Тема № 11. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітологія)

1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності.

2. Ознаки зовнішності людини.

3. Система опису ознак зовнішності – «словесний портрет».

4. Портретно-криміналістична експертиза.

 

1. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітологія) – це підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає закономірності зовнішнього вигляду людини, його матеріальні та ідеальні ознаки за допомогою техніко-криміналістичних методів та засобів.

2. Ознаки зовнішності людини (матеріальні та ідеальні сліди-відображення) є основою для ідентифікації особи. Їх можна поділити на три групи:

1. Загальнофізичні ознаки (стать, вік, расова приналежність тощо);

2. Анатомічні ознаки (зріст, будова тіла, форма голови, носа, рота, колір волосся та ін.);

3. Функціональні ознаки (міміка, жести, хода, мова, голос, навички та ін.).

3. Опис людини за ознаками зовнішності (словесний портрет) досить часто використовується при розслідуванні злочинів і задля розшуку злочинців.

Основні правила (за І.Ф.Герасимовим) описання зовнішності людини методом словесного портрета:

− оптимальна повнота опису;

− вживання єдиної спеціальної уніфікованої термінології;

− послідовність описання;

− описання частин голови (обличчя) у фас і профіль;

− описання окремих частин і деталей тіла із зазначенням їхніх величин, форми, положень, кольору, особливостей.

За методом словесного портрета прикмети особи вивчають у такій послідовності:

1) стать; 2) расова приналежність, національність; 3) вік; 4) зріст; 5) будова тіла; 6) обличчя; 7) лоб; 8) брови; 9) очі; 10) ніс; 11) рот; 12) губи; 13) підборіддя; 14) вуха; 15) волосся; 16) голос; 17) розмір ноги; 18) особливі прикмети; 19) окремі функціональні ознаки; 20) звички, 21) психологічні ознаки; 22) моральні якості.

4. Проведення портретно-криміналістичної експертизи має на меті встановлення тотожності людини за портретними зображеннями. Ідентифікованим об’єктом портретно-криміналістичної експертизи є конкретна особа. Ідентифікуючим – фотознімки, відеоматеріали, частини тіла (череп тощо).

Види портретно-криміналістичної експертизи:

§ експертиза зображень людей за фотографіями з метою встановлення, чи не зображено на двох і більше фотографіях одна і та ж сама особа;

§ експертиза невпізнаного трупа (за фотографією) та експертиза зажиттєвої фотографії особи для ідентифікації трупа;

§ експертиза зажиттєвого фотознімка безвісти зниклої особи і черепа трупа для встановлення того, чи може виявлений череп належати людині;

§ експертиза посмертної маски невстановленої людини та зажиттєвих фотозображень безвісти зниклої особи з метою впізнання трупа.

 

Основні терміни та поняття: габітологія, особлива прикмета, помітна ознака.

Питання для самоконтролю:

1. Сутність габітології та історія її розвитку.

2. Які види обліків ведуться у МВС України?

3. Опишіть анатомічні, функціональні ознаки зовнішності й особливі прикмети особи.

4. Дайте визначення та наведіть приклади помітних ознак та особливих прикмет.

5. Що таке міміка та жестикуляція?

6. Назвіть елементи зовнішнього обліку людини.

7. Які елементи входять до групи загальнофізичних ознак?

8. Назвіть побутові звички, що виявляються в побутових діях.

9. Які питання вирішуються портретною експертизою й на підставі яких матеріалів вона призначається?

10. Назвіть ідентифікаційні питання, які можуть бути вирішені фотопортретною експертизою.

Схеми: класифікація ознак зовнішності людини, система опису ознак зовнішності.

 

Тематика рефератів:

1. Наукові основи криміналістичної портретної ідентифікації.

2. Принципи опису зовнішності людини методом словесного портрета.

Тестові завдання:

1. Криміналістична габітологія – це:

а) галузь криміналістичної техніки, що вивчає ознаки вогнепальної зброї й боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи виявлення, вилучення й дослідження таких слідів для встановлення обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі;

б) галузь криміналістики, що досліджує побудову шкіряних візерунків людини на долонях її рук з метою використання відповідного відображення для ототожнення особистості, реєстрації та розшуку злочинців;

в) галузь криміналістичної техніки, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження і використання цих ознак для ототожнення особи;

г) розділ науки криміналістики, що становить систему теоретичних положень і заснованих на них технічних засобів і методів, застосовуваних для збирання, обробки, дослідження, використання і подання джерел криміналістичної інформації при розслідуванні і попередженні злочинів.

2. Скульптурна реконструкція портрета представляє собою:

а) словесний опис зовнішності людини з використанням спеціальної термінології;

б) матеріальну фіксацію зовнішнього вигляду людини на фотознімку або відеоплівці;

в) ідентифікацію людини шляхом зіставлення «словесного портрета» із фотозображенням;

г) відновлення обличчя загиблого його за черепом.

3. Найсучасніший засіб формування суб’єктивного портрета розшукуваної особи, який являє собою використання комп’ютерної програми та засобів комп’ютерної графіки з метою побудови фотокомпозиційних портретів зі слів очевидців, – це:

а) рисований портрет;

б) синтетичний портрет;

в) комп’ютерний фоторобот;

г) ідентифікаційний комплект рисунків.

4. Ознаки зовнішності людини за об’ємом поділяються на:

а) загальні та часткові;

б) статичні та динамічні;

в) постійні та тимчасові;

г) групові та індивідуальні.

5. Форма ознаки зовнішності – це:

а) спектральна характеристика ознаки зовнішності;

б) розташування окремої частини обличчя відносно інших частин тіла людини;

в) загальний вид елемента або ознаки зовнішності, що визначається за допомогою відповідних геометричних понять;

г) кількісна характеристика людського тіла, його частин.