Характеристика методів оцінки ефективності інвестиційних проектів

ЛЕКЦІЯ 11

ТЕМА 11. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ.

1. Характеристика методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.

2. Концепція вартості грошей в часі. Теперішня і майбутня вартість інвестицій.

3. Суть, класифікація та кількісна оцінка ризиків інвестиційного проекту.

4. Методи запобігання та мінімізації інвестиційних ризиків.

5. Формування портфеля інвестицій.

ЛЕКЦІЯ 11

ТЕМА 11. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТУВАННЯ.

1. Характеристика методів оцінки ефективності інвестиційних проектів.

2. Концепція вартості грошей в часі. Теперішня і майбутня вартість інвестицій.

3. Суть, класифікація та кількісна оцінка ризиків інвестиційного проекту.

4. Методи запобігання та мінімізації інвестиційних ризиків.

5. Формування портфеля інвестицій.

Характеристика методів оцінки ефективності інвестиційних проектів

Найбільш важливе значення для безпосередніх учасників інвес­тування має оцінка фінансової здійсненності інвестиційного про­екту, яка здійснюється за допомогою фінансового аналізу проекту.

Фінансова ефективність передбачає визначення системи показ­ників, що характеризують прибутковість вкладень інвесторів та беззбиткову діяльність об'ємів, що створюються на основі інвес­тиційного проекту.

З врахуванням діючих підходів, методи оцінки ефективності інвестицій можна поділити на 2 групи:

1. Термін окупності інвестицій	1. Чиста теперішня вартість
2. Облікова норма доходності	інвестицій
інвестицій	2.Індекс прибутковості
	(рентабельності) інвестицій
	3. Внутрішня норма доходності
	інвестицій

З врахуванням світового досвіду методи оцінки ефективності інвестицій переважно об'єднують в такі три групи:

· традиційні або прості методи оцінки ефективності інвести­ційного проекту, в основі яких лежить співвідношення грошових надходжень (одержаних ефектів) з витратами (капітальними інвестиціями).

· методи оцінки ефективності інвестиційного проекту, що ґрунтуються на показниках бухгалтерської звітності;

· методи, що ґрунтуються на дисконтуванні (концепції вар­тості грошей в часі).

Розглянемо детальніше кожну групу показників.

1. Традиційні методи передбачають обчислення таких показників, як:

· коефіцієнт ефективності інвестицій;

· термін окупності інвестицій;

· показник порівняльної економічної ефективності інвестицій.

Коефіцієнт ефективності інвестицій (інші назви - статична норма ефективності інвестицій, норма прибутковості інвестицій­ного проекту) може визначатись стосовно:

а) загальних інвестицій:

 

де НЕс - статична норма ефективності інвестицій;

- загальна потреба у прибутку впродовж реалізації інвестиційного проекту (Т);

С₀ ~ середньорічний обсяг інвестицій у періоді, що розглядається;

Т - кількість років.

б) виробничих засобів:

де Фв - середньорічна вартість виробничих засобів.

Отже, суть методу розрахунку коефіцієнта ефектив­ності інвестицій полягає в тому, що величина середньоріч­ного прибутку ділиться на середню величину здійснених інвестицій.

Величина середньорічного прибутку розраховується шляхом підсумовування прибутку за всі роки реалізації проекту й ділення даної суми на кількість років його реалізації. Середня величина інвестицій знаходиться шляхом ділення загальної суми капітальних інвестицій на два, якщо передбачається, що після закінчення строку реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані. Якщо ж допускається наявність залишкової або ліквідаційної вартості, то її величина повинна бути виключена.

Для реальних інвестиційних проектів норма ефективності інвестицій за міжнародними стандартами становить 12%, для країн з перехідною економікою такі параметри визначені на рівні 15%.

Норма ефективності інвестицій може визначатися окремо для інвестиційного проекту, країни, окремих галузей за відповідний період часу.

При здійсненні інвестиційних проектів в тій чи іншій галузі фактичну норму доходності порівнюють з нормативною для даної галузі.

Водночас вадою цього показника є те, що він не передбачає дисконтування показників прибутку та інвестицій, тобто не враховує фактор часу і зміну вартості показників у часі.

Термін окупності інвестиційного проекту (То) є зворотнім показником до коефіцієнта ефективності.

Він показує, за який період часу відшкодовуються вкладені кошти (C0 за рахунок одержаного прибутку від реалізації інвестиційного проекту (П), або це час, який потрібен для того, щоб сума надходжень від реалізації проекту (чистих вигод) відшкодувала суму витрат на його впровадження.

