Тема 11. Держава і право України в умовах нової економічної політики (березень 1921 - 1929 рр. )

Нова економічна політика - друга модель будівництва соціалізму. Суспільний лад: селяни, робітники, інтелігенція, підприємці. Україна і створення Союзу РСР. Конституція СРСР. Становище України у складі СРСР. Її органи влади і управління. Збройні сили. Прокуратура. Суд. Українізація державного апарату. Зміни в Конституції УСРР 1925 р. Конституція УСРР 1929 р. Право. Джерела права. Кодифікація 20-х років. Основні риси права цивільного, земельного, трудового, сімейного, кримінального, процесуального.

Західноукраїнські землі у складі іноземних держав. (Польщі, Чехословаччини, Румунії). Розвиток української державно-політичної думки за межами УРСР.

 

Тема 12. Держава і право України у період остаточного формування адміністративно-командної системи, тоталітарного режиму (30-ті середина 50-х рр.).

Відновлення позаринкової економіки, індустріалізація. Суцільна колективізація сільського господарства. Голодомор. Суспільний лад. Зміни в становищі селян, робітників, інтелігенції. Новий клас - номенклатура. Масові незаконні репресії.

Державний лад. Конституція УРСР 1937 р. Її призначення, характерні риси. Органи влади і управління за Конституцією. Суд. Репресивні органи. Утвердження командно-адмінистративної системи управління, її основні риси та наслідки. Право. Джерела права. Деформації в праві: цивільному, колгоспному, трудовому, кримінальному, процесуальному.

 

Тема 13. Держава і право України в роки другої світової війни.

Пакт про ненапад між СРСР і Німеччиною. Державний лад. Зміни в конституційних органах влади і управління. Надзвичайні органи влади і управління. Збройні сили. Суд. Військові трибунали. Право. Джерела права. Основні риси права періоду воєнного стану. Суспільний лад. Зміни в суспільній структурі. Посилення тиску на інтелігенцію. Продовження незаконних репресій.

 

Змістовий модуль 6. Держава і право України в період 1955-1996 р.

 

Тема 14. Держава і право України за часів десталінізації (середина 50-х середина 80-х років).

Суспільний лад. Курс на відновлення демократії та прав людини. Реабілітація жертв сталінізму. Шестидесятники. Поява дисидентів. Поширення руху за права людини і громадянина. Боротьба з дисидентством. Національно-державний лад. Приєднання Криму. Становище України в складі СРСР. Суперечливі тенденції змін у державному, цивільному, трудовому, колгоспному, кримінальному та інших галузях права. Конституція УРСР 1978 року, її призначення та зміст. Продовження кодифікаційних робіт. Основні риси права.

 

Тема 15. Становлення суверенної Української держави (сер. 80-х рр. - 1991 рр.).

Перебудова, її завдання, наслідки. Пошуки нових шляхів та методів господарювання. Реформи в економіці. Суспільний лад. Розширення прав і свобод громадян. Гласність. Активізація участі громадян у громадсько-політичному житті. Роль колишніх дисидентів. Народні рухи, партії, профспілки. Розвиток української державно-політичної думки. Державний лад. Реформи державного апарату. Зміни і доповнення до Конституції УРСР 1978 р. Визнання і реалізація принципу розподілу влади.

Право. Джерела права. Зміни в праві: цивільному, трудовому, колгоспному та інших галузях права. Декларація про державний суверенітет УРСР від 16 липня 1990 року.

 

Тема 16. Розбудова незалежної України (1991 - 1996 рр.).

Розпад СРСР. Проголошення незалежності України. Розбудова Української держави. Реформи державного апарату.

Формування системи взаємовідносин з іншими державами, досягнення та протиріччя.

Конституція України 1996 року. Процес створення. Зміст. Значення.

Право. Джерела права. Зміни в праві: цивільному, трудовому, фінансовому та інших галузях права.

Рекомендована література

 

1. Історія держави і права України. Академічний курс. У 2-х тт. – К., 2000.

2. Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень. – К., 2009.

