Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Які документи видають при транспортуванні тварин на м’ясопереробні підприємства?Содержание книги
Поиск на нашем сайте ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА З ОСНОВАМИ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА”
1. Вгодованість тварин визначають: +за зовнішнім оглядом та промацуванням або за якістю м’яса (після забою) -за зовнішнім оглядом -за розташуванням підшкірного жиру -за довжиною туші Л.-1, с. 24–25
2. За якими зовнішніми ознаками визначають вгодованість великої рогатої худоби: +за формою тулуба і ступенем розвитку скелетних м’язів, за виступанням сідничних горбів, за виступанням остистих відростків хребців -тільки за ступенем розвитку скелетних м’язів -за товщиною шкіри -тільки за виступами остистих відростків хребців Л-1, с. 24–25
3. У великої рогатої худоби жир спочатку відкладається: +в основі хвоста, сідничних горбах, маклоках, останніх двох ребрах, попереку -у передній частині тіла -в ділянці колінної складки -мошонці, біля передніх часток вимені Л-1, с. 24–25
4. Як встановлюють вгодованість свиней: -за зовнішнім виглядом тварин -за формою тулуба -за виступанням остистих відростків хребців +за товщиною шпику в ділянці 6-7 спинних хребців Л-1, с. 25
5. В який спосіб здійснюється приймання тварин на м’ясопереробні підприємства?: -за живою масою і якістю м’яса -за загальною масою після зважування, або з врахуванням опосередковано маси без зважування + за вгодованістю і масою або масою та якістю м’яса -за масою після витримування на бойні і масою прибуття мінус 15% Л-1, с. 54
6. Залежно від віку і статі великої рогатої худоби до четвертої групи відносять: -биків (бугаїв) -волів і корів -молодняк +телят від 14 днів до 3 місяців Л-1, с. 26
7. За ступенем вгодованості воли, корови і молодняк ділять на таку кількість категорій: -2 – вища і нижча +3 – вища, середня і нижче середньої -4 – вища, середня, нижче середньої, худа -4 – вища, середня, нижча, худа Л-1, с. 26–28
8. До якої категорії вгодованості відносяться воли і корови з наступними характеристиками: мускулатура розвинена добре, форми тулуба округлі, лопатки дещо помітні, маклоки й сідничні горби округлі, стегна добре виповнені; остисті відростки хребців не виступають, відкладення підшкірного жиру найкраще промацується біля основи хвоста, на сідничних горбах, щуп добре виповнений: +вища -середня -нижче середньої -надмірна Л-1, с. 26-27
9. До 3-ї категорії вгодованості свиней відносять: -свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців +жирні свині, свиноматки і кнури з товщиною шпику 4,1 см і більше -кабани й свиноматки живою масою понад 150 кг; -м’ясні свині і молодняк живою масою 60–130 кг. Л.-1, с. 30
10. До 2-ї категорії вгодованості свиней відносять: +свині м’ясні і молодняк живою масою 60–130 кг із товщиною шпику 1,5-4 см, а також підсвинки масою20-60 кг з товщиною шпику 1см і більше -свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців -кабани й свиноматки живою масою понад 150 кг -жирні свині, свиноматки і кнурі з товщиною шпику 4,1 см і більше Л-1, с. 30
11. До 1-ї категорії вгодованості свиней відносять: +свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців -жирні свині, свиноматки і кнурі з товщиною шпику 4,1 см і більше -кабани й свиноматки живою масою понад 150 кг -м’ясні свині і молодняк живою масою 60–130 кг Л-1, с. 30
12. До 5-ї категорії вгодованості свиней відносять: -свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців -жирні свині, свиноматки і кнурі з товщиною шпику 4,1 см і більше +поросята-молочники живою масою від 4 до 8 кг -м’ясні свині і молодняк живою масою 60–130 кг Л-1, с. 30
13. За ступенем вгодованості овець ділять на таку кількість категорій: -2 – вища і нижча +3 – вища, середня і нижче середньої -4 – вища, середня, нижче середньої, худа -4 – вища, середня, нижча, худа Л-1, с. 31–32
