Лабораторна робота №1. Ознайомлення з системою ЕОЛ . 101

Лабораторна робота №1. Ознайомлення з системою ЕОЛ.. 101

6.1.1 Загальна характеристика системи ЕОЛ.... 101

6.1.2 Технологія експлуатації системи ЕОЛ..... 102

6.1.3 Описання режимів роботи....... 103

6.1.4 Основне меню системи....... 104

6.1.5 Робота з системою ЕОЛ....... 106

6.2 Лабораторна робота №2. Опис таблиць НСІ № 1, 2, 3.. 107

6.2.1 Таблиця 1 «Опис метеорологічних умов і географічна прив'язка

регіону».......... 107

6.2.2 Таблиця 2 «Опис проммайданчиків (геометрична прив'язка)». 109

6.2.3 Таблиця 3 «Опис джерел викиду шкідливих речовин».. 109

6.3 Лабораторна робота №3. Опис таблиць НСІ № 4, 5, 6, 7.. 111

6.3.1 Таблиця 4 «Характеристика складу викиду шкідливих речовин» 111

6.3.2 Таблиця 5 «Опис шкідливих речовин»..... 112

6.3.3 Таблиця 6 «Опис груп сумації»...... 113

6.3.4 Таблиця 7 «Завдання фонових концентрацій шкідливих речовин» 113

6.4 Лабораторна робота №4. Розрахунок та результати розрахунку. 116

6.4.1 Режим «Розрахунок»....... 116

6.4.2 Результати розрахунку....... 118

6.5 Лабораторна робота № 5. Опис вихідних документів.. 121

6.5.1 Таблиця 1 «Опис географічних і кліматичних умов регіону

розташування об'єкта»....... 121

6.5.2 Таблиця 2 «Ступінь впливу об'єктів не забрудненої атмосфери» 122

6.5.3 Таблиця 3 «Загальні характеристики забруднюючих речовин» 123

6.5.4 Таблиця 4 «Перелік і класифікація джерел за ступенем небезпеки» 123

6.5.5 Таблиця 5 «Розподіл фонових концентрацій речовини в приземному

шарі атмосфери»........ 125

6.5.6 Таблиця 6 «Розрахункові концентрації речовин в заданих точках

розрахункового майданчика»...... 126

6.5.7 Таблиця 7 «Перелік точок найбільших концентрацій шкідливої

речовини»......... 126

6.5.8 Режим «Генерація звіту»....... 127

 

Розділ 7. Завдання на розрахунково-графічну роботу 128

 

7.1 Розрахунок забруднення атмосфери викидами одиночних джерел 128

7.2 Завдання на розрахунково-графічну роботу.... 144

 

Рекомендована література...... 145

Вступ

 

Екологічна експертиза в Україні є самостійним видом управлінської діяльності та організаційно-правовою формою попереджувального контролю. З прийняттям законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу» екологічна експертиза отримала законодавчий статус і стала обов'язковою складовою законотворення, управлінської, господарської, інвестиційної та іншої діяльності, що впливають на стан навколишнього природного середовища і здоров'я населення.

Екологічна експертиза розглядається як один з ефективних механізмів ДСЕУ, що здатний гарантувати екологічну безпеку, оскільки в ній поєднуються незалежність, гласність, соціальна справедливість, забезпечення конституційних прав громадян на безпечні умови життя, на відповідний рівень здоров'я та якість навколишнього природного середовища. Закон України «Про екологічну експертизу» визначає екологічну експертизу як вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація та дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Мета екологічної експертизи - запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях та об'єктах. Перелік об'єктів екологічної експертизи нині значно розширено. До них належать проекти законодавчих, нормативно-правових актів; передпроектні та проектні матеріали; документація з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції; діючі народногосподарські об'єкти, особливо - екологічно небезпечні. У цілому в поле уваги екологічної експертизи потрапляють усі ті об'єкти, функціонування яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на здоров'я населення та стан навколишнього природного середовища. Екологічній експертизі можуть також підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, військові, оборонні та інші об'єкти, інформація про які становить державну таємницю.

 

Питання для самоконтролю

Питання для самоконтролю

 

1. Які є форми екологічної експертизи?

2. Які об'єкти підлягають державній екологічній експертизі?

