Кореляційне дослідження: виявлення природних зв'язків

Соціально-психологічні дослідження відрізняються один від одного місцем проведення. Вони проводяться в лабораторіях (контрольовані ситуації) або в полі (реальні житейські ситуації). Соціально-психологічні дослідження відрізняються за методами проведення: існують кореляційні дослідження (їх мета – з'ясувати, чи існує природна залежність між двома або більшим числом чинників) та експериментальні (в ході яких дослідник маніпулює деякими чинниками і вивчає, що при цьому відбувається з іншими параметрами).

Розглянемо переваги і недоліки кореляційного дослідження. Попередньо зазначимо, що перевагами кореляційного дослідження є те, що вивчення важливих змінних відбувається у природніх умовах. Основним недоліком є неоднозначна інтерпретація причини і наслідку досліджуваних подій.

Психологи вважають, що здоров'я людини значною мірою залежить від особистісних і соціальних чинників. Вивченням цієї проблеми займалися впродовж 1994 р. у Каледонському університеті, м. Глазго. Дослідники мали з’ясовувати зв’язок між соціально-економічним статусом індивіда та станом його здоров'я Як критерій здоров'я вони взяли тривалість життя 843 похоронених людей на міському кладовищі. Інформацію про тривалість життя вони простежили з написів на пам’ятниках, а за критерій статусу взяли висоту пам’ятників. Припускалося, що чим вищий пам'ятник, тим він є вартісніший, відтак померла особа була багатшою, мала вищий соціально-економічний статус. В результаті дослідники виявили (рис.1), що найвищі пам'ятники мали поховані особи, які довше жили.

 

 

 

 

Рис 1. Статус і тривалість життя. Високі, вартісні пам’ятники увіковічили людей, які жили довше (згідно написів на пам’ятниках).

Інші дослідники також підтверджують наявність взаємозв'язку між статусом і здоров'ям. Найбільша тривалість життя відзначається в регіонах Шотландії, де найменша щільність населення і найнижчий рівень безробіття. У США тривалість життя корелює з рівнем доходу (життя бідняків і людей невисокого соціально-економічного статусу частіше закінчується передчасно). У сучасній Великій Британії професійний статус корелює з тривалістю життя. Згідно з результатами дослідження, що проводилося впродовж 10 років за участю 17 350 державних службовців, кількість смертей серед працівників управлінського апарату в 1,6 рази більша, а серед конторських службовців і робітників – відповідно в 2,2 і 2,7 рази більша, ніж серед управлінців вищої ланки[7].

Кореляція та причинно-наслідковий зв'язок. Приведений вище приклад взаємозв'язку статусу і тривалості життя ілюструє найбільш поширену помилку мислення: коли два чинники зв’язані, наприклад, статус і стан здоров'я, неважко зробити висновок про те, що один є причиною іншого. Кореляційне дослідження дозволяє нам зробити прогноз, але воно не може відповісти на питання про те, чи викличе зміну одного параметра (наприклад, соціального статусу) зміна іншого параметра (наприклад, стани здоров'я). Плутанина в тлумаченні кореляційної і причинно-наслідкової залежностей часто зустрічається у дослідженнях початківців. Щоб збагнути це розглянемо кореляцію між самооцінкою, відчуттям власної гідності та академічними успіхами. Студенти з розвиненим відчуттям власної гідності – це нерідко студенти, які добре вчаться. Або можна сказати так, що академічні успіхи провадять до високої самооцінки, самоповаги. Що буде причиною, а що — наслідком? (рис. 2).

 

 

 

Рис. 2. Різні варіанти пояснення кореляційного зв’язку, де фактор Х– самооцінка, фактор Y – академічна успішність, фактор Z – інтелект. Коли дві перемінні зв’язані, то стає можливим будь-яке з трьох пояснень причинно-наслідкового зв’язку.

 

Сучасні кореляційні методики можуть свідчити про наявність причинно-наслідкових зв'язків. Відтерміновані кореляції (time-lagged correlations) виявляють послідовність подій (наприклад, визначають, коли зміна успішності виявляється частіше – перед зміною самооцінки чи після неї). Дослідники можуть також використовувати статистичні методики, що виключають вплив змінних, що «заважають». Так, автори згаданих вище робіт не виявили ніякої кореляції між самоповагою і успішністю після того, як виключили відмінності за інтелектом і сімейним статусом. (Для людей з приблизно рівним інтелектом, що належать до сімей приблизно однакового статусу, кореляція між самоповагою і досягненням була мінімальною).

Знову таки, чи збережеться зв'язок між статусом і тривалістю життя, якщо дослідники виключать такий чинник, як куріння? Відомо, що воно значно менш поширене серед людей з високим соціальним статусом. Цей зв'язок зберігся, що дало дослідникам підставу вважати: вища смертність серед бідних частково пояснюється іншими чинниками, наприклад, вищим рівнем стресу і зниженим відчуттям контролю за подіями власного життя..

Сильною стороною кореляційного дослідження є те, що його можна проводити в реальних умовах і вивчати вплив таких чинників, як расова приналежність, стать, соціальний статус, якими неможливо маніпулювати в лабораторії. Величезний недолік кореляційного дослідження – неоднозначність його результатів, адже кореляція нічого не говорить про те, що є причиною, а що – наслідком.