Рекомендації до написання статей, тез доповідей

Наукова стаття – один із основних видів оперативної інформації про наукові дослідження з наукової тематики. Вона містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового дослідження, висвітлює окреме конкретне питання, фіксує науковий пріоритет автора, робить матеріал надбанням широкої спільноти фахівців.

Стаття може бути опублікована студентом самостійно чи під керівництвом викладача.

Мета наукової статті полягає у висвітленні інформації про проведену наукову роботу, одержані результати та перспективи розробки теми, окресленні актуальних проблем науки та практики.

Виклад змісту і результатів дослідження автора – основні елементи наукової статті. У ній повинні висвітлюватися основні положення і результати власного дослідження, особисті ідеї, думки, отримані наукові факти, виявлені закономірності, зв’язки, тенденції, програма експерименту (якщо він мав місце), методика отримання та аналіз фактичного матеріалу, особистий внесок автора (авторів) у вирішення конкретної наукової проблеми.

У заключній частині статті формулюються висновки і рекомендації, їх значення для теорії і практики, аргументується практична значущість, коротко окреслюються перспективи подальших досліджень.

Стаття друкується у фахових журналах та наукових збірниках за певними рубриками.

Загалом, у науковій статті бажана наявність таких структурних елементів:

1. Анотація – стислі характеристика змісту наукової статті, у якій викладені найголовніші висновки, визначені їх цільове призначення та наукова значущість;

2. Вступ – визначення актуальності проблеми, цілей статті і постановка дослідницьких завдань;

3. Короткий теоретичний аналіз джерел інформації;

4. Зміст та аналіз отриманих результатів проведеного дослідження;

5. Формулювання позиції автора та наукових гіпотез;

6. Висновки (та рекомендації за необхідністю);

7. Перелік літературних посилань (список використаної літератури);

8. Додатки (за необхідністю).

Обсяг наукової статті – 6-24 сторінки, що складає 0,25-1,0друкованого аркуша.

 

Тези – це коротко, точно, послідовно, лаконічно сформульовані основні ідеї, думки, положення наукової доповіді, повідомлення, статті тощо. Тези містять висвітлення основних положень наукової праці від початку до кінця, а не лише її дослідницької частини. У тезах дуже коротко обґрунтовують тему, викладають історію питання, методику дослідження та його результати. У тезах відсутні деталі, пояснення, ілюстрації, що не повинно заважити створенню цілісного, концептуального уявлення про зміст проведеного дослідження.

Тези повинні публікуватися у матеріалах наукової конференції.

Публікація тез доповіді передбачає попереднє ознайомлення учасників наукового зібрання з результатами проведеного дослідження і на цій основі можлива наукова дискусія. Обсяг тез зазвичай не повинна перевищувати трьох сторінок, що зумовлює чіткість формулювань принципових позицій автора. Схематична структура тез наукової доповіді має наступний вигляд: теза-обгрунтування-доказ-аргумент-результат-перспективи. Посилання на джерела, цитати в тезах доповіді використовуються рідко.

 

 

Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

При вирішенні задач студенту необхідно надати теоретичний матеріал з відповідного лекційного матеріалу, визначити формули у загальному вигляді, розрахувати їх та надати розгорнуту відповідь.

Індивідуальне завдання 1

Задача 1. На міському паливному складі в даний час знаходиться 250 т кам’яного вугілля і 500 т бурого вугілля. Яка кількість умовного палива знаходиться на складі?

Задача 2. Протягом сезону переробки цукрових буряків цукровий завод витратив на технічні потреби 25000 т антрациту енергетичною цінністю 9,2 кВт ч/кг та 1200т кам’яного вугілля питомою теплотою горіня 29,4 МДж/кг.

Визначте кількість умовного палива, витраченого заводом.

Задача 3. Котельна машинобудівного заводу за опалювальний період витратила 100 0000 куб. м. природного газу.

Визначте кількість умовного палива, витраченого заводом.

Задача 4. До ювелірного магазину «Алмаз» надійшло 2 кг благородного металу та 800 гр алмазів. Було зазначено, що вміст золота у складі благородного металу складає 1,166 кг.

Визначте пробу золота та карат алмазів.

Задача 5. Визначити добову потребу теплової електростанції в кам’яному вугіллі, якщо потужність її турбогенераторів складає 2500 МВт, коефіцієнт конверсії хімічної енергії вугілля в механічну енергію парової турбіни становить 0,36, а коефіцієнт конверсії механічної енергії турбіни в електричну енергію турбогенераторів дорівнює 0,9.