3. Хрестоматія з історії держави і права України. У 2 т. - Т.1-2. З найдавніших часів до початку ХХ ст. – К., 2007.

4. Бабий Б.М. Очерк развития правовых исследований в Украинской ССР (1918-1984 гг.). - К., 2004.

5. Бабій Б.М. Українська радянська держава в період відбудови народного господарства (1921-1925 рр.). – К., 2001.

6. Багалій Д. Магдебурзьке право в Лівобережній Україні. - Львів, 2004.

7. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. - М., 2000.

8. Великие реформы в России. 1856—1874. –М., 2002.

9. Виленский Б.В. Судебная реформа и контрреформы в России. – Саратов, 2009.

10. Гавриленко О.А., Колесніков С.Д., Логвиненко І.А. Київська Русь: політико-правовий нарис. Навч. видання. – Харків: УніВС, 2009.

11. Греков И.А. Государственность и право на территории Украинской ССР в период феодальной раздробленности. – Одесса, 2004.

12. Грищук В. «Кодифікація» 1958-1985 рр. Текст лекції. – Львів, 2001.

13. Клунний Г.В. В боротьбі за селянство: Земельне законодавство контрреволюційних урядів за час революції на Україні - Харків, 2006.

14. Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917-1920. – К., 2007.

15. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. Навч. посібник. – Львів, 2006.

16. Лащенко Р. Лекції по історії українського права. – К., 2007.

17. Мироненко О.М. Світоч української державності. Політико-правовий аналіз діяльності Центральної Ради. - К., 2005.

18. Миронова И.А. Законодательные памятники пореформенного периода (1861-1900). - М., 2000.

19. Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посібник. – К.,2009.

20. Пашук А.Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в XVII-XVIII ст. (1648-1782). - Львів, 2007.

21. Право // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. Т. 2. – К., 1995. – С. 630-693.

22. Стерчо П. Карпато-Українська держава. – Львів, 2004.

23. Таранов А.П. Історія Конституції Української Радянської соціалістичної республіки. К., 2007.

24. Тищик Б.Й., Вівчаренко Ф.А. Західноукраїнська Народна Республіка. - Коломия. - 2003.

25. Ткач А.П. Історія кодифікації дореволюційного права України. - К., 2008.

26. Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У 2-х тт.– К.: Наук. думка, 2007.

27. Усенко И.Б. Первая кодификация законодательства Украинской ССР.- К., 2009.

28. Усенко І.Б. Україна в роки НЕПу: доля курсу на революційну законність. Навч. видання. –Харків, 2005.

29. Центральна Рада. Гетьманат. Директорія.: Навч. посібник. - К., 2007. (Бібліографія – с. 173-176).

30. Чехович В.А. Проблеми національно-державного будівництва в Україні в роки НЕПу. Навч. видання. –Харків, 2005.

31. Чубатий М. Огляд історії українського права. Історія джерел та державного права. - Мюнхен-Київ: Ноосфера: Український діловий журнал. - 2004.- №2-4 (4-6).- 224с.

32. Щербина П.Ф. Судебная реформа 1864 года на Правобережной Украине. - Львов, 2004.

33. Яковлів А. Українсько-московські договори в ХVІІ-ХVІІІ віках // Укр. іст. журн. – 2003. - № 3-6;1994. - № 1-4.

 

4. Форма підсумкового контролю успішності навчання – І семестр – залік, ІІ семестр – екзамен.

При організації навчання за кредитно-модульною системою для визначення рівня знань студентів застосовується процедура формування підсумкової оцінки з навчальної дисципліни за двома складовими – результатами поточної навчальної діяльності та результатами діагностики якості знань при складанні заліку (переважно у письмовій формі). Поточна навчальна діяльність передбачає послідовне і систематичне накопичення балів за виконання всіх запланованих видів робіт, зазначених у робочих навчальних програмах навчальних дисциплін.

Система контролю успішності студента включає наступні різновиди: поточний, модульний, підсумковий модульний та семестровий (академічний) контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочій навчальній програмі навчальної дисципліни (у розділах «Розподіл дисципліни (навчального модуля) на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю» та «Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля»). Вони можуть бути різними: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних та позааудиторних контрольних робіт тощо.