3. Умови й підстави проведення державної екологічної експертизи.

4. Поясніть, що слід розуміти під громадською екологічною експертизою?

5. Процедура проведення громадської екологічної експертизи.

6. Охарактеризуйте спеціальні екологічні експертизи.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Які органи державної влади здійснюють регулювання в галузі екологічної експертизи?

2. Компетенція державних органів в області екологічної експертизи.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Права та обов'язки експерта державної екологічної експертизи.

2. Права та обов'язки замовників екологічної експертизи.

3. Шляхи проведення екологічної експертизи.

4. Процедура й строки проведення екологічної експертизи.

5. Спеціальні вимоги до документації на об'єкти державної екологічної експертизи.

6. Висновки екологічної експертизи, зміст і термін дії висновків державної екологічної експертизи.

7. Оскарження висновків державної екологічної експертизи й визнання їх недійсними.

8. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу.

Розділ 5. ОСНОВНІ ПИТАННЯ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГЛЯДУ, ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ проектів

 

 

Планування та забудова населених пунктів та промислових об’єктів

 

 

Охорона земельних ресурсів

 

 

При розробці проектно-планувальної документації (проекти районного планування, генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, проекти забудови тощо), а також різних спеціалізованих схем (схема комплексного використання і охорони водних і земельних ресурсів, схема землеустрою області (району) та ін.) основними вимогами щодо охорони земельних ресурсів є: максимальне збереження продуктивних сільськогосподарських угідь і використання їх для сільськогосподарського виробництва, виключення відведення для несільськогосподарських потреб, розробка заходів з охорони ґрунтово-рослинного покриву від різних негативних впливів та підвищенню родючості ґрунтів, а також заходів щодо відновлення порушених земель або виконання робіт по введенню в сільськогосподарський обіг раніше непродуктивних земель у порядку компенсації.

Для розміщення різних господарських об'єктів народного господарства необхідно в першу чергу використовувати не придатні для сільського господарства землі і малопродуктивні сільськогосподарські угіддя в тому випадку, якщо витрати на їх поліпшення виявляться економічно не вигідними.

При розробці заходів з охорони ґрунтово-рослинного покриву передбачається обґрунтування захисту його від механічних пошкоджень, органічного та неорганічного забруднення в умовах розвитку народного господарства на першу чергу, розрахунковий термін і більш віддалену перспективу. Головними з них є:

- заходи щодо боротьби з ерозією ґрунтів, забезпечення чистоти ґрунтово-рослинного покриву (захист від механічного, хімічного і бактеріального забруднення);

- організація системи локалізації промислових відходів, переробки їх у вторинну сировину без забруднення навколишнього середовища;

- заходи щодо відновлення порушених територій;

- заходи з підвищення родючості ґрунтів.

Дані про стан ґрунтово-рослинного покриву на території відповідних районів або ділянок є в органах санітарно-епідеміологічного нагляду, республіканських, обласних і районних органах агропрому та інших спеціалізованих проектних організаціях.

 

 

Ерозія ґрунтів

 

 

Під ерозією розуміють руйнівний вплив води і вітру на ґрунт і підстилаючи породи, який супроводжується зносом найбільш родючого шару. Якщо зазначені процеси обумовлені природними фізичними явищами, їх називають природною ерозією. Ерозія ґрунтів, викликана господарською діяльністю людини, називається антропогенною.

Залежно від чинників, що викликають ерозію, вона буває водною та вітровою.

При водній ерозії погіршуються водний, повітряний і поживний режими, фізико-хімічні та агрохімічні властивості ґрунту, що призводить до зниження врожайності сільськогосподарських культур, відбувається замулювання водойм і заплавних земель, ускладнюються транспортні зв'язки, пошкоджуються чи руйнуються промислові споруди, лінії зв'язку, будівлі. Утворення на поверхні ґрунту промоїн утруднює обробку земель і знижує продуктивність ґрунтообробної та збиральної техніки.

Під вітровою ерозією (дефляцією) мають на увазі інтенсивне переміщення частинок ґрунту (видування, розвіювання, пилові бурі), зумовлене вітром.

