Тема: лекції: методика їх підготовки і проведення

(4 год.)

МЕТА: ознайомитися з поняттям і видами лекцій як основною формою організації навчального процесу у ВНЗ. З’ясувати методику підготовки і проведення лекцій у ВНЗ; поглибити знання щодо складання конспекту лекції та охарактеризувати її складові частини.

ПЛАН:

1. Поняття «лекції» та її основні функції.

2. Види лекцій.

3. Методика підготовки до лекції.

4. Методика проведення лекції.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Готуючи відповідь на перше питання практичного заняття, слід дати визначення поняття «лекції», звертаючи увагу на Закон України «Про вищу освіту» та «Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ». Звернути увагу на функції, які виконує лекція, і її значення.

При підготовці до другого практичного запитання необхідно визначити види лекції за складністю та провести порівняльну характеристику між традиційними і нетрадиційними лекціями.

Відповідаючи на третє практичне питання, слід звернути увагу на етапи підготовки до лекції та охарактеризувати їх. Виділити складові частини лекції.

Готуючи відповідь на четверте запитання, слід звернути увагу на методику проведення лекції:

- підготовку до лекції як до акту публічного виступу;

- контакт з аудиторією;

- використання додаткового матеріалу;

- значення емоційних прийомів на лекціях;

- культуру мовлення лектора.

На першому занятті студенти аналізують теоретичні питання і виконують практичні завдання, а на другому – викладач разом із студентами аналізує підготовлені студентами тексти лекцій.

 

ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

 

Підготувати конспект вступної та основної частини лекції з історії України з обраної теми.

План виконання практичного заняття:

Для підготовки лекції студенту необхідно:

- звернутися до навчальної програми і до робочої програми навчальної дисципліни;

- визначити дидактичні цілі лекції;

- скласти орієнтовний план лекції;

- опрацювати наукову та навчальну літературу з теми лекції;

- підготувати модель тексту лекції;

- підготувати наочні матеріали;

- остаточне оформлення плану лекції.

Структура плану-конспекту лекції повинна містити:

- тему лекції;

- мету;

- план лекції (не більше 3-х питань);

- літературу до лекції;

- хід лекції повинен містити:

1. Організаційну частину;

2. Мотиваційну частину (риторичні запитання, запитання, вірші і т.д.);

3. Виклад основної частини лекції (у вступі має бути: актуальність проблеми, розкриття основних питань лекції можна оформити тезами; звернути увагу на зв'язок лектора з аудиторією під час лекції (запитання або ін.; після кожного питання плану лекції робити висновок) (Див. додаток 1).

Додаток 1.

СТРУКТУРА заняття	ЗМІСТ заняття	ФОРМИ РОБОТИ НА ЗАНЯТТІ
1. Організаційна вступна частина	1. Налаштування психологічного настрою учнів на продуктивну роботу; 2. Введення студентів у понятійне поле; 3. Емоційна насиченість пізнавальної діяльності; 4. Усвідомлення студентами особливостей потенційного проблемно-пошукового поля	1. Взаємне вітання викладача та студента, організація уваги; 2. Ознайомлення з науково-популярною літературою; 3. Розгляд проблемних питань у формі: - доповіді; - повідомлення; - реферату; - творчої роботи; - елементів гри.
2. Актуалізація й корекція опорних знань студентів	1. Створення оптимальних психолого-дидактичних умов для продуктивного функціонування внутрішніх проблемних ситуацій студента та викладача; 2. Мотивація навчання; 3. Відшукування зв’язків опорних знань з невідомими знаннями; 4. Змістовність і розгорнутість зовнішнього й внутрішнього навчального діалогів; 5. Введення в нову тему заняття; 6. Актуалізація мотиваційних резервів студентів.	1. Фронтальне, індивідуальне та бліцопитування; 2.Бесіда (вступна, повідомлення).
3. Постановка завдань	1. Вибір оптимальних рівнів розв’язання студентами проблемних завдань залежно від інтелектуально-вольових можливостей	1. Вступні мотиваційні та пізнавальні вправи. 2. Науково-популярна розповідь, аналіз фактичного матеріалу; 3. Бесіда.
4. Пояснення нової теми	1. Сприймання та усвідомлення студентами фактичного матеріалу; 2. Мінімізація теоретичного матеріалу теми; 3. Ґрунтовна психологічна готовність викладача і студента до спільного пошуку нових знань; 4. Осмислення зв’язків і залежності між елементами матеріалу, що вивчається.	1. Вступні мотиваційні та пізнавальні вправи; 2. Науково-популярна розповідь, аналіз фактичного матеріалу; 3. Бесіда
5. Оперативний контроль	1. Оцінювання правильного розуміння набутих знань; 2. Корекція адекватності оволодіння навчальною інформацією; 3. Визначення ступеню оволодіння навчальним матеріалом, розуміння смислового змісту матеріалу, що вивчають.	1. Система завдань для оцінки рівнів і розуміння навчального матеріалу (засвоєння студентами знань у стандартних та інноваційних умовах)№ 2. Міні-диспут, дискусія.
6. Закріплення вивченого на занятті	1. Відпрацювання способів навчальної діяльності; 2. Творче перенесення знань студентів у нові умови діяльності.
7. Систематизація та узагальнення знань	1. Оцінювання рівня оволодіння знаннями, нормами, цінностями.	1. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки, що розглядаються на лекції: - науково-популярна розповідь; - евристична бесіда; - бліцопитування
8. Підсумки заняття	1. Підведення підсумків розглянутих на занятті знань.	1. Короткий огляд змісту заняття.

Оформлення лекції на форматі А4.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Коли з’явилася така форма викладання, як лекція?

2. Перерахуйте основні функції лекції.

3. Які види лекцій використовують викладачі у Вашому виші?

4. Які позитивні чи негативні моменти можна виділити в лекції?

 

ПРАКТИЧНА ЗАНЯТТЯ № 3