Передумови формування важковиховуваності.

Однією з головних причин появи важковиховуваних є:

- відсутність наступності в діяльності дитячого садка і батьків, що виховують дитину вдома і початкової ланки школи;

- відсутність ранньої психолого-педагогічної діагностики відхилень у поведінці;

- несвоєчасне виявлення в дитини, як позитивних так і негативних якостей;

- відсутність захисту і допомоги дитині в процесі її розвитку.

Формування особистості відбувається завдяки дій багатьох умов.

Фактори, що впливають на формування особистості важковиховуваного школяра:

- соціально-психологічні;

- джерела педагогічної занедбаності тих моральних відносин, які склались в сім’ї (мікросередовище);

- ставлення важковиховуваного до навчання, індивідуальних уроків;

- низька громадська активність і неблагополучне середовище в колективі класу, школи, конфлікти з учнями, вчителями;

- вплив негативного макросередовища;

- брак можливостей виявити свої нахили в якості діяльності, беззмістовне проведення вільного часу.

Їх можна класифікувати як соціальні та біологічні. Провідними є соціальні фактори. Педагогічно занедбані діти в переважній більшості психічно і фізично здорові. Провини та порушення дисципліни стали для них звичними, перетворились на норму поведінки. У їх стосунках з вчителями виявляється стійкий психологічний бар’єр. За своїми діями це ще не злочинці, але найменший зовнішній вплив може привести до правопорушень – і “важковиховуваний” переходить до категорії “правопорушника”, а потім і злочинця.

С. Виготський, налічивши близько 150 факторів, що впливають на формування особистості, стверджував, що розвиток дитини відображає індивідуальну реакцію на умови.

Причинами відхилень у поведінці є такі фактори:

- втрата інтересу до школи;

- надзвичайно ускладнена життєва ситуація;

- несприятливе мікросоціальне середовище;

- психопатія або інші патології мозку;

- труднощі адаптації до шкільного життя (становить епізодичні прояви важковихованості, складні особливості особистості неповнолітніх).

Важливий також генетичний фактор. Вплив всіх чинників можна пояснити у взаємозв’язку, а не впливом якогось одного чинника.

Серед соціально – економічних умов, які впливають на кримінальне відхилення у поведінці неповнолітніх, відмічають такі:

а)загально – соціальні (порушення принципів демократії, соціальної справедливості, крах соціальних ілюзій, поява тенденцій до дегуманізації);

б)економічні (порушення і диспропорції в народному господарстві, плануванні і розподільчих відносинах, невдоволеність потреб молоді в модних предметах, засобах дозвілля);

в)соціально – демографічні (перехід до малодітної сім’ї, масове залучення жінок до виробництва і відчуження дитини в сім’ї, роз’єднання поколінь);

г)соціотехнічні (втрати від науково – технічного прогресу у вигляді міграційних процесів, що виходять з – під контролю, урбанізації, негативний вплив засобів масової інформації)

д)організаційно – управлінські (несвоєчасність прийняття і відсутність послідовності у здійсненні заходів з актуальних молодіжних проблем).

Різноманітні чинники, які впливають на появу важко-виховуваних підлітків, можна розділити на дві великі групи: психобіологічні передумови і чинники соціального плану.

До першої групи відносяться умови, пов'язані з індивідуально-психологічними особливостями розвитку дітей підліткового віку. Це в першу чергу кризові явища, які притаманні для психофізіологічного розвитку у підлітковому віці, що обумовлюють відому важковиховуваність. Значна частина дітей, які переживають критичні періоди свого розвитку, виявляють важковиховуваність.

На основі аналізу психологічної, медичної, педагогічної літератури про підлітковий вік до вікових психофізіологічних передумов важковиховуваності й асоціальної поведінки можна віднести такі явища в організмі, психіці і взаємостосунках підлітка:

1. Прискорення і нерівномірний розвиток організму підлітка у період статевого дозрівання.

2. Зміни в характері взаємовідносин з дорослими відображаються у підвищеній конфліктності підлітків, що у свою чергу пояснюється новоутвореннями підліткового віку: «почуття дорослості», звільнення від впливу дорослих.

Зміни в характері взаємовідносин з ровесниками як представниками своєї, так і протилежної статі, що обумовлено активним формуванням потреби спілкування з ровесниками.

Однією з передумов появи важковиховуваності є така психологічна особливість, як відставання у плані розумового розвитку, олігофренія, обумовлена, як відомо, органічними ускладненнями вродженого, спадкового характеру, та різні фізичні вади (дефект мовлення, зовнішня непривабливість, наслідки конституційно-соматичного плану), які можуть негативно проявляти себе через систему міжособис-тісних взаємин підлітка в дитячому колективі.

Крім того, важковиховуваність підлітків значною мірою може обумовлюватися кризовим характером психофізіологічного розвитку перехідного віку дітей, коли відбуваються бурхливі зміни як в організмі і психіці, так і в стосунках підлітків з оточенням: дорослими, однолітками, представниками протилежної статі.

Психобіологічні рівні значно впливають на появу важковиховуваності, але діють вони не безпосередньо, а опосередковано через фактори соціального характеру.

Ще однією передумовою важковиховуваності є негативні джерела інформації. Дуже часто підлітки одержують інформацію, необхідну для самосвідомості, із найбільш легкодоступних джерел і засобів масової інформації, продукції відеоринку. В таких джерелах якраз досить точно і яскраво демонструється логіка становлення негативних типів особистості.