Порушення конкретної території ерозійними процесами оцінюють по фактичній наявності площ змитих ґрунтів. Розробляють такі заходи щодо охорони ґрунтів: організаційно-господарські, агротехнічні, лісомеліоративні, гідротехнічні (водозатримуючі вали-канави, вали-тераси, мікролімани, тераси, водонаправляючі вали, нагірні канави, вали-розпилювачі, швидкотоки, перепади, шахтні водоскиди, регулювання русла річки, засипання ярів, протиерозійні ставки).

Протиерозійні заходи мають зональний характер з диференціацією їх залежно від конкретних умов. У районах з надлишковим зволоженням ці заходи повинні забезпечувати безпечний для ґрунтового покриву зайвий стік води, а в районах з недостатнім і незначним зволоженням - спрямовані на максимальне затримання всіх видів опадів і стоків і найбільш продуктивне використання вологи.

 

 

Охорона надр

 

 

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

- забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

- дотримання встановленого порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

- найбільш повне вилучення і раціональне використання запасів основних корисних копалин;

- недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин;

- охорона родовищ від затоплення, обводнення, пожеж та інших чинників, що знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

- попередження необґрунтованої та самовільної забудови площ залягання корисних копалин і дотримання встановленого порядку використання цих площ для інших цілей;

- запобігання шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження експлуатованих і тих, що знаходяться на консервації, гірничих виробок і бурових свердловин, а також підземних споруд;

- запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин та матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод.

Основними вимогами до забезпечення екологічної стійкості геологічного середовища при проектуванні, транспортуванні і захороненні шкідливих відходів у надрах є:

1. повне виключення виходу підземних вод, забруднених хімічними речовинами віддалених відходів в інші горизонти або на денну поверхню;

2. недопущення забруднення відходами, що видаляються, горизонтів прісних підземних вод, використовуваних і перспективних для водопостачання населення, зрошення земель, обводнення пасовищ;

3. конструкції нагнітальних свердловин, систем трубопідводів та інших технічних споруд повинні бути надійно загерметизовані, виключати будь-які витоки видаляємих речовин в контактуючі породи.

Нагляд за правильним використанням та охороною надр покладається на органи Державного гірничого нагляду та Державного геологічного контролю, а також на Ради народних депутатів та їх виконавчі органи.

 

 

Замкнуті (безстічні) системи водозабезпечення (ЗСВ)

 

 

Створення замкнутих (безстічних) систем водозабезпечення - основний напрям скорочення споживання свіжої води та запобігання скидів стічних вод. Ці системи є складовою частиною безвідходних технологій, в основі яких - комплексне використання сировинних ресурсів, що відповідає економічним і природоохоронним вимогам. Розробку систем в проектах слід виконувати з урахуванням і в сукупності з безводними і маловодними технологічними процесами, із застосуванням новітніх методів очищення стічних вод, що забезпечують одночасне вилучення їх та утилізацію цінних для народного господарства речовин.

Оптимальний варіант ЗСВ заснований на наступних принципах:

- використання безводних або маловодних технологій на підприємстві;

- виділення та очищення найбільш концентрованих локальних потоків стічних вод, включення схеми обробки цих вод в технологічний процес;

- пристрій локальних замкнених циклів;

- повторне використання стічних вод в інших процесах;

- використання очищених господарсько-побутових стічних вод в технічних цілях;

- створення безпродувочних оборотних циклів;

- використання свіжої річкової води тільки для спеціальних цілей і заповнення втрат в різних системах.

При розробці схем генеральних планів груп підприємств із загальними об'єктами (промислових вузлів) питання впровадження замкнутих (безстічних) систем водозабезпечення слід надавати особливого значення. При формуванні промислових вузлів передбачають такий склад виробництв, який забезпечував би послідовне використання води, використання очищених стічних вод для промислового водопостачання, використання поверхневих стічних вод [5].

 

 

Очищення стічних вод

 

 

Очищення стічних вод слід передбачати повсюдно, де вони утворюються.

При відведенні очищених стічних вод у водойми в проектах очисних споруд передбачають такі рішення, які забезпечують при розведенні стоків з водою водойми повну біологічну повноцінність останнього за гранично допустимий вміст забруднень.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у поверхневих водах, використовуваних для народногосподарських цілей, регламентуються правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.