Задача 6. Потужність турбогенераторів Бурштинської ТЕС, що працює на нафті становить 1250 МВт, коефіцієнт корисної дії конверсії хімічної енергії нафти в теплову енергію пари і дальше в електричну становить 0,36.

Визначте добову потребу ТЕС в нафті.

Задача 7. Визначити молярну і масову частку нафти в водонафтової емульсії, якщо об'ємна частка води в емульсії 50%, молярна маса нафти 200 кг/моль, щільність її 850 кг/м3, щільність води 1000 кг/м3.

Індивідуальне завдання 2

Задача 1. Визначте кількість одержаного сухого доменного газу домни № 3, якщо в результаті плавки було отримано (в кг.) чавуну – 1000, шлаку – 420, вологи і пилюки – 73, вологи відновлення – 67, а задано в піч (в кг.) агломерату – 130, окатишів – 615, коксу – 480,5, дуття – 1700, природного газу - 95,2.

Задача 2. Розрахувати теоретичну кількість сухого повітря, необхідного для повного згорання сухого коксового газу. Коксовий газ має має склад за об’ємом:

Задача 3. Коксохімічний завод за добу переробив 10000т коксівного вугілля марки К.

Визначте кількість отриманого коксу.

Задача 4. Визначте кількість переробленого за добу коксівного вугілля марки КЖ, якщо отримано 7500т коксу.

Задача 5. Фірма «Стройматеріал» закупила цеглу глиняну та граніт. Щільність 2980 кг/куб.м та 2700 кг/куб.м відповідно. Обємна маса – 1700 кг/куб. м та 2600 кг/куб м.

Завдання: знайти пористість кожного матеріалу та зрівняти за міцністю, тепло-, водо-, газопроникністю.

Задача 6. На будівельному майданчику знаходиться 10т негашеного вапна. В процесі виконання будівельних робіт вказане вапно необхідно перевести в гідратне. Визначте необхідну кількість води на виконання вказаного хімічного процесу.

Задача 7. Цементний завод виробив 15 тис. т портландцементу. На його виробництво витрачено вапняк, глину, крейду і добавки.

Визначте орієнтовану потребу завода у вапняку для виробництва портландцементу.

Задача 8. Визначте світлову площу вікон кімнати, довжина полу якої становить 5 м, а ширина – 4м. Будинок знаходиться на північному сході України.

Задача 9. Площа землі, зайнята посівами цукрового буряку, становить 1200 га. Врожайність цукрового буряка 40 т/га.

Визначте орієнтовано вихід цукру - піску після переробки одержаного врожаю на цукровому заводі (втрати мінімальні).

 

Методи навчання

Вивчення дисципліни «Управління трудовим потенціалом виробничого підприємства» здійснюється з використанням традиційних та інноваційних методів навчання.

До традиційних форм організації навчального процесу належать:

- проблемна лекція;

- лекція з візуальним супроводженням;

- семінарські заняття з традиційним опитуванням студентів;

- самостійна аудиторна та поза аудиторна робота студентів;

- індивідуальні співбесіди;

- консультації.

До інноваційних методів навчання належать:

1. Мультимедійне супроводження лекційного матеріалу, а також відеодемонстрація технологічних процесів.

2. Написання есе на тему: «Чому, при наявності багатих в Україні розвивається лише сфера послуг?» (змістовий модуль 1, тема 3).

Есе – невеликий за обсягом (до 10 сторінок) прозовий твір, що має довільну композицію, висвітлює індивідуальні думки та висловлювання щодо конкретного наукового питання і не претендує на вичерпне та визначальне тлумачення теми.

Характерними ознаками есе є логічний вигляд, що наближає його певною мірою до наукової публікації. Найчастіше висвітлює нову, суб’єктивну думку про проблему, що вивчається, і носить філософський або науково-популярний характер. Есе формують у студента досвід наукової постановки проблеми та збирання експериментального матеріалу. Одночасно накопичуються вміння вивчення та критичного аналізу дібраних матеріалів, наукової літератури.

 

3. Метод кооперативного навчання при виконанні індивідуального навчання (див.п.7). Основними елементами кооперативного навчання є:

- позитивна взаємозалежність, коли успіх кожного члена групи залежить від іншого учасника цієї групи. У позитивно взаємозалежних групах кожний учень має два обов'язки: він повинен знати обсяг навчального матеріалу і, крім того, повинен забезпечити вивчення цього матеріалу кожним іншим членом групи;

- особиста відповідальність, що виявляється шляхом оцінювання кожного іншими членами групи. Це переслідує дві цілі. По-перше, якщо члени групи повинні допомагати один одному, то їм слід знати, хто потребує допомоги та якої. По-друге, кожний повинен знати, що група кооперативного навчання не є місцем, де інші виконують усю роботу, де можна «сховатись»;

