Тема 9. Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація усунення їх негативних наслідків. Надзвичайні ситуації в туризмі.

І. До надзвичайної ситуації техногенного характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті внаслідок:

1)пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд;

2) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин;

3) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування;

4) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження.

ІІ. До надзвичайної ситуації природного характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті внаслідок:

1)пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд;

2) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування;

3) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження;

4) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин.

ІІІ. До надзвичайної ситуації соціального характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті внаслідок:

1) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження;

2)пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд;

3) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин;

4) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування.

ІV. До надзвичайної ситуації воєнного характеру відносяться порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті внаслідок:

1) протиправних дій терористичного і антиконституційного спрямування;

2) геофізичних, геологічних чи гідрологічних явищ, деградації грунтів чи надр, пожеж у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційної захворюваності та отруєння людей, тварин;

3) застосування звичайної зброї або зброї масового ураження;

4)пожежі, вибуху, аварії з викиданням небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд.

V. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

2) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України;

3) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

4) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери.

VІ. Надзвичайна ситуація регіонального рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

2) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

3) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України;

4) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери.

VІІ. Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

2) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

3) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери;

4) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України.

VІІІ. Надзвичайна ситуація об'єктового рівня - це надзвичайна ситуація, яка:

1) розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті й наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони, а також на об'єктах житлово-комунальної сфери;

2) розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням;

3) виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, на сусідні населені пункти, інженерні споруди;

4) на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України.

IX. Територіальний принцип функціонування ЦО України полягає в:

1) тому, що організація і функціонування цивільної оборони здійснюється в усіх галузях від міністерств та інших центральних органів до об’єктів (підприємств, установ, організацій) незалежно від форм власності і господарювання;

2) тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконанням на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України;

3) координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов‘язаної з функціонуванням єдиної державної системи запобігання і реагування на НС;

4) організації та керівництві проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів у т.ч. з транскордонним впливом.

Х. Виробничий принцип функціонування ЦО України полягає в:

1) тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконанням на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України;

2) тому, що організація і функціонування цивільної оборони здійснюється в усіх галузях від міністерств та інших центральних органів до об’єктів (підприємств, установ, організацій) незалежно від форм власності і господарювання;

3) організації та керівництві проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів у т.ч. з транскордонним впливом;

4) координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов‘язаної з функціонуванням єдиної державної системи запобігання і реагування на НС.

ХІ. Основні завдання комісії з ТЕБ та НС полягають у:

1) тому, що організація і функціонування цивільної оборони здійснюється в усіх галузях від міністерств та інших центральних органів до об’єктів (підприємств, установ, організацій) незалежно від форм власності і господарювання;

2) тому, що розподіл проведення заходів цивільної оборони за обсягом та відповідальністю за їх виконанням на території областей, міст, районів і сільських місцевостей здійснюється відповідно до адміністративного поділу території України;

3) організації та керівництві проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів у т.ч. з транскордонним впливом;

4) створенні відповідних сил і засобів функціональних і територіальних підсистем, а також недержавних (добровільних) рятувальних формувань, які залучаються для виконан­ня відповідних робіт.

ХІІ. Режим повсякденної діяльності ЄДСЗР функціонує при:

1) істотному погіршенні ви­робничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріо­логічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обста­новки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості ви­никнення надзвичайної ситуації);

2) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

3) реальній за­грозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

4) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Кон­ституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

ХІІІ. Режим підвищеної готовності ЄДСЗР функціонує при:

1) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

2) реальній за­грозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

3) істотному погіршенні ви­робничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріо­логічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обста­новки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості ви­никнення надзвичайної ситуації);

4) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Кон­ституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

ХІV. Режим діяльності у надзвичайній ситуації ЄДСЗР функціонує при:

1) істотному погіршенні ви­робничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріо­логічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обста­новки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості ви­никнення надзвичайної ситуації);

2) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

3) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Кон­ституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан";

4) реальній за­грозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них.