Проектні рішення щодо вибору системи очищення стічних вод, а також пропозиції щодо їх використання для виробничого водопостачання або зрошення сільськогосподарських угідь, як і пропозиції щодо скидання очищених стічних вод у водойми, повинні прийматися за результатами варіантних розробок, за наявності відповідних техніко-економічних і природоохоронних обґрунтувань.

 

 

Питання для самоконтролю

1. Вимоги по захисту водних ресурсів в технічних проектах.

2. Завдання розділу «Охорона і раціональне використання поверхневих вод».

3. Принципи створення безстічних систем.

4. Вимоги до матеріалів розділу «Охорона атмосферного повітря» в проектах.

5. Експертиза об'єктів по охороні атмосферного повітря.

6. Вимоги до технологічних рішень при експертизі повітроохоронних заходів.

7. Експертиза організації повітроохоронної роботи на промислових підприємствах.

8. Експертиза заходів щодо охорони та відтворення рослинного та тваринного світу.

Описання режимів роботи

 

 

Для зручності роботи користувача в рамках системи ЕОЛ створений гнучкий діалоговий інтерфейс з використанням багато віконної технології ведення діалогу, засобів колірної графіки і звукового супроводу.

Використання системи меню:

- для вибору пункту меню за допомогою клавіш зі стрілками (для пересування до потрібної опції), з наступним натисканням клавіші ENTER. Активний пункт меню відзначається інверсним світінням (виділяється кольором);

- клавіша ESC використовується для виходу з активного режиму;

- клавіша F1 - довідка;

- клавіша F10 забезпечує повернення до основного меню;

- якщо ви знаходитесь в одному з вікон або меню, то в нижній частині екрана, за замовчуванням, з'являється рядок швидкої підказки. Цей рядок в будь-якому режимі роботи завжди містить інформацію про призначення функціональних клавіш в даному режимі;

- при роботі в українському варіанті (при використанні драйвера ukrbeta) користувач здійснює перехід від однієї мови до іншої наступним чином:

українська - в латинському регістрі «Shift + Alt»;

повернення в латинський – «Shift + Alt»;

російською – «Shift + Shift».

 

Основне меню системи

 

 

У верхній частині екрана розташовується вікно основного меню системи ЕОЛ, що складається з п'яти пунктів:

ЕOЛ - перехід до роботи з системою.

Опції - у цьому режимі існує п'ять підрежимів:

- вибір мови системи, в якому встановлюється український або російський мовний інтерфейс.

- директорії робочих файлів, в якому користувач може задати системну директорію, де повинні зберігатися файли, що входять в пакет поставки системи «Еол», директорії вхідних таблиць НСІ і вихідних таблиць;

- параметри друку, в якому користувач задає ширину друку (поз.) і число рядків на друкованому аркуші;

- режим друку, де передбачено два режими Epson FX Printer або IBM Graphics Printer, що задаються користувачем відповідно до режиму роботи свого принтера. У випадку, якщо режим друку заданий неправильно карта при друку буде розріджуватися білими смугами;

- збереження параметрів - запис опцій на диск.

Установка кольорів – у цьому режимі користувач має можливість встановити кольори для всіх режимів роботи системи. Якщо треба отримати чорно-білу інсталяцію, необхідно видалити файл eol.stp з системного каталогу.

База даних ГДК має два підрежими:

- опис шкідливих речовин;

- опис груп сумації шкідливих речовин.

Підрежим «опис шкідливих речовин» представляє користувачеві повний список шкідливих речовин і відповідних їм ГДК.

Підрежим «опис груп сумації шкідливих речовин» містить список речовин (до 10 в групі), що утворюють групи сумації або володіють ефектом потенціювання. У таблиці представлений повний список речовин, що утворюють групи сумації.

