Банківське і небанківське кредитування. Суть та значення.

Діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів.

Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства — споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення.

Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на підприємствах на-
громаджуються тимчасово вільні кошти.

Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших.

Підприємства у сучасних умовах господарювання систематично залучають позикові кошти.

З цією метою укладається кредитний договір між установою банку і підприємством, в якому визначаються:

ü об'єкти кредитування,

ü умови одержання та погашення позик включаючи плановий розмір кредиту,

ü процентні ставки плати за кредит, умови та розміри їх підвищення та зниження,

ü розмір власних обігових коштів, що використовуються підприємством на формування матеріальних запасів і виробничих витрат,

ü зобов'язання підприємства по заставі цінностей, що кредитуються,

ü джерела погашення позики,

ü терміни, на які вони надаються,

ü та інші умови кредитування.

Як правило, кредитний договір укладається на рік, але в окремих випадках він може бути укладений і на більш тривалий термін. Так, за позиками на капіталовкладення та іншими довгостроковими кредитами договір укладається на термін наданого строку, наприклад, будівництва.

Процедуру отримання кредиту підприємством показано на рис.

Рис. Структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди.

З економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує.

Кредитні відносини – відособлена частина економічних відносин, пов’язана з наданням вартості (коштів) у позику і поверненням її разом із певним відсотком.

Об’єктом кредитних відносин є вартість, яка надається в позику з метою отримання прибутку.

Суб'єктами кредитних відносин можуть бути будь-які самостійні підприємства.

Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови.

По-пер­ше, учасники кредитної угоди — кредитор і позичальник, мають бути юридично самостійними суб’єктами, які матеріально гарантують виконання зобов’язань.

По-друге, інтереси суб’єктів кредитної угоди повинні збігатися.

 

Поряд з об’єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов’язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення.

Рис. Причини виникнення кредитних відносин.

О б'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти є:

- виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали, запасні частини, паливо, інструмент);

- незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;

- витрати майбутніх періодів (сезонні витрати, витрати на освоєння випуску нових виробів тощо);

- готова продукція і товари;

- платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями.

 

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

- за кредиторами;

- за формами та видами;

- за метою використання;

- за терміном надання;

- за забезпеченням;

- за порядком надання.

 

Кредиторами підприємств можуть бути:

ü банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредити);

ü підприємства (комерційний кредит);

ü держава (державний кредит, який надається через уповноважені банки);

ü міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки).

До видів кредитів належать:

1) банківський – це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення.

Банківський кредит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

2) комерційний – це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами, з приводу відстрочення платежу.

3) державний – це економічні, кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання;

4) лізинговий - це стосунки між суб'єктами господарювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).

Лізинг –це форма довгострокової оренди, яка передбачає передачу права користування майном іншому суб’єкту підприємницької діяльності на платній основі і на визначений угодою строк.

Є два види лізингу: фінансовий та оперативний.

Фінансовий лізинг передбачає виплату постачальнику (лізинговій фірмі) вартості обладнання, яке замовлене орендарем, і передачу його в оренду.

За фінансового лізингу строк оренди обладнання відповідає строку його амортизації.

Оперативний лізинг укладається, як правило, на час, менший за амортизаційний період майна.(Після закінчення договору об’єкт лізингу повертається лізингодавцеві або знову здається в оренду).

Основними формами надання кредитів є товарна та грошова.

 

Рис. Форми та види кредитів, що надаються підприємствам

Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний - у товарній.

Банківський та державний кредити погашаються у грошовій формі.

Комерційний кредит також повертається переважно в грошовій формі.

Лізинговий кредит може погашатися в грошовій, товарній та змішаній формах.

Нині найпоширенішим видом кредиту є банківський. За такого кредитування підприємство виступає тільки в ролі позичальника.

Банківське кредитування — це самостійна ліцензована підприємницька діяльність кредитних установ, яка здійснюється за рахунок залучених і власних коштів на свій ризик, що виражається в їх розміщенні на умовах оплатності, строковості і повернення, з дотриманням резервних й інших обов’язкових вимог, які забезпечують права учасників кредитування.

Банківський кредит класифікують за такими ознаками:

1. Цільова направленість.

2. Термін кредиту.

3. Вид відсоткової ставки.

4. Валюта кредиту.

5. Види обслуговування.

 

Залежно від мети кредит може надаватися на:

- фінансування оборотного капіталу;

- фінансування основного капіталу;

- викуп приватизованого підприємства.

