Психологічне гартування особового складу під час фізичної підготовки

 

68. Успішне формування психологічної стійкості, що дозволяє переборювати негативні психічні стани і впевнено діяти в бойовій обстановці, можливо за умов перенесення тривалих фізичних навантажень і систематичних тренувань у будь-який час року, доби і при будь-якій погоді. Тому на заняттях з фізичної підготовки рекомендується створювати напружену обстановку з поступовим нарощуванням навантаження, доводячи її до граничного (виснаження).

У процесі фізичної підготовки і спорту з метою виховання у військовослужбовців загальної психологічної стійкості, насамперед, сміливості, рішучості, наполегливості і впевненості у своїх силах, повною мірою використовуються заняття з подолання перешкод, відпрацьовування прийомів нападу і самозахисту, гімнастики, крос і марш-кидки, лижна підготовка, плавання, фізичне тренування в ході повсякденного життя, а також ранкова фізична зарядка.

69. На заняттях з подолання перешкод необхідно більше уваги приділяти тренуванню солдатів і сержантів у виконанні стрибків через глибокі і широкі перешкоди, охоплені вогнем чи наповнені водою. Психологічний вплив при стрибках через рів можна підсилювати за рахунок створення помилкового візуального ефекту. Наприклад, можна стрибати через рів шириною 3 м, довжина якого не 6 м, а 2 м. Дуже ефективні стрибки з високих перешкод (з балок, з вікон зруйнованих будівель), пересування по вузькій чи хиткій опорі, біг по палаючих балках із розривами, зруйнованими сходами, містках тощо. Необхідно систематично урізноманітнювати проведення таких занять зміною розміщення перешкод і порядку їхнього подолання.

Для підвищення психологічної напруги можуть створюватися (на полях родів військ – ЗЗМУ, інженерному тощо) вогневі смуги, а також ділянки руйнувань і загороджень, раптові шумові і світлові ефекти (вибухові пакети, петарди, димові шашки, спалахи яскравого світла, сирени, трансляція звукозапису бою). Для виховання стійкості і наполегливості доцільно тренувати особовий склад у подоланні смуги перешкод після значного фізичного стомлення і нервової напруги. Подолання вогневої смуги перешкод може проводитися після кросу, марш-кидка, занять із рукопашного бою, в ході занять із тактики, вогневої підготовки тощо.

Засобом вольового гартування служать також заняття в горах і систематичні тренування в подоланні гірських перешкод з ускладненням обстановки (лазіння по скельних стінах значної крутості і ділянках із негативними кутами, переправа через гірські ріки, тренування у виконанні прийомів самозатримки при зривах на сніжних схилах тощо).

70. На заняттях з рукопашного бою створюються найсприятливіші умови для розвитку в особового складу швидкості реакції, спритності, рішучості і сміливості. Психологічна готовність до зустрічі із супротивником у рукопашній сутичці багато в чому залежить від віри кожного військовослужбовця у свої сили. Найкращих результатів з формування цієї впевненості і відповідних вольових якостей досягають у єдиноборстві з різними партнерами, особливо після попереднього нервового і фізичного стомлення (виснаження).

Для занять із рукопашного бою доцільно створити спеціально обладнані місця, що включають: колоди, розташовані на різній висоті (від 1,5 до 5 м); траншеї з виступами і поворотами; макети будинків; манекени, мішки, плетені з гілок стінки, вертушки для відпрацьовування ударів рукою, ногою і ножем. З метою наближення обстановки до умов реальної дійсності тренування з виконання вивчених прийомів повинні проводитися на різній місцевості і з різним ґрунтом.

Для нарощування психологічного впливу відпрацьовування прийомів нападу (удари ножем, рукою і ногою, задушливі захвати, кидки, больові прийоми) рекомендується проводити спочатку з вихідного положення на місці, потім при зближенні із противником кроком, бігом, при раптовому зіткненні з ним із появою його з-за кута будинку, у дверях, у вигині траншеї, після стрибка з низької, а потім із високої колоди і, нарешті, боротьбу з різними за вагою і ростом противниками.