- особистісна взаємодія. Члени групи перебувають у тісній близькості один до одного, діалог здійснюється так, що сприяє успіху. При цьому учні пояснюють, сперечаються, співпрацюють і пов'язують матеріал, вивчений сьогодні, з тим, який вони засвоїли раніше;

- соціальні навички. Учнів треба вчити лідерству, спілкуванню, формувати в них довіру до ближнього, прищеплювати навички вирішення конфліктів. Іншими словами, якщо в учнів немає соціальних навичок, кооперативне навчання багато в чому втрачає свою цінність. Уміння спільно працювати в малих групах є передумовою ефективної діяльності груп кооперативного навчання. До вмінь та якостей, потрібних для успішної роботи в малих групах, належать знайомство їх одним з одним, формування довірливих стосунків, правильне спілкування, сприйняття й підтримка кожного, конструктивне розв'язання конфліктів;

- групова обробка результатів. Обговорення членами кооперативних груп питання функціонування групи - наскільки ефективно вона працювала для розв'язання навчальних завдань.

 

4. Синанон-метод використовуються у випадку, коли під час проведення семінарського заняття студент залишився незадоволеним отриманою оцінкою. У такій ситуації студент сідає на «гарячий стілець» і піддається опитуванню іншими студентами академічної групи за конкретною навчальною темою (тобто вирішується завдання поглиблення та систематизації теоретичних знань). Оцінювання відповідей здійснюють «судді», які мають авторитет найбільш підготовлених та максимально об’єктивних осіб.

 

5. Метод «Портфоліо» – призначений для систематизації результатів самостійної роботи студентів, узагальнення, поглиблення і розширення знань, отриманих на аудиторних заняттях.

На останньому занятті з дисципліни студент повинен надати викладачу теку, в якій у систематизованому вигляді студент накопичував матеріали і які є результатом його самоосвітньої діяльності. Портфоліо повинно містити:

- сертифікати, грамоти за участь у наукових і науково-практичних конференціях і семінарах;

- конспект лекцій;

- конспект додаткових джерел інформації;

- статтю, реферат, есе, доповіді та інші творчі роботи;

- копії нормативних документів, законодавчих актів, які стосуються дисципліни;

- результати індивідуального завдання.

9. Форми та засоби контролю знань студентів

При організації навчання за кредитно-модульною системою використовується модульно-рейтингова система оцінювання знань, яка передбачає накопичення балів за виконання усіх запланованих видів роботи. Система оцінювання знань як система контролю успішності студента включає наступні види:

♦ Поточний контроль - здійснюється під час проведення семінарських і має основною метою перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль є активною формою поглиблення, систематизації та закріплення знань, отриманих під час лекційних занять та самостійної підготовки студентів. У перебігу поточного контролю у вигляді усного опитування, письмового експрес-опитування, рішення ситуаційних задач, обговорення проблемних питань тощо оцінюється рівень засвоєння програмного матеріалу, оволодіння студентом конкретних знань і навичок з чітко визначеної проблеми, активність його роботи, старанність і творчий підхід.

♦ Модульний контроль здійснюється у вигляді контролю знань та вмінь по результатам виконання письмового завдання з матеріалу, який студент повинний засвоїти під час вивчення відповідного модулю.

♦ Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен.

♦ Семестровий (академічний) контроль:

для денної форми навчання: проведення екзаменів, заліків, під час яких студенту виставляється остаточна оцінка за навчальну дисципліну, яка виводиться із суми балів за результатами підсумкового модульного контролю та складання екзамену. Отримана загальна кількість балів поділяється на 2, що і становить підсумкову кількість балів за навчальну дисципліну.

Екзамен проводиться в письмовій формі за переліком питань, які наведені в розділі 10.

У разі, якщо відповіді студента на екзамені оцінено менше ніж у 50 балів, він отримує за екзамен загальну незадовільну оцінку, що вказується у відомості обліку поточної і підсумкової успішності, і вважається не атестованим з даної дисципліни.

Незадовільна оцінка за екзамен передбачає повторне складання студентом екзамену до початку нового навчального семестру. Повторне складання екзамену допускається не більше двох разів: перший раз викладачеві, другий – комісії, яка створюється деканом факультету. Оцінка, отримана студентом у результаті другого перескладання екзамену, є остаточною.

для заочної форми навчання: контроль засвоєння навчального матеріалу здійснюється у вигляді комп’ютерного тестування під час екзаменаційної сесії. Підсумкова оцінка виставляється як сума балів за усі види поточного і модульного контролю, а також за підсумковий контроль.