14. Забороняється забій тварин на м’ясо: -до 10-денного віку +до 14-денного віку -до 30-денного віку -до 3 місяців Л-1, с. 23
15. Забороняється забій птиці на м’ясо: -до 10-денного віку -до 14-денного віку +до 30-денного віку -до 3 місяців Л-1, с. 23
16. Ветеринарне свідоцтво (форма № 1) видається при перевезенні: +живих тварин, птиці, риби, бджіл -м’яса, молока -вовни -шкур Л-2, с. 26
По якій категорії проводять дезінфекцію транспортних засобів, у яких перевозились тварини хворі, підозрілі на захворювання сибіркою, емкаром, сапом, стовбняком, брадзотом та епізооточним лімфангоїтом, а також вагони, в яких виявлено трупи тварин, що загинули від цих інфекцій; шкіряна сировина небоєнського походження, яка не досліджувалась на сибірку? -по І категорії -по ІІ категорії +по ІІІ категорії -по І та ІІ категорії Л-1, с. 43 20. Транспортні засоби після вивантаження тварин або тваринної сировини підлягають обробці по І категорії: +після механічного очищення від гною промивають гарячою водою -очищають, а потім дезінфікують, промивають і вдруге дезінфікують -після очищення промивають, а потім дезінфікують -дезінфікують Л-1, с. 43 21. Транспортні засоби після вивантаження тварин або тваринної сировини підлягають обробці по ІІ категорії: -після механічного очищення від гною промивають гарячою водою -очищають, а потім дезінфікують, промивають і вдруге дезінфікують +після очищення промивають, а потім дезінфікують -промивають холодною водою Л-1, с. 43 22. Транспортні засоби після вивантаження тварин або тваринної сировини підлягають обробці по ІІІ категорії: -після механічного очищення від гною промивають гарячою водою +очищають, а потім дезінфікують, промивають і вдруге дезінфікують -після очищення промивають, а потім дезінфікують -тільки дезінфікують Л-1, с. 43
23. До допоміжних цехів м’ясокомбінату належать: +цех водозабезпечення і очисні споруди, електростанція, котельна -ізолятор -санітарна бойня -цех передзабійного утримання худоби Л-1, с. 46
24. Карантинне відділення призначене для: -утримання хворих тварин +утримання забійних тварин, що надійшли на м’ясокомбінат без ветеринарних свідоцтв; утримання тварин при підозрі на інфекційні захворювання -забою тварин -передзабійного утримання Л-1, с. 48
25. Карантинний двір розрахований на: -15% добового надходження забійних тварин на скотобазу +10% добового надходження забійних тварин на скотобазу -20% добового надходження забійних тварин на скотобазу -100% добового надходження забійних тварин на скотобазу Л-2, с. 52 26. Ізолятор розрахований на: +1% добового надходження забійних тварин на скотобазу -10% добового надходження забійних тварин на скотобазу -5% добового надходження забійних тварин на скотобазу -100% добового надходження забійних тварин на скотобазу Л-1, с. 48 27. Забій і переробку хворих і підозрюваних на інфекційні захворювання тварин проводять: -в ізоляторі; -в карантинному відділенні; -на скотосировинній базі +на санітарній бойні Л-1, с. 55 28. Направляють на санітарну бойню тварин: -без документів +які мають запалення, різні гангренозні рани, мастити, запалення пупка і суглобів (у телят) -які утримувалися в карантинному приміщенні -худих тварин Л-1, с. 55 29. Тривалість голодної витримки перед забоєм для великої рогатої худоби становить: +не менше 24 год -не більше 24 год -не менше 12 год -10–12 год Л-1, с. 63
30. Термін передзабійної голодної витримки для сухопутної птиці при необмеженому водонапуванні становить: +6–8 год -4–10 год -5 год -12 год Л-1, с. 63