Впевненість особового складу в ближньому бою зростає в залежності від уміння виконувати захисні дії. Тому в процесі проведення парних сутичок велика увага повинна звертатися на тренування військовослужбовців у виконанні прийомів захисту від ударів рукою, ногою і на обеззброювання противника, озброєного автоматом, ножем, пістолетом, і негайне нанесення йому удару із застосуванням больового прийому.

71. На заняттях з гімнастики для розвитку рішучості і сміливості необхідно застосовувати вправи, виконання яких пов’язано з елементами небезпеки і ризику.

До них відносяться:

- вільні й акробатичні вправи – падіння вперед прямим тілом; падіння назад прямим тілом зі страховкою “під шию” ззаду; стрибок уперед, перевороти вперед та назад; перевороти з місця і з розбігу; стрибок і переворот уперед через обмежений простір; акробатичні елементи при стрибках на батуті;

- вправи на перекладині: зіскоки дугою, махом вперед і махом назад з поворотами, з розмахування у висі на підколінках;

- вправи на брусах: зіскоки боком, ноги нарізно з кінців брусів, переворотом із кінців;

- вправи в лазінні по канату на одних руках на висоту більше 4 м;

- стрибкові вправи: стрибок ноги нарізно через коня в довжину, кутом уперед через коня в ширину з ручками, стрибок у вікно розміром 80х80 см на висоті не менше 115 см; стрибок з канату, що розгойдується, через рів, заповнений водою;

- вправи в рівновазі: ходьба і біг по колоді під кутом на великій висоті (вище 3 м); виконання вправ на координацію; пересування по колоді, сидячи, вперед та назад; пересування навколішки; ходьба з вантажем; зустрічний рух і розходження на колоді.

Для виховання стійкості і наполегливості доцільно проводити тренування у виконанні таких вправ, як підтягування, підйом переворотом, підйом силою, піднімання прямих ніг до перекладини, піднімання гирі на максимальну кількість разів. При цьому необхідно створювати атмосферу змагань.

Велику роль у вихованні в особового складу сміливості і рішучості має тренування у виконанні раніше вивчених вправ на гімнастичних снарядах без страховки, а також проведення комплексного тренування на металевій чи дерев’яній прямокутній конструкції гімнастичного містечка.

У комплексне тренування на гімнастичному містечку можуть бути включені:

- лазіння по похилих і вертикальних канатах, високих драбинах, вертикальній стінці за допомогою канату;

- пересування по натягнутому тросу (канату), балці на великій висоті (від 4 м і вище);

- стрибки вниз із висоти 3-4 м; стрибки через коня і козла з переворотами;

- пересування на одних руках по довгих горизонтальних драбинах, установлених на висоті від 2 м і вище, і біг по них зверху.

72. На заняттях і з прискореного пересування необхідно поступово збільшувати довжину дистанції для кросу від 3 до 5 км, від 6 до 10 км і більше, ускладнювати рельєф місцевості. Тренування у кросі повинні проводитися на трасі з несподіваними поворотами, прокладеної через яри, крутосхили, інші природні і штучні перешкоди (канали, рови, огорожі тощо), по нерівному і сипучому ґрунту, глині, заболочених ділянках. Нарощування навантаження і психологічного впливу на цих заняттях досягається проведенням тренувань у кросі і марш-кидку при несприятливих метеорологічних умовах: у дощ, снігопад, при зустрічному сильному вітрі, високій і низькій температурі, але спочатку без речей, а надалі з повним спорядженням і в касках, на окремих ділянках – у протигазах і в захисному одязі.

На заняттях з лижної підготовки для розвитку самовладання, стійкості і наполегливості застосовуються тренування в пересуванні на лижах по середньопересіченій і сильнопересіченій місцевості на великі відстані (від 20 до 30 км і більше), при цьому на окремих ділянках – по пухкому снігу і розкатаній лижні, у відлигу, у протигазах і захисному одязі.