Модульний контроль за окремий заліковий модуль може здійснюватися як під час проведення останнього семінарського або практичного заняття в межах окремого залікового модуля, так і у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР), якщо це окремо передбачено змістом робочої навчальної програми. Переважна форма проведення модульного контролю - виконання за встановленим кафедрою порядком тестових завдань, які повинні бути представлені в повному обсязі у робочій навчальній програмі або видані у вигляді окремих матеріалів.

Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Підсумковий модульний контроль відображає результат накопичення студентом балів (від 1 до 100 балів) в процесі поточної навчальної діяльності.

Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час семестрового (академічного) контролю. При семестровому контролі враховуються результати всіх попередніх видів контролю вивчення навчальної дисципліни.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність.

На семестровий (академічний) контроль графіком навчального процесу передбачено по одному тижню в кожному семестрі.

Перелік питань для семестрового контролю, що охоплює зміст навчальної дисципліни та виноситься на семестровий (академічний) контроль, наводиться в робочій навчальній програмі (розділ «Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів»).

5. Засоби діагностики успішності навчання - З метою виявлення загального рівня підготовки та характеру мислення студентів на першому занятті проводиться вхідний контроль у формі тестів. Протягом семестру засвоєння студентами елементів навчального матеріалу контролюється для виявлення недоліків та проблем процесу засвоєння, пробілів у знаннях та подальшої роботи з їхнього усунення.

Формами поточного контролю знань є:

вхідний контроль (ВК) – для оцінки рівня знань студентів, який вони отримали на попередньому навчальному курсі;

відповідь на семінарському занятті та тестування (ВСЗ, Т) – для перевірки засвоєння загальнотеоретичних знань з певної теми навчальної дисципліни;

виконання індивідуальних завдань (ІЗД) – для оцінки вміння самостійно виконувати творчі завдання, що дозволяє визначити і повноту засвоєння матеріалу з певної теми дисципліни;

підготовка студентських наукових робіт (СНР) – для розвитку навичок дослідницької роботи, вміння порівнювати думки різних авторів, їх аналізувати, формулювати свою думку, що повинна мати обґрунтування, формулювати висновки, логічно і послідовно представляти матеріал із певної теми;

захист розв’язання завдань та проблемних ситуацій (РЗ) – для розвитку навичок використання теоретичних знань для рішення практичних задач, розвитку аналітичних навичок;

активність на заняттях (АЗ) – для розвитку комунікаційних навичок;

контрольні роботи за модулями (КР) – для проміжного контролю повноти, комплексності знань.

Зараховується заліковий модуль, за яким студент виконав і отримав позитивні оцінки з усіх видів завдань, передбачених індивідуальним планом студента і робочою навчальною програмою дисципліни. Визначення підсумкової оцінки за заліковий модуль здійснюється з урахуванням модульного контролю. В разі відсутності студента на контрольному заході без поважних причин йому виставляється оцінка «незадовільно». У випадку, коли студент отримує незадовільну оцінку, він має можливість повторно перескласти модуль, але не більше одного разу. У разі невдалого повторного складання залікового модулю, студенту виставляється незадовільна оцінка, яка враховується при визначенні підсумкової оцінки. Результати модульного контролю доводяться до відома студентів не пізніше трьох днів після його проведення. Повторне складання відбувається на аудиторних заняттях.

Семестровий (академічний) контроль у І семестрі передбачає проведення заліку під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю.

Семестровий (академічний) контроль у ІІ семестрі передбачає проведення екзамену під час якого студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю та складання екзамену за навчальну дисципліну, поділеної на два.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної, дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність (результат засвоєння окремих залікових модулів) та за екзамен. Для виставлення загальної підсумкової оцінки за навчальну дисципліну до суми балів за поточну успішність додається сума балів за складання екзамену. Отримана загальна кількість балів поділяється на 2, що і становить підсумкову кількість балів за навчальну дисципліну.