31. Загальні вимоги до забою тварин? - забій має бути миттєвим, і забезпечувати добре знекровлення -забій повинен, насамперед, забезпечувати безпеку людей, що проводять забій +забій повинен бути гуманним, швидким, безболісним, супроводжуватися добрим знекровлюванням і бути безпечним для людей, що проводять забій -забій повинен забезпечувати максимальний вихід якісного м’яса і субпродуктів Л-1, с. 66 32. Який вид оглушення найпоширеніший: +електрооглушення -застосування вуглекислого газу (СО2) чи суміш газів -оглушення молотом -оглушення за допомогою стріляючих апаратів Л-1, с. 67 33. Чому відповідає відношення маси туші з внутрішнім жиром до маси тварини, виражене в відсотках? -живій масі -забійній масі +забійному виходу -живій масі та забійному виходу Л-1, с. 82
Що таке нутрування туш? -процес виймання внутрішніх органів із черевної порожнини -процес виймання внутрішніх органів із грудної порожнини з попереднім розпилюванням грудної кістки +процес виймання внутрішніх органів із черевної та грудної порожнини з попереднім розпилюванням грудної кістки -процес знімання шкури Л-1, с. 32–33 Що таке крупон? -підчеревна частина шкури -захворювання свиней -свиняча вирізка +спинно-бокова частина шкури свиней Л-1, с. 80 36. Яка норма виходу м’яса великої рогатої худоби вищої вгодованості: -55,0–58,5 -40,9–42,6 +47,0–48,0 -38,4–42,6 Л-1, с. 82–83 37. Яка норма виходу м’яса великої рогатої худоби нижче середньої вгодованості: -55,0–58,5 +40,9–42,6 -47,0–48,0 -44,4–46,2 Л-1, с. 82–83 38. Яка норма виходу м’яса овець вищої вгодованості: +41,7–50,1 -39,8–47,7 -37,6–40,5 -36,0–41,0 Л-1, с. 83 39. Установіть послідовність точок ветеринарно-санітарної експертизи на конвеєрі забою великої рогатої худоби: -ветеринарно-санітарна експертиза туш, голів, внутрішніх органів, фінальна точка -ветеринарно-санітарна експертиза голів, туш, внутрішніх органів, фінальна точка - ветеринарно-санітарна експертиза туш, внутрішніх органів, голів, фінальна точка + ветеринарно-санітарна експертиза голів, внутрішніх органів, туш, фінальна точка Л-1, с. 99
40. При переробці однокопитних тварин є такі точки ВСЕ: +голів (на сап), внутрішніх органів, туш, фінальна -голів, туш, фінальна -внутрішніх органів, туш, фінальна -голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів Л-1, с. 100
41. Що оглядає лікар ветеринарної медицини – ветсанексперт на першій точці ветсанекспертизи на конвеєрі забою свиней: +огляд підщелепних лімфовузлів для виключення підозри на ангінозну форму сибірки -огляд і дослідження заглоткових лімфатичних вузлів -огляд туш і пів туш -огляд привушних лімфатичних вузлів Л-1, с. 100
42. На забійних підприємствах із потоковим процесом переробки тварин обладнують такі точки ВСЕ на лінії переробки овець і кіз: +внутрішніх органів, туш, фінальна -голів, продуктів забою, лімфатичних вузлів -голів, продуктів забою, фінальна -голів, туш, фінальна Л-1, с. 100 43. На лінії переробки птиці: при потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують: +дві точки ВСЕ для огляду: внутрішніх органів і тушок, фінальна -три точки ВСЕ: для огляду внутрішніх органів і тушок, видалених внутрішніх органів та фінальна -чотири точки ВСЕ: голів, тушок, внутрішніх органів, фінальна -п’ять точок ВСЕ: голів, лімфовузлів, тушок, внутрішніх органів, фінальна Л-1, с. 152 44. Розміри і форма лімфовузлів коней: +3 мм – 30 см, групи пакетів по 20–40, округлі, бобоподібні, підковоподібні -3 мм – 35 см, суцільні, поодинокі -5 мм – 25 см, частина суцільних, частина складається із дольок -до 2 см, суцільні Л-1, с. 99 45. Захворювання, при яких патологічні зміни локалізуються в лімфовузлах: +туберкульоз, актиномікоз -ехінококоз -гіподерматоз -гастроентерит Л-1, с. 218–221, 239–240
46. Для діагностики якого захворювання проводиться ветеринарно-санітарний огляд голови великої рогатої худоби? -абсцес +цистицеркоз -ехінококоз -лімфаденіт Л-1, с. 103–107
47. Носову перегородку у коней досліджують для діагностики: -туберкульозу +сапу -сказу -миту Л-1, с. 100 48. Визначити порядок проведення ветсанекспертизи продуктів забою великої рогатої худоби на переробному підприємстві: -легені – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка – туша -голова – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка – туша +голова – селезінка – серце – легені – печінка – нирки – стравохід – шлунок – кишечник – вим’я (сім’яники) – матка – туша -туша – легені – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка Л-1, с. 103–127