XV. Режим діяльності у надзвичайному стані ЄДСЗР функціонує при:

1) нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

2) реальній за­грозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

3) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Кон­ституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан";

4) запровадженні в Україні або на окремих її територіях порядку, визначеному Кон­ституцією України та Законом України "Про надзвичайний стан".

ХVІ. Надзвичайний стан - це:

1) стан, при якому відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей, що може призвести або призводить до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

2) передбачений Конституцією України особ­ливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян;

3) правовий режим діяльності державних органів, який встановлюється для усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значне зменшення матеріальних збитків;

4) комплекс заходів, що проводяться з метою не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів.

ХVІІ. Надзвичайна ситуація – це:

1) правовий режим діяльності державних органів, який встановлюється для усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значного зменшення матеріальних збитків;

2) передбачений Конституцією України особ­ливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян;

3) стан, при якому відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей, що може призвести або призводить до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

4) комплекс заходів, що проводяться з метою не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів.

XVIII. Комплекс рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) проводиться з метою:

1) не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів;

2) усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значного зменшення матеріальних збитків;

3) укриття населення в захисних спорудах, евакуації, медичної допомоги, радіаційного та хімічного захисту;

4) усунення пошкоджень, які заважають прове­денню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.

XIX. Захист населення у надзвичайних ситуаціях – це:

1) усунення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей, відновлення життєзабезпечення населення, запобігання або значного зменшення матеріальних збитків;

2) комплекс заходів, що проводяться з метою не допустити або максимально знизити ступінь впливу на людей вражаючих факторів;

3) усунення пошкоджень, які заважають прове­денню рятувальних робіт, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт;

4) укриття населення в захисних спорудах, евакуації, медичної допомоги, радіаційного та хімічного захисту.

XX. До складу сил і засобів ЄДСЗР входять:

1) групи: зв'язку; із забезпечення громадського порядку; проти­пожежної служби; медичної допомоги; протирадіаційного та протихімічного захисту;

2) відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконан­ня відповідних робіт;

3) невоєнізовані формування ЦО, ме­дичні організації та військові частини і підрозділи;

4) управління з питань НС та цивільного захисту населення.

XXI. До складу невоєнізованих формувань входять:

1) відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконан­ня відповідних робіт;

2) управління з питань НС та цивільного захисту населення;

3) невоєнізовані формування ЦО, ме­дичні організації та військові частини і підрозділи;

4) групи: зв'язку; із забезпечення громадського порядку; проти­пожежної служби; медичної допомоги; протирадіаційного та протихімічного захисту.

XXII. Для ор­ганізації і проведення рятувальних та інших аварійно-невідкладних робіт під час ліквідації наслідків залучаються:

1) невоєнізовані формування ЦО, ме­дичні організації та військові частини і підрозділи;

2) відповідні сили і засоби функціональних і територіальних підсистем, а також недержавні (добровільні) рятувальні формування, які залучаються для виконан­ня відповідних робіт;

3) групи: зв'язку; із забезпечення громадського порядку; проти­пожежної служби; медичної допомоги; протирадіаційного та протихімічного захисту;

4) управління з питань НС та цивільного захисту населення.

XXIII. Сховища – це:

1) спорудження, які призначені для захисту людей від йонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР (небезпечних хімічних речовин) і аерозолями біологічних засобів;

2) захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх вражаючих факторів, котрі виникають при НС мирного і воєнного часу;

3) щілини, траншеї, землянки а також споруди господарсько­го призначення (погреби, овочесховища, тощо), щілини з ґрунтовим покриттям;

4) спорудження, які захищають від вражаючих факторів будь-якого характеру.

XXIV. Протирадіаційні укриття – це:

1) захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх вражаючих факторів, котрі виникають при НС мирного і воєнного часу;

2) спорудження, які призначені для захисту людей від йонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР (небезпечних хімічних речовин) і аерозолями біологічних засобів;

3) спорудження, які захищають від вражаючих факторів будь-якого характеру;

4) щілини, траншеї, землянки а також споруди господарсько­го призначення (погреби, овочесховища, тощо), щілини з ґрунтовим покриттям.