Для редагування таблиць, відповідних описаним вище підрежимам, використовуються наступні функціональні клавіші:

<F2> - введення нового рядка;

<F3> - коректування поточного поля;

<F4> - пошук за кодом;

<F5> - копіювання рядка;

<F8> - видалення рядка;

<F9> - переіндексація файлу;

,® - переміщення курсору вліво - вправо;

DEL - видалення поточного символу поля;

Pg Dn - переміщення курсору на один повний екран вниз («перегортання» таблиці вниз);

Pg Up – «перегортання» таблиці вгору;

Home - переміщення до першої графи на екрані;

End - переміщення до останньої графи на екрані;

Ctrl Home - переміщення до першої графи таблиці;

Ctrl End - переміщення до останньої графи таблиці;

Ctrl Pg Up - переміщення до першого запису таблиці;

Ctrl Pg Dn - переміщення до останнього запису таблиці;

ENTER - підтвердження зміни поля;

ESC - скасування корекції поля. У поточній графі буде відновлено старе її значення;

F10 - вихід (перехід в меню таблиць).

Редактор таблиць контролює коди речовин і груп сумації, що вводяться. При введенні декількох речовин або груп з однаковим кодом видається повідомлення – «повтор коду». У цьому випадку слід відкоригувати невірний код рядка або видалити рядок.

Вихід - вихід із системи.

Робота з системою ЕОЛ

 

 

У верхній частині екрана розташовується вікно робочого меню системи ЕОЛ, що складається з редактора НСІ та таблиць НСІ.

Режим «Редактор НСІ» призначений для ведення баз даних НСІ, що складаються з семи таблиць. Їх список представлений у формі меню для вибору відповідної таблиці. Активний пункт меню (найменування вибраної таблиці) і активне поле таблиці - поле, що підлягає редагуванню в поточний момент, - відрізняється інверсним світінням, тобто виділяється кольором.

Для редагування таблиць, відповідних описаним вище підрежимам, використовуються наступні функціональні клавіші:

<F2> - введення нового рядка;

<F3> - коректування поточного поля;

<Alt> - <F3> - коректування поточного запису в повноекранному режимі;

<F4> - пошук за кодом;

<F5> - копіювання рядка;

<F8> - видалення рядка;

<F9> - семантичний контроль таблиці (запис, блок, файл);

,® - переміщення курсору вліво - вправо;

DEL - видалення поточного символу поля;

Pg Dn - переміщення курсору на один повний екран вниз («листаня» таблиці вниз);

Pg Up – «перегортання» таблиці вгору;

Home - переміщення до першої графи на екрані;

End - переміщення до останньої графи на екрані;

Ctrl Home - переміщення до першої графи таблиці;

Ctrl End - переміщення до останньої графи таблиці;

Ctrl Pg Up - переміщення до першого запису таблиці;

Ctrl Pg Dn - переміщення до останнього запису таблиці;

ENTER - підтвердження зміни поля;

ESC - скасування корекції поля. У поточній графі буде відновлено старе її значення;

F10 - вихід (перехід в меню таблиць).

Редактор таблиць контролює введення числових полів.

Помилка при введенні числового поля (наявність в числі символу, який не є цифрою, десятковою крапкою або знаком, присутність пропусків всередині числа і т.п.) блокує переміщення курсору.

Спроба ввести поле з кодом, який вже існує в базі даних, супроводжується виведенням на екран повідомлення про це.

Крім синтаксичного контролю записів в редакторі НСІ здійснено функціональний контроль полів введення. Для цього існує спеціальний режим при обробці кожної з таблиць НСІ.

 

 

Таблиця 1 «Опис метеорологічних умов і географічна прив'язка регіону»

 

 

Графа 1. Містить дві цифри із ряду 0,1,..., 9999. Ці цифри відповідають коду міста (регіону), в якому розташований цей об'єкт проектування. Присвоєння коду довільно, але він в даній проектній організації повинен бути унікальним при заповненні таблиці. Якщо об'єкти проектування розташовані більш, ніж в десяти тисячах містах, то для наступних регіонів (міст) створюється аналогічна НСІ в іншому каталозі, або таблиця коригується шляхом видалення описів регіонів, що не використовуються на даному етапі.

Графа 2. Найменування міста має містити не більше 17 символів, в тому числі і пропуски між словами, якщо найменування складається не з одного слова.

Графа 3. Середня максимальна температура зовнішнього повітря найбільш жаркого місяця року визначається за СНіП 2.01.01-82 (ОНД-86, п.2.4).

Графа 4. Середня температура зовнішнього повітря у найхолодніший місяць визначається за СНіП 2.01.01-82 ОНД-86 (п. 2.4).

