ІІ. Друга група – інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Цю групу утворюють кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти та дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру і плануються лише у випадках, що попередньо визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, укладеними угодами, у тому числі міжнародними, календарними планами проведення централізованих заходів тощо.

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 200 00.

Друга група власних надходжень поділяється на такі підгрупи:

1 підгрупа:

благодійні внески, гранти та дарунки (вид 2.1). Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо;

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 201 00.

2 підгрупа:

кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ (вид 2.2.).

Відповідно бюджетної класифікації ці надходження в доходах спеціального фонду державного бюджету обліковуються за кодом 250 202 00.

До цих надходжень відносяться також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків (вид 2.3). Ми також до цих надходжень відносимо надходження коштів (квартир) отриманих від спільної забудови територій колишніх військових містечок.

Відповідно до наказу МОУ - 356 до інших джерел власних надходжень також належать:

Надходження від продажу акцій відкритих акціонерних товариств, створених в результаті корпоратизації підприємств Міністерства оборони України (надходять виключно на рахунок головного розпорядника бюджетних коштів) (вид 2.4.). (код 330200)!

Надходження за рахунок відрахувань від прибутку, отриманого госпрозрахунковими державними підприємствами МО України, створеними на фондах МО України, в розмірах, визначених статутами цих підприємств (надходять виключно на рахунок головного розпорядника бюджетних коштів (вид 2.5.).

Інші надходження спеціального фонду бюджетних установ Міністерства оборони України можуть утворювати:

надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України;

надходження коштів від секретаріату ООН, ОБСЄ або іншої регіональної організації за участь українського контингенту в миротворчих операціях;

інші надходження коштів за рахунок конкретно визначених джерел надходжень (наприклад у 2007 році до таких надходжень належать кошти від реалізації земель та інших нематеріальних активів) (Код 33010400);

Віднесення цих надходжень до спеціального фонду Міністерства оборони України здійснюється відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Слід відмітити, що діяльність бюджетних установ, пов’язана з отриманням надходжень спеціального фонду, передбачає спрямування цих коштів на здійснення видатків, визначених у кошторисі за спеціальним фондом, і не має на меті отримання прибутку.

16. Порядок фінансового планування та витребування бюджетних асигнувань у військовій частині. Посадові особи військової частини, що приймають участь у фінансовому плануванні.

Фінансове планування у військовій частині – це науково обґрунтований процес визначення потреби в коштах для забезпечення виконання поставлених завдань, належного рівня боєздатності, життєдіяльності та соціального захисту особового складу на підставі прийнятих командиром військової частини рішень на повсякденну діяльність, бойову та мобілізаційну підготовку (ст.5.1 Положення про фінансове господарство).

Фінансове планування є одним з важливих напрямів фінансової діяльності ЗС України, в якому приймають участь всі ланки фінансово-економічної служби ЗС України від окремої військової частини до Департаменту фінансів МО України.

Перед фінансовим плануванням ставляться наступні завдання:

Ø правильне визначення потреби в коштах для забезпечення бойової готовності військ, виконання планів бойової, гуманітарної і мобілізаційної підготовки особового складу, забезпечення господарських і культурно-побутових потреб, утримання озброєння, бойової техніки та майна, задоволення особового складу належними грошовими видами забезпечення;

Ø своєчасне витребування коштів від забезпечуючого фінансового органу;

Ø забезпечення планового, по-господарськи доцільного і економного використання одержаних коштів.

Потреба в коштах розраховується на бюджетний рік окремо за кожним кодом програмної і економічної класифікацій видатків та за статтями витрат кошторису МО України.

Підставами для проведення фінансового планування є:

v накази та директиви Міністра оборони України, директиви начальника Генерального штабу МО України, накази та директиви командувачів видів Збройних Сил (оперативних командувань), вказівки та роз’яснення забезпечуючих фінансових органів;

v чисельність особового складу військ згідно їх штатів та штатних розписів (дані використовуються для визначення потреб в коштах для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам);

v норми на витрати коштів і матеріального забезпечення;

v річні плани: план бойової підготовки військ (планування потреб в коштах на утримання та обладнання об’єктів бойової та фізичної підготовки), господарські плани, план економічної роботи (заходи по економії матеріальних засобів та коштів);

v ступінь забезпеченості військової частини матеріальними ресурсами;

v дані про витрачання коштів за минулий рік, а також відомості про забезпечення військ майном та матеріалами.

