Особливості обробки віялових складок.

Віялові складки - різновид зустрічних складок. Особливістю їх є те, що в одній зустрічній складні розміщено дві або три такі самі складки, але кожна наступна складка вужча від попередньої. Найширша складка - перша, розміщена до основної деталі з внутрішнього краю припуску.

Складки дають змогу регулювати ступінь прилягання виробу, його форму і конструкцію. Складки бувають односторонні, зустрічні, бантові, віялоподібні та вшиті. Крупні складки зустрічаються найчастіше на спідницях. Дрібні складочки та защіпки - на ліфах плечових виробів, на вставках, під кокетками.

Односторонні складки - це складки з однаковими згинами, закладеними з лицьового боку в один бік. Під час розкроювання деталей на глибину складки додають подвійну ширину складки. Так, при ширині складки 3...5 см на її глибину додають 6...10 см. З лицьового боку складки можна настрочити оздоблювальну строчку. При цьому довжина її залежить від фасону виробу. Край складки може бути відлітним. На деталях, що складаються з двох частин, боковий шов можна обробити односторонньою складкою, яка з'єднує дві деталі. Залежно від розміщення згину складки викрійку розрізають і при розкрої до обох деталей додають тканину, що дорівнює половині глибини складки, тобто по 5...6 см на шов.

Обробка покликана прикрасити одяг, підкреслити особливість моделі, виразніше виявити основні особливості виробу: його легкість, романтичність або, навпаки, строгий, діловий крій, спортивний характер або елегантний стиль... Залежно від функціонального призначення і задуму модельєра як обробки можуть бути використані ручна і машинна вишивка, обробна строчка, аплікація, тасьма, сутаж, шнур, а також обробки, виконані з основної або обробної тканини, - буфи, «вафлі», рюші, руліки, волани, мережива, жабо, кокільє, защіпки і складки.

Зустрічні складки складаються з двох односторонніх складок, закладених назустріч одна одній. Згин складок з лицьового боку розміщений у стик, а з вивороту - у протилежні боки. Під час розкроювання зустрічних складок на глибину відпускають тканини у чотири рази більше від ширини складок. Так, при ширині складки 4 см на глибину додають 16 см. Для обробки складок намічають лінії глибини складок та кінець застрочки. По намічених лініях складки перегинають лицьовим боком всередину, зметують густими стібками до кінця або зшивають рідкою машинною строчкою. Зшивають складку від початку до наміченої лінії кінця застрочки. Потім витягують живу нитку складки, залишивши не зшитою ту частину, де складка розходиться.

На одній з деталей, відступивши від зрізів, намічають ширину складки і кінець застрочки. Потім деталі складають лицьовим боком всередину, вирівнявши зрізи, зметують по наміченій лінії, зшивають, повертаючи строчку в кінці впоперек припуску на складку. Потім зшивають складку по краю до кінця. Наметувальну нитку витягують, деталь розкладають на столі і припрасовують з лицьового і виворітного боків через вологу тканину. Під час застрочування складки оздоблювальною строчкою на деталях з лицьового боку намічають лінії складок. На верхній деталі припуск на складку перегинають навиворіт, заметують і припрасовують. Після цього деталь з обробленою половиною складки накладають на іншу деталь, згином до наміченої лінії, наметують і настрочують з лицьового боку від згину складки. (Ширина складки залежить від фасону.) Краї складки зметують і зшивають, зрізи обметують. Живу нитку витягують, а складку припрасовують через вологу тканину.

З вивороту складку розкладають на два боки, зметують і припрасовують, щоб згини складок не збігалися і не розходилися біля строчки. На відстані 0,3...0,4 см від краю прострочують до кінця вшивання складки, прокладаючи строчку поперек припуску на складку. З лицьового боку складку настрочують зліва і справа від шва з'єднання оздоблювальною строчкою.

Зустрічна складка може бути з двох основних деталей і підставної смужки з основної тканини. Під час розкроювання виробу до основних деталей додають по половині глибини складки. Смужку викроюють так, щоб ширина її дорівнювала подвійній ширині припуску па складку (при ширині 5 см потрібно 10 см), а довжина - довжині деталі або довжині складки від низу до кінця застрочки складки плюс 6...7 см. На основних деталях намічають припуск на складку і кінець зшивання складки. Склавши їх лицьовими боками всередину, зметують по наміченій лінії припуску до кінця і зшивають по наміченій лінії від початку складки до кінця її застрочки. Наметувальну нитку витягують, залишивши тільки там, де розходиться складка. Шов розпрасовують, одночасно запрасовуючи згин складки. Тоді підгинають низ деталі (виробу) на 3...4 см, змотуючи і підшиваючи швом „козлик”. На смужці низ також підшивають і припрасовують.

Бантові складки є різновидом зустрічних та односторонніх складок. Обробляють бантову складку так само, як і зустрічну, тільки припуски на складки роблять не з вивороту, а з лицьового боку деталі. Припуск на складку зметують, зшивають до потрібної довжини, а потім розпрасовують. Згини складки спрямовані в протилежні боки й утворюють бант.

Драпірування - це декоративний елемент оздоблення спідниці, який формується за допомогою додаткових розрізів і утворює незапрасовані защипи, мякі складки призбирення.

Надлишок тканини приблизно 10-20см. Як правило кроється по косині. Драпірування може бути розміщене на передньому полотнищі або на цілій спідниці, по можливості. В драпірування переноситься весь розхил виточки, а саме драпірування формується після розрізів конічним або паралельним розширенням. місце розміщення драперії будь-яке.

Напрям фал драпірування залежить від напрямку лінії розрізу.