Торговельні операції з векселями

Купівля та продаж векселів банківськими підрозділами здійснюються на підставі укладеного з продавцем (покупцем) договору про купівлю (продаж) векселів у порядку, визначеному чинним законодавством. Договором визначаються:

• ціна купівлі (продажу) векселів;

• строк та порядок здійснення розрахунку;

• умови переходу права власності на векселі та строк і порядок передаваннявекселів тощо.

Ціна купівлі (продажу) векселя встановлюється за домовленістю сторін упроцентах до номінальної суми векселя.

Продавець може зробити на векселі один із таких передавальних індосаментів: іменний - на користь покупця, бланковий, або індосамент на пред'явника, або ж передати вексель без складання індосаменту, якщо останній є бланковим або на пред'явника.

З метою уникнення непорозумінь при пред'явленні банку векселів, за якими він не є. зобов'язаною особою, та контролю банком відповідальності за векселем договір про купівлю (продаж) векселів має містити інформацію про вид передавального індосаменту на векселі (іменний, бланковий або на пред'явника) та особу, яка його вчинила.

Однією із законодавчих ініціатив у сфері обігу векселів в 2002 році було рішення Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку України про заборону укладати угоди з векселями на організаційно оформлених ринках. На сьогодні векселями не можна торгувати ні на фондових біржах, ні на організаційно оформленому позабіржовому ринку.

Гарантійні операції з векселями

Гарантійні вексельні операції поділяються на активні та пасивні.

Аваль - це надання банком поручительства за вексельним зобов'язанням. Метою проведення цієї операції є одержання банком доходу у вигляді комісії за надання послуги. Платіж за векселем може бути гарантований цілком або щодо суми вексельним поручительством. Відповідно до вимог Уніфікованого вексельного закону аваль дається на лицьовому боці векселя або на лицьовому боці додаткового аркуша (алонжа).

Вексельне поручительство може даватися як за векселедавця (акцептанта), так і за кожного відповідального індосанта. Банк як вексельний поручитель (аваліст) несе солідарну відповідальність за векселем нарівні з особою, за яку вій поручається. Всі операції з авалюванню векселів здійснюються на підставі договору, укладеного між банком і особою, в якому засвідчено умови, на яких банк авалює вексель. Цей документ має одноразовий характер, і його дія закінчується в момент погашення вексельного зобов'язання

Для ухвалення рішення про надання авалю банком здійснюється така сама юридична й економічна експертиза, як і при врахуванні векселя. Рішення банку щодоапелювання векселів (відмови в звалюванні) приймається уповноваженим органом банку або уповноваженою особою.

Відповідальність банку як аваліста припиняється:

• у разі сплати векселя платником;

• сплати векселя особою, яка поставила свій підпис раніше позичальника; закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста

Гарантія на забезпечення оплати векселів має бути складена в письмовій формі чітко і точно.

Платіж має бути виконано проти пред'явлення письмової вимоги платежу і, можливо, інших документів відповідно до умов гарантії та чинного законодавства.

Для того, щоб зобов'язання за гарантією регулювалося нормами законодавства про вексельний обіг, достатньо, щоб в ній були такі реквізити:

• повне найменування банку-гаранта;

• безумовне зобов'язання банку-гаранта про виплату гарантійної суми;

• гарантійне зобов'язання, яке мас бути надано не конкретній особі, а кожному законному векселедержателю, тобто в гарантії має зберігатися вексельне право та можливість подальшого обігу векселя;

• сума гарантії;

• місце видачі гарантії.

Авалювання векселів

Аваль — це надання банком поручительства за вексельним зобов'язанням. Метою проведення цієї операції є одержання банком доходу у вигляді комісії за надання послуги. Платіж за векселем може бути гарантований цілком або щодо суми вексельним поручительством. Відповідно до вимог Уніфікованого вексельного закону аваль дається на лицьовому боці векселя або на лицьовому боці додаткового аркуша (алонжа).

Вексельне поручительство може даватися як за векселедавця (акцептанта), так і за кожного відповідального індосанта. Банк як вексельний поручитель (аваліст) несе солідарну відповідальність за векселем нарівні з особою, за яку він поручається. Всі операції з авалювання векселів здійснюються на підставі договору, укладеного між банком і особою, в якому засвідчено умови, на яких банк завалює вексель. Цей документ має одноразовий характер, і його дія закінчується в момент погашення вексельного зобов'язання

Для ухвалення рішення про надання авалю банком здійснюється така сама юридична й економічна експертиза, як і при врахуванні векселя. Рішення банку щодо авалювання векселів (відмови в авалюванні) приймається уповноваженим органом банку або уповноваженою особою.

Сума, яка підлягає нарахуванню на користь банку як плата за надання анального кредиту, розраховується на підставі процентної ставки банку, або на підставі тарифів. Якщо кредитний рили; високий, то. звісно, банк буде претендувати па більші комісійні за вчинення авалю. Аваль може були надано частково, тобто на суму, меншу ніж номінальна вартість векселя. Банк зобов'язаний оплачувати вексель тільки в тій сумі, на яку він дав аваль.

 

Відповідальність банку як аваліста припиняється:

• у разі сплати векселя платником;

• сплати векселя особою, яка поставила свій підпис раніше позичальника; закінчення строку позовної давності проти банку-аваліста