49. При визначенні м'яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки: -колір, запах і консистенція м’язів -зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію +стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах -колір поверхні туші та запах м'яса, стан місця зарізу тощо Л-1, с. 304-306 50. При проведенні післязабійного ветеринарного огляду, на зовнішній вигляд якого органу звертають увагу: величину, форму, колір і консистенцію. Розрізають портальні лімфовузли, потім двома або трьома ненаскрізними розрізами розсікають великі ходи: -легені +печінку -нирки -вим’я Л-1, с. 113–116
51. При проведенні післязабійного ветеринарного огляду, який орган звільняють від капсули, оглядають і промацують, а при виявленні патологічних змін розрізають і оглядають миску, поверхню розрізу і лімфатичні вузли тазової порожнини: -легені -печінку +нирки -селезінку Л-1, с. 116–118
52. Кров в м’язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під плаврою не просвічуються: -м’ясо старих тварин - м’ясо хворих тварин + м’ясо від здорових тварин - м’ясо від тварин забитих в агональному стані Л-1, с. 82–83
53. Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють: +проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок тущі, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром -шматочки м’яса, масою 300-400 г і внутрішні органи -відібрані від кожної туші або її частини проби, масою, не менше 200 г кожний, 3 проби відбирають від місця зарізу, проти 4-5 шийного хребців, в ділянці лопатки, з м’язів стегна -проби м’яса, масою 200 г та лімфатичні вузли Л-3, с. 35-36
54. Автоліз – це: -мікробіологічні процеси, що відбуваються у м’ясі в післязабійний період +ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протеолітичних ферментів самих тканин -мікробіологічні і ферментативні процеси в м’ясі -біологічні перетворення в м’ясі Л-1, с. 200
55. Згідно з ГОСТ 779-87 за термічним станом м’ясо поділяється на: -остигле, охолоджене, заморожене +остигле, охолоджене, підморожене, заморожене -остигле, охолоджене, підморожене -парне, остигле, заморожене Л-2, с. 334
56. Дозрівання м’яса – це: +сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу, в результаті яких м’ясо набуває ніжності та соковитості, добре виявлених специфічних запаху і смаку -сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу, в результаті яких м’ясо псується -це процес мікробіологічного псування -явище подібне загару Л-1, с. 195
57. Поверхня туші злегка липка, потемнівши, жир м’який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне до пальців. Таке м’ясо: -зіпсоване -свіже +сумнівної свіжості -несвіже Л-3, с. 19-20
58. Дослідження м’яса на свіжість починають з: -огляду поверхневих лімфатичних вузлів +органолептичних досліджень -голови -нутрощів Л-3, с. 19
59. При проведенні органолептичної оцінки м’яса на свіжість звертають увагу на: +запах, консистенцію, зовнішній вигляд і колір туші, стан жиру і сухожилків, наявність жиру на поверхні бульйону -вгодованість, зовнішній вигляд -тільки запах, консистенцію, зовнішній вигляд і колір туші -тільки на зовнішній вигляд і колір туші Л-3, с. 19 Свіже дозрівше м’ясо має рН -6,8–7,5 -6,3–6,4 +5,5–6,2 -6,2–6,6 Л-3, с. 30–31
80. В утворенні парахінондіаміду блакитно-зеленого кольору при визначенні пероксидази беруть участь: -перекис водню, реактив Неслера та Сu2SO4 -пероксидаза, NН3, перекис водню -Н2S, перекис водню, бензидин +пероксидаза, бензидин, перекис водню Л-3, с. 32–33
