Типи мовної та міжмовної номінації

Під час мовних контактів виявляються парні протиставлення між внутрішньомовною і міжмовною, образною і необразною, первинною і вторинною номінаціями. Внутрішньомовна номінація здійснюється незалежно від мовного контакту. Міжмовна номінація, навпаки, залежить від контакту даної мови з іншою або іншими. Образна номінація характеризується наявністю опозиції між внутрішньою формою і актуальним значенням найменування, необразна — відсутністю такої опозиції. Первинна і вторинна номінації існують як у внутрішньомовному, так і в міжмовному аспектах. Те саме найменування може бути первинним щодо одного і вторинним щодо іншого в окремо взятій мові; первинні у внутрішньомовному відношенні найменування можуть бути вторинними у міжмовному плані, тобто похідними від іншомовних одиницю. Поєднання вищезгаданих 6 ознак дає 8 типів мовної номінації.

Внутрішньомовна образна первинна номінація здійснюється за допомогою афіксації, словоскладання, складання основ, основи й слова, абревіації з утворенням акроніма. Первинна номінація має ceмантичну природу і здійснюється на основі встановлення в свідомості певних відношень між уже зафіксованим у номінативному арсеналі мови фрагментом дійсності й тим, що тільки фіксується. На поверхні мови такий процес виражається як перенесення (повне або часткове) назви вже відомого об'єкта для найменування новопізнаного або новооціненого. Акти первинної номінації можуть оформлятися або відразу як однослівна назва: Він живе (народився) в Києві ([є] родом з Києва) > Він [є] киянин; або як неоднослівна назва (результат первинної номінації), яка, в свою чергу, може поступово перетворюватися на однослівну (результат вторинної номінації того самого об'єкта): наприклад, різні універби від мінеральна вода. Формально (зовні) однотипні зразки словотвірних дериватів можуть бути наслідком як первинної (семантичної), так і вторинної номінації. Порівняймо, з одного боку: чорнокорінь, сухоцвіт (назви рослин з відповідними ознаками), хлібороб, а з другого — чорноклен (стягнення чорний клен), первоцвіт (перший цвіт рослин), виконроб (від виконавець робіт); десятирічка (школа з десятирічним строком навчання) і п'ятирічка (від п'ятирічний план).

Внутрішньомовна образна вторинна номінація виявляється як скорочення і рідше як розширення (табурет — табуретка) попередньої назви. Первинна номінація — як одно-, так і неоднослівна — відбувається переважно через стадію предикативного приписування ознаки її певному носієві. Причому предикат слід розуміти не стільки у вужчому, суто граматичному значенні, а як психологічний предикат. Порівняємо,наприклад, деривати водовоз, черпак, водостій, липень і їх гіпотетичні предикативні схеми: Він возить воду, Цим черпають, Тут (там) стоїть вода, Наразі цвітуть липи. Вторинна номінація як трансформація вже наявної назви об'єкта не прив'язана до однієї синтаксичної позиції. Внутрішньомовна образна вторинна номінація може реалізуватися як при перенесенні найменувань, так і шляхом фразеологічної номінації. Засобами перенесення найменування є епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, іронія, алегорія, оксюморон, розширення і спеціалізація значення. Внутрішньомовна необразна вторинна номінація представлена в абревіатурах, наприклад, КНУ,КПІ,КАДІ. Внутрішньомовна необразна вторинна номінація виникає при опрощенні найменувань. Таким чином можна вважати, що у внутрішньомовній номінації найпродуктивнішим типом є внутрішньомовна образна вторинна номінація, а найменшу продуктивність має внутрішньомовна необразна вторинна номінація.

Для міжмовної первинної номінації характерне поєднання в одному слові принаймні двох різних за походженням елементів: запозиченого та властивого даній мові. Запозичений елемент становить основу слова, одну з основ, або афікс.

Отже, номінація — це один з найпродуктивніших процесів у мові, за допомогою якого реалії набувають звукових та смислових значень. З огляду на те, що процес номінації відбувається на різних рівнях мови, використовує різноманітні засоби мови, можемо зробити висновок, що цей процес є найпродуктивнішим у мові і триває безперервно протягом всього періоду існування людства. Це пояснюється важливістю номінації для нормального функціонування мови.