Графа 5. Гранична швидкість вітру U* не може перевищувати 42 м/с. Конкретне значення граничної швидкості для даного міста слід запросити в територіальному УГКС, або воно може бути визначено за таблицею накопичених швидкостей вітру, що повторюються (примітка до п.2.10 ОНД-86).

U * - значення швидкості вітру, що перевищується в даній місцевості, в середньому багаторічному режимі в 5% випадків.

Графа 6. Регіональний коефіцієнт температурної стратифікації атмосфери А характеризує загальну здатність атмосфери в даному географічному регіоні розсіювати забруднюючі речовини. Вся територія СНД за величиною коефіцієнта А розбита на п'ять регіонів, межі яких описані в ОНД-86 (п.2.2). Визначивши, в якому регіоні розташоване дане місто, треба в графу занести відповідне значення коефіцієнта А (140, 160, 180, 200, 250).

Графа 7. Кут між напрямом на північ і позитивною піввіссю ОХ основної системи координат відраховується від північного напрямку за стрілкою годинника.

Графа 8. Площа міста (км²) використовується при проведенні розрахунків з урахуванням фону. У разі відсутності цієї інформації в графу слід занести 0.

Графи 9-16. Середньорічна повторюваність вітрів по румбах троянди вітрів (%) використовується при побудові санітарно-захисної зони.

 

6.2.2 Таблиця 2 «Опис проммайданчиків (геометрична прив'язка)»

 

 

Графа 1. Містить код міста, для якого описуються проммайданчика.

Графа 2. Містить тризначне число з інтервалу 0, 1,..., 999, яке є порядковим номером проммайданчика. Порядок нумерації проммайданчиків довільний, але в межах формованої бази повинен бути унікальним. У межах одного міста, таким чином, можна закодувати до тисячі проммайданчиків.

Графа 3. Найменування проммайданчика повинно містити не більше 20 символів, в тому числі і пропуски між словами, якщо найменування складається більш, ніж з одного слова.

Графи 4,5. У графах 4 і 5 записуються координати Х і У (в метрах), задаються координати прив'язки проммайданчика в регіоні.

Графа 6. У цій графі записується кут повороту заводської системи координат щодо основної. Цей кут утворений позитивними піввісями абсцис (+OX) заводської і основної систем відповідно. Величина кута відраховується від +OX основної системи проти стрілки годинника.

 

 

Таблиця 3 «Опис джерел викиду шкідливих речовин»

 

 

Графа 1. Містить код міста.

Графа 2. Містить код проммайданчика.

Графа 3. Містить код джерела - порядковий номер джерела на даному проммайданчику. Нумерація джерел довільна, але всередині бази повинна бути унікальною і незмінною, тобто для одного й того ж джерела повинен відповідати постійний номер. Повний код джерела виходить об'єднанням коду міста (Таб.1), коду проммайданчика (Таб.2) і порядкового номера джерела на проммайданчику.

Графа 4. Найменування джерела має містити не більше 15 символів, включаючи пропуски між словами, якщо найменування складається більш ніж з одного слова.

Графа 5. Містить інформацію про вид математичної моделі джерела: точкове джерело - код 444; точкове з прямокутним гирлом - 666; лінійне джерело - 555; площинне джерело - записується число з інтервалу [0, 360], яке представляє градусну міру кута, утвореного довжиною і позитивною піввіссю OX заводської системи координат. Величина кута відраховується від OX проти годинникової стрілки. За довжину приймається нижня сторона прямокутника, що утворює гострий кут з віссю OX.

Графа 6. Містить коефіцієнт рельєфу h, що враховує відміну рельєфу реальної підстилаючої поверхні від горизонтальної площини, для якої h = 1. Значення h = 1 приймається і в разі похилої або слабо пересіченої місцевості з перепадом висот не більше 50 м на 1 км в радіусі, рівному п'яти - десяти висот джерела викиду. Для більш складного рельєфу розрахунок коефіцієнта проводиться за методикою ОНД-86, розділ 4. Дані по рельєфу можна запитати в територіальному УГКС або ГГО ім.Воейкова. Коефіцієнт рельєфу записується зі знаком «-», якщо описуване джерело вже існує і піддається реконструкції. (див. таб. 7)

Графи 7, 8. Містять для точкового джерела з круглим і прямокутним гирлом координати джерела (в метрах), які зчитуються з генплану підприємства у відповідній заводській системі координат, зазначеної в таб. 2 або координати початку лінійного джерела, або центру симетрії для площинних джерел.