81. Встановити походження м’яса при добрих органолептичних показниках туші, відсутності патогенних мікроорганізмів, рН 5,7–6,2, позитивна реакція на пероксидазу і негативна формольна реакція: +яловичина від здорової тварини -м’ясо тварин, забитих в агонії -м’ясо хворих тварин -трупне м’ясо Л-3, с. 29–34
82. При виявленні збудника сибірки за допомогою мікроскопії: -тушу проварюють протягом 2 год +тушу з органами і шкурою, не очікуючи результатів бактеріологічного дослідження спалюють -тушу з органами і шкурою, не очікуючи результатів бактеріологічного дослідження утилізують -тушу з органами після проварювання відправляють на виготовлення консервів Л-1, с. 216–217
83. За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також не уражені органи: +направляють на проварювання або виготовлення м’ясних хлібів чи консервів -направляють на технічну утилізацію -знищують (спалюванням) -направляють на виготовлення варених ковбас Л-1, с. 218–220
84. При генералізованій формі туберкульозу туші: -проварюють +направляють на утилізацію -спалюють -направляють на виготовлення варених ковбас Л-1, с. 221–222
85. Санітарна оцінка м’яса при лейкозі (при виявленні патологічних змін у м’язовій тканині): +туша та інші продукти забою (крім шкур) направляються на утилізацію -лімфатичні вузли та уражені органи направляють на утилізацію, а туші і неушкоджені органи – на проварювання -туша використовується без обмежень -тушу відправляють на виготовлення варених ковбас Л-1, с. 226–227
86. У разі виявлення в туші сальмонел м’ясо: +проварюють або переробляють на м’ясні хліби або консерви -утилізують -знищують -переробляють на варені ковбаси Л-1, с. 209
87. У разі виявлення сальмонел у внутрішніх органах їх: +утилізують -знищують -проварюють -переробляють на варені ковбаси Л-1, с. 209 88. При лептоспірозі за наявності дистрофічних змін м’язів, жовтяниці, тушу: +утилізують -проварюють -спалюють -направляють на виготовлення варених ковбас Л-1, с. 222–223
89. Санітарна оцінка м’яса за наявності жовтяничності туші, яка не зникає протягом двох діб: -знезаражують -випускають без обмежень -знищують +утилізують Л-1, с. 275
90. Туші і продукти забою від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні на бешиху: +випускати в сирому вигляді забороняється -випускають без обмежень -спалюють -утилізують Л-1, с. 238
Література 1. Касянчук В.В., Микитюк П.В., Олійник Л.В. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології переробки продуктів тваринництва: підручник. – Вінниця: Нова Книга. 2007. – 480 с. 2. Якубчак О.М., Хоменко В.І., Мельничук С.Д. та ін. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва /За ред. О.М. Якубчак, В.І. Хоменка. – К., 2005. – 800 с. 3. Хоменко В.І. та ін. Практикум з ветсанекспертизи з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва та рослинництва. – К.: Ветінформ, 1998. – 271 с. 4. Ковбасенко В.М. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва: навч. посібн. – В 2-х т. – К.: Фірма “Інкос”, 2006. – Т.1. – 416 с. 5. Ковбасенко В.М. Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології і стандартизації продуктів тваринництва: навч. посібн. – В 2-х т. – К.: Фірма “Інкос”, 2006. – Т.2. – 416 с.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА З ОСНОВАМИ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА”
1. Вгодованість тварин визначають: +за зовнішнім оглядом та промацуванням або за якістю м’яса (після забою) -за зовнішнім оглядом -за розташуванням підшкірного жиру -за довжиною туші Л.-1, с. 24–25
2. За якими зовнішніми ознаками визначають вгодованість великої рогатої худоби: +за формою тулуба і ступенем розвитку скелетних м’язів, за виступанням сідничних горбів, за виступанням остистих відростків хребців -тільки за ступенем розвитку скелетних м’язів -за товщиною шкіри -тільки за виступами остистих відростків хребців Л-1, с. 24–25