Термін окупності зазвичай вимірюється в роках або місяцях і визначається за формулою:

 

 

Більш точне значення терміну окупності То визначається шляхом послідовного вираховування суми річного прибутку із

загальної суми інвестицій: Т₀ = - С₀ — П.

Ця формула застосовується за тієї умови, що чисті вигоди за інвестиційним проектом не змінюються в часі, - мають одне й те ж значення для всіх часових періодів. Вимірником чистих вигод виступає показник чистого грошового потоку за інвестиційним проектом.

Загальне правило прийняття проектів за критерієм - показником терміну окупності передбачає, що для реалізації рекомендуються ті інвестиційні проекти, які забезпечують найкоротший період окупності. Водночас окремі підприємства можуть встановлювати певне, прийнятне для себе, значення терміну окупності, яке розглядається як граничне. За міжнародними стандартами середній термін окупності має становити 5-6 років. За цих умов до реалізації не приймаються інвестиційні проекти, термін окупності за якими є більшим від граничної величини.

Показник терміну окупності є різновидом розрахунку точки без­збитковості, бо після закінчення строку окупності проект починає приносити вигоди. Звідси, показник має той недолік, що він не може слугувати за міру прибутковості, оскільки не враховує грошові потоки після строку окупності, а також вартість капіталу проекту.

Він швидше використовується не як критерій ефективності, а як обмежувач для відбору тих інвестиційних проектів, за якими встановлені нормативні терміни окупності.

3. Показник порівняльної економічної ефективності інвестицій (Пеі) розраховується за формулою:

Пеі = Сі+ НЕн*Іі*С0→ min

де Сs- експлуаційні витрати за і-м проектом;

НЕн- нормативний коефіцієнт ефективності (для окремих галузей);

Со - загальна сума інвестицій за і-м проектом.

Даний показник використовується для оцінки альтернативних варіантів, коли із декількох проектів необхідно вибрати один, при цьому

перевагу надають тому проекту, де Пеі є найменшим (мінімальним).

Традиційні методи використовуються паралельно з методами, що ґрунтуються на принципі дисконтування.

II. Методи оцінки ефективності інвестицій за бухгалтерською звітністю базуються на визначенні 2-х показників рентабельності інвестиційного проекту: балансовій і чистій (бухгалтерська норма прибутку інвестицій).

Балансова рентабельність інвестиційного проекту (Ріб)- це відношення середньорічного розміру загального прибутку (ЗП) до загального обсягу інвестицій (С0).

РІб =

Чиста рентабельність інвестиційного проекту (Ріr) - відношення середнього обсягу чистого прибутку (ЧП) до загальної суми інвестицій (С₀):

де Пп - податкові та процентні платежі.

Для оцінювання ефективності інвестицій може використову­ватись ще середня бухгалтерська ставка доходу (ССД); яка роз­раховується як відношення середньорічного чистого прибутку до середньорічного обсягу капітальних інвестицій (С₀):

 

ССД =

Середньорічні капітальні інвестиції визначаються як сума початкової і залишкової вартості активів інвестиційного проекту, поділена на два.

Правила відбору інвестиційних проектів за критерієм середньої ставки доходу передбачають надання переваги інвестиційним проектам, які характеризуються її більшим значенням. Разом з тим, як і у випадку з терміном окупності, може довільно встановлюватися граничне значення середньої ставки доходу. За цих умов до реалізації не приймаються інвестиційні проекти, середня ставка доходу за якими є меншою від величини, яка прийнята в якості граничної.

На відміну від терміну окупності, який ігнорує чисті вигоди в часовому періоді, що знаходяться поза його межами, середня ставка доходу приймає до уваги всі чисті вигоди за інвестиційним проектом. Разом з тим, як і недисконтований термін окупності, середня ставка доходу не враховує концепцію вартості грошей у часі. Недоліком є також те, що величина чистого прибутку залежить від прийнятого інвестором методу нарахування амортизації, що ускладнює порівняння інвестиційних проектів за відповідним критерієм.

III. В умовах ринку оцінка ефективності інвестиційного про­екту здійснюється за допомогою методів, що ґрунтуються на концепції вартості грошей в часі і на таких вихідних положеннях:

· початкові (вихідні) інвестиції при реалізації будь-якого про­екту генерують грошовий потік, який складається з надходжень та витрат грошових коштів;

· інвестиції визнають ефективними, якщо грошовий потік є по­зитивним, тобто достатнім для повернення здійснених інвестицій і забезпечує необхідну віддачу на вкладений капітал;

· інвестований капітал та грошові потоки повинні бути при­ведені до теперішньої вартості за допомогою дисконтування та використання відповідної відсоткової ставки (дисконту).