Відповідальність за планове та своєчасне планування коштів несуть командир військової частини, начальник фінансового органу і відповідні посадові особи по окремим кошторисним підрозділам.

Організація роботи по фінансовому плануванню в військовій частині включає:

· подання начальником фінансового органу на початку квітня поточного року рапорту з проханням видати наказ командира військової частини про проведення фінансового планування на наступний рік та проекту цього наказу;

· видання наказу командира військової частини з постановкою задач про організацію роботи з фінансового планування на наступний рік;

· складання відповідними начальниками служб за напрямками своєї діяльності детальних розрахунків на кошти, які потрібні у наступному році (за формою № 1/фс), та кошти, які планується отримати від господарської та економічної діяльності (за формою 1а/фс);

· складання начальником фінансового органу військової частини розрахунку потреби в коштах на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та заробітної плати працівникам за штатом, а також разом з відповідними начальниками служб, у віданні яких знаходяться кошторисні підрозділи, - розрахунку потреби в коштах на виплату заробітної плати працівникам за штатними розписами;

· перевірку начальником фінансового органу військової частини складених начальниками служб розрахунків доходів та видатків відносно законності та господарської і економічної доцільності видатків, що плануються за кошторисними підрозділами, які знаходяться у їх віданні;

· доповідь начальником фінансового органу разом з начальниками служб перевірених розрахунків командиру військової частини і, за його вказівкою, складання фінансово-планових документів.

Кошториси військової частини, плани асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у відповідному кошторисі, та зведення показників спеціального фонду відповідного кошторису з додатками до них складаються у двох примірниках за кожною програмою, що використовується військовою частиною. Фінансово-планові документи підписуються командиром військової частини та начальником фінансового органу і до 3 травня поточного року подаються на затвердження до забезпечуючого фінансового органу за наступною схемою:

· військові частини, які безпосередньо фінансуються з центру, – директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України;

· військові частини, які фінансуються безпосередньо фінансовими органами видів Збройних Сил України, оперативних командувань, – їх фінансово-економічним управлінням;

· районні, міські військкоматі, за підпорядкованістю, – Кримському республіканському, обласним, міському в м. Київ військовим комісарам.

До кошторису військової частини, плану асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі, та зведень показників спеціального фонду кошторису додається пояснювальна записка, у якій приводяться обґрунтування заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року, і розрахунки потреби в коштах (форма № 1/фс) та розрахунки доходів (форма № 1а/фс) за кожним видом діяльності у відповідності до кодів економічної класифікації видатків та статей витрат за кошторисом Міністерства оборони України.

Для отримання додаткових призначень та затвердження довідок про внесення змін до кошторису та плану асигнувань військова частина подає забезпечуючому фінансовому органу заявку (форма № 9/фс).

У разі, коли протягом року потреба в коштах зменшилася військова частина, не чекаючи встановлених термінів уточнення річних призначень, негайно надає забезпечуючому фінансовому органу донесення про зменшення призначень (форма № 10/фс) та довідку про внесення змін до кошторису та плану асигнувань.

Зміни до кошторису і плану асигнувань вносяться у разі:

· необхідності перерозподілу видатків за економічною класифікацією;

· прийняття нормативного акту щодо передачі повноважень та бюджетних асигнувань від одного розпорядника іншому;

· прийняття рішення щодо розподілу централізованих нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками;

· необхідності збільшення видатків спеціального фонду бюджету внаслідок перевищення надходжень до цього фонду над врахованими у бюджеті на відповідний рік;

· прийняття рішення щодо скорочення (обмеження) видатків загального фонду бюджету в цілому на рік.

Учасниками процесу фінансового планування у військовій частині є посадові особи, які відповідають за забезпечення потреб військової частини у товарно-матеріальних цінностях, послугах, коштах і за формування окремих статей витрат за кошторисом, а також посадові особи:

· начальник штабу частини;

· заступники командира частини;

· начальники служб частини.

- для правильного планування та витрачання коштів всі посадові особи військової частини, які приймають участь у фінансовому плануванні та витрачанні коштів, повинні чітко знати класифікацію видатків за кошторисом МО України.

 

17. Етапи фінансового планування в військовій частині. Фінансово-планові документи військової частини.