Графи 8, 9. Містять нулі для точкового джерела з круглим гирлом, довжину і ширину гирла труби для точкового джерела з прямокутним гирлом, координати кінця лінійного джерела, в метрах, довжину і ширину площинного джерела. Величини вказуються в метрах, визначаються із статистичного звіту 2-ТП (повітря).

Графа 10. Містить висоту джерела (в метрах) зі звіту 2-ТП (повітря). Висота джерела записується зі знаком мінус, якщо температура навколишнього повітря повинна бути прийнята середньою за найхолодніший місяць року (холодовий викид). Для низьких (наземних) джерел згідно ОНД-86 приймається H = 2 м.

Графа 11. Містить діаметр (у метрах) точкового джерела з круглим гирлом, або, що окремо входить до площинного джерела 2-го типу, середню швидкість виходу пилогазоповітряної суміші (ПГВС), м/с - для лінійного джерела або 0 для площинного 1-го типу і точкового з прямокутним гирлом.

Графа 12. Містить витрату пилогазоповітряної суміші (м³/с) для точкового джерела, лінійного і, що окремо входить до площинного джерела 2-го типу, або 0 - для площинного джерела 1-го типу.

Графа 13. Температура пилогазоповітряної суміші (°С) береться із статистичного звіту за формою 2-ТП (повітря). Для площинних джерел температура виходу ПГВС повинна дорівнювати температурі навколишнього повітря (таб.1).

 

 

Таблиця 4 «Характеристика складу викиду шкідливих речовин»

 

 

Графа 1. Містить код міста.

Графа 2. Містить код проммайданчика.

Графа 3. Містить код джерела - порядковий номер джерела на даному проммайданчику.

Графа 4. Містить код шкідливої речовини.

Графи 5-14. Містять інформацію, що взята з статистичного звіту за формою 2-ТП (повітря), відповідну масі викиду шкідливої речовини г/с. Для точкового і лінійного джерел маса викиду не залежить від швидкості вітру і записується у п'яту графу. Для площинних джерел задається потужність викиду при швидкостях вітру 0.5, 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16 м/с (у разі якщо потужність викиду площинного джерела не залежить від швидкості вітру вона також заноситься у п'яту графу, а інші графи не заповнюються).

Графа 15. Потужність викиду в т/г.

 

 

Таблиця 5 «Опис шкідливих речовин»

 

 

Графа 1. Містить тризначне число з інтервалу 0,1,..., 999. Чісло відповідає коду шкідливої речовини. Присвоєння коду довільне, але в даній проектній організації повинно бути постійним при створенні бази даних. До забруднюючих речовин слід відносити не тільки речовини, що містяться у викидах джерел, а й ті, які присутні у фоновому полі забруднення і утворюють групи сумації з речовинами, що містяться у викидах.

Графа 2. Містить не більше 17 символів, в тому числі і пропуски між словами, якщо найменування складається більш, ніж з одного слова. Визначається із статистичного звіту за формою 2-ТП (повітря).

Графа 3. Містить гранично допустиму концентрацію забруднюючої речовини. Береться зі списку 3086-84 (з доповненнями). У разі відсутності ГДК можна вказати ОБРВ зі списку 2847-83 (з доповненнями). Можна також задати - 1, в цьому випадку розрахунок буде вестися в мг/м³.

Графа 4. Містить коефіцієнт F, що враховує швидкість упорядкованого осідання частинок забруднюючої речовини на підстилаючу поверхню під дією сили тяжіння. F приймає значення: 1, 2, 2.5, 3 (ОНД-86, п. 2.5). Величина F може бути обчислена з урахуванням статистичного розподілу діаметра часток забруднюючої речовини.

 

 

Таблиця 6 «Опис груп сумації»

 

 

Графа 1. Містить номер групи (не більше двох цифр). Номери груп і перелік речовин, що входять до групи, наведені в розділі 1 п. 1.1 списку ГДК 3086-84.

