Розрахунок основної заробітної платні

Основна заробітна плата визначається як:

 

З_о = З_п + Д,

де:

З_п – пряма заробітна плата основних виробничих робітників, грн.;

Д – доплата до прямої заробітної платні, грн. (приймається за узгодженням з викладачем).

Пряма заробітна плата на один виріб розраховується по формулі:

,

де:

С_г – годинна тарифна ставка першого розряду, грн.;

К_ті – тарифний коефіцієнт середнього розряду i-того виду робіт;

t_i – трудомісткість i-того виду робіт на один виріб;

m – число видів робіт.

Годинна ставка 1-го розряду встановлюється виходячи з мінімальної місячної зарплати та Генеральної Угоди між КМУ та Загальноукраїнськими обєднаннями організацій роботодавців та підприємців, профспілками. Згідно цієї угоди розмір тарифної ставки 1-го розряду мусить бути не нижчим ніж 120% мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на поточний період в перерахунку на годину.

,

де:

З_min – мінімальна заробітна плата в Україні на момент, що розглядається;

Ф_міс(г) – місячний фонд робочого часу в годинах (може бути прийнятий 168 годин при 21 робочому дні за місяць).

Згідно з діючими нормативними документами в машинобудуванні встановлено три значення годинних тарифних ставок:

1) для висококваліфікованих робітників допоміжного виробництва, що виконують особливо складні і унікальні роботи, верстатників на унікальному устаткуванні, зайнятих виготовленням особливо складної продукції (найвища);

2) для робітників основного і допоміжного виробництва;

3) для робітників, зайнятих на інших роботах, безпосередньо не пов'язаних з основним характером діяльності підприємства.

Для робіт з важливими і шкідливими умовами праці передбачено збільшення річних тарифних ставок на 4, 8, 12, 16, 20 і 24 відсотка.

Оплата праці проводиться за тарифною сіткою, що приведена в таблиці 3.2.

 

Таблиця 3.2 - Тарифна сітка, за якою здійснюється оплата праці робітників в машинобудуванні

Тарифний розряд
Тарифний коефіцієнт		1,12	1,35	1,56	1,71	2,0	2,2	2,4

 

Праця робітників, зайнятих на різних роботах (верстатні, холодні, гарячі і шкідливі) зазвичай оплачуються по різному. Тому розрахунок по цих видах робіт ведеться окремо, а пряма заробітна плата на виріб визначається як сума відповідних значень. Якщо середній розряд робіт не ціле число, то його тарифний коефіцієнт знаходиться методом інтерполяції за наступною формулою:

K_Тіj = K_Тi + j * (K_Тi+1 – K_Тi),

де:

j – дробова частина розряду.

Так, наприклад, тарифний коефіцієнт середнього розряду 4,6 визначається як:

Kт4,6 = Kт4 + 0,6 * (Kт5 – Kт4) = 1,35 + 0,6* (1,5 – 1,35)= 1,44.

Тут Kт4 і Kт5 - тарифні коефіцієнти 4 і 5 розрядів відповідно.

Розрахунок заробітної платні на один виріб зводиться в таблицю 3.3.

 

Таблиця 3.3 – Розрахунок основної заробітної платні на один виріб

Вид робіт	Базовий виріб	Новий виріб
трудомі-сткість, н-г	серед. розряд роботи	годин. тариф. ставка і-го розр., грн.	сума заробітн. платні, грн.	трудомі-сткість, н-г	серед. розряд роботи	годин. тариф. ставка і-го розр., грн.	сума заробітн. платні, грн.
Верстатні
Холодні
Гарячі і шкідливі
Разом пряма зарплата
Доплати до прямої зарплати
Всього основна зарплата на виріб

 

Додаткова заробітна плата

Додаткова заробітна плата (З_д) виробничих робітників розраховується пропорційно сумі основної заробітної платні. В курсовому проекті цю величину слід узяти за узгодженням з викладачем.

3.5 Відрахування на соціальні заходи (С_відр)

До 01.01.2011 відрахування на соціальні заходи включали наступні елементи: відрахування до пенсійного фонду (33,2%), відрахування на соціальне страхування (1,6%), відрахування до фонду зайнятості (1,3%) і відрахування на на страхування від нещасного випадку (1,11%). Відсотки приймалися від суми основної (З_о) і додаткової (З_д) заробітної платні.

З 01.01.2011 року вступає в силу Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI, 08.07.2010. Тепер замість чотирьох платежів до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Фонду соціального страхування від нещасного випадку прийде один – єдиний соціальний внесок. Ставки єдиного соціального внеску встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Класів професійного ризику виробництва наведено 67 та відповідна ставка єдиного соціального внеску становить від 36,76% для першого класу до 49,7% для 67 класу професійного ризику виробництва.

В курсовій роботі слід прийняти ставку єдиного соціального внеску в розмірі 36,76% від суми основної (З_о) і додаткової (З_д) заробітної платні.

3.6 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання (В_уе)

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платні. В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

Загальновиробничі витрати

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платні. В курсовому проекті величину цих витрат слід узяти за узгодженням з викладачем.

Втрати від браку

Втрати від браку продукції можна прийняти 2% від суми попередніх статей витрат.

Інші витрати

Інші витрати приймають в розмірі до 1% від суми попередніх статей витрат.

3.10.Адміністративні витрати (А_в)

Адміністративні витрати знаходимо пропорційно виробничій собівартості (% від виробничої собівартості за узгодженням з викладачем).

Витрати на збут

Витрати на збут знаходять пропорційно сумі виробничої собівартості (% від Свир тобто виробничої собівартості за узгодженням з викладачем).

Прибуток, П.

В калькуляції собівартості розраховуються також прибуток на один виріб, оптова ціна підприємства, ПДВ та відпускна ціна підприємства (ціна продажу).

Прибуток на один виріб для машинобудівної продукції складає в середньому 15 % від повної собівартості і визначається за формулою:

 

,

де:

15 % – граничне значення рівня рентабельності на один виріб.

Всі вказані коефіцієнти (відсотки) пропорційності приймаються за узгодженням з викладачем. Обчислюється також оптова ціна, ПДВ і відпускна ціна виробу. Всі розрахунки зводяться в табл. 3.4.

Оптова ціна визначається як:

Ц = С_п + П

 

Податок на додану вартість (ПДВ) на дану продукцію згідно законодавству України визначається у розмірі 20% від оптової ціни:

ПДВ=20%Ц

 

Варто зазначити, що 01.01.2011 набрав чинності новий Податковий кодекс України, де зазначено, що податок на додану вартість з 2014 р. буде зменшено до 17% з нинішніх 20%.

Відпускна ціна виробу (ціна продажу) розраховується як:

 

Ц_пр = Ц + ПДВ = С_п + П + ПДВ

 

Всі розглянуті розрахунки зводяться в таблицю 3.4.

 

Таблиця 3.4 – Розрахунок собівартості і ціни виробу

Найменування статті витрат	Величина витрат за статтями, грн
Базовий виріб	Новий виріб
1. Сировина та матеріали
2. Напівфабрикати власного виробництва
3. Куповані комплектуючі і напівфабрикати
4. Основна заробітна платня виробничих робітників
5. Додаткова заробітна платня виробничих робітників
6. Відрахування на соціальні заходи
7. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання
8. Загальновиробничі витрати
9. Втрати від браку
10. Інші виробничі витрати
Виробнича собівартість
11. Адміністративні витрати
12. Витрати на збут
Повна собівартість
13. Прибуток
Ціна підприємства
20. Податок на додану вартість
Ціна реалізації (ціна продажу)

 

 

4 ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ І РОЗРАХУНОК АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