Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дистрес-синдром новонародженого
РЕСПІРАТОРНИЙ ДИСТРЕС-СИНДРОМ – важка дихальна недостатність, Яка супроводжується дихальним та метаболічним ацидозом; виникає у Новонароджених в перші години після народження. ЕТІОЛОГІЯ: 2. Вади розвитку діафрагми,легенів,серця; 3. Внутрішньоутробні інфекції; 4. Пологова травма; 5. Не інфекційні пневмонії (розсіяні ателектази легень, (геморагічний синдром) 6. Вірусна інфекція, цукровий діабет, анемія у вагітних; 7. Кровотеча при пологах; 8. Кесарів розтин до початку родової діяльності; 9. Недоношеність, при вагітності менше 38 тижнів.
ПАТОГЕНЕЗ: Велике значення у виникненні дистрес – синдрому має анатомічна і функціональна незрілість легень з недостатнім виробленням антиателектатичної речовини – сурфактанта. При цьому збільшується проникність судин. В транссудаті під дією високих концентрацій тромбопластин амніотичної рідини, яку аспірував плід.
ЛЕКЦІЯ № 11 ТЕМА: ПАТОФІЗІОЛОГІЯ ПОРУШЕНЬ ФУНКЦІЙ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ Порушення функції ендокринної системи. Можли ві три варіанти порушення функції ендокринних залоз: 1.гіперфункція - підвищення функції (надлишкове виділення гормонів) 2. гіпофункція - зниження функції 3. дисфункція - різноспрямовані зміни гормоноутворюючої здатності залоз. Спадковий або набутий дефіцит кожного з ферментів, які беруть участь у гормоноутворенні може блокувати синтез одного гормону і водночас спрямовувати процес у бік надмірного утворення іншого гормону. Етіологія: причини ендокринних розладів поділяють на дві групи: 1.Спадкові - генні і хромосомні мутації 2.Набут і - зовнішні впливи, що прямо пошкоджують залозу або реалізують її спадкову схильність до пошкоджень: а) пухлина б)некроз в) запалення г) інтоксикація д) крововилив е) тромбоз ж) іонізуюча радіація. Патогенез. Виділяють три групи механізмів: а) порушення нервової регуляції ендокринних залоз - надзалозисті механізми; б) порушення синтезу і секреції гормонів - первинно гляндулярні, залозисті механізми; в) порушення транспорту, метаболізму та дії гормонів - периферичні, підзалозисті механізми;
Порушення функції гіпофіза Гіперфункція аденогіпофізу - викликається аденомами з базофільних або
еозинофільних клітин. Аденоми, що продукують соматотропний гормон дають два клінічні синдроми: 1) акромегалію 2) гігантизм А кромегалія -внаслідок гіперсекреції соматропного гормону у дорослих людейеозинофільною (20%)або хромофорноюаденомою. Існує дві різновидності хвороби: - гіпофізарна і - гіпоталамічна. Клінічна картина формується у 20-30р. хвороба прогресує повільно.
До характерних проявів належить: 1.збільшення кінцевих частин тіла (рук, ніг, носа, щелеп) внаслідок: а) посиленого періостального росту кісток. б) соматотропний гормон стимулює утворення оксипроліну (компонент колагену) і хондроїтинсульфату; 2.вісцеромегалія - збільшення печінки, селезінки, нирок, слинних залоз; 3.огрубіння рис обличчя, збільшення носа, язика, надбрівних дуг; 4.низький голос внаслідок збільшення гортані; 5.гіперглікемія; 6.кетоз. Гігантизм - розвивається тоді, коли гіперфункція аденогіпофізу виникає у молодому віці, до закриття епіфізарних хрящів. Зріст людини може сягати 250-270см. у молодому віці всі органи гігантів розростаються рівномірно. Потім на фоні гігантизму розвивається акромегалія. Нарешті аденома, що викликала хворобу кістозно перероджується, і в гігантів акромегалів з`являється ознака гіпофункції передньої долі. Середня тривалість життя таких хворих - 21рік. Вони гинуть від інфекції. Аденоми, що продукують адренокортикотропний гормон, викликають хворобу Іценка-Кушинга. Вони походять із базофільних (80%) або хромофорних клітин. частіше хворіють дорослі жінки, хоча трапляється вона і в чоловіків. За походженням буває двох типів: гіпофізарна і гіпоталамічна. Симптоми хвороби: n повнокрів’я; n акроціаноз; n багрові смуги на животі; n ожиріння за буйволячим типом(шия, обличчя, живіт); n гірсутизм; n гіпертензія; n гіперглікемія; n остеопороз; n аменорея; n гіперпігментація шкіри; Якщо при недостатній секреції гормону росту і зв`язаною з цим різкою затримкою росту, виникає гіпофізарна карликовість або гіпофізарний нанізм. Будова тіла у хворих залишається пропорційною, але ріст відстає на 10- 15см. та більше від нижньої межі нормальних коливань росту для віку в
якому встановлено діагноз захворювання. Крім того: а) затримується статевий розвиток, б) відсутні вторинні статеві ознаки. Зазвичай карликовість розвивається з 2-5р., тому будь-яке відставання в рості у дітей повинно звертати на себе увагу батьків. Гіпофункція нейрогіпофізу Фізіологічне значення нейрогіпофізу визначається антидіуретичним гормоном. Він відіграє регуляторну роль у затримці води і підтриманні осмолярності рідин організму. Головний механізм його дії полягає в збільшенні реабсорбції води в дистальних відділах звивистих канальців нефрону і збірних протоках. Дефіцит проявляється у вигляді нецукрового діабету. Характеризується: а) виділенням великої кількості сечі низької густини б) компенсаторною спрагою. Розрізняють 2-і форми нецукрового діабету: n центральну; n нефрогенну; Центральна форма - ураження нейронів гіпоталамуса, які секретують антидіуретичний гормон (операції, травми, пухлини, менінгоенцефаліт). Нефрогенна форма - коли кількість гормоносекретуючих клітин у супраоптичному ядрі зменшена генетично.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 86; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.144.32 (0.009 с.) |