Визначення зусиль в стержнях ферм

Розрахункова схема ферми є шарнірно-стержневою. Незважаючи на те, що в реальній фермі усі елементи з’єднані за допомогою жорстких з’єднань (зварювання, болтові з’єднання, з’єднання за допомогою клепок), зусилля в елементах реальної ферми, як показали досліди, майже не відрізняються від зусиль, знайдених в шарнірно-стержневій системі. Це дозволяє значно скоротити час при розрахунку, отримавши достатньо точний результат.

Ферми, утворені з шарнірного трикутника шляхом послідовного приєднання вузлів (причому кожного за допомогою двох стержнів, що не лежать на одній прямій), називаються найпростішими. Такі ферми геометрично незмінні і статично визначені. Для визначення внутрішніх зусиль слід виділяти перетинами вузли або окремі частини ферми і розглядати умови їх рівноваги під дією зовнішніх навантажень і зусиль в розрізаних стержнях. Всього можна скласти 2К-3 таких умов (тобто незалежних один від одного рівнянь).

 

а)

б)

Рис 3.7

Виділення вузлів або частин ферми необхідно виконувати так, щоб зусилля в елементах ферми визначалися найбільш просто, по можливості без сумісного розв'язання системи рівнянь з багатьма невідомими. Це дозволяє не тільки значно спростити розрахунок, але і отримати більш точні результати.

Нижче викладаються способи розрахунку, що дозволяють визначити внутрішнє зусилля в кожному з елементів ферми, як правило, за допомогою одного рівняння з одним невідомим.

Спосіб моментної точки застосовується головним чином в тих випадках, коли вдається розітнути ферму на дві частини так, щоб при цьому перерізаними виявилося три її стержні, напрями осей яких не перетинаються в одній точці (див., наприклад, перетин 1—1 на рис. 3.7, а). Напрями осей трьох таких перерізаних стержнів перетинаються попарно в трьох точках, що не лежать на одній прямій (рис. 3.7,б).

Складаючи послідовно рівняння моментів всіх сил (зовнішніх і внутрішніх), діючих на відсічену частину ферми, щодо цих трьох точок, будемо кожного разу одержувати рівняння з одним невідомим, що є зусиллям в розітнутому стержні, що не проходить через дану точку перетину стержнів.

Таким чином, для визначення зусилля в якому-небудь стержні необхідно розрізати ферму так, щоб в розріз, окрім даного стержня, потрапили ще два інших (осі яких не сходяться з ним в загальній точці), після чого з рівняння моментів щодо точки перетину осей цих двох стержнів можна легко визначити зусилля в даному стержні.

Способоммоментної точки зручно користуватися при розрахунку ферм, коли можна провести розріз, що перетинає, окрім даного стержня (зусилля в якому визначається), будь-яке число стержнів, що сходяться в одній загальній точці, яка не лежить на напрямі осі даного стержня.

Спосіб моментної точки зручний також і у випадках, коли розріз перетинає більше трьох стержнів, що не сходяться в одній точці, якщо зусилля у всіх стержнях, окрім трьох, вже відомі.

Спосіб моментної точки можна застосоувати і для розрахунку таких ферм, в яких можливо провести розрізи, що перетинають будь-яке число стержнів зверх трьох, якщо при цьому кожний додатковий стержень перетинається двічі.

Спосіб проекцій застосовується головним чином в наступних двох варіантах:

- розглядається рівновага частини ферми (як і при способі моментної точки), коли два з трьох розітнутих стержнів паралелі один одному (рис. 3.8);

- розглядається рівновага вузлів, що виділяються з ферми -спосіб вирізання вузлів (рис 3.9).

 

Рис. 3.8

Рис. 3.9

Графічний спосіб полягає у побудові діаграми Максвела—Кремони. Цей спосіб по суті є графічною інтерпретацією способу вирізування вузлів. Звідси — та ж область застосування і ті ж недоліки. Неточність цього способу у багатьох випадках компенсується відносною простотою і порівняно малими витратами часу при визначенні зусиль.