XXV. Укриття простішого типу – це:

1) спорудження, які призначені для захисту людей від йонізуючого випромінювання, зараження їх радіоактивними речовинами, краплями НХР (небезпечних хімічних речовин) і аерозолями біологічних засобів;

2) захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх вражаючих факторів, котрі виникають при НС мирного і воєнного часу;

3) щілини, траншеї, землянки а також споруди господарсько­го призначення (погреби, овочесховища, тощо), щілини з ґрунтовим покриттям.

4) навчальні майстерні, пунк­ти цивільної оборони тощо.

XXVI. Розосередженням називається:

1) організо­ваний вивід чи вивіз населення із зон можливого ураження, затоплення чи терористичного нападу;

2) організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об'єктах та працівників комунального гос­подарства;

3) організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів, у т.ч. з транскордонним впливом;

4) укриття людей в захисних спорудженнях.

ХXVII. Евакуацією називається:

1) організований вивід чи вивіз і розміщення у позаміській зоні робітників, які продовжують працювати на важливих об'єктах та працівників комунального гос­подарства;

2) організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій національного і регіонального масштабів, у т.ч. з транскордонним впливом;

3) організо­ваний вивід чи вивіз населення із зон можливого ураження, затоплення чи терористичного нападу;

4) укриття людей в захисних спорудженнях.

ХXVIII. До рятувальних робіт відносяться:

1) загальне обов'язкове навчання населення способам захис­ту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах над­звичайних ситуацій;

2) розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

3) ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

4) укриття людей в захисних спорудженнях.

XХIX. До невідкладних робіт відносяться:

1) ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;

2) укриття людей в захисних спорудженнях;

3) розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

4) загальне обов'язкове навчання населення способам захис­ту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах над­звичайних ситуацій.

ХXX. Основними способами захисту населення у надзвичайних ситуаціях є:

1) розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої хмари чи пожежі;

2) укриття людей в захисних спорудженнях;

3) загальне обов'язкове навчання населення способам захис­ту від небезпечних факторів та правильним діям в умовах над­звичайних ситуацій.

4) ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт.

ХXXI. Організаційні заходи для захисту населення:

1) проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних і протиепідеміологічних заходів;

2) локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

3) визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації небезпеки;

4) соціально-психологічна реабілітація населення.

ХXXII. До засобів колективного захисту населення відносяться:

1) засоби захисту шкіри, очей, органів дихання та медичних засобів захисту;

2) сховища, протирадіаційні і простіші укриття;

3) засоби захисту органів дихання;

4) засоби захисту шкіри.

ХXIII. До засобів індивідуального захисту населення відносяться:

1) сховища, протирадіаційні і простіші укриття;

2) засоби захисту шкіри, очей, органів дихання та медичних засобів захисту;

3) сховища, засоби захисту шкіри, підручні засоби;

4) протирадіаційні укриття, медичні засоби захисту.

ХXXIV. Антидоти – це:

1) речовини чи препарати, що сприяють руйнуванню або нейтралізації отруйних речовин;

2) засоби профілактики ураження при зовнішньому опроміненні;

3) препарати, які вживаються в момент застосування чи погрозі застосування біологічних засобів;

4) засоби часткової санітарної обробки.

ХXXV. Радіопротектори – це:

1) препарати, які вживаються в момент застосування чи погрозі застосування біологічних засобів;

2) засоби профілактики ураження при зовнішньому опроміненні;

3) засоби часткової санітарної обробки;

4) речовини чи препарати, що сприяють руйнуванню або нейтралізації отруйних речовин.

ХXXVI. Протибактеріальні засоби – це:

1) речовини чи препарати, що сприяють руйнуванню або нейтралізації отруйних речовин;

2) засоби профілактики ураження при зовнішньому опроміненні;

3) препарати, які вживаються в момент застосування чи погрозі застосування біологічних засобів;

4) табельні засоби.

XХХVII. Табельні засоби – це:

1) засоби захисту органів дихання;

2) засоби захисту шкіри, підручні засоби;

3) радіозахисні засоби, антидоти (протиотрути), антибактеріальні препарати, засоби часткової санітарної обробки;

4) аптечка індивідуальна, індивідуальний протихімічний пакет різних модифікацій; пакет перев'язний індивідуальний.