На практиці виділяють наступні етапи фінансового планування у військовій частині:

5) організаційний (початок квітня);

6) визначення потреби в коштах на наступний рік, складання фінансово-планових документів та їх подання до забезпечуючого фінансового органу (до 3 травня);

7) витребування коштів в рахунок призначень (протягом року);

8) уточнення потреби в коштах (обов’язково на початку листопада, при необхідності - протягом року).

Кошторис військової частини є основним фінансово-плановим документом, який підтверджує її повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання функцій та досягнення поставлених завдань відповідно до бюджетних призначень.

Основні фінансово-планові документи військової частини:

(форми визначені п.2 Інструкції..., введеної в дію наказом МФ України №57 від 2002р., п.5.7 Положення про фінансове господарство та ст.2.3 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України № 9 від 2000р. та щорічно коригуються):

1) кошторис військової частини;

2) план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі для загального фонду;

3) план асигнувань за видатками спеціального фонду (за винятком власних надходжень військової частини), затвердженими у кошторисі для спеціального фонду;

4) зведення показників спеціального фонду кошторису (з додатками до них, у яких показники доходів і видатків приведені у відповідність до класифікації видатків за кошторисом МО України у розрізі кодів економічної класифікації та статей витрат);

5) розрахунок потреби в коштах за фондом грошового забезпечення та заробітної плати;

6) розрахунок потреби в коштах за окремими статтями витрат (форма 1/фс);

7) розрахунок надходжень коштів від господарської діяльності (форма 1а/фс);

8) повідомлення про призначення коштів;

9) лімітні довідки про бюджетні асигнування;

10) заявка на потребу в коштах на відповідний період;

11) донесення про зменшення бюджетних асигнувань (форма 10/фс);

12) заявка на кошти до кінця року (форма 9/фс).

Кошторис військової частини, установи та організації (далі - військової частини) МО України є основним фінансово-плановим документом, якій підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання ними своїх функцій та досягнення поставлених завдань відповідно до бюджетних призначень (ст.1.6 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України № 9 від 2000р.).

Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів України та має дві складові:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання військовою частиною основних функцій і поставлених завдань.

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням військовою частиною основних функцій.

План асигнувань - це помісячний розподіл видатків загального (спеціального) фонду військової частини, затверджених у кошторисі для загального (спеціального) фонду за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття військовою частиною зобов’язань протягом року (ст.1.7 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України № 9 від 2000р.).

Асигнування - це повноваження розпоряднику бюджетних коштів на взяття зобов’язань та витрачання бюджетних коштів на конкретну мету в процесі виконання бюджету, яке надано відповідно до бюджетного призначення.

План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом.

Військова частина незалежно від того, веде вона облік самостійно (має самостійне фінансове господарство) чи обслуговується централізованою бухгалтерією (знаходиться на фінансовому забезпеченні при іншій військової частині), для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією.

Військовим частинам можуть виділятися бюджетні кошти за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.

Військові частини мають право брати зобов’язання на цілі і в межах встановлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.

Зведення показників спеціального фонду кошторису -це документ, в якому відображаються:

- загальна сума надходжень спеціального фонду кошторису по всім видам;

- напрямки їх використання (конкретно по КЕКВ).

Розрахунки доходів складаються за кожним джерелом доходів у вигляді розрахунків надходжень коштів від господарської діяльності (форма №1а/фс).

Показники розрахунків видатків повинні бути о бґрунтовані щодо кожного коду економічної класифікації, а саме:

- розрахунок потреби в коштах за фондам ГЗ та ЗП;

- розрахунок потреби в коштах за окремими статтями витрат (форма №1/фс).

До кошторису військової частини, плану асигнувань за видатками загального фонду, затвердженими у кошторисі для загального фонду, та зведень показників спеціального фонду кошторису з додатками до них робиться ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА з обґрунтуванням заявлених сум та причин збільшення (зменшення) видатків у порівнянні з видатками минулого року і розрахунки потреби в коштах та доходів (форма № 1/фс, форма № 1а/фс) за кожним видом діяльності у відповідності до кодів економічної класифікації та статей кошторису Міністерства оборони України (ст.2.6.1 Дод.№1 до Збірника вказівок ГФУ МО України № 9 від 2000р.).