3. У великої рогатої худоби жир спочатку відкладається: +в основі хвоста, сідничних горбах, маклоках, останніх двох ребрах, попереку -у передній частині тіла -в ділянці колінної складки -мошонці, біля передніх часток вимені Л-1, с. 24–25
4. Як встановлюють вгодованість свиней: -за зовнішнім виглядом тварин -за формою тулуба -за виступанням остистих відростків хребців +за товщиною шпику в ділянці 6-7 спинних хребців Л-1, с. 25
5. В який спосіб здійснюється приймання тварин на м’ясопереробні підприємства?: -за живою масою і якістю м’яса -за загальною масою після зважування, або з врахуванням опосередковано маси без зважування + за вгодованістю і масою або масою та якістю м’яса -за масою після витримування на бойні і масою прибуття мінус 15% Л-1, с. 54
6. Залежно від віку і статі великої рогатої худоби до четвертої групи відносять: -биків (бугаїв) -волів і корів -молодняк +телят від 14 днів до 3 місяців Л-1, с. 26
7. За ступенем вгодованості воли, корови і молодняк ділять на таку кількість категорій: -2 – вища і нижча +3 – вища, середня і нижче середньої -4 – вища, середня, нижче середньої, худа -4 – вища, середня, нижча, худа Л-1, с. 26–28
8. До якої категорії вгодованості відносяться воли і корови з наступними характеристиками: мускулатура розвинена добре, форми тулуба округлі, лопатки дещо помітні, маклоки й сідничні горби округлі, стегна добре виповнені; остисті відростки хребців не виступають, відкладення підшкірного жиру найкраще промацується біля основи хвоста, на сідничних горбах, щуп добре виповнений: +вища -середня -нижче середньої -надмірна Л-1, с. 26-27
9. До 3-ї категорії вгодованості свиней відносять: -свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців +жирні свині, свиноматки і кнури з товщиною шпику 4,1 см і більше -кабани й свиноматки живою масою понад 150 кг; -м’ясні свині і молодняк живою масою 60–130 кг. Л.-1, с. 30
10. До 2-ї категорії вгодованості свиней відносять: +свині м’ясні і молодняк живою масою 60–130 кг із товщиною шпику 1,5-4 см, а також підсвинки масою20-60 кг з товщиною шпику 1см і більше -свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців -кабани й свиноматки живою масою понад 150 кг -жирні свині, свиноматки і кнурі з товщиною шпику 4,1 см і більше Л-1, с. 30
11. До 1-ї категорії вгодованості свиней відносять: +свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців -жирні свині, свиноматки і кнурі з товщиною шпику 4,1 см і більше -кабани й свиноматки живою масою понад 150 кг -м’ясні свині і молодняк живою масою 60–130 кг Л-1, с. 30
12. До 5-ї категорії вгодованості свиней відносять: -свині беконні і молодняк у віці до 8 місяців -жирні свині, свиноматки і кнурі з товщиною шпику 4,1 см і більше +поросята-молочники живою масою від 4 до 8 кг -м’ясні свині і молодняк живою масою 60–130 кг Л-1, с. 30
13. За ступенем вгодованості овець ділять на таку кількість категорій: -2 – вища і нижча +3 – вища, середня і нижче середньої -4 – вища, середня, нижче середньої, худа -4 – вища, середня, нижча, худа Л-1, с. 31–32
14. Забороняється забій тварин на м’ясо: -до 10-денного віку +до 14-денного віку -до 30-денного віку -до 3 місяців Л-1, с. 23
15. Забороняється забій птиці на м’ясо: -до 10-денного віку -до 14-денного віку +до 30-денного віку -до 3 місяців Л-1, с. 23
16. Ветеринарне свідоцтво (форма № 1) видається при перевезенні: +живих тварин, птиці, риби, бджіл -м’яса, молока -вовни -шкур Л-2, с. 26
Які документи видають при транспортуванні тварин на м’ясопереробні підприємства? -ветеринарна довідка або ветеринарне свідоцтво (форма № 1) -ветеринарна довідка або ветеринарне свідоцтво (форма № 1 А-вет) -ветеринарне свідоцтво (форма № 2) і висновок лабораторії з наслідками бактеріологічного дослідження +ветеринарне свідоцтво (форма № 1), товарно-транспортна накладна, гуртова відомість Л-2, с. 26
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 238; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.11 (0.014 с.) |
