Нормативно-правові акти із Земельного права України

Нормативно-правові акти із Земельного права України

Частина I

 

Редакція від 28.10.2015 р.

ЗМІСТ

Закон України «Про землеустрій»

Закон України «Про державний контроль за використаннямта охороною земель»

Закон України «Про Державний земельний кадастр»

Указ Президента України «Про Державну інспекцію сільського господарства України»

5.

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про землеустрій

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Основні терміни та їх визначення

Стаття 2. Призначення землеустрою

Стаття 3. Система землеустрою

Стаття 4. Суб'єкти землеустрою

Стаття 5. Об'єкти землеустрою

Стаття 6. Принципи землеустрою

Стаття 7. Правова основа землеустрою

Розділ II ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ І ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Стаття 8. Органи, що здійснюють регулювання у сфері землеустрою

Стаття 9. Повноваження Верховної Ради України у сфері землеустрою

Стаття 10. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері землеустрою

Стаття 11. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у сфері землеустрою

Стаття 12. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим у сфері землеустрою

Стаття 13. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері землеустрою

Стаття 13-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою

Стаття 14-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері землеустрою

Стаття 15. Повноваження обласних рад у сфері землеустрою

До повноважень обласних рад у сфері землеустрою належать:

Стаття 16. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у сфері землеустрою

Стаття 17. Повноваження районних рад у сфері землеустрою

Стаття 18. Повноваження районних у містах рад у сфері землеустрою

Стаття 19. Повноваження сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою

Розділ III ОРГАНІЗАЦІЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Стаття 20. Обов'язковість землеустрою

Стаття 21. Організація і планування землеустрою

Стаття 22. Підстави проведення землеустрою

Стаття 23. Нормативно-правові акти з питань здійснення землеустрою

Стаття 24. Державні стандарти, норми і правила у сфері землеустрою

Стаття 25. Документація із землеустрою

Стаття 26. Замовники і розробники документації із землеустрою

Стаття 27. Права та обов'язки замовників документації із землеустрою

Стаття 28. Права та обов'язки розробників документації із землеустрою

Стаття 29. Загальні вимоги до змісту документації із землеустрою

Стаття 30. Погодження і затвердження документації із землеустрою

Стаття 31. Порядок внесення змін до документації із землеустрою

Стаття 32. Державний фонд документації із землеустрою

Стаття 33. Порядок користування документацією із землеустрою

Стаття 34. Топографо-геодезичні та картографічні роботи при здійсненні землеустрою

Стаття 35. Інвентаризація земель при здійсненні землеустрою

Стаття 36. Ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження земель при здійсненні землеустрою

Стаття 37. Бонітування ґрунтів при здійсненні землеустрою

Стаття 38. Земельно-оціночні роботи при здійсненні землеустрою

Стаття 39. Природно-сільськогосподарське районування земель при здійсненні землеустрою

Стаття 40. Технічне та технологічне забезпечення землеустрою

Стаття 41. Надання консалтингових послуг з питань землеустрою

Консалтингові послуги з питань землеустрою передбачають:

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про Державний земельний кадастр

 

 

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Стаття 2. Мета ведення Державного земельного кадастру

Стаття 3. Принципи Державного земельного кадастру

Стаття 4. Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру

Стаття 5. Загальні засади ведення Державного земельного кадастру

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

геоінформаційна система - інформаційна (автоматизована) система, що забезпечує збирання, оброблення, аналіз, моделювання та постачання геопросторових даних;

геопросторовий об'єкт - об'єкт реального світу, що характеризується певним місцеположенням на Землі і визначений у встановленій системі просторово-часових координат;

геопросторові дані - набір даних про геопросторовий об'єкт;

індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану);

кадастрова зона - сукупність (об'єднання) кадастрових кварталів;

кадастрова карта (план) - графічне зображення, що містить відомості про об'єкти Державного земельного кадастру;

кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо);

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування;

режимоутворюючий об'єкт - об'єкт природного або штучного походження (водний об'єкт, об'єкт магістральних трубопроводів, енергетичний об'єкт, об'єкт культурної спадщини, військовий об'єкт, інший визначений законом об'єкт), під яким та /або навколо якого у зв'язку з його природними або набутими властивостями згідно із законом встановлюються обмеження у використанні земель.

Стаття 2. Мета ведення Державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при:

регулюванні земельних відносин;

управлінні земельними ресурсами;

організації раціонального використання та охорони земель;

здійсненні землеустрою;

проведенні оцінки землі;

формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів;

справлянні плати за землю.

Стаття 3. Принципи Державного земельного кадастру

Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах:

обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти;

єдності методології ведення Державного земельного кадастру;

об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі;

внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;

відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання;

безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються;

документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Стаття 4. Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру

Регулювання відносин, що виникають при веденні Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, цього Закону, законів України "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність", "Про захист персональних даних", інших законів України та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 5. Загальні засади ведення Державного земельного кадастру

1. Ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом:

створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону;

внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру;

оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

2. Державний земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. У разі виявлення розбіжностей між відомостями на електронних та паперових носіях пріоритет мають відомості на паперових носіях.

3. Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

4. Державний земельний кадастр є державною власністю.

5. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

ПОЛОЖЕННЯ

Нормативно-правові акти із Земельного права України

Частина I

 

Редакція від 28.10.2015 р.

ЗМІСТ