемами. Тому їм потрібно докласти максимум

Зусиль для пошуку методів їх вирішення.

Складання фінансового плану починають з прогнозу обсягу продажів, який

складається за видами продукції, як правило, на 3 роки: для I-го року –

Щомісячно, для II-го – щоквартально, для III-го – на рік в цілому. Це пов’язано з

Тим, що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції.

Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на

Основі результатів маркетингових досліджень.

Важливим документом фінансового плану вважається баланс грошових

Витрат і надходжень, який має й іншу назву – баланс грошових потоків. Мета

Його складання полягає в тому, щоб досягти синхронності надходження і

Витрачання грошових коштів або, іншими словами, досягти необхідного рівня

Ліквідності активів майбутнього підприємства. Так як ліквідність визначається

Величиною на певну дату, бажано, щоб дані балансу грошових витрат і

Надходжень наводились на короткі відрізки часу. При подовженні часових