Інфляція: умови винекнення. Типологія інфляції.Вимірювання інфляції.

Інфляція-є стійкою тенденцією зростання загального рівня цін.

Типи інфляції:

1) за рівнем інфляції:

-помірна інфляція відображує відносно не високі темпи приросту цін, щорічні темпи інфл знах в межах до 10%.За помірної інфляції зростання цін сприймається економ суб’єктами нормальним явищем, яке не справляє істотного впливу на їх поведінку.

-галопуюча інфляція-від 10 до 200% за рік. Переростання помірної інфляції в галопуючу суттєво впливає на поведінку економ суб’єктів. У разі галопуючої інфл гроші помітно втрачають купівельну спроможність. Такий рівень інфл є ознакою економ нестабільності і свідчить про те, що держ контроль за інфл є неефективним.

-гіперінфляція200% за рік або 50% за місяць протягом 3-х місяців. Гіперінфл виникає, під впливом надзвичайних подій, зокрема таких як війна, політичний переворот, революційна зміна економічної системи, тощо. Гіперінфл є ознакою того, що держава втратила контроль за фінансовими процесами в країні.ї

2) за причинами та механізмом зростання загального рівня цін:

- інфляція попиту

- інфляція витрат

Сучасна макроекономіка та економічна практика переконують, що інфляцію не можна пояснити лише надмірним сукупним попитом в умовах повної зайнятості або надмірною грошовою масою. Вона є наслідком великої к-ті різноманітних чинників, які можуть бути поділені на такі види.

Чинники інфляції попиту. Виникає за умов виникнення надмірного сукупного попиту. Сукупний попит є агрегатною величиною і включає: урядовий попит(емісійне фінансування бюджетного дефіциту), попит приватної економіки(надмірне емісійне фінансування приватної економіки, випереджальне зростання доходів населення порівняно із обсягами вир-ва та ін), іноземний попит(випереджальне зростання експорту порівняно з імпортом).

Чинники інфляції витрат.

До внутрішніх належить: зростання цін на проміжну продукцію, Зменшення продуктивності ресурсів, випереджальне зростання номінальної зарплати порівняно з продуктивністю праці, підвищення податків на продукти.

Зовнішні реалізуються через імпорт тов і послуг.

Інфляційні очікування. Економ суб”єкти, фіксуючи заг зрост цін у минулому періоді в майб впливають на динаміку цін.

Інструментом вимірювання інфляції є індекси цін.За їх допомогою визначаються темп зростання цін і темп приросту цін.Показником темпу приросту цін є темп інфляції, який можна обчислити за двома методами.

Перший метод-на основі індексу цін базового періоду. За цим методом індекс цін базового періоду приймається за 100% а темп інфляції в даному періоді обчислюється як різниця між індексом цін поточного періоду та індексом цін базового періоду: П =P -100(%)

Другий метод-на основі індексів цін попереднього періоду, який не є базовим. За цим методом інфляція показує процент приросту цін у даному періоді порівняно з попереднім. П =(P -P )/ P *100%

 

Інфляція попиту.

Інфл попиту- це таке зростання цін, яке спричинюється надмірним попитом, тобто виникає внаслідок випереджального зростання сукупного попиту порівняно із сукупною пропозицією.

Найважливішою реакцією вважається зб держ витра і зменшення податків (важелі фіскальної політики), друге- зб пропоз грошей- важель монетарної політики.

Зменшення податків впливає на споживача (споживач є компонентом викор доходу, який утв з особистого доходу за мінусом прибуткового податку громадян).

Графік(горизонт Y вертик P лінії AS1<-AS AD->AD1 (Pa Pb Pc))

Перехід від т А до В ще не інфл, тому що: 1. ці підвищення цін відбуваються на короткостроковому проміжку часу. 2. таке зрост цін від Pa до Pb супроводжується зб обсягів вир-ва від Yl до Yb може розглядатися як наслідок зростання загального рівня цін. Тобто зростання цін на продукти стимулює виробників зб обсяг продукції. З часом зростання цін на засоби вир-ва починає наздоганяти зрост цін на продукцію кінцевого вир-ва, як наслідок лінія сукупн пропоз переміщюється ліворуч і у довгостроковому періоді вир-во зупиниться на своєму природньому рівні, але при більшому значенні рівня цін.

Зрост цін починає призводити до змін в сукупній пропоз+> Pc-> інфляція.

Інфляція витрат.

Значну роль у зменшенні сукупної пропозиції відіграють очікування виробників. Раптове збільшення цін на певний елемент виробничих ресурсів призводить до підвищення цін на засоби виробництва. Якщо сукупний попит залишається на попередньому рівні АД, то виробництво в обсягах У(К;Л), що відповідає точці А, стає нерентабельним(рівень цін на Ра не дозвляє отримати нормальний прибуток виробникам). Але на рівні обсягів У виробництво не може залишатися тривалий час, бо реальний обсяг не відповідає природному У(К;Л), тому подальший розвиток можливий в 2-х напрямках:

1) повернення в точку А

2) перехід до точки С

Перший варіант передбачає, що скорочення виробництва і загроза безробіття змусять робітників погодитися на зменшення ЗП. Зростаючи товарно-матеріальні запаси викличуть зменшення цін на засоби виробництва. Крива пропозиції почне переміщуватися вниз до точки А. ці перетворення вимагають тривалого часу.

Другий варіант можливий, коли в результаті фіскальної або монетарної політики зросте сукупний попит. Результат – нова рівновага а точці С на природно-можливому обсягу випуску У(К;Л) і значно вищому рівні цін Рс.

 

Інфляційна спіраль.

Інфляцію затрат з певною мірою наближення можна назвати спіраллю "зар­плата — ціни". Коли, припустимо, в економіці відбувається загальне підвищення цін, то стає неминучим падіння реальних доходів зайнятих. Для того щоб принаймні зберегти незмінним їхній добробут, потрібно підвищити їм грошові доходи, однак при цьому збільшити витрати виробництва, які чинять зростаючий тиск на ціни. Подорожчання товарів і послуг зумовлює черговий перегляд ставок заробітної плати і т. п. Роз­кручується інфляційна спіраль, до того ж з кожним новим витком зупинити її все важче.

Отже, з одного боку, населення, зовсім не причетне до виникнення інфляції, має право розраховувати на максимальне відшкодування нанесених нею збитків; з іншого боку, повна компенсація, очевидно, призведе до того, що на повну потужність запрацює механізм ін­фляції витрат, а це викличе новий скачок цін і відповідно зниження добробуту. Іншими словами, якщо сьо­годні підприємці і держава підвищать грошові доходи населенню, то завтра, ймовірно, воно відчує ще сильні­ший інфляційний удар.

Йдеться про одну із найскладніших проблем сучасної економіки, для розв'язання якої досі не знайдено най­кращого рішення. Якщо в економіці розгортається від­критий інфляційний процес, то поява спіралі "зарплата — ціни" неминуча. Врятувати свої доходи від інфляції затрат вже не можна, так само як і знайти винного, точно встановити, хто саме (профспілки чи підприємці) розкрутили інфляційну спіраль. Проте інтенсивність інфляційного процесу, темпи зростання цін і доходів можуть бути різними. У цій ситуації головне — не допустити неконтрольованого, стрибкоподібного приско­рення інфляції витрат, здатного зруйнувати економіку й одночасно звести до мінімуму неминучі втрати спо­живачів.