Залежно від терміну розрізняють:

- Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати у разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обороту. Термін короткострокового кредиту не перевищує одного року.

- Середньострокові кредити (від одного до трьох років) надаються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень.

- Довгострокові кредити (понад 3 роки) можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктами кредитування є капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств тощо.

Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.

Позики з фіксованою відсотковою ставкою підприємствам надаються переважно за умов стабільної економіки.

За економічної нестабільності підприємствам, як правило, надаються позики з плаваючою відсотковою ставкою.

Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті

Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру (рис.).

 

Рис. Банківське обслуговування підприємства

Строковий кредит — це кредит, який надається повністю негайно після укладення кредитної угоди. Погашається він або періодичними внесками, або одноразовим платежем у кінці терміну.

Кредитна лінія — це письмова угода банку надати позичальнику кредит протягом певного періоду часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми тобто в межах погодженого ліміту.

Кредитна лінія відкривається, як правило, на рік, але її можна відкрити й на коротший період.

Кредитну лінію відкривають підприємствам зі стійким фінансовим становищем та доброю репутацією. На прохання підприємства ліміт кредитування можна переглядати. Розрізняють два види кредитних ліній: сезонну й постійно відновлювальну.

Овердрафт (контокорентний кредит) — короткостроковий кредит, що надається банком надійному підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. (В результаті на рахунку позичальника виникає дебетове сальдо, яке відбиває суму його заборгованості банку).

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) — це коротко­строковий кредит, який банківська установа надає пред’явнику векселів, обліковуючи (скуповуючи) їх до настання строку виконання зобов’язань за ними і сплачуючи пред’явнику номінальну вартість векселів за мінусом дисконту.

(Дисконт - це відсоткові гроші (відсотки), нараховані і забрані наперед. Дисконт – це сума знижки (відсотка), яку утримують банки при здійсненні операцій з урахування (обліку) векселів. Сума дисконту визначається Д=(Т х Нв х Со)/360 х 100, де Т - термін оплати векселя, Нв-номінал векселя, СО – розмір банківської процентної ставки.).

До кредитно-гарантійних послуг, що надаються підприємствам банками, належать:

- акцептний кредит;

- авальний кредит.

Акцептний кредит — це позика, яка передбачає акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником тратти за умови, що підприємство надає у розпорядження банку вексель до строку його оплати.

Особливість акцептного кредиту полягає в тім, що банк дає підприємству не гроші, а гарантію оплатити вексель у визначений термін.

Авальний кредит — це позика, коли банк бере на себе відповідальність за зобов’язаннями підприємства у формі поручительства або гарантії.

До послуг кредитного характеру, що надаються банками підприємствам, належить факторинг — система фінансування, за умовами якої підприємство—постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги за торговельними операціями комерційному банку.

В основу факторингової операції покладено принцип придбання банком рахунків-фактур підприємства-постачальника за відвантажену продукцію, тобто передачу банку постачальником права вимагати платежі з покупця продукції.

 

Чинне українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.

Не можуть отримати кредити підприємства:

¨ проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації);

¨ під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов’язаних із затримками в поставках товарів;

¨ коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.

Основними видами небанківського кредитування підприємств є комерційне, лізингове і державне кредитування.

Комерційний кредит.

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відстрочування платежу за продані товари, надані послуги.

Основна мета комерційного кредиту - прискорення процесу реалізації товарів і отримання закладеного в них прибутку.

Процент за комерційний кредит, як правило, є нижчим, аніж за банківський кредит.

Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що визначає фінансові зобов’язання позичальника стосовно кредитора.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися через оплату боржником векселя, передаванням векселя іншій особі, переоформленням комерційного кредиту на банківський.

(Суть вексельної форми розрахунків полягає в тому, що розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником) здійснюються з відстроченням платежу (до 90 днів), яка оформляється векселем. Вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити у певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві)).

Об`єктом комерційного кредиту є капітал у його товарній формі.

Суб`єктами виступають агенти товарної угоди: продавець як кредитор, а покупець як позичальник.

 

Комерційний кредит принципово відрізняється від банківського:

ü в ролі кредитора виступають не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юридичні особи, пов'язані з виробництвом або реалізацією товарів та послуг;

ü він надається тільки в товарній формі;

ü позичковий капітал інтегровано з промисловим або торговим, що знайшло практичне втілення у створенні фінансових компаній, холдингів та інших аналогічних структур, які об'єднують підприємства різної спеціалізації і напрямків діяльності.