Графи 2-7. Містять коди речовин, що утворюють групу. Беруться з графи 1 таблиці 5. Група сумації обов'язково повинна містити всі речовини, зазначені для неї в списку 3086-84. Якщо група містить менше шести речовин, то в останніх графах проставляються нулі.

Примітка: якщо група сумації містить речовини з різними коефіцієнтами упорядкованого осідання, необхідне введення фіктивних джерел викиду.

 

 

Таблиця 7 «Завдання фонових концентрацій шкідливих речовин»

 

 

Графа 1. Містить код міста.

Графа 2. Містить код речовини.

Графа 3. Містить символ, що характеризує існуюче забруднення:

а - фон, постійний на всіх постах спостереження для різних швидкостей і напрямків вітру.

b - рівень забруднення, постійний на всіх постах спостереження для різних швидкостей і напрямків вітру.

с - фон, змінний на всіх постах спостереження для різних швидкостей та напрямків вітру (4-х румбова троянда вітрів).

d - рівень забруднення, змінний на всіх постах спостереження для різних швидкостей і напрямків вітру (4-х румбова троянда вітрів).

e - фон, змінний на всіх постах спостереження для різних швидкостей та напрямків вітру (8-х румбова троянда вітрів).

f - рівень забруднення, змінний на всіх постах спостереження для різних швидкостей і напрямків вітру (8-х румбова троянда вітрів).

Літери латинські.

Під рівнем забруднення тут розуміється фон з урахуванням внеску нормованих джерел (див. прим. 1)

Графи 4-5. Містять координати поста спостереження (Х, У в метрах) в основній системі координат. Визначаються по карті-схемі.

Графи 6-15. Містять концентрації (у долях ГДК), що характеризують фонове поле забруднення залежно від швидкості і напряму вітру.

У графі 6 - концентрація при штилі (швидкість вітру не більше 2 м/с, напрямок - будь-який).

У графах 7-15 - концентрації при вітрах з швидкостями більше 2 м/с, але не вище, ніж U *, а напрямки відповідають 4-х (8-ми) румбової розі вітрів.

 

* Примітка 1: в разі, якщо в розрахунку беруть участь джерела, які включені в фон, то для даних джерел задаються їх параметри за існуючим положенням, при цьому коефіцієнт рельєфу записується зі знаком «-». Після появи повідомлення з пропозицією змінити параметри джерел необхідно повернутися в редактор таблиць НСІ і задати параметри джерел в перспективі з позитивним коефіцієнтом рельєфу.

* Примітка 2: на території проммайданчиків і в безпосередній близькості від фонової (наглядової) мережі джерел викиду інтерпольовані і екстрапольовані значення фону повинні розглядатися як орієнтовні.

 

 

Неправильно Таб. 3

____________________________________

|... | код джерела |... |

|___ _|______ _______|________________|

| | 0001 | |

|___ _|_____________ |________________|

Таб. 4

_________________________________________

|... | код джерела |Код речовин |... |

|_______|_____________ ___|_________ _|__ _____|

| | 0001 | 901 | |

| | 0001 | 902 | |

|_______|_______________ _|__________|________|

Таб 6

__________________________________________

|... | Коди речовин, що входять до групи |

|_____ _|______________________________________|

| | 901 902 |

|______ |______________________________________|

а

 

Правильно Таб 3

|... | код джерела |... |

|_____|____ ___________|______________________|

| -//- | 0001 | -//- |

| -//- | 0002 | -//- |

|_____|_ ______ ___ ____|______________________|

Таб 4

_________________________________________

|... | код джерела | Код речовин|... |

|______|__________________|___________|_________|

| | 0001 | 901 | |

| | 0002 | 902 | |

|______|__________________|___________|_________|

 

Таб 6

__________________________________________

|... | Коди речовин, що входять до групи |

|______|___________________________________|

| | 901 902 |

|______|___________________________________|

б

Рисунок 6.1 – Приклад заповнення таблиць: а – неправильно, б - правильно

Режим «Розрахунок»

 

 

Режим «Розрахунок» включає наступні підрежими:

- завдання на розрахунок;

- варіантний аналіз - в даній версії відключений;

- розрахунок.

Підрежим «Завдання на розрахунок» призначений для коригування існуючої або формування нового завдання на розрахунок. Список параметрів, що вводяться, має вигляд меню і включає в себе наступні поля: