Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис.

1. Визначення і склад рахунків бухгалтерського обліку.

2. Характеристика і призначення подвійного запису.

3. Сутність і взаємозв'язок синтетичних і аналітичних рахунків.

4. Порядок відображення господарських операцій на рахунках.

 

1. Рахунки БО – спосіб групування і поточного відображення в грошовій оцінці господарських операцій, у результаті яких змінюється склад засобів чи джерела їх формування. Для обліку кожного виду засобів, їх джерел і господарських процесів відкривається окремий рахунок.

Записи в рахунок виробляються тільки на підставі документів. Рух господарських засобів приведе до збільшення чи зменшення сум на відповідних рахунках, наприклад, рух коштів по розрахунковому рахунку характеризується або надходженням їх на розрахунковий рахунок, або оплатою з розрахункового рахунка.

Збільшення засобів, як і джерел, зручніше показувати окремо від їх зменшення для полегшення підрахунку загальних сум на рахунку. Тому рахунок поділяється на дві частини:

· ліва частина – дебет;

· права частина – кредит.

Рахунок 30 «Каса»
Дебет	Кредит

Значення записів по дебету і кредиту кожного рахунка по-різному. Воно залежить від змісту об'єкта, що враховується – наприклад, на рахунку, відкритому для обліку коштів у касі, записи по дебету означають прихід коштів у касу, а записи по кредиту – витрату (видачу) коштів із каси. Щоб правильно розбиратися в записах різних рахунків, необхідно знати сутність і економічну природу об'єкта, що враховується на кожнім рахунку.

Підсумки записів сум операцій по дебету чи кредиту рахунків називаються оборотом. Різниця між сумами, проставленими на одній стороні рахунку, і сумами, зазначеними на іншій стороні, називаються залишком або сальдо. Залишки можуть бути дебетовими і кредитовими – у залежності від того, чи перевищують дебет кредит, чи навпаки. Для визначення нового залишку спочатку складають оборот, що відображає збільшення засобів, із початковим залишком, а потім віднімають оборот, що відображає їх зменшення. У випадку відсутності залишку рахунок вважається закритим.

 

Рахунок 30 «Каса»
Дебет	Кредит
Сальдо на 1.01.2011 1 000	Витрата 2 000 Витрата 800
Прихід 5 000
Оборот 5 000	Оборот 2 000 + 800 = 2 800
Сальдо на 1.02.2011 1 000 + 5 000 – 2 800 = 3 200

 

Ті рахунки, на яких враховуються засоби підприємства, називають активними рахунками, які завжди мають дебетове сальдо.

Ті рахунки, на яких враховують джерела засобів підприємства, називаються пасивними, мають кредитове сальдо.

 

Схема активного рахунка	Схема пасивного рахунка
Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
Початковий залишок (сальдо) Збільшення об'єкта, що враховується, (+) Кінцевий залишок (сальдо) – дебетовий	Зменшення об'єкта, що враховується (-)	Зменшення об'єкта, що враховується (-)	Початковий залишок (сальдо) Збільшення об'єкта, що враховується, (+) Кінцевий залишок (сальдо) – кредитовий

 

При складанні ББ залишки активних рахунків показують в активі, а залишки пасивних рахунків – у пасиві ББ.

У практиці БО застосовують активно-пасивні рахунки, що містять ознаки і активних і пасивних – можуть мати сальдо одночасно за дебетом і кредитом і призначені для обліку розрахунків з такими підприємствами й організаціями та особами, характер заборгованості яких змінюється, тобто стосовно даного підприємства вони можуть виступати, то як дебітори, то як кредитори: «Розрахунки з різними дебіторами», «Розрахунки за податками і платежами».

Схема активно-пасивного рахунку
Дебет	Кредит
Сальдо – залишок дебіторської заборгованості	Сальдо – залишок кредиторської заборгованості
Оборот – збільшення дебіторської заборгованості (+) або зменшення кредиторської заборгованості (-)	Оборот – збільшення кредиторської заборгованості (+) або зменшення дебіторської заборгованості (-)
Сальдо – залишок дебіторської заборгованості (-)	Сальдо – залишок кредиторської заборгованості

 

2. Господарські засоби, їх джерела і операції відображаються на рахунках БО безупинно, взаємозалежно і у визначеній системі. Це досягається способом подвійного запису кожної господарської операції – на дебеті одного рахунка і кредиті іншого. Між двома рахунками виникає взаємозв'язок – кореспонденція. Зміна форм і функціональної ролі засобів, що відбуває в процесі їх кругообігу, має взаємозалежний характер – наприклад, використання матеріалів приводить до зменшення засобів (-), але викликає збільшення витрат на виробництво (+). Відбувається взаємозалежна, двостороння зміна в складі засобів підприємства.

Таким чином, подвійний запис – спосіб подвійного відображення господарських операцій, за допомогою якого явища показуються у взаємозв'язку на двох рахунках в однакових сумах.

Кореспонденція рахунків з указівкою суми операції називається рахунковою формулою, чи бухгалтерським записом, чи проводкою.

Подвійний запис на рахунках має контрольне значення. У БО підсумок оборотів по дебету всіх рахунків повинний бути дорівнювати підсумку оборотів по кредиту всіх рахунків. Підсумки оборотів по рахунках підводяться по закінченні місяця. Якщо рівності в підсумках не виходить, то допущена помилка в записах, яку треба шукати по номерах операцій, перевіряючи запис їх по дебету і кредиту рахунка. Усі господарські операції записуються відповідно до документів, де вказується кореспонденція рахунків. Для здійснення контролю за повним відображенням господарських операцій і забезпеченням схоронності відомостей про них із самого початку заведений порядок, при якому всі записи реєструвалися в хронологічному порядку. Реєстрація записів здійснювалася в журналах, де вказувалися дата, номер, сума і кореспонденція рахунків.

 

3. Рахунки БО, у яких відображаються дані економічних угруповань засобів підприємства і господарських операцій в узагальненому виді, називаються синтетичними – наприклад, вартість основних засобів відображається на рахунку 10, але для керування необхідно мати інформацію про окремі види засобів, їх залишках і русі, кількісному вираженні. Ознаки синтетичних рахунків:

· двоцифровий код – 10, 11, 12 і т.д.;

· інформація узагальнюється за економічно однорідними видами майна чи джерел його утворення – 28 «Товари»;

· поточний облік здійснюється тільки в грошовому вимірнику;

· стан активів і пасивів показується в ББ за однойменними статтями – 10 «Основні засоби», 12 «Нематеріальні активи».

Таким чином, поряд із зведеними синтетичними даними дуже важливо мати детальні, аналітичні дані. Ці дані можна одержати в аналітичних рахунках. Тобто між аналітичними й синтетичними рахунками БО існує взаємозв'язок – на аналітичних рахунках відображаються ті ж засоби й операції, що і на синтетичних рахунках, але по більш дробових економічних угрупованнях.

Аналітичні рахунки ведуться тільки по тим синтетичним рахункам, по яких потрібно розкрити зміст зазначених на них узагальнених сум, наприклад відкриття відомості по рахунку 20 «Виробничі запаси» субрахунок 203 «Паливо» за назвами палива.

Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у БО застосовують субрахунки. Субрахунок представляє додаткове угруповання показників однорідних аналітичних рахунків у межах даного синтетичного рахунка – наприклад, рахунок 12 «Нематеріальні активи» субрахунок 1 «Права користування природними ресурсами». Кількість субрахунків регламентовано планом рахунків, але підприємства залежно від галузевих особливостей самі можуть відкривати в разі потреби додаткові субрахунки, наприклад рахунок 65 «Розрахунки по страхуванню» субрахунок 656 «Страхування від нещасного випадку».

 

4. Початок будь-якого облікового процесу – первинний документ, що фіксує факт здійснення певної господарської операції (платіжне доручення, податкова накладна, акт прийому-передачі, розрахункова відомість, бухгалтерська довідка, виписки банку, акт виконаних робіт, прибутковий і видатковий касові ордери), який записується під окремим номером на рахунках БО, у такій спосіб виникає бухгалтерське проведення. Перший регістр накопичення облікової інформації – журнал реєстрації господарських операцій. Зафіксовані в цьому реєстрі господарські операції потім розносять за рахунками БО до відповідних книг, журналів. Щоб розношення господарських операцій мало систематизований і контролюючий характер, спочатку відкривають необхідну кількість рахунків, на яких потім відображаються господарські операції протягом місяця. У кінці місяця підбиваються підсумки оборотів за дебетом і кредитом рахунків і виводиться сальдо на кінець звітного місяця.