Рекомендується також проводити марш на лижах до 25 км у складі взводу чи роти з повним спорядженням і виконанням стрільб зі штатної зброї в кінці маршу. Крім того, для розвитку сміливості і рішучості доцільно використовувати спуски з гір, стрибки на лижах із трампліна, виконання бойових прийомів на лижах при спуску зі схилів з подоланням природних і штучних перешкод. Спочатку спуски і повороти на лижах здійснюються з рівних і відкритих схилів, а надалі, у міру оволодіння технічною майстерністю – з нерівних схилів і там, де біля підніжжя гори багато дерев або великих каменів.

Найуспішніше розвивається сміливість у процесі тренування у стрибках із трамплінів, спочатку з найпростіших, зроблених зі снігу на крутих і довгих схилах, а потім на спеціальних.

73. На заняттях з плавання одним із завдань психологічної підготовки є подолання у військовослужбовців водобоязні. Навички у плаванні і пірнанні особливо необхідні воїнам-розвідникам, танкістам, особовому складу інженерних військ.

На заняттях з плавання успішно вирішуються завдання щодо виховання в особового складу сміливості і рішучості шляхом подолання водобоязні, загартовування організму (підвищення витривалості до холоду) і виконання вправ:

- стрибків у воду з вишки (висота вишки від 3 м і вище) спочатку в спортивній формі, а надалі в обмундируванні, зі зброєю і спорядженням;

- пірнання з діставанням різних предметів із дна водойми глибиною до 5 м;

- плавання в обмундируванні;

- роздягання (позбавлення спорядження) у воді;

- надання допомоги і буксирування товариша у воді;

- несподівані падіння у воду з вишки;

- імітації заповнення танка водою і виходу з нього;

- змагання на тривале перебування під водою;

- плавання в холодній воді (при температурі води нижче +16°С).

Одним з дієвих засобів виховання сміливості є подолання водних перешкод в обмундируванні і зі зброєю, спочатку за допомогою підручних засобів, а потім тільки за допомогою речового мішка.

74. Широкі можливості для розвитку фізичної витривалості і вольових якостей, особливо сміливості і рішучості, надає побічне фізичне тренування, а також ранкова фізична зарядка.

Побічне фізичне тренування доцільно проводити регулярно, під час пересування підрозділу до місць занять із бойової підготовки і повернення з них. Командирам планувати його в ротному розкладі занять. У процесі побічного тренування доцільно практикувати висадку із транспортних засобів на ходу з поступовим збільшенням швидкості їхнього руху до 15-20 км/год., швидке пересування в пішому порядку з подоланням групи перешкод (ярів, ровів, глибоких і широких канав, заболочених місць) і подолання водних перешкод на підручних засобах. У побічне фізичне тренування механізованих рот доцільно включати: марш на лижах по пересіченій місцевості; марш-кидок на дистанцію до 10 км; ходьбу і біг у перемінному темпі з подоланням природних і штучних перешкод; багаторазову посадку в бронетранспортери (БМП) і висадку з них; витягування застряглого бронетранспортера (БМП); виконання тактичних завдань в індивідуальних засобах захисту (перебудування з похідного строю в розгорнутий, у передбойовий і бойовий порядок, атака і захоплення зазначених рубежів тощо). У танкових підрозділах у побічне фізичне тренування необхідно включати: водіння танків з подоланням природних і штучних перешкод, загороджень; посадку в танк і висадку з нього; кидання гранат із танка; дії в засобах захисту; евакуацію із танка одного із членів екіпажу під вогнем противника.

Ранкова фізична зарядка, що включає багато розділів фізичної підготовки, є щоденним засобом фізичного і вольового загартування особового складу. Необхідно, щоб весь особовий склад протягом часу, що відводиться на зарядку, одержував повне фізичне і психологічне навантаження.

У повсякденному житті для удосконалення психологічного загартування повинні широко використовуватися фізичні тренування у процесі бойової підготовки зі штатною зброєю і бойовою технікою, змагання з військово-прикладних видів спорту, комплексні дії, що включають крос, подолання смуги перешкод, переповзання, перебіжки, парні сутички у рукопашному